Перелік питань для підсумкового контролю та критерії оцінювання знань

 

1. Предмет, методи та завдання історії економіки та економічної думки.

2. Періодизація історичного розвитку господарських систем.

3. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук.

4. Періодизація та основні риси господарства первісного суспільства.

5. Погляди М. Зібера на общинну організацію первісного суспільства.

6. Господарство та соціально-економічні відносини у країнах Стародавнього Сходу(Ст. Єгипет, Месопотамія, Ст. Індія, Ст. Китай).

7. Особливості господарського розвитку Стародавніх Греції та Риму.

8. Господарська діяльність в первісній історії України.

9. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу (Ст. Єгипет, Месопотамія).

10. Зародження економічної думки в країнах Стародавнього Сходу (Ст. Індія, Ст. Китай).

11. Економічна думка Стародавньої Греції (Ксенофонт, Платон, Арістотель).

12. Особливості економічної думки Стародавнього Риму (Катон, Варрон, брати Гракхи, Колумелла).

13. Криза рабовласницької системи господарства та причини загибелі античного світу.

14. Основні риси феодального господарства. Види рентних відносин.

15. Середньовічне місто та його роль у розвитку товарно-грошових відносин у Західній Європі.

16. Економічна думка середньовіччя (“Салічна правда”, “Капітулярій про віли”).

17. Характеристика господарства Київської Русі.

18. Пам’ятки економічної думки Київської Русі (“Повість минулих літ”, “Руська правда”).

19. Економічні погляди Т. Аквінського.

20. Економічні ідеї раннього християнства (А. Блажений).

21. Господарський розвиток українських земель під владою Польщі та Литви.

22. Фактори розпаду феодального господарства.

23. Передумови та наслідки Великих географічних відкриттів.

24. Історичні передумови виникнення та загальна характеристика меркантилізму.

25. Етапи розвитку меркантилізму (Т. Мен, Дж. Стюарт, Ж. Б. Кольбер, А. Монкретьен, А. Серра).

26. Економічні погляди фізіократів (Ф. Кене, Ж. Тюрго).

27. Форми господарств на етапі утвердження мануфактурного виробництва в країнах Західної Європи та українських землях.

28. Промисловий переворот у Англії та Франції.

29. Промисловий переворот у Німеччині та США.

30. Зародження та історичні передумови виникнення класичної школи політичної економії (В. Петті, П. Буагільбер, А.Сміт, Д.Рікардо).

31. Еволюція класичної школи політичної економії (Т. Мальтус, Ж.Б.Сея, Ф. Бастіа, Г.Ч.Кері).

32. Основні ідеї історичного напрямку політичної економії (Ф. Ліст, В.Рошер, Б.Гільдебранд, К.Кніс).

33. Економічна політика Б. Хмельницького та Петра І та її відображення в економічних теоріях.

34. Економічні погляди Ф. Прокоповича.

35. Економічні погляди Г.Сковороди.

36. Економічні погляди представників класичної школи в Україні (І. Вернадський, Т. Степанов).

37. Економічний лібералізм в українській економічній літературі (Д. Журавський, В. Каразін).

38. Структурні зміни в економіці провідних держав світу у ІІ пол. ХІХ– початок ХХ ст. та нові форми господарювання.

39. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін).

40. Загальна характеристика маржинального напряму економічної думки.

41. Основні школи маржиналізму: австрійська, кембриджська, американська, математична.

42. Економічне піднесення Німеччини та США в кінці XIX ст.

43. Фактори економічного відставання Великобританії та Франції в кінці XIX ст.

44. Економічні реформи 1848 та 1861 рр. в Україні.

45. Промисловий переворот та формування банківської системи в Україні у ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.

46. Загальна характеристика української економічної думки пореформеного періоду (М. Драгоманов, С. Подолинський).

47. Київська соціально-психологічна школа (М. Бунге, Р. Орженцький, О. Білімович).

48. Демократична економічна думка представників Галичини (В.Навроцький, О.Терлецький, М. Павлик, І. Франко).

49. Особливості економічного розвитку України на межі XIX—XX ст. Індустріалізація.

50. Столипінська аграрна реформа та її реалізація в Україні.

51. Кооперативний рух та ідеї кооперації у економічній думці (М. Левицький, Т. Осадчий).

52. Теорії цінності та економічної кон'юнктури М. Туган-Барановського.

53. Економіко-математичні дослідження Є. Слуцького.

54. Світова система господарства у І пол. ХХ ст.

55. Посилення державно-монополістичних тенденцій та їх відображення в теоріях імперіалізму(Р. Гільфердинг, К. Каутський, В. І. Ленін).

56. Неокласичні теорії монополістичної та ефективної конкуренції (Дж. В. Робінсон, Е. Чемберлін, Й. А. Шумпетер).

57. Причини та наслідки Першої світової війни.

58. Світова економічна криза 1929-1933 рр. “Новий курс” Ф.Д. Рузвельта.

59. Виникнення кейнсіанства та теоретична система Дж. Кейнса.

60. Поширення кейнсіанства у різних країнах (Е.Хансен, С. Харріс, Е. Ліндаль, Г. Мюрдаль, Ф. Перру).

61. Економічний розвиток європейських країн та США в період Другої світової війни та її вплив на структуру народного господарства.

62. Структурні зміни світового господарства у ІІ пол. ХХ ст. План Маршала. Бреттон-Вудська угода.

63. Утворення та розвиток ЄЕС.

64. Зародження інституціоналізму (Т.Веблен, Дж.Р.Коммонс, У.К.Мітчелл).

65. Теорії системної трансформації капіталізму (А.Дракер, А. Берлі, Г. Мінз, С.Кузнець, Дж.К.Гелбрейт).

66. Системи державних гарантій та реалізації прав громадян. Утворення Організації Об'єднаних Націй (ООН) та Міжнародної організації праці (МОП).

67. Економічне зростання у післявоєнний період (50-60-х рр. ХХ ст.).

68. Неокейнсіанські та неокласичні теорії економічного зростання (Р.Харрод, Є.Домар, Р. Солоу, Дж. Мід).

69. Антикризова політика у реформуванні окремих країн Західної Європи (голлізм у Франції).

70. Антикризова політика у реформуванні окремих країн Західної Європи (економічне диво “Німеччини”).n

71. Розвиток світової економіки в останній третині ХХ – на початку ХХІ ст.

72. Особливості інформаційно-технологічної революції кінця XX — початку XXI ст.

73. Сучасний інституціональний напрям економічної думки (Р. Коуз, Дж. Б'юкенен).

74. Явище стагфляції. Особливості ідей монетаризму (М. Фрідмен).

75. Актуалізація неокласики в економічній думці (економічні теорії пропозиції та раціональних очікувань).

76. Неоконсервативні реформи державного регулювання (“рейганоміка”, “тетчеризм”).

77. Основні етапи розвитку радянської господарської системи (1917-1991 рр.).

78. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (політика “воєнного комунізму”).

79. Пошуки моделі соціалістичної системи господарства (НЕП).

80. Становлення адміністративно-командної системи СРСР (індустріалізація, колективізація).

81. Спроби лібералізації адміністративно-командної системи господарства СРСР.

82. Застійні явища в радянській економіці у 70-х – першої половини 80-х рр..

83. Пошук шляхів реформування господарської системи СРСР у другій половині 80-х рр.

84. Проблеми переходу від командно-адміністративної до ринкової системи господарства в Україні на початку 90-х р. ХХ ст.

85. Формування основ національної системи господарства в Україні на поч. 90-х р. ХХ ст.

86. Економічні перетворення в Україні другої половини 90-х ХХ ст. та їхні наслідки.

87. Грошова реформа 1996 року в Україні.

88. Фінансова криза 1998 року та її вплив на українську економіку.

89. Основні сучасні напрямки теоретичних розробок українських економістів.

90. Сучасна державна економічна політика України.

 

 

Критерії

оцінювання навчальних досягнень студентів

під час проведення підсумкового контролю

 

Екзамен проводиться в усній формі. Екзаменаційний білет включає 3 теоретичні питання і 2 тестові завдання. Підсумкова оцінка знань студентів з дисципліни “Історія економіки та економічної думки” здійснюється на основі проведення екзамену, результати якого оцінюються за 40-бальною шкалою.

40-36 балів ставиться у випадках, коли студент має систематичні та глибокі знання навчального матеріалу, вміє без помилок виконувати практичні завдання, передбачені програмою дисципліни, засвоїв основу та ознайомився з додатковою літературою, викладає матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки, наводить практичні приклади у контексті тематичного теоретичного матеріалу.

35-34 бали ставиться, якщо студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, робить певні узагальнення і висновки, але не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій, розв’язанні практичних завдань.

33-30 бали ставиться, якщо студент повністю засвоїв навчальний матеріал, знає основну літературу, вміє виконувати практичні завдання, викладає матеріал у логічній послідовності, але не вміє робити певні узагальнення і висновки, не наводить практичних прикладів у контексті тематичного теоретичного матеріалу або допускається незначних помилок у формулюванні термінів, категорій, розв’язанні практичних завдань.

29-27 ставиться у випадках, коли студент засвоїв матеріал не у повному обсязі, дає неповну відповідь на поставлене теоретичне запитання, допустився грубих помилок у розв’язанні практичного завдання.

26-25 ставиться у випадках, коли студент засвоїв матеріал не у повному обсязі, дає неповну відповідь на поставлене теоретичне запитання, не вміє чітко узагальнити опрацьований матеріал, допустився грубих помилок у розв’язанні практичного завдання.

24-0 ставиться студенту, який не засвоїв навчальний матеріал, дає неправильні відповіді на поставлені теоретичні запитання, не вміє або неправильно виконує розрахунки за розв’язання практичних завдань.

 

 

.

 

 

10. ПОЛОЖЕННЯ

про систему оцінювання знань та підсумкового контролю студентів

за кредитно-модульною системою навчання з навчальної дисципліни

„Історія економіки та економічної думки”

Укладачі: к.е.н., ст. викладач А.Д. Ворошан, ст. викладач Дранович М.П., асистенти Петращак О.О., Підгірна В.Н.

Дисципліну „Історія економіки та економічної думки” студенти вивчають один семестр в обсязі 180 год, в т.ч. лекції (36 год.), семінари (36 год.), самостійна робота студентів складає 108 год.

На лекціях студенти отримують основні теоретичні знання з дисципліни, а на семінарських заняттях поглиблено вивчають проблемні аспекти, вирішують тести. Самостійно готуючись до занять, студенти опрацьовують широке коло наукової літератури, беруть активну участь у обговоренні питань, що виносяться на семінар, виконують індивідуальні навчально-дослідні завдання.

Для успішного вивчення дисципліни Історія економіки та економічної думки” весь матеріал поділений на три модулі: модуль І (поточний контроль) - складає максимум 55 бал, модуль ІІ (ІНДЗ) – складає максимум 5 балів, екзамен – складає максимум 40 балів. Підсумкова рейтингова оцінка за дисципліну – максимум 100 балів.

Модуль І поділений на два змістові модулі. Форма проведення змістового модульного контролю - модульна контрольна робота (тестовий контроль або письмова робота, яка складається з 2 теоретичних та 1 практичного завдання) проводиться на останньому семінарському занятті змістового модуля (1 академічна година).

При вивченні матеріалу можуть використовуватись наступні види робіт: доповіді з обов’язковим захистом; тестування; фронтальне опитування; термінологічні диктанти; реферативні роботи; письмове опитування; есе (короткі творчі роботи); огляд статистичного матеріалу чи нормативно-правової бази з окремої теми; складання та вирішення економічних кросвордів; ведення конспекту; цитування видатних економістів, вчених, науковців з питань, які виносяться на семінарське заняття; ведення словника економічних термінів.

Оцінювання теоретичних знань студентів за видами діяльності в поточному контролі визначається:

1,8-2 балів - студент дає вичерпну відповідь на поставлені питання, показує глибокі ґрунтовні знання з усіх питань, вміє нестандартно мислити і давати оригінальне тлумачення проблем, поєднувати теорію з практикою і сучасністю, здатний самостійно аналізувати, узагальнювати, робити висновки на основі аналізу конкретного матеріалу.

1,5-1,7 бали - студент правильно і досить повно викладає основні теоретичні питання, твердо знає програмний матеріал, показує розуміння реальної дійсності. Відповідь ґрунтується на знанні основної літератури з дисципліни.

1,2-1,4 бали - студент правильно репродуктивно висвітлює питання на основі вивчення головним чином підручника і записів лекцій або при доброму знанні одних питань, відносно слабо знає інші питання, допускає неточності у визначенні економічних категорій або формуванні економічних законів.

0-1,4 балів - студент не може викласти суть питання, не знає певних економічних категорій, не розуміє реальних процесів і явищ економічної діяльності.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) включає самостійну роботу студента на протязі навчального семестру з наступних видів робіт: написання статей та тез на науково-практичні конференції; навчально-пошукові роботи; виконання реферативних робіт; ведення економічного словника; підготовка біографічних даних видатних економістів; складання економічних кросвордів; організація круглих столів; підготовка відеороликів з досліджуваних питань.

Екзамен проводиться в усній (письмовій – на вибір викладача) формі. Екзаменаційний білет включає 3 теоретичні питання і 2 тестові завдання.

Результати екзамену оцінюються за 40-бальною шкалою та за шкалою ЕСТS, які фіксуються у відомості.

Старший викладач ___________________ А.Д. Ворошан

Старший викладач ___________________ М.П.Дранович

Асистент ___________________ О.О.Петращак

Асистент ___________________ В.Н. Підгірна