Причини виникнення та наслідкипроектних ризиків

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНОТОПСЬКИЙ ІНСТИТУТ

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни „ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗ”

на тему « ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ »

 

Виконала:

Студентка групи Е-91

Ковтун А. С.

Перевірив викладач

Циганенко О. В.

 

Конотоп

Зміст

1 ПОНЯТТЯ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ......................................................3

2 ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА НАСЛІДКИ ПРОЕКТНИХ РИЗИКІВ ………7

3 ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ 10

4 Практина частина...................................................................................................14

Перелік використаної літератури.............................................................................28

 

 

1 ПОНЯТТЯ РИЗИКУ ТА НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

 

У проектному аналізі використовуються орієнтовні розрахунки вартості, цін, обсягів продукції і строків для того, щоб перед­бачити майбутні події. Якою б не була якість орієнтовних розрахунків, майбутнє завжди залишається невизначеним. Рішення про вклад капіталу, засноване на майбутніх витратах і прибутках, має певну міру невизначеності, яку не можна не брати до уваги.

Елементи невизначеності, пов’язані з проектом, повинні бути оцінені так, щоб зробити мінімальним вплив можливих несприятливих подій у майбутньому.

Певна кількість параметрів, яка використовується для обчислення вартості капіталовкладень, поточних витрат, обігового капіталу для розрахунку фінансової та економічної ефективності проекту, вимагає визначення часових меж виконання проекту і стадій його виконання. Усі ці ключові елементи є вирішальними для успішного завершення проекту, а кожний елемент — предметом невизначеності.

Наприклад, витрати на будівництво можуть перевищувати бюджет, реалізація проекту зайняти часу більше, ніж заплановано, витрати на реалізацію проекту можуть несподівано збільшитися або зменшитися. Випуск готової продукції не завжди збігається з планами. Вимоги або смаки споживача можуть змінитися, рівні загальних цін коливатися, темпи виробництва прискоритися або уповільнитися, ніж очікувалося. При оцінці проекту ці невизначеності можуть бути опрацьовані формально за допомогою різних форм аналізу.

Різниця між ризиком та невизначеністю полягає в тому, що особа, яка приймає рішення, має різні уявлення про ймовірність очікуваних подій. Тому ризик присутній тоді, коли ймовірність можна визначити на підставі попереднього періоду, невизначеність існує у той час, коли можливість наслідків визначається суб’єктивно, оскільки дані відсутні.

Під ризиком у проектному аналізі розуміють ймовірність визначеного рівня втрат фірмою частини своїх ресурсів або недоотримання доходів, або появу додаткових витрат при реалізації проекту. В аналітика зацікавленість викликає не тільки можливість настання несприятливих, але й сприятливих подій. Тому, якщо термін «ризик» вживається стосовно проекту, то тут повинні бути розглянуті обидві можливості: і збитків, і прибутку, що виникають з обставин невизначеності, пов’я­заних з виконанням проекту. Досвідчений аналітик намагається оцінити обставини невизначеності і міру їх позитивного чи негативного впливу на реалізацію проекту, а також те, чи являються ці обставини невизначеності внутрішніми або зовнішніми щодо проекту.
Прийняття рішення за наявності обставин невизначеності є спірним. Тут можливі різні підходи. Найбільш ефективними методами аналізу обставин невизначеності є аналіз чутливості та аналіз міри ризику.

У сьогоднішніх умовах розвинутої ринкової економіки аналіз фінансів звичайно зосереджується навколо визначення міри ризику при інвестиціях або прибутку. Існує співвідношення між мірою ризику і прибутком, яке зазвичай точно визначає, що інвестиції, при яких очікується великий прибуток, неминуче підлягають високому ступеню ризику. Тут треба мати на увазі, що при виборі інвестицій чим більшою мірою з проектом пов’язаний усвідомлений ризик, тим більшим буде прибуток, що компенсує цей ризик. Таке співвідношення має вирішальне значення при прийнятті рішення про вклад капіталу. Ризик як зворотну сторону фінансової винагороди не можна не брати до уваги.
Ризик існує незалежно від того, якими будуть наслідки: невизначеними чи невідомими. Деякі види діяльності прийнято вважати більш ризикованими, ніж інші. Вкладник часто усвідомлює, що, роблячи вклади, він наражається на ризик отримати невеликий прибуток або зазнати збитків, або рух ліквідності виявиться меншим за очікуваний і розцінюватиметься як відносно «ризиковане». З іншого боку, якщо інвестор впевнений у результаті проекту, то він може передбачити, чи є ризик, чи його взагалі немає.
Таким чином, якщо міра досягнення результату може коливатися у певних межах, такі дії повинні розглядатися як ризиковані. Чим вищим є ступінь непередбаченості дій, тим більший ризик.

Проектний аналіз бере до уваги можливість існування ризику. Розрізняють два його види, пов’язані з підготовкою і реалізацією проекту, — систематичний і несистематичний. Систематичний ризик належить до зовнішніх факторів, пов’язаних з проектом, таких як стан економіки в цілому, і перебуває поза загальним контролем над проектом. Прикладами систематичного ризику є політична нестабільність, зміни умов оподаткування, фактори, пов’язані з діями держави. Інші види систематичного ризику відображають вплив факторів конкурентного середовища, у тому числі загального ринкового попиту, рівня конкуренції і цін на сировину і робочу силу в галузі. Дані фактори повинні розглядатися, тому що проект замалий, щоб впливати на зміну цих факторів. Несистематичним ризиком є ризик, що безпосередньо стосується проекту. Рівень рентабельності виробництва, період початку будівництва і сам процес будівництва, вартість основного капіталу і продуктивність — все це є видами несистематичного ризику. Інші види включають зовнішні фактори, які можна контролювати або на які можна впливати у межах проекту. Це — заробітна плата персоналу проекту, ціни збуту продукції проекту, ціни постачальників на сировину і навіть урядові податки, такі як митний та акцизний збір тощо.
Для того щоб оцінити міру несистематичного ризику, аналітик повинен знайти відповідь на такі запитання:

· чи існує невизначеність стосовно розрахунку часу і величини руху ліквідності, пов’язана з політичною нестабільністю;

· чи існує можливість того, що рух ліквідності може бути меншим за очікуваний через зміни в ефективному ринковому попиті на готову продукцію.

Експерт повинен вивчити ці фактори або зробити орієнтовні розрахунки рівня їх впливу на реалізацію проекту. Щоб оцінити несистематичний ризик, експерт повинен мати відповідні дані. Для реалізації нового проекту було б корисним ознайомитися з досвідом інших фірм цієї галузі, їх фінансовими звітами, історією, практичною діяльністю. Можливо проводити аналіз ринку і нових технологій, вивчення постанов уряду і можливостей сприятливих змін. Проте, часто експерту може знадобитися орієнтовна оцінка мінливості цих факторів та їх вплив на проект.

Рис. 1.1 Систематичні і несистематичні ризики

Сучасна практика розрізняє й інші класифікаційні ознаки проектних ризиків.

За тривалістю дії ризики можуть бути короткостроковими, тобто пов’язаними з фінансовими інвестиціями, що впливають на ліквідні позиції фірми, або довгостроковими, що виникають при виборі напряму інвестування.

За мірою впливу на фінансовий стан фірми розрізняють ризики допустимі (по­в’язані із загрозою певної втрати прибутку), критичні (пов’язані з можливою втратою очікуваної виручки) і катастрофічні (що виникають при втраті всього капіталу фірми і супроводжуються банкрутством).

За можливістю усунення ризики поділяють на недиверсифіковані, що не підлягають усуненню, і диверсифіковані, для яких існують можливі шляхи подолання.

За мірою впливу на зміну реальних активів фірми можна виділити: динамічні ризики непередбачених змін вартості основного капіталу, що відбуваються внаслідок прийняття відповідних управлінських рішень, ринкових або політичних обставин, які можуть призвести як до втрат, так і до збільшення прибутків; статичні ризики — це втрати реальних активів внаслідок заподіяння збитків власності через некомпетентність керівництва.

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ТА НАСЛІДКИПРОЕКТНИХ РИЗИКІВ

Реалізація великих проектів, пов’язаних з будівництвом, піддається «ризику незавершення», причинами якого можуть бути банкрутство підрядників, зміни в наміченому проекті, розбіжності у кошторисі, зміни в економічному середовищі реалізації про­екту (ціни, податки). Ризик перевищення витрат виникає внаслідок зміни початкового плану реалізації проекту або заниження розрахункових витрат на будівництво, затримання строків будівництва. Після завершення проекту можлива поява виробничих ризиків, пов’язаних з проблемами технічної підготовки і розробки проекту, поганого інжинірингу, незадовільного навчання персоналу, нестачі сировини і зростання витрат виробництва. Такий підхід до вивчення проектних ризиків базується на їх поетапній (пофазовій) оцінці (див. таблицю 1.1).

Таблиця 1.1

Види ризиків, що виникають на різних стадіях
життєвого циклу проекту

Стадія	Види ризиків
Передінвестиційна	· помилковість у розробці концепції проекту · неправильне визначення розташування проекту · ставлення до проекту місцевої влади · прийняття рішення про доцільність інвестування
Інвестиційна	· платоспроможність замовника · непередбачені витрати на будівельні роботи · перевищення строків будівництва, вартості обладнання · несвоєчасність постачання обладнання · невиконання контрактних зобов’язань підрядниками · несвоєчасна підготовка персоналу
Експлуатаційна	· поява альтернативного продукту · неплатоспроможність споживачів · неправильно визначені обсяг і сегмент ринку, на якому реалізується продукт проекту · зміна цін на сировину і матеріали, перевезення, заробітної плати · зміна вартості капіталу і рівня інфляції · загроза екологічній безпеці · зміна ставлення населення проекту до його реалізації

 

У ході підготовки та експлуатації на проект можуть впливати різноманітні фактори технічного, комерційного, фінансового і політичного характеру (причини їх виникнення, ознаки і наслідки за функціональними критеріями проекту подані у таблиці 1.2).

Таблиця 1.2

Причини виникнення, ознаки та наслідки різних
функціональних ризиків проектів

Причини виникнення	Наслідки	Ознаки
ТЕХНІЧНІ РИЗИКИ
Помилки в проектуванні; недоліки технології; неправильний вибір обладнання; неправильне визначення потужностівиробництва. Недоліки в управлінні; нестача кваліфікованої робочої сили; відсутність досвіду роботи на імпортному обладнанні у місцевого персоналу.	Неможливість виходу на проектну потужність. Випуск продукції нижчої якості.	Новизна проекту. Відсутність проектної організації відповідного рівня. Відсутність маркетин­гових досліджень. Відсутність залучення іноземних менеджерів.
Порушення договорів пос­тавок сировини, матеріалів, ком- плектуючих. порушення термінів субпідрядниками.	Збільшення термінів будівництва. Вихід на повну потужність у віддаленому періоді.	Нечіткі щодо термінів та обсягів контракти. Контракти без штраф­них санкцій. Вибір постачальників з нестабільних регіонів; з ненадійною репутацією. Відсутність у контракті механізму запуску проекту.
Порушення термінів будівництва. Підвищення цін на сировину та електроенергію; збільшення вартості обладнання через валютні ризики; підвищення витрат на проект.	Підвищення розрахункової вартості проекту.	Відсутність у контракті фіксованих цін, ме­ханізмів захисту від валютних ризиків. Облік заробітної плати у місцевій валюті.
Зміни торговельно-політич­ного режиму та митної політики, у податковій системі, системі валютного регулювання й регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Зміна в системах експортно­го фінансування в країнах — учасницях проекту.	Неможливість збуту продукції	Розрахунок собівар­тості продукції за нижчою ціною. Невраховані всі нові заходи із захисту від ризиків в інших країнах.
Нестабільність політичної си­туації в країні, небезпека націо­налізації та експропріації.	Втрата проекту.	Відсутність підтрим­ки в силових структурах та уряді. Відсутність підтримки державних і місце­вих структур.
Зміна законодавства, особливо в частині регулювання іноземних інвестицій. Складність з репатріацією прибутку.	Зниження ефек­тивності, звертан­ня проекту.	Застаріла технологія. Непродумана еко­логічна політика. Низькі вимоги до екологічності проекту. Відсутність відпрацювання питань утилізації відходів. Відсутність дозволу наглядових органів.
Неправильний вибір товару та його випуск. Випуск товару низької якості або морально застарілого. Неправильний вибір ринків збуту, неточний розрахунок місткості ринку. Непродуманість або відсутність на передбачених ринках збутової мережі. Неправильна цінова політика. Відсутність чи нестача реклами.	Неможливість реалізації продукції проекту у розраховані терміни і визначеному ціно­вому діапазоні. Відсутність пот­рібних доходів для того, щоб погасити кредит.	Відсутність маркетин­гових досліджень. Нечітка орієнтація на покупця. Відсутні закупівельні контракти. Відсутність програ­ми збуту. Відсутність програми з реклами. Товар не має сертифікації. Відсутність урахування особливостей політики, торгівлі на даному ринку.
ФІНАНСОВІ РИЗИКИ
Нестабільність економік країн — учасниць проекту. Коливання курсів обміну валют. Державне регулювання облікової банківської ставки.	Зростання процентної ставки. Подорожчання фінансування.	Різна валюта надходжень і валюта кредиту. Відсутність механізму перерахунку валют. Плаваюча ставка за кредити. Відсутність чіткої фіксованої ціни на товари в контракті.
Підвищення витрат фірми.	Зростання цін за зарубіжними контрактами.	Відсутність чіткої фіксації цін на товари і послуги у контракті.
Економічна криза, затоварювання ринку. Монополізм провідного ви­робника. Конкурентна боротьба через зниження ціни.	Заподіяння фінансових збитків інвесторам та іншим учасникам проекту.	Відсутність маркетингових досліджень. Надто оптимістичні ціни, закладені при розрахунку.

3 ОСНОВНІ СПОСОБИ ЗНИЖЕННЯ РИЗИКІВ ПРИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТІВ

 

Управління ризиком передбачає не тільки ідентифікацію, аналіз та оцінку ризику, але й розробку заходів по його зниженню. До методів зниження ризиків слід віднести:

· розподіл ризику між учасниками проекту (передача частини ризику співвиконавцям);

· резервування коштів на покриття непередбачених витрат;

· зниження ризиків у плані фінансування;

· страхування.

Розподіл ризику фактично реалізується у процесі підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною у розподілі доходів від проекту. Тому під час переговорів необхідно:

· визначити можливості учасників проекту по запобіганню наслідків настання ризикових подій;

· визначити міру ризику, яку бере на себе кожний учасник проекту;

· домовитися про прийнятну винагороду за ризик;

· слідкувати за дотриманням паритету у співвідношенні ризику і доходів між усіма учасниками проекту.

Резервування коштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту.
Роботи по резервуванню коштів мають таку послідовність:

· проводиться оцінка потенційних наслідків ризиків, тобто визначаються суми на покриття непередбачених витрат;

· встановлюється структура резерву на покриття непередбачених витрат;

· визначається напрям використання встановленого резерву.

З метою зниження ризиків у плані фінансування необхідно створити достатній запас міцності, що враховував би такі види ризиків:

· ризик незавершеного будівництва (додаткові витрати і відсутність запланованих на цей період доходів);

· ризик тимчасового зниження обсягу продажу продукції проекту;

· податковий ризик (неможливість використання податкових пільг і переваг, зміна податкового законодавства);

· ризик несвоєчасної виплати заборгованості з боку замовника.

У випадку, коли учасники проекту неспроможні забезпечити реалізацію проекту при настанні тієї чи іншої ризикової події власними силами, необхідно застосовувати страхування ризику, яке по суті є передачею певних ризиків страховій компанії.

Ефективність заходів по зниженню ризиків визначається за допомогою такого алгоритму:

· розглядається ризик, що має важливий вплив на проект;

· визначається перевитрата коштів з урахуванням ймовірності настання несприятливих подій;

· встановлюється перелік можливих заходів, направлених на зменшення ймовірності та небезпеки ризикової події;

· визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів;

· порівнюються необхідні витрати на реалізацію запропонованих заходів з можливою перевитратою коштів внаслідок настання ризикової події;

· приймається рішення про здійснення протиризикових заходів або відмову від них;

· процес порівняння ймовірності та наслідки ризикових подій з витратами на заходи по їх зниженню повторюється для наступного за вагомістю ризику.

Практика розробки заходів, які дозволяють знизити ризик певних подій у майбутньому проекті, дуже часто повинна планувати можливі дії, що зможуть запобігти збільшенню інвестиції, підвищенню цін на продукцію проекту, зменшенню фізичного обсягу продажу, збільшенню тривалості виробничого і збутового циклу тощо. У таблиці 1.3 наведені можливі дії, які деякою мірою зможуть знизити ризик проекту.

Таблиця 1.3