1. Суспільні відносини в Німеччині в кінці XVIII – початку ХІХ ст. та їх відображення в політичній і правовій свідомості.
2. Історична школа права. Густав Гуго. Ф.К. Савіньї. Критика природньо-правової теорії.
3. Імануїл Кант та його політико-правові погляди. Зв’язок політичного вчення з етикою. "Моральний закон" і "практичний розум", "добра воля" і обов’язок. Право за І.Кантом. Ставлення до природничо-правової теорії. Правовий лібералізм І.Канта. Особливості його теорії поділу влади і вчення про організацію державної влади. Теорія "вічного миру". Використання політико-правового вчення І.Канта реформістами та європейськими соціалістами.
4. Йоган-Готліб Фіхте та його практична (етико-соціальна) філософія. Народ як вища влада за Й.-Г. Фіхте. Утопія "замкнутої торгової держави". Теософізм політико-правових поглядів Фіхте.
5. Фрідріх Вільгельм Йозеф Шеллінг та його політико-правові погляди. Свобода людини як "друга природа". Правовий устрій. Тенденції до федералізму. Три періоди суспільно-політичної історії. "Правовий лад" – мета політичного розвитку людства.
6. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель та його політико-правове вчення. "Абсолютна ідея", "світовий дух" як першооснова природного і соціального. Історичний розвиток суспільства як прогрес в усвідомленні свободи, політичному і суспільному розвитку. "Об’єктивний дух" – "філософія права". Визначення права. Поділ права на абстрактне право, мораль і моральність. Родина (сім’я) і громадянське суспільство. Станова структура і діалектика громадянського суспільства. Держава за Гегелем, внутрішній устрій і структура влади в державі.
7. Неогегеліанські теорії держави і права. Значення гегелівської політико-правової доктрини для формування новітніх поглядів на державу і право.
8. Людвіг Фейєрбах та його етичні та соціально-політичні погляди. "Нова філософія" як "нова релігія". "Етика любові" як утопічна філософія комуністичного перетворення суспільства.
Значення класичної німецької політико-правової думки.
Самостійна робота 6. Вчення про державу і право в Західній Європі кінця ХУІІІ – початку ХІХ ст. – 4 год.
Завдання та методичні поради для самостійної роботи
Користуючись рекомендованою літературою, опрацювати та підготувати реферативні повідомлення, відобразивши політико-правові погляди і концепції мислителів в періоди: державно-правові вчення Канта, Фіхте, Гегеля, представників лібералізму у Франції та Англії; охарактеризувати історичну школу права.
Питання для самоконтролю
1. У карній юриспруденції Бентама провідним є правило, що дієвим стримувальним засобом запобігання злочинам є суворість покарання (біль, завданий покаранням, повинен перевищувати вигоду, здобуту внаслідок учинення кривди індивідам, класам чи суспільству в цілому). У карній юриспруденції Бекарія домінуючим є правило, що дієвішим попереджувальним засобом є невідворотність покарань. Обґрунтуйте, який із названих стримувальних засобів, на вашу думку, є дієвішим і чому?
2. На вашу думку, чим обумовлена змістовна відмінність державно-правових концепцій німецького, французького і англійського лібералізму?
3. Зясуйте різницю між античними уявленнями Платона і аристотеля та уявленнями Гегеля про субстанційну роль держави.
4. Вкажіть на відмінності в поглядах Руссо і Гегеля на державу.
5. Дайте визначення права за І. Кантом.
6. Як І. Кант трактував відмінності між правом і мораллю?
7. Як тлумачив І. Кант походження держави?
8. У чому полягають відмінності між приватним і публічним правом, за І. Кантом?
9. Яку форму правління І. Кант вважав демократичною?
10. В чому сутність гегелівської державно-правової концепції?
11. Що являло собою, за Г. Гегелем, громадянське суспільство?
12. Як відомо, Й. Фіхте заперечував ідею поділу влади в державі. Який механізм запобігання зловживанню владою він запропонував?
Література
1. Трофанчук Г.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2005.
2. Демиденко Г.Г. Історія вчень про державу і право: Підручник. – Харків, 2004.
3. Мірошниченко М.І., Мірошниченко В.І. Історія вчень про державу і право: Навчальний посібник. – К., 2004.
4. Шульженко Ф.П., Андрусяк Т.Г. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник. – К., 2002.
5. Потульницький В. Теорія української політології. Курс лекцій. – К., 1993.
6. Себайн Г., Торсон Т. Історія політичної думки. – К., 1996.
7. Гайденко П. Философия Фихте и современность. – М., 1979.
8. Гегель Г.В.Ф. Философия права. – М., 1983.
9. Кант И. Метафізика нравов // Сочинения. – Т.4. – Ч.ІІ. – М., 1965.
