Логічна характеристика умовиводу як форми мислення. Основні види умовиводів та їхня структура. Засновки, висновок і логічний перехід.
Побудова безпосередніх умовиводів із простих атрибутивних суджень за допомогою логічних операцій. Побудова безпосередніх умовиводів з використанням відношень за логічним квадратом. Побудова безпосередніх умовиводів із релятивних суджень. Побудова безпосередніх умовиводів із складних суджень.
Опосередковані дедуктивні умовиводи. Логічна характеристика простого категоричного силогізму. Терміни, фігури і модуси простого категоричного силогізму. Складні, скорочені і складноскорочені силогізми побудовані із простих категоричних суджень: полісилогізми, ентимеми, епіхейреми, сорити.
Основні види умовиводів побудованих із складних суджень: суторозділові умовиводи; розділово-категоричні умовиводи (стверджувально-заперечні і заперечно-стверджувальні); розділово-умовні умовиводи (дилеми, трилеми і полілеми); умовно-категоричні умовиводи (modus ponens, modus tollens).
Недедуктивні умовиводи: повна і неповна індукція; аналогія властивостей і відношень. Гіпотеза з погляду логіки.
Основні поняття: умовивід, безпосередній умовивід, опосередкований умовивід, простий категоричний силогізм, полісилогізм, ентимема, епіхейрема, сорит, розділово-категоричний умовивід, розділово-умовний умовивід, дилема, трилема, полілема, умовно-категоричний умовивід, повна індукція, неповна індукція, аналогія властивостей, аналогія відношень, гіпотеза.
План лекції:
1. Загальна характеристика умовиводу як логічної форми мислення.
2. Класифікація умовидів.
3. Безпосередні умовиводи.
4. Види дедуктивних силогізмів.
5. Умовиводи із складних суджень.
6. Недедуктивні умовиводи: індукція та аналогія.
Семінар: Умовивід як форма мислення
1. Специфіка умовиводу як форми мислення.
2. Логічна характеристика безпосередніх умовиводів та їхніх видів: утворених на основі відношень за логічним квадратом; утворених за допомогою операцій над судженнями.
3. Основні види силогізмів (опосередкованих умовиводів із простих суджень).
4. Основні види умовиводів із складних суджень.
5. Повна і неповна індукція.
6. Аналогія відношень й аналогія властивостей.
Питання до самостійної роботи
1. Розкрийте специфіку простого категоричного силогізму.
2. Складні та складноскорочені умовиводи із простих категоричних суджень.
3. Розділові умовиводи.
4. Умовно-категоричні умовиводи (modus ponens, modus tollens).
5. Розділово-умовні умовиводи.
6. Індукція з погляду логіки.
7. Специфіка традуктивних умовиводів
8. Гіпотеза з погляду логіки.
Питання до індивідуальної роботи
- Зробіть порівняльну характеристику структур форм мислення: умовиводу, судження та поняття.
2. Терміни, фігури і модуси простого категоричного умовиводу.
3. Наведіть приклади використання полісислогізмів, ентимем, епіхейрем.
4. Дилема, трилема і полілема як різновиди розділово-умовних умовиводів.
Теми творчих робіт:
1. Побудувати кросфорд з використанням операцій над простими судженнями.
2. Використання дедуктивних, індуктивних та традуктивних умовиводів у практичній діяльності людини.
3. Специфіка силогізмів: простого категоричного, складного (полі силогізму), ентимеми, епіхейреми.
4. Історія досліджень умовиводів побудованих із складних суджень.
5. Роль гіпотези в науці.
6. Гіпотеза та її роль у науково-практичній реальності.
7. Математична індукція та її використання в світі технологій.
8. Логічна характеристика аналогії та її практичне значення.
Основна література:
1. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка: Навчальний посібник для економістів. – К., 2000.
2. Бандурка О.М., Тягло О.В. Курс логіки: Підручник. – К., 2002.
3. Богдановський І.В., Льовкіна О.Г. Логіка: Опорний конспект лекцій. – К., 2007.
4. Брюшинкин В.Н. Практический курс логики для гуманитариев. - М., 1996.
5. Гетманова А.Д. Учебник по логике. – Изд. 3-е, - М., 1997.
6. Демидов И.В. Логика: Учебное пособие для юридических вузов. – М., 2000.
7. Ерышев А.А., Лукашевич Н.П. Логика. – К., 1999.
8. Жеребкін В.Є. Логіка: Підручн. для юридичн. фак. і вузів. 3-е видання. – К., 2001.
9. Иванов Е.А. Логика. –М., 1996.
10. Ивин А.А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. – М., 1998.
11. Івін О.А. Логіка. – К., 1996.
12. Ішмуратов А.Т. Всуп до філософської логіки. – К., 1997.
13. Ишмуратов А. Т. Логический анализ практических рассуждений. –К., 1987.
14. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для вузів. – К., 1998.
15. Конверський А.Є. Логіка. Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1999.
16. Кондаков Н.И. Логический словарь. – М., 1971.
17. Переверзев В.Н. Логистика: справочная книга по логике. – М., 1995.
18. Хоменко І.В., Алексюк І.А. Основи логіки. – К., 1996.
Допоміжна література:
1. Аналитическая философия: Избранные тексты. – М., 1993.
2. Вітгенштайн Л. Tractatus Logico-philosophicus. Філософські дослідження. -К., 1995.
3. Жоль К.К. Методы научного познания и логика для юристов. – К., 2001.
4. Лукасевич Я. Аристотелевская силлогистика с точки зрения современной формальной логики. - М., 1959.
5. Рассел Б. Исследования значения и истины. –М., 1999.
6. Тарский А. Понятие истины в языках дедуктивных наук. //Философия и логика Львовско-Варшавской школы. – М., 1999.-С.19-155.
7. Фреге Г. Логические исследования. – Томск, 1997.
