Основна частина складається з трьох розділів

У першому (теоретичному) розділі (25-30% обсягу основного змісту) подається критичний огляд літературних джерел, викладаються основні теоретичні й методичні положення теми, проблемні питання, міжнародний досвід, дискусійні та невирішені аспекти теми, визначається власне ставлення автора до них.

У теоретичному розділі визначається науково-методична база розв'язання досліджуваної задачі (проблеми), здійснюється макроекономічний аналіз, наводиться глибокий ретроспективний огляд науково-економічної та інструктивно-методичної літератури, дається порівняльний аналіз кордонів доцільного використання тих чи інших методів, обґрунтовується остаточний вибір методів вирішення сформульованої задачі (проблеми). При підготовці цього розділу необхідно встановити, що зроблено з обраної тематики попередниками. У теоретичних дослідженнях доцільно узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід, результати наукових досліджень провідних учених. З кожного досліджуваного питання важливо знайти подібність і відмінності точок зору різних авторів, дати їх порівняльний аналіз, виявити можливі протиріччя та неточності, сформулювати шляхи їх вирішення й обґрунтувати власну позицію. Магістерська робота повинна відображати точку зору автора, і тому в ній завжди присутні елементи наукової дискусії та полеміки. При вивченні літератури не варто повністю запозичувати прочитаний текст. Слід відбирати тільки наукові факти, які становлять основу наукового знання, відображають об'єктивні властивості речей і процесів. Наукові факти характеризуються такими особливостями, як новизна, точність, об'єктивність і достовірність. Про достовірність вихідної інформації може свідчити не тільки характер джерела, але й науковий, професійний авторитет автора, його приналежність до тієї чи іншої школи. Літературні джерела слід підбирати і використовувати відповідно до змісту завдання (проблеми), що досліджується. Необхідно вдумливо і критично аналізувати, оцінювати науково-методичні публікації, щоб погодитися або, навпаки, не погодитися з науковими поглядами окремих авторів. Використання науково-методичних джерел супроводжується обов'язковим посиланням на джерело та сторінку, звідки запозичені ті чи інші відомості. Результатом теоретичного розділу повинна бути повна науково-методична концепція, обґрунтування інструментів і методів розв'язання задачі (проблеми). За необхідності в кінці цього розділу формулюються пропозиції щодо вдосконалення науково-методичної бази.

Теоретичні положення першого розділу повинні бути покладені в основу другого і третього розділів змісту роботи.

У другому (аналітичному) розділі (20-30%) можна виділити такі самостійні частини:

- аналіз предмета дослідження;

- обґрунтування напряму подальшого вирішення проблем, які охоплює тема роботи.

Остаточний перелік питань, що підлягають аналізу та висвітленню, узгоджується з науковим керівником дипломної роботи. Обґрунтування напрямів досліджень базується на висновках теоретичного розділу з урахуванням виявлених особливостей об’єкта дослідження.

Аналітичний розділ має бути максимально насиченим фактичними матеріалами (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об’єкта аналізу. Виконуючи цю частину роботи,студент повинен продемонструвати вміння проводити наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи наукового пізнання, давати наукову характеристику новим явищам і процесам, а також використовувати нові знання для конкретних прикладних рішень і обґрунтованих рекомендацій (заходів).

Аналітично-дослідницький розділ магістерської роботи передбачає всебічне дослідження існуючого стану вирішення задачі (проблеми), поставлених у магістерській роботі в України та в інших країнах.

Результати порівнянь і аналізу можуть бути прийняті за основу розвитку діяльності на досліджуваному об'єкті. При виконанні аналітико-дослідницького розділу студент використовує фактичні матеріали, зібрані під час проходження переддипломної практики. Ці матеріали повинні бути достатньо повними й достовірними, щоб на їх базі можна було проаналізувати стан справ, виявити резерви й намітити шляхи їх використання, а також усунути розкриті недоліки в роботі. Слід уникати непотрібних відомостей, відбираючи тільки ті, які будуть використані для обґрунтування висновків і рекомендацій магістерської роботи. Аналітичний розділ пояснювальної записки містить загальну техніко-економічну характеристику об'єкта дослідження. Наприклад, профіль діяльності, тип виробництва, номенклатуру продукції або послуг, ринки капіталу, сировини та збуту, позиціонування підприємства у своїй галузі, структуру управління, основні фактори виробничого процесу. Характеристика об'єкта завершується зведеною таблицею динаміки основних економічних, фінансових та інших показників діяльності за останні три-п'ять років порівняно з середніми значеннями по галузі та аналогічними показниками кращих фірм. При характеристиці об'єкта аналізу необхідно звернути увагу на ті сторони роботи, виявити ті її особливості, які мають пряме відношення до теми кваліфікаційної роботи. Аналіз повинен проявляти недоліки в науковій галузі, методи вирішення проблем, невикористані резерви.

Для дослідження впливу різних факторів на процеси та ефективність зовнішньоекономічної діяльності використовуються методи порівняльного економічного аналізу, математичної статистики, методи ситуаційного SWOT-аналізу і моделювання, оптимізації соціально-економічних процесів, а також пакети прикладних комп'ютерних програм (Statistica, Statgraph та ін) як інструменти наукового дослідження. Результатами дослідження можуть виступати емпіричні, графічні залежності, моделі, схеми, процедури, фінансово-економічні рішення. Обов'язковою є власна оцінка автором виявлених тенденцій та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вирішення поточної ситуації. Студент повинен продемонструвати вміння самостійно виконувати наукові дослідження, застосовувати сучасні економіко-математичні методи, давати науково-аналітичну характеристику новим явищам, використовувати нові знання для вирішення прикладних завдань (проблем). Матеріали цього розділу рекомендується ілюструвати таблицями, графіками, діаграмами, схемами.

У третьом у розділі (30-40 %) міститься матеріал, який обґрунтовує розроблені пропозиції (рішення), спрямовані на розв’язання завдань (проблем), визначених у темі магістерської роботи, на конкретному об’єкті.

Характер і зміст заходів, що пропонуються, повинні базуватися на аналізі, проведеному в другому розділі магістерської роботи та на аналізі досвіду розвинених країн з ринковою економікою.

У цьому розділі на базі теоретичних узагальнень та аналізу обґрунтовуються нові підходи до вирішення проблеми, теоретичні, методичні та практичні пропозиції, а також організаційні та фінансово-економічні заходи щодо усунення виявлених недоліків. Наводяться числові розрахунки, тісно пов'язані з результатами аналітичного розділу роботи. Обґрунтування проектних пропозицій передбачає формулювання їх змісту, очікуваних результатів, передумов практичного впровадження, вимог до формування необхідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів і розрахунки економічної ефективності/результативності. У ході експериментальної перевірки наведених рекомендацій використовуються методи імітаційного моделювання, прогнозування варіантів розвитку проблемної ситуації в майбутньому і т.п. При цьому бажано застосовувати інструментарій Microsoft Excel, пакети прикладних програм MathCAD, Comfar, Project Expert, бухгалтерського обліку та аудиту тощо.

Перевірка практичної значущості пропозицій повинна здійснюватися на альтернативних засадах, тобто рекомендації і рішення мають розроблятися в декількох можливих варіантах. Пропозиції щодо вирішення проблемної ситуації можуть мати вигляд інструктивно-методичних матеріалів, економіко-організаційних, економіко-фінансових, соціально-фінансових, інноваційних, фінансово-технологічних заходів, економіко-математичних моделей, процедур. Обов'язковою умовою якісного виконання третього розділу є застосування сучасної комп'ютерної техніки, економіко-математичних методів і моделей, результатів наукових досліджень.

Висновки – це синтез послідовного логічного викладення здобутих результатів та їх співвідношення із загальною метою і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у Вступі.

У цій частині дипломної роботи (обсяг – 2-3 стор.) студент повинен:

- коротко охарактеризувати стан теоретичної та методичної розробки проблеми, яка досліджувалась;

- у стислому вигляді сформулювати висновки, до яких він дійшов у результаті проведеного аналізу;

- систематизувати свої пропозиції щодо реалізації виявлених резервів і вирішення розглянутих питань;

- узагальнити дані про ефективність заходів, які пропонуються.

Висновки повинні відповідати завданням роботи, сформульованим у вступі, а також відображати практичну цінність тих результатів, до яких дійшов автор.

Необхідно зауважити, що висновки і пропозиції повинні бути у всіх розділах дипломної роботи. Однак якщо в інших розділах кожен висновок або пропозиція повинні обов’язково спиратися на розрахунки, посилання на передовий вітчизняний або закордонний досвід, на результати спеціальних досліджень, то в заключній частині дипломної роботи студент стисло формулює результати аналізу, за необхідності вказуючи, у якому розділі міститься детальна аргументація. Не допускається, щоб у “Висновках” студент розмірковував про питання, які він докладно не досліджував у попередніх розділах. При цьому підсумковий результат, здобутий дипломником і відображений у висновках, не повинен замінюватися простими підсумками, одержаними в кожному розділі пропозицій, а повинен відображати те нове, суттєве, що є результатом дослідження, яке виноситься на прилюдний захист і оцінюється ДЕК. Після висновків ставиться особистий підпис виконавця дипломної роботи.