Вплив духовних,соціальних та політичних чинників на життєдіяльність людини

Духовна сфера життєдіяльності людини визначає і формує інші сфери життєдіяльності суспільства та особи (побутову, службову, військову, виробничу, інформаційну, політичну та ін.). Тому розгляд небезпек у цій сфері є надзвичайно актуальним. Поширення впливу культів, містичних рухів, діяльність яких супроводжується підривом національної безпеки, а також нанесення непоправних травм психічному і фізичному здоров'ю особи, провокування суїцидальної поведінки формують небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини.Духовно-релігійний чинник безпосередньо впливає і може суттєво підвищувати небезпеку можливих основних загроз національній безпеці України в найважливіших сферах життєдіяльності суспільства:

У політичній сфері:

- ідеологічну підтримку й забезпечення посягань на конституційний лад і державний суверенітет України;

- втручання через засоби духовно-релігійного впливу у внутрішні справи України з боку інших держав;

- наявність сепаратистських тенденцій, зокрема на релігійному ґрунті, в окремих регіонах та у певних політичних сил в Україні;

- масові порушення прав громадян, зокрема свободи совісті та віровизнання, в Україні та за її межами;

- загострення міжетнічних і міжконфесійних відносин;

- невиконання чи неналежне виконання законних рішень органів державної влади та місцевого самоврядування.

Категорія факторів,що змушують людину ризикувати.

Ризикова поведінка може бути виправданою тоді коли вона спрямована на досягнення суспільно значимої мети, а у всіх інших випадках є не припустимою. Неприпустимий ризик - це бажання отримати насолоду від переживання небезпеки.Характерною рисою осіб здатних до такого ризику є перебільшення своїх можливостей.Для характеристики ступеня та рівня ризику існує таке поняття як "маргіналій впевненості" - це запас безпеки та впевненості у своїх діях, коди людина здійснює вибір в умовах небезпеки.

Психологічні причини свідомого порушення виконавцями вимог безпеки.

1. Економія сил - це потреба, яка спонукає до дії направленої на збереження енергетичних ресурсів організму (принцип “найменшої дії”).

2. Економія часу - це прагнення збільшити продуктивність праці при виконанні завдання й особистої вигоди, скоріше закінчити роботу (збільшення темпів роботи, скорочення об'єму чи пропуски окремих операцій, необхідні для забезпечення безпеки

3. Адаптація до небезпеки чи недооцінка небезпеки і її наслідків (звикає до небезпеки, не реагує на неї, втрачає пильність, розслаблюється, фізична й соціальна безкарність скоєних не правильних дій).

4. Самоствердження в очах колег, бажання подобатися оточуючим (ризикові дії –“ходіння по лезу ножа”).

5. Дотримуватися групових норм трудового колективу (порушення правил безпеки чи охорони праці заохочується мовчки чи вголос).

6. Орієнтація на ідеали (якщо порушник має привабливі риси характеру, він стає ідеалом для тих, хто не має певного досвіду).

7. Самоствердження у власних очах.

8. Переоцінка власного досвіду (“досвід дає право на порушення безпеки”).

9. Звичка працювати з порушеннями.

10. Схильність чи смак до ризику, як особиста характеристика (“ставка всього на карту”)

11. Надситуаційний ризик (безкорисний, спонтанний, ризик заради ризику, немотивований

12. Стресові стани (емоційний шок, переважають почуття, не розум).

Біотехнічні системи.

Біотехні́чна систе́ма (аббр. БТС) — сукупність взаємопов'язаних і взаємозалежних біологічних і технічних систем або об'єктів, об'єднаних в єдину функціональну систему. Використання БТС вважається перспективним при вирішенні різних прикладних завдань в умовах, коли ці завдання не можуть бути покладені на людей та (або) звичайні технічні системи.

На борту космічного корабля, наприклад, БТС складається з підібраного, залежно від призначення і тривалості польоту, біокомплексу і технічних засобів, що забезпечують оптимальні умови його функціонування. До складу технічних засобів входять підсистеми створення і розподілу світла, енергозабезпечення, терморегуляції, а також космічна оранжерея, кухня, блоки регенерації повітря і води, мінералізації відходів тощо.

Інженерна фізіологія.

Інженерна фізіологія - наукова дисципліна,що вивчає закономірності інформаційного взаємодії людини й техніки для проектування, створення і експлуатації СЧМ З закономірностей психічних, психофізіологічних процесів і властивостей людини вона визначає вимоги до технічним пристроїв і побудови СЧМ, і навіть вимоги до властивостей людини-оператора.