Загальну схему вироблення електроенергії на теплових електростанціях можна представити такою послідовністю. При згорянні палива утворюється теплота, яка перетворює воду в пару високого тиску (робочий агент). Пара надходить до турбіни, що знаходиться за звичай на одній осі з генератором електричної енергії. Від генератора електроенергія надходить до розподільних мереж, які передають її споживачам. На гідроелектростанціях як робочий агент для приводу гідравлічних турбін використовується вода завдяки певному тиску, що створюється греблею. На вітроелектростанціях для приводу електрогенератора використовується течія повітря.
Однак, не зважаючи на цей загальний принцип одержання електроенергії, кожна з цих електростанцій має особливості в конструкціях турбін, генераторів, способах одержання робочого агенту тощо.
Більшість електроенергії виробляють на теплових електростанціях. Комплекс машин і споруд, які призначені для виробництва електричної енергії називають електростанціями. В залежності від джерела енергії відрізняють теплові, гідроелектричні, атомні, вітрові, магнітогідродинамічні генератори, тощо. Загальною ланкою для всіх електростанцій незалежно від їх типу є двигун, де відбувається перетворення різних видів енергії в механічну. Другою ланкою є генератор електричної енергії. Для передачі електроенергії є третя ланка — електричні мережі. До теплових відносять конденсаційні, теплофікаційні або теплоелектроцентралі, геотермальні, газотурбінні і дизельні. Конденсаційні виробляють головним чином електричну енергію. На теплоелектроцентралях перегріта пара при високому тиску і температурі після перших ступенів парової турбіни, частково відбирається для потреб теплофікації. Конденсаційні електростанції виробляють тільки електроенергію. Відпрацьована пара після турбін перетворюється при глибокому вакуумі у воду, яка спрямовується в котельні агрегати в якості живильної води, що дає значну економію енергії.
В теплофікаційних електростанціях відпрацьована після турбін пара використовується для централізованого тегшоспоживання. Геотермальні використовують глибинну теплоту Землі. В них відсутні котельні, пристрої для подачі палива, золоуловлювачі, тощо, що значно спрощує їх експлуатацію зменшує затрати на будівництво. Природні умови України, не мають значної перспективи для будівництва геотермальних електростанцій. Газотурбінні електростанції використовують спалювання газу для приводу турбін. Дизельні електростанції для приводу електрогенераторів викорис-товують двигуни внутрішнього згоряння, в основному — дизелі, їх широко використовують і як транспортні машини. Основними видами палива для електростанції є кам'яне вугілля, мазут, газ, дрова, кокс, тощо. Гідроелектричні станції використовують енергію течії води для приводу гідротурбін з'єднаних з електрогенераторами.
На атомних АЕС джерелом енергії є атомний реактор, в якому теплота утворюється в результаті ланцюгової ядерної реакції ділення ядер деяких важких ізотопів урану та плутонію. Теплота,
І що утворюється в активній зоні реактора, нагріває через перший контур теплопередачі парогенератор. Потім пара по другому
контурі направляється до турбіни, яка приводить в дію електро-генератор. Основне електротехнічне устаткування на АЕС таке
як і на звичайних теплових. На гідроелектростанціях двигуном для генераторів є гідравлічні турбіни.
Вітроелектричні станції перетворюють енергію течій повітря за допомогою вітродвигуна в електричну енергію також за допомогою електрогенераторів.
В магнітогідродинамічних генераторах (МГД-генераторах) енергія електропровідного середовища (рідини або газу) безпосередньо перетворюється в електричну енергію. МГД-генератори використовують як аварійні або в бортових системах електроживлення. Нагрітий газ до температури в декілька тисяч градусів стає іонізованим і добре проводить електроенергію. Взаємодія струмини такого газу з магнітним полем породжує електричний струм.
