Вимоги до оформлення курсової роботи. Вимоги розроблено з урахуванням вимог нормативно-правових актів, що визначають політику Міністерства освіти і науки України в галузі вищої освіти та її

Вимоги розроблено з урахуванням вимог нормативно-правових актів, що визначають політику Міністерства освіти і науки України в галузі вищої освіти та її науково-методичного забезпечення, нормативних документів щодо структури й правил оформлення видань, а також системи стандартів із бібліотечної та видавничої справи.

Загальні вимоги. (розроблено на підставі ДСТУ 3008-95 «Документи. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення»).

Курсову роботу оформляють на аркушах формату А4 (210×297 мм). Роботу виконують за допомогою комп’ютерної техніки на одній стороні аркуша білого паперу з використанням шрифтів текстового редактора Word (Times New Roman) розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом з розрахунку не більше 30 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менше, ніж 1,8 мм. Усі формули, у тому числі й окремі змінні та символи, повинні бути набрані у редакторі формул MS Equation або MathType.

Текст роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхнє, ліве і нижнє – 20 мм, праве – 10 мм. Абзацний відступ повинен бути однаковим упродовж усього тексту курсової роботи і дорівнювати п’яти знакам (0,5 см).

Під час оформлення курсової роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення. Помилки, описки та графічні неточності (не більше двох на сторінці) слід виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою коректора і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту комп’ютерним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Текст основної частини курсової роботи поділяють на структурні елементи, розділи, підрозділи, пункти та підпункти. Структурні елементи «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ» не нумерують, друкують великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки. Заголовки розділів слід розташовувати посе­редині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не під­креслюючи. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, то їх розді­ляють крапкою. Заголовки підрозділів слід починати з абзацу і друкувати маленькими літерами (крім першої великої), не підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу і набирають в розрядку, в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка. Пункт може не мати заголовка. Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом (за винятком заголовка пункту) має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовка приймають такою, як у тексті. Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Вимоги щодо нумерації складових роботи. Сторінки роботи, а також розділи, підрозділи, пункти, підпункти, рисунки (малюнки), таблиці, формули слід нумерувати арабськими цифрами без знака №, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту роботи. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці (рис. 1). Титульну сторінку включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки не проставляють.

Рисунок 1 – Зразок нумерації сторінок курсової роботи

Такі структурні елементи роботи, як «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «РЕКОМЕНДАЦІЇ», «ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ», «ДОДАТКИ» не мають порядкового номера. Усі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумеруються звичайно.

Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті роботи і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3. Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кож­ного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і поряд­кового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1 тощо. Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1 або 1.1.1 тощо. Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера під­розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т. д. Після номера підпункту крапку не ставлять. Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

На рис. 2–4 представлені такі елементи, як ілюстрація, таблиця та формула.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) (рис. 2), таблиці (рис. 3) та формули (рис. 4) нумерують послідовно в межах розділу, за винятком цих елементів роботи, наведених у додатках. Номер повинен складатися з номера розділу і порядкового номера елемента, між якими ставиться крапка.

Підпис «Рисунок 2.3» означає, що це третя ілюст­рація другого розділу, за необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст); «Таблиця 2.2» – друга таблиця другого розділу; формула (7.3) – третя формула сьомого розділу.

Вимоги до оформлення ілюстрацій. Ілюстрації (креслення, рисун­ки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розташовувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у роботі. Якщо ілюстрації створені не автором роботи, необхідно при поданні їх у роботі дотримуватись вимог чинного законодавства про авторські права і посилатися на джерело, звідки вони взяті.

У тому місці, де треба вказати на ілюстрацію, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 5.1)» або зворот типу: «... як це видно з рис. 5.1» або «... як це показано на рис. 5.1».

Рисунок 2 – Приклад оформлення рисунків у тексті курсової роботи:
1 – корпус; 2 – ковпачок; 3 – кліп (засувка); 4 – наконечник ковпачка;
5 – пишучий вузол; 6 – механічний пристрій; 7 – стрижень

 

Ілюстрація позначається словом «Рисунок __» із відповідним номе­ром і назвою, що розташовують під ілюстрацією симетрично до тексту.

Зображення на оригіналах ілюстрацій мають бути контрастними і чіткими.

Вимоги до оформлення таблиць. Цифровий матеріал, як правило, подають у вигляді таблиць (рис. 3).

Таблиця ______ – ___________________

номер назва таблиці

Рисунок 3 – Приклад побудови таблиці

Таблицю розташовують безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці так, щоб її можна було читати без повороту з переплетеного боку або з поворотом за стрілкою годинника. На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи. Кожна таблиця повинна мати назву, яку зазначають над таблицею та друкують симетрично до тексту. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву зазначають тільки над її першою частиною. Слово «Таблиця ____» вказують один раз зліва над пер­шою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці ___» із зазначенням номера таблиці. Слово «Таблиця» та її назву пишуть з великої літери. Назву друкують жирним шрифтом. Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки – з малої, якщо вони становлять одне речення із заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, повторюючи в кожній частині таблиці її головку й боковик. При поділі таблиці дозволяється її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами в першій частині таблиці.

Не дозволяється також включати в таблицю графу «Порядковий номер» або «№ з/п». За потреби цю графу можна замінити цифрами – порядковими номерами, розташованими біля заголовків боковика.

Заголовок «Разом» застосовують для частинних, проміжних підсумків, заголовок «Усього» - для загальних, які підсумовують усі доданки.

Числа в таблиці заокруглюють, крім випадків, коли потрібні точні відомості. Якщо числа подають з десятковими та сотими частками, то після коми в усіх числах має бути одна й та сама кількість цифр. Якщо в будь-якому рядку немає даних, то слід проставляти не нулі, а три крапки. Якщо ознака відсутня проставляють риску.

Якщо числові значення величин у графах таблиці мають різні одиниці фізичної величини, їхні позначення вказують у підзаголовках кожної графи.

Допускається за необхідності виносити позначення одиниці фізичної величини в окрему графу (окремий рядок). При цьому не дозволяється використовувати словосполучення «одиниця вимірювання».

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається поділяти на частини, розміщуючи їх поряд на одній сторінці. Рекомендується відокремлювати частини таблиці подвійною лінією подвійної товщини.

Текст, що повторюється в рядках однієї і тієї самої графи й займає два або більше рядків, допускається замінювати словами «Те саме», а в подальшому лапками. Якщо попередня фраза є частиною наступної, допускається замінювати її словами «те саме», додавши необхідні відомості.

Не прийнято замінювати лапками цифри, позначення одиниць величин, абревіатури, марки матеріалів, машин і механізмів, позначення нормативних документів

Допускається розміщувати таблиці в альбомній (Landscape) орієнтації.

Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розташовують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Примітки до тексту і таблиць нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ….

2. ….

Якщо на сторінці лише одна примітка, то її не нумерують, а після слова «Примітка» ставлять крапку.

Вимоги до оформлення формул. Формули та рівняння розташо­вують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посере­дині сторінки. Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні рядка, як це показано на рис. 4.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні. Якщо права частина є дробом, то спочатку пояснюють позначення величин, які містяться в чисельнику, у тому самому порядку, що й у формулі, а потім – у знаменнику. Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають словом «де» без двокрапки. У кінці кожного пояснення ставлять крапку з комою, а в кінці останнього крапку, як це показано на рис. 4.

(7.3)

де К_е – критерій економічної ефективності;

Е – ефект від впровадження теми і витрат на її виконання і впровадження, тис. грн;

В – витрати на впровадження результатів дослідження, тис. грн.

Рисунок 4 – Приклад оформлення формул у тексті курсової роботи

Пояснення одиниць фізичних величин у поясненні відокремлюють комою від тексту пояснення.

Переносити формули або рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. На знаку ділення переносити не рекомендується.

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Нескладні ненумеровані формули допускається розташовувати безпосередньо в тексті.

Вимоги до оформлення цитат та посилань на використані дже­рела. У роботі необхідно подавати цитати, посилання на використані літературні джерела, нормативні документи тощо. Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необ­хідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в роботі. Джерела нумеруються в порядку їх подання у тексті або за списком літератури і беруться у дві квад­ратні дужки, наприклад: «...у працях [1–7]...». Рекомендується в основному тексті або у заключних абзацах розділів давати посилання на особисті наукові праці науковця.

При посиланнях на розділи, підрозділи, пункти, підпункти, ілюст­рації, таблиці, формули, рівняння, додатки зазначають їх номери. При посиланнях слід писати: «...у розділі 4...», «...див. 2.1...», «...за 3.3.4 ...», «... відповідно до... 2.3.4.1...», «...на рис. 1.3...», «...у табл. 3.2...», «...за формулою (3.1)...», «...у рівняннях (1.23) – (1.25)...», «...у додатку Б...». У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад: «див. табл. 1.3».

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору слід наводити цитати. Цитати треба передавати точно зі збере­женням усіх особливостей першоджерела.

Загальні вимоги до цитування такі:

а) текст цитати починається і закінчується лапками та наводиться в тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, зі збереженням особливостей авторського написання;

б) цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту та без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення автор­ського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, всередині, наприкінці);

в) кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело;

г) при непрямому цитуванні (переказі, викладі думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути гранично точним у викладенні думок автора, коректним щодо оціню­вання його результатів і давати відповідні посилання на джерело;

д) якщо необхідно виявити ставлення автора роботи до окремих слів або думок з цитованого тексту, то після них у круглих дужках ставлять знак оклику або знак питання.

Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Наприклад:

Цитата в тексті: «...Першим етапом вивчення будь-якого природ­ного явища є спостереження… [7]» ¹⁾.

Відповідний опис у переліку посилань:

7. Грищенко І. М. Основи наукових досліджень: навч. посіб.
/ І. М. Грищенко, О. М. Григоренко, В. О. Борисейко. – K.: Київ. нац. торг.-екон.ун-т, 2001. – 186 с.

Відповідне подання виноски:

__________________

¹⁾ [7] Грищенко І. М. Основи наукових досліджень: навч. посіб.
/ І. М. Грищенко, О. М. Григоренко, В. О. Борисейко. – K.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 186 с.

Вимоги до оформлення переліків. Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині тексту роботи. Перед переліком ставлять двокрапку. Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою або, не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Наприклад:

а) функціональні властивості;

б) ергономічні властивості;

в) надійність:

1) довговічність;

2) збереженість;

3) ремонтопридатність;

г) естетичні властивості.

Переліки першого рівня деталізації друкують з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно місця розміщення переліків першого рівня.

Вимоги до оформлення додатків. Додатки надають як продовження роботи на наступних сторінках, розташовуючи в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкують слово «Додаток____» і велику літеру, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літе­рами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад, додаток А, додаток Б і т. д. Один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатка, слід нумерувати, наприклад, рисунок Г.3 – третій рисунок додатка Г; таблиця А.2. – друга таблиця додатка А. Якщо в додат­ку одна ілюстрація, одна таблиця, одна формула, одне рівняння, їх нумерують, наприклад, рисунок А.1, таблиця А.1, формула (А.1).

Вимоги до оформлення списку використаних джерел (розроблено на підставі: Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання: ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. – [Чинний від 2007.07.01]. – К.: Держспоживстандарт України, 2007. – 48 с. – (Система стандартів з інформаційної, бібліографічної та інформаційної діяльності)).

Книги

одного, двох і трьох авторів

Бехта Павло Антонович. Технологія деревинних плит і пластиків: підручник / П. А. Бехта. – К.: Основа, 2004. – 780 с.

Беднарчук Микола Степанович. Товарознавство, сировини, мате­ріалів та засобів виробництва: навч. посіб. / М. С. Беднарчук, І. С. Полікарпов. – К.: Центр навч. л-ри, 2006. – 560 с.

Зрезарцев Микола Павлович. Товарознавство сировини та мате­ріалів: навч. посіб. / Зрезарцев М. П., Зрезарцев В. М., Параніч В. П. – К.: Центр навч. л-ри, 2008. – 404 с.

чотирьох авторів

Металознавство: підручник / [О. М. Бялік, В. С. Черненко, В. М. Писаренко, Ю. Н. Москаленко]. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: ІВЦ «Вид-во «Політехніка», 2002. – 384 с.

п’ятьох і більше авторів

Товарознавство непродовольчих товарів: підручник / Войнаш Л. Г., Дудла І. О., Козьмич Д. І. [та ін.]; за ред. Л. Г. Вой­наш. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004. – Ч. 1. – 436 с.

Перекладні видання

Котлер Ф. Основы маркетинга: пер. с англ. / Ф. Котлер; [общ. ред. и вступ. ст.
Е. М. Пеньковой]. – М.: Прогресс, 1993. – 736 с.

Акофф Р. Л. Идеализированное проектирование: как предотвратить завтрашний кризи сегодня. Создание будущого организации / Акофф Р. Л., Магидсон Д., Эдисон Г.; пер. с англ.
Ф. П. Тарасенко. – Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2007. – 265 с.

Багатотомні видання

Видання в цілому

Гиппиус З. Н. Сочинения: в 2 т. / Зинаида Гиппиус; [вступ. ст., подгот. текста и коммент.
Т. Г. Юрченко; Рос. акад. наук, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам]. – М.: Лаком-книга: Габестро, 2001. – (Золотая проза серебряного века).

Т. 1: Романы. – 367 с.

Т. 2: Романы. – 415 с.

Окремий том

Справочник товароведа. Непродовольственные товары / Бара­нов С. И., Веденеев Е. И., Володенков А. Я. [и др.]. – М.: Экономика, 1990. – Т. 2. – 463 с.