Змістовий модуль 1
Тема 1. ПОНЯТТЯ ТА ДЖЕРЕЛА МІЖНАРОДНОГО ПУБЛІЧНОГО ПРАВА
Міжнародне право як особлива система права. Функції міжнародного права. Співвідношення міжнародного права і внутрідержавного права, міжнародного публічного і міжнародного приватного права. Система міжнародного права: норми, основні принципи і інститути міжнародного права. Галузі міжнародного права. Джерела міжнародного права. Міжнародне право як наука. Міжнародне право як навчальна дисципліна: предмет, завдання, система курсу, джерела і література.
Роль і значення теми у підготовці та майбутній професійній діяльності фахівця. Вивчення основ міжнародного права надає майбутньому юристу можливість розуміння порядку здійснення та регламентації міждержавних відносин в умовах інтенсивного міжнародного співробітництва. Вивчення даної теми базується на ознайомленні з особливостями, структурою, основними поняттями та категоріями міжнародного права.
Ключові слова: “анексія” (в сучасному міжнародному праві), “делімітація”, “демаркація”, “естопель”, “імплементація”, “конкордат”, “міжнародне право”, “міжнародно-правове визнання”, “міжнародно-правове визнання держави”, “норма міжнародного права”, “нунцій”, “об‘єкт міжнародно-правових відносин”, “система міжнародного права”, “трансформація норми”, “цессія”.
Обсяг знань, вмінь студента після вивчення теми. Після вивчення теми студент повинен вільно володіти понятійним апаратом, а також
знати: особливості системи міжнародного права, особливості правотворчого процесу, примуси і забезпечення міжнародного правопорядку; систему основних принципів міжнародного права як новітньої галузі сучасного міжнародного права; її ознаки – єдність об'єкта, обумовленого інтересами захисту основних цінностей світової цивілізації і відповідних їм стратегічних інтересів держав;
вміти: класифікувати міжнародні відносини: за видами об'єкта співробітництва, кола суб'єктів співробітництва, територіальних ознаках та способам регулювання; класифікувати джерела міжнародного права та міжнародно-правові норми; визначати прогалини в правовому регулюванні, способи їхньої ліквідації; класифікувати основні принципи галузі.
Перелік нормативних актів України до вивчення теми
1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996р. – Агентство “Книга Пам’яті України”, 1996.
2. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист прав та основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції” // ВВРУ. – 1997. - № 40. – Ст.263.
3. Закон України «Про міжнародні договори України» // ВВРУ. – 2004. - № 50. – Ст.45.
4. Закон України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” // ВВРУ. – 2006. -№30. – Ст.260
5. Конвенція про захист прав людини та основних свобод (із поправками, внесеними відповідно до положень Протоколу №11) // Практика Європейського Суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 1999. - № 2
6. Закон України „Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до конвенції” // ВВРУ. – 1997. - №40. – Ст.263.
7. Про судоустрій і статус суддів: Закон України від 7 липня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2010 р., № 41, / № 41-42; № 43; № 44-45 /, стор. 1468, стаття 529.
8. Закон України “Про інформацію” // ВВРУ. – 1992. - № 48. – Ст.650.
9. Закон України “Про звернення громадян” // ВВРУ. – 1996. - № 47. – Ст.256.
10. Закон України “Про Конституційний Суд України” // ВВРУ. – 1996. - № 49. – Ст.272.
11. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” // ВВРУ. – 1998. - № 20. – Ст.99.
12. Загальна Декларація прав людини. – К.: Право, 1995.
13. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права. – К.: Право, 1995.
14. Міжнародний пакт про соціальні, економічні та культурні права. – К.: Право, 1995.
15. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадянина” № 7 від 30.05.1997 / Конституція України. Конституція Автономної Республіки Крим: Зб. норм. актів. – К.: Юрінком Інтер, 1999.
