Спеціальні слова й вирази у творі-роздумі
І. Теза:
Я думаю, … Я вважаю, …
Мені здається, що …
На мою думку, …
На моє переконання, …
Моя точка зору на цю проблему така: …
ІІ. Аргументи:
Я так вважаю, тому що …
Чому я так думаю? Тому що …
Аргументом на користь моєї думки може бути те, що …
До того ж …
Довести своє твердження я можу такими аргументами: по-перше, …, а по-друге, …
На користь моєї думки можу навести такі аргументи: …
Моє переконання ґрунтується на тому, що, по-перше, …, а по-друге, …
Хоч моя думка, можливо, видається дивною, спробую переконати вас такими аргументами: …
ІІІ. Приклади:
Скарбниця світової літератури дає багато прикладів щодо порушеної проблеми. Так, …
На згадку приходить герой …
У зв’язку з порушеною проблемою хочеться згадати твір …
Яскравим прикладом саме такого розуміння … особисто для мене є …
Проблема … є дуже актуальною, тому багато прикладів її розв’язання дає саме життя.
Говорячи про …, не можна не згадати …
Повертаючись до думки про …, можу навести такий приклад: …
Як я вже зазначав, … Щодо цього яскравим прикладом є образ … з твору …
Тема мого роздуму порушується у творі …. Там …
Найкращою ілюстрацією такого розуміння проблеми є герой … з твору …
Історія також дає багато прикладів … Один із них – …
Згадаймо постать видатного … Захоплює його …
Хоча мій власний життєвий досвід ще порівняно малий, можу сказати, що …
Хочу навести приклад із власного життя …
IV. Висновок:
Отже, можна дійти висновку, що …
Підсумовуючи, можна зазначити: …
Таким чином, можна зробити висновок, що …
Отже, бачимо, що …
На завершення свого роздуму підсумую: …
V. Вирази для зв’язку думок:
По-перше, по-друге, …
Повертаючись до думки про…, хочу зазначити, що …
Як я вже стверджував, …
Як уже зазначалося, …
Як можна побачити, …
І. Варіанти формулювання тези залежно від теми твору
Твір-роздум конче має починатися з тези-твердження, думки, яка буде доводитися у висловленні. Можливі кілька варіантів.
Теза сформульована в темі твору.
Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів).
3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому.
Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези.
Розгляньмо докладніше кожен із варіантів.
1. Теза сформульована в темі твору. Як показує практика ЗНО, поки що переважали саме такі теми – з уже сформульованою тезою. Учень має погодитися з нею або заперечити її. У першому випадку можна почати з чогось на кшталт:
Я цілковито згоден із тезою, запропонованою для роздуму …
Я підтримую думку, висловлену в назві твору …
Важко не погодитися з тезою, запропонованою для роздуму …
У другому випадку початок буде такого типу:
Мені здається, теза, запропонована для роздуму, помилкова.
Я хотів би довести протилежне твердження: …
Я хотів би спростувати запропоноване твердження …
Не можу погодитися з думкою, яка звучить у назві твору.
Я вважаю інакше: …
Я не підтримую точку зору, висловлену в назві твору …
Пропонуємо учням «План дій для формулювання тези»:
1. Уважно прочитати й осмислити назву твору.
2. Вирішити, чи ви погоджуєтеся з тезою, чи спростовуєте її.
3. Якщо це цитата й ви впевнені, що точно знаєте, хто її автор, додати невеликий коментар.
4. Спробувати переформулювати тезу своїми словами.
5. Не забути про обов’язкові вирази, потрібні для вираження власної думки.
Розгляньмо конкретні приклади – кілька тем попередніх років на ЗНО, які пропонують уже готову тезу.
Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш
1. Із думкою, запропонованою в назві твору, я цілком згоден. Вважаю, що, справді, людина повинна цінувати те реальне й близьке, що вона має і що її оточує, а не жити примарними мріями.
2. Я не можу погодитися з тезою, запропонованою для роздуму. На мою думку, лише з мрією людське життя набуває сенсу й повноти.
До майбутнього ми йдемо, озираючись на минуле
Навряд чи хтось буде заперечувати слушність думки, запропонованої для роздуму. На моє переконання, знати минуле, вивчати його помилки та здобутки просто необхідно для того, щоб упевнено рухатися в майбутнє.
Ніщо не звеселяє душу людини так, як споріднена праця
Безперечно, великий український філософ Григорій Сковорода мав рацію, коли говорив про значення спорідненої праці для життя людини. Я вважаю, що улюблена робота, справді, дає людині задоволення, робить її життя змістовнішим і радіснішим.
Тема з уже сформульованою тезою може мати вигляд афоризму. Як бути, коли випускник не впевнений, що правильно зрозумів його? Пояснюємо, що в такому разі, формулюючи тезу, потрібно обумовити: «Запропоновану для роздуму думку я розумію так: …» – і доводити своє твердження, своє розуміння, своє бачення. Для ілюстрації пропоную дві наступні теми.
Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця
Тему твору, запропоновану для роздуму, я розумію так: найголовніше в людині – це її серце, тобто доброта, чуйність, співчутливе ставлення до ближніх. Я вважаю, що це правильно. Мабуть, моя думка із цього приводу не оригінальна: справді, нас роблять людьми любов і доброзичливість, без них чудова зовнішність і великі статки схожі на міцну шкаралупу трухлявого горіха. Кому такий плід потрібен?
2. Тема твору – дилема (вибір із двох варіантів). Для формулювання тези до теми такого типу існує кілька можливих способів.
1. Стати на бік однієї із частин дилеми (найлегше й найочевидніше).
2. Запропонувати свій (третій!) варіант.
3. Об’єднати дві точки зору.
«Що визначить подальшу долю людства – віра в силу людського розуму загалом чи віра в окрему особистість?»
1. «Я вважаю, що подальшу долю людства визначить віра в колективний людський розум», «На мою думку, життя суспільства визначають вчинки й досягнення окремих особистостей». 2. «Я переконана, що ні людський розум загалом, ні окрема особистість не здатні визначити майбутнє (як і минуле, й сучасне) людства, – усе в руках Божих». 3. «Людська спільнота складається з одиниць. Це означає, що індивідуальні риси, зокрема й розум кожного, – важливі. Я вважаю, що віра в окрему особистість як складник колективного розуму – оптимальний шлях для розвитку людства».
Коли обидва судження дилеми слушні, треба так і писати: «Не варто протиставляти ці дві точки зору. Мені здається, вони обидві містять раціональне зерно».
Сміливість – це успадкована риса чи її можна виховати?
Навряд чи доцільно, говорячи про риси характеру, протиставляти спадковість і виховання. Мені здається, ці обидва чинники важливі у формуванні сміливості.
3.Тема твору – запитання, отже, тезу потрібно сформулювати самому. Тут потрібно виявити справжню самостійність мислення й сформулювати власну тезу.
Що таке покликання?
На мою думку, покликання – це справа, без якої ти не можеш жити. Ти розумієш, що знайшов себе, своє призначення, сенс життя врешті-решт. Таке відчуття, я впевнений, може дати людині лише робота за покликанням.
Учні часто лякаються самого запитання «Що таке …?» Кажуть, що можуть відповісти лише одним реченням, а треба ж писати більше. Підказуємо, що в цьому разі можна застосувати таку модель: у першому реченні сказати про складність запропонованого для роздуму поняття або про його різне сприйняття людьми, або про його загальновизнане значення, а в другому – про своє власне розуміння. Це може мати такий вигляд.
Що таке кохання?
Звичайно, кожна людина має індивідуальне сприйняття й розуміння кохання, однак загальноприйнятою є думка, що це почуття сердечної прихильності, яке виникає між двома людьми різної статі. Я вважаю, що справжнє кохання ґрунтується на абсолютній довірі й бажанні щастя своєму обранцеві.
4. Тема твору – речення описового характеру, у якому немає сформульованої тези. Цей варіант частково схожий на попередній, однак він трохи звужує поле пошуків вдалого формулювання тези. Наприклад: «Дружба в моєму житті». Ця тема вужча за питання «Що таке дружба?» Фактично в ній уже окреслені орієнтири для тези: «Дружба в житті кожної людини, думаю, посідає важливе місце. І я не виняток: друзі допомагають мені відчувати себе потрібним, підтримують у різних життєвих ситуаціях». Тема такого типу може бути сформульована й запитанням: «Яка роль дружби у вашому житті?»
Якщо ж тема – називне речення, яке не дає жодних орієнтирів, потрібно самому поставити запитання, яке подобається, і дати відповідь на нього – це й буде теза. Ось приклад.
Звичаї та традиції
Яке значення мають народні звичаї та традиції в нашому житті? Чи важливі вони в комп’ютеризованій культурі XXI століття? Я вважаю, що так. Чим краще ти знаєш народні звичаї, обряди, традиції, тим більше усвідомлюєш зв’язок з рідним народом.
