І СКЛАДАННЯ АКТУ
У разі проведення обстеження, спеціалісти ветеринарної медицини звертають увагу на такі основні питання: загальна характеристика господарства; дані про кількість і види тварин; стан тваринницьких приміщень; умови утримання і годівлі тварин; наявність кровосисних комах, гризунів, кліщів; стан пасовищ; водопій тварин; порядок комплектування господарства тваринами; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан господарства; благополуччя щодо інфекційних захворювань тварин сусідніх господарств і населених пунктів; епізоотичний та ветеринарно-санітарний стан різних ветеринарних об'єктів, розміщених навколо тваринницького господарства; можливий контакт тварин з дикими тваринами тощо.
Результати епізоотологічного обстеження тваринницького господарства оформляють відповідним актом у трьох примірниках. Один із них залишається у господарстві, а інші зберігаються у справах ветеринарної установи, представник якої проводив епізоотологічне обстеження.
Епізоотологічне обстеження господарства проводиться у наведеній нижче послідовності і включає наступні складові:
1. Характеристика господарства:
– місцезнаходження господарства, дороги, виробничий напрям, економічні, виробничі та господарські зв'язки його з іншими у районі та області;
– головні економічні показники: загальна земельна площа, дохід, piвень рентабельності галузі, продуктивність, вихід телят, поросят (у вигляді таблиць);
– кормова база, якість кормів, кількість та походження, раціон та його короткий аналіз;
– характеристика тваринництва (кількість, породність, види i стать), розміщення по фермах i відділках;
– аналіз умов утримання тварин, догляд за ними та їx використання;
– стан приміщень для тварин, каналізація та вентиляція, ступінь їx навантаження, мікроклімат тощо (схема-план розташування приміщень);
– умови комплектації господарства тваринами, дотримання правил профілактичного карантинування під час надходження тварин, розміщення карантинних приміщень.
2. Ветеринарно-санітарний стан господарства:
– огорожа та озеленення території господарства;
– наявність дезбар’єрів, чергових постів, ветсанпропускників, родильних відділень, профілакторіїв, ізолятора, параформалінової камери; їx стан i робота;
– санітарний стан водопостачання;
– стан i характеристика пасовищ;
– санітарний стан кормосховищ;
– наявність гризунів i комах, їx кількість, заходи боротьби з ними;
– способи прибирания гною, гноївки та стічних вод, система їx знезараження;
– методи прибирания трупів, зчистків, абортованих плодів, наявність санітарного транспорту для їx перевезення, розміщення біотермічних ям, ям для захоронения загиблих тварин; їx стан та робота;
– проведения профілактичної дезінфекції та дезінсекції;
– наявність пунктів для вимушеного забою тварин, способи знезараження продуктів забою;
– забезпеченість кадрами тваринництва, їx кваліфікація, організація ветеринарного обслуговування;
– безпечність цього господарства i cyciдніx щодо інфекційних хвороб.
3. Характеристика даного випадку інфекційної хвороби:
– коли вперше зареєстровано захворювання, кількість хворих тварин (показати у вигляді таблиці);
– хто i як встановив діагноз (кoпії актів експертиз);
– виявлені або наявні джерела збудника інфекції i шляхи його занесення в господарство;
– чи спостерігалося раніше це захворювання в даній місцевості;
– наявність хворих тварин, їx вік, стать, продуктивність, клінічнi ознаки перебігy хвороби;
– патологічні зміни під час розтину трупа або вимушено забитої хворої тварини;
– загальна кількість хворих, загиблих i вимушено забитих тварин під час спалаху цього захворювання (у вигляді таблиць);
– визначення ступеня тяжкості перебігу епізоотії (показники інтенсивності прояву епізоотичного процесу);
– динаміка захворюваності по видах, статі, віку (по днях, місяцях, кварталах, роках) тварин, обчислення середньої величини (М) i похибки (m).
4. Характеристика загальних i спеціальних заходів з ліквідації захворювання:
– ветеринарно-санітарні i лікувальні заходи, щеплення, система дезінфекцiї і вилучення хворих, боротьба з гризунами та комахами, ефективність проведених заходів;
– аналізу піддаються результати обстеження, встановлюється кінцевий діагноз, джерела, шляхи занесення i розповсюдження збудника інфекції.
Додаток 2
А К Т
