Визначення показників графіку руху поїздів

Частина І

Керуючись завданням та останьою цифрою шифру, студенту необхідно вибрати свій варіант лінійного підрозділу (підприємства) залізничного транспорту.

В цій темі з умовою ринкових відносин треба дати відповідь на таке питання: особливе значення розглядаємого підрозділу, його складові частини та технологія роботи у взаємодії з другими підрозділами в процесі перевезення вантажів та пасажирів.

При розгляді роботи залізничних станцій студенту необхідно також розробити технологічний графік обробки составів та документів поїздів на внутрішніх та прикордоних станціях, що прибули для розформування, свого формування та наскрізних поїздів, освітлити роботу СТЦ, а також накреслити схему станції, користуючись прикладами наведеними в примітках 1,2,3,4,5,6,7.

При обгрунтованні роботи інших підрозділів залізничного транспорту також бажано надати 2 - 3 рисунки та навести фрагменти технології (технічного обслуговування колії, вагонів, локомотивів тощо).

Студенти спеціальності "Облік та аудит" виконують також розрахунки платежів за перевезення, згідно методичних вказівок /№ 3649/

Для розробки цієї теми може бути використана література /5/.

1.1 Споруди та пристрої залізничного транспорту України

В цій темі має бути наведений стислий опис споруд та пристроїв залізничного транспорту України, класифікація основних споруд та пристроїв та норми їх утримання. Необхідно відповісти на питання:

1 Яким вимогам повинні відповідати споруди та пристрої залізниць?

2 Основні споруди та пристрої загальної мережі залізниць України і під’їзних (по галузях колій, вагонного, локомотивного господарств, енергетики, автоматики тощо).

3 Габарит наближення споруд С, особливості застосування при новому будівництві та реконструкції залізниць, під’їзних колій споруд та пристроїв на них. (Накреслити габарит С, вказуючи основні розміри.)

Для вивчення цієї теми може бути використана література /6,7,8,9,10/.

Експлуатаційна робота на залізничному транспорті - це використання технічних засобів, як рухомого складу, колії, зв'язку, механізмів та ін., з митою виконання перевезень.

Технічні засоби закріплені за різними господарствами (підприємствами), тому у кожному підприємстві є експлуатаційна робота. Вважають, що важливим, головним видом експлуатаційної роботи є робота, пов'язана з використанням вагонів та локомотивів - активною частиною основних засобів, на використання яких в значній мірі можуть впливати працівники транспорту.

На усій мережі залізниць України діють однакові вимоги до залізничних споруд, застосовують суворо регламентований порядок руху поїздів, встановлена одноманітна система сигналізації.

Ці положення узаконені такими документами: Правилами технічної експлуатації, інструкцією з сигналізації. інструкцією з руху поїздів та маневрової роботи. Ці документи обов'язкові для усіх підрозділів, а також робітників залізничного транспорту, вони забезпечують злагоджену, чітку та безперебійну працю усіх ланок залізничного транспорту, а також забезпечують безпеку руху поїздів, їх використовують на під`їзних коліях підприємств інших галузей народного господарства,

У ПТЕ визначені основні положення роботи залізниць, основні розміри та вимоги до найважливіших споруд [1].

В Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи [2] викладені правила прийняття, відправлення та пропуску поїздів у різних умовах, а також правила здійснення маневрової роботи.

В інструкції з сигналізації вказані усі сигнали, які застосовують на залізничному транспорті. Вказано вид сигналу, де використовують сигнал, що він означає [3].

1.2 Споруди та пристрої колійного господарства

Основні елементи залізничної колії: земляне полотно, штучні споруди (баласт, рейко – шпальна рештовка), верхня будова, план та профіль колій.

Вимоги до конструкцій споруд та пристроїв.

Рейки та стрілочні переводи.

В цій темі також показати норми та допущення утримання колії, перелік колійних робіт та ремонтів, що виконуються.

Накреслити земляне полотно і верхню будову у профілі, показавши основні розміри.

Залізнична колія – це складна інженерна споруда, яка приймає на себе великі навантаження від поїздів, що проходять.

Залізнична колія складається з нижньої та верхньої будови. До нижньої будови колії входять земляне полотно, яке може бути виконане у вигляді насипу, виїмки, напіввиїмки, насипі, напівнасипі і штучні споруди (мости, тунелі, віадуки), шляхопроводи та ін. До верхньої будови залізничної колії входять: баласт, рейки, шпали стрілочні переводи, рейкові скріплення, стрілочні та мостові бруси, протиугінні пристрої.

Для стану колії встановлені нормативи та допущення: по ширині колії, по взаємному розташуванню колійних ниток, по рівню, по розташуванню прямих та кривих частин колії у плані, норми утримання підукління рейок колії.

Для контролю за станом колії та спостереженням за ним, при різних видах ремонтів, роботах з поточного збереження колії вимірюють параметри рейкової колії.

Несправності колії оцінюють балами по всіх відступах, а також вимірюють дефекти рейок.

Оцінюють "відмінно" або "добре" в залежності від типу рейок, баласту та кількості балів. Наприклад, при рейках Р-50 та баласті з щебінки при 0-15 балах дають оцінку "відмінно", а при 16 - 30 балах - оцінку “добре”.

Для підтримання стану колії згідно встановлених нормативів та вимог до окремих елементів передбачена планово-попереджувальна система збереження та ремонтів колії.

Ремонти виконують у міжремонтні норми. Для кожного ремонту встановлено обсяг ремонтних робіт. Їх виконують у “вікна” при закритті перегону для руху поїздів згідно техпроцесу.

Для колії виконують такі роботи та ремонти: капітальний ремонт, середній ремонт, підйомний ремонт, поточне збереження колії, суцільна заміна рейок новими, суцільна заміна рейок,що вживалися, заміна перевідних брусів, постановка стрілочних переводів на щебінку, очищення стрілочних переводів, зварювання рейок на головних та станційних коліях, наплавка рейок та елементів стрілочних переводів, шліфування рейок, ремонт шпал, перевідних та мостових брусів, обладнання стрілочних переводів устаткуванням для очищення снігу. Прийнята ширина колії на залізницях України та СНД – 1500 мм.

1.3 Споруди та пристрої локомотивного господарства

Навести технічне оснащення локомотивного депо, пунктів технічного обслуговування локомотивів, майстерень, екіпірувальних пристроїв та інших споруд і пристроїв локомотивного господарства.

Дати класифікацію локомотивів та їх устрій, основи технології роботи локомотивних депо та особливості роботи локомотивних бригад по обслуговуванню поїздів, технічне обслуговування і види ремонту локомотивів.

Накреслити основні пристрої основного локомотивного депо та схеми видів їзди локомотивів (кільцеву та плечову).

Основним виробничим підприємством локомотивного господарства є локомотивне депо. У своєму складі депо мають експлуатаційний цех, у якому локомотивні бригади складають до 50 % загального штату депо. Локомотивні депо забезпечують рух поїздів локомотивами, для яких виконують технічне обслуговування та поточні ремонти.

Локомотивному депо підпорядковані всі об'єкти локомотивного господарства: зворотні депо, склади палива, пристрої екіпіровки, будинки відпочинку бригад, в тому числі і ті, які розташовані на відстані від депо.

Загальне керівництво локомотивними депо на залізниці здійснює локомотивна служба.

За родом роботи локомотиви підрозділяють на вантажні, пасажирські та маневрові.

Для вантажного руху використовують локомотиви серії:

- електровози постійного струму: ВЛ-8, ВЛ-10, ВЛ-11, ВЛ-23, Н-8;

- змішаного струму – ВЛ-82;

- змінного ВЛ-60, ВЛ-80

- тепловози – 2ТЕ10Л, 2ТЕ116.

Для пасажирського руху

- електровози постійного струму:ЧС-2, ЧС-7, ЧС-200;

- змінного струму – ЧС-4, ЧС-8;

- тепловози – ТЕП60, ТЕП70.

Для приміського руху використовують состави з локомотивною тягою, або дизель-поїзди – ДР-1, ДР-2, Д-1. На електрифікованих лініях постійного струму – електропоїзди ЕР-2, ЕР-2Р, ЕР-22, ЕР-2Т, , при змінному струмі ЕР-7, ЕР-9П, ЕР-11.

Локомотиви приписані до основного депо обслуговують поїзди згідно графіка у межах дільниць, на яких розміщені основні та зворотні депо. Після кожного рейсу у кінцевих пунктах виконують екіпіровку та ТО-2.

Для обслуговування локомотивів бригадами використовують способи: змінний, прикріплений, турний.

Потреба локомотивів для поїзної роботи може бути обчислена за витратою загальної кількості локомотиво-годин за добу, по лінійному пробігу та середньодобовому пробігу локомотива через продуктивність локомотива, рідше через коефіцієнт потреби локомотивів на одну пару поїздів, по графіку руху поїздів та обороту локомотивів.

В депо ведуть облік показників кількісних: пробіг локомотивів у локомотиво-кілометрах, від якого залежать міжремонтні терміни, локомотиво-годинй, тонно-кілометри брутто, від яких залежить витрата палива. Ці показники використовують при розрахунках якісних показників.

Показники використання локомотивів: середня вага поїзда, швидкості та середньодобовий пробіг локомотива, середньодобова продуктивність локомотива.

Для попередження погіршення стану локомотивів, зміни механічних властивостей у електромашинах діє планово-попереджувальна система технічного обслуговування та поточних ремонтів.

Для цієї системи характерні: постановка локомотивів у ремонт після нормованого пробігу або часу роботи, фіксовані обсяги робіт, профілактичне проведення ремонтних робіт до відмов, чергування ремонтів різних складностей та їх повтори після повного міжремонтного пробігу.

ТО-1 провадять в експлуатації силами локомотивних бригад, ТО-2, ТО-3. ТО-4 провадять у локомотивному депо ремонтні бригади слюсарів.

Особливому контролю підлягають ходові частини, гальмівне устаткування, пристрої локомотивної сигналізації, виміри швидкості, прилади контролю пильності та радіозв'язку, тобто усі вузли та агрегати, справний стан яких забезпечує безпеку руху поїздів.

ТО-1, ТО-2, ТО-3 провадять для попередження появи несправності та підтримання локомотивів у працездатному та належному санітарно-гігієнічному стані. ТО-4 провадять при потребі обточки бандажів колісних пар без викочування з-під локомотива для усунення прокату бандажів.

З депо провадять поточні ремонти ТР-1, ТР-2, ТР-3 для відновлення основних експлуатаційних характеристик та працездатності локомотивів шляхом ревізії, ремонту та заміни окремих деталей, вузлів та агрегатів, регулювання та випробування, а також часткової модернізації.

Капітальні ремонти (КР-І та КР-2) провадять на локомотиворемонтних заводах, КР-1 передбачено для відновлення експлуатаційних характеристик справності та повного ресурсу агрегатів, вузлів та деталей. КР-2 додатково до КР-1 передбачає відновлення базових агрегатів, вузлів та деталей, повну заміну електродротів та кабелів.

1.4 Споруди та пристрої вагонного господарства

Необхідно навести технічне оснащення вагонних депо і пунктів технічного обслуговування та інших споруд та пристроїв вагоного господарства.

Дати класифікацію вагонів, їх основні елементи, гальмове обладнення і автозгіний пристрій. Охарактеризувати види ремонту і технічне обладнення, ремонтно-екіпірувальні депо, пасажирські технічні станції.

Описати технологію технічного обслуговування вагонів на технічних станціях.

Для безпечного перевезення пасажирів та вантажів треба забезпечувати надійність вагонів та зберігати їх у робочому стані.

Працездатність вагонів відновлюється при поточному і деповському ремонті та при технічному обслуговуванні, які виконують такі підрозділи: вагонні депо, пункти технічного обслуговування (ПТО) для огляду та технічного безвідчепного ремонту вантажних та пасажирських вагонів і підготовки їх до перевезення. На ПТО споруджують механізовані пункти поточного ремонту вагонів. Пункти контрольно - технічного обслуговування вагонів розташовані на дільничних станціях, де змінюються локомотиви в поїздах або на станціях перед затяжними спусками. Контрольні пости розміщують на станціях з інтенсивним безупинним рухом для виявлення вагонів з перегрітими буксами. повзунами та іншими несправностями. Пости випробування автогальм розташовані на станціях перед затяжними спусками, де нема ПТО, але провадять зміну бригад; на прикордонних станціях розташовані пункти переставлення вагонів.

Для поліпшення підготовки пасажирських поїздів у рейс вагонні пасажирські депо, ПТО пасажирських вагонів, резерви провідників та контори обслуговування пасажирів підпорядковані пасажирській службі.

Весь вагонний парк підрозділяють на пасажирські та вантажні вагони. До вагонів пасажирського парку відносять:

- вагони для перевезення пасажирів;

- поштові;

- багажні;

- вагони - ресторани;

- спеціальні пасажирські (вагони – лабораторії, клуби та ін.).

В залежності від дальності поїздів, в яких прямують вагони:

- дальні (люкс, м`які, купейні, плацкартні, загальні);

- міжоласні;

- приміського сполучення.

Основними елементами вагонів вважаються:

- ходова частина, яка сприймає навантаження від рами вагону;

- рама вагона, яка сприймає навантаження від кузова;

- кузов вагона, в якому розміщується вантаж або пасажири;

- ударно – тягові пристрої – для зчеплення та пом`якшення ударів;

- гальмівне обладнання, яке забезпечує зменшення швидкості або повну зупинку рухомого складу.

Для підтримання вагонів у працездатному стані передбачена планово-попереджувальна система їх технічного обслуговування та ремонтів [9].

Підрозділи вагонного господарства виконують для вантажних вагонів: ТО на сортувальних, дільничних станціях при підготовці составів у рейс, а також при пред'явленні для огляду перед навантаженням; поточний ремонт ТР-1 - для порожніх вагонів при комплексній підготовці до перевезень на спеціалізованих коліях, ТР-2 - з відчепленням вагонів від транзитних та прибуваючих поїздів або зформованих составів, деповський - для відновлення працездатності вагонів із заміною або ремонтом окремих вузлів та деталей.

Для відновлення ресурсу вагонів їх спрямовують на капітальний ремонт на спеціалізовані вагоноремонтні заводи, підпорядковані Укрзалізниці.

Пасажирські вагони проходять такі види ТО: ТО-1 -на ПТО станцій формування та обороту пасажирських составів перед кожним відправленням у рейс, а також на шляху прямування, ТО-2 перед початком літніх та зимових перевезень, ТО-3 - при проведенні єдиної технічної ревізії основних вузлів через 6 місяців після побудови, планового ремонту або попередньої ревізії.

Поточний ремонт провадять з відчепленням від состава або поїзда у пунктах формування або звороту та подачею їх на спеціалізовані ремонтні колії або у вагонне депо.

Деповський ремонт є плановий, провадять його для відновлення працездатності із заміною або ремонтом окремих складових частин.

На спеціалізованих заводах для пасажирських вагонів виконують капітальні ремонти: КР-1 - плановий ремонт для відновлення справності та ресурсу вагонів із заміною та ремонтом зношених та пошкоджених частин; КР-2 - плановий ремонт для відбудови та ресурсу вагонів з частковим розкриттям внутрішньої поверхні кузова, до зовнішньої обшивки із заміною ізоляції електропроводки, а при необхідності з заміною системи електрозабезпечення та інших частин.

1.5 Споруди та пристрої станційного господарства

В цій темі необхідно дати опис технічного оснащення станцій для забеспечення прийому і відправлення поїздів, навантаження і розвантаження вантажів і багажу, обробкою составів та вагонів, забеспечення безпеки руху поїздів.

Окремо показати споруди та пристрої для обслуговувуання пасажирів, їх прямування з вокзалу на платформи та навпаки (система резервування місць та автоматичного оформлення квітків квитководрукувальні машин і автомати, камер схову, довідкові пристрої та інше).

Апаратура автоматизованих робочих місць персоналу. Види зв’язку на станціях.

1.6 Споруди та пристрої сигналізації та зв’язку та о бчислювальної техніки

Охарактеризувати сигналізацію та сигнальні прибори, постійні сигнали, їх призначення. Принципи роботи системи автоболкування, напівавтоматичного автоблокування, диспетчерської ценралізації, електричної централізації сртілок та сигналів, автоматичної локомотивної сигналізації та автостопів, пристроїв механізації та автоматизації сортувальних гірок, автоматичної переїзної сигналізації та автоматичних шлагбаумів.

Навести види зв`язку, ліній СЦБ та зв`язку, технічне обслуговування пристроїв СЦБ тазв`язку, інформаційно- обчислювальну систему залізничного транспорту.

Для забезпечення зв'язку між станціями, управлінням залізниці та підпорядкованими об'єктами, а також об'єктів між собою, поїзних диспетчерів зі станціями і машиністами локомотивів на залізницях діє розгалужена сітка телефонного зв'язку та радіозв'язку.

Безпеку руху поїздів та маневрових составів забезпечують засоби централізації і блокування (СЦБ): автоматичне та напівавтоматичне блокування на перегонах (АБ та ПАБ), диспетчерська централізація (ДЦ), яка дозволяє поїзному диспетчеру керувати рухом по станції на відстані. Ці засоби здійснюють інтервальне регулювання рухом поїздів.

Переїзди обладнують автоматичною переїзною сигналізацією, а стрілочні переводи - електричною централізацією для їх механічного переводу та дистанційного керування.

На сортувальних станціях при розформуванні составів поїздів на гірках застосовують гіркову автоматичну централізацію (ГАЦ).

У зимовий період для видалення снігу працюють електроні обігрівачі стрілочних переводів.

Для злагоди у діях працівників усіх галузей на залізничному транспорті застосовують зв’язок: магістральний, залізниці, поїзний диспетчерський, енергодиспетчерський, електромеханіка, поїзний міжстанційний, постанційний, місцевий та ін.

Керування усім цим господарством здійснює служба сигналізації та зв'язку залізниці.

Обчислювальні центри (ОЦ) є самостійними підприємствами, які виконують роботу для всіх господарств: обробляють звіти, підраховують доходи, забезпечують інформацією управління залізниці. Обслуговування технічних засобів ОЦ здійснюють працівники дистанції сигналізації та зв'язку (ШЧ).

ШЧ обслуговують також усе улаштування сигналізації, централізації та блокування, а також зв'язку, забезпечують постійний контроль параметрів роботи пристроїв, здійснює контроль технічного стану основних елементів та приладів СЦБ, кабелю та напруги колійних реле, стрілочних електромоторів та ін.

Дистанції застосовують індивідуальні методи обслуговування улаштування з організацією спеціалізованих ремонтно - технологічних баз, на дистанціях можуть бути бригади по централізованій заміні з`ємного устаткування, а також лінійно-виробничі дільниці технічного обслуговування та ремонту нез`ємного устаткування.

1.7 Споруди та пристрої електропостачання залізниць

Навести схему електропостачання, її зовнішню частину, внутрішню частину, види системи електропостачання, пристроїв електропостачання. Охарактеризувати тягову мережу, схему живлення та секціонування контактної мережі.

Залізничний транспорт споживає електроенергію, головним чином, на тягу поїздів, а також для освітлення і виробничої діяльності депо. МЧ. ШЧ та ін. Задача господарства - це забезпечення безперервного руху поїздів із встановленими швидкостями та вагою, надійним електропостачанням контактної мережі, улаштування СЦБ та зв'язку і усіх споживачів.

Для передачі електроенергії від зовнішньої мережі до тягової частини встановлюють на лініях, які електрифіковані на постійній напрузі, підстанції по зниженню та випрямленню напруги (випрямлячі та інше устаткування), які електрифіковані на змінній напрузі - тягові підстанції, які тільки знижують напругу.

Для передачі електричного струму від тягової підстанції до електрорухомого складу споруджують контактну мережу у вигляді повітряного підвішування, споживчу та компенсуючу лінії, а також використовується рейкова колія для проходу тягового струму, де для цього встановлюють дросель-трансформатори або частотні фільтри.

Контактна мережа – це сукупність дротів, конструкцій та устаткування, яку улаштовують у вигляді повітрянного підвішування, застосовують ланцюгове підвішування.

Контактний дрот підвіщують на струнах, які прикріплюються до несучого тросу. Кінцівки дроту відтягують до аккерних опор вантажними комплексаторами через систему блоків та ізоляторів.

Висота підвішування контактного дроту над рівнем головки рейок повинна бути не нижче 6250 мм на станції і 6750 мм на перегоні та не вище 6800мм.

Щоб запобігти перетирання контактних пластин токоприймачів в одному місці провід відносно осі колії підвішують зигзагоподібно з відхиленням від осі на 300 мм, дугою в горизонтальній площині його закріплюють фіксаторами.

Для зменшення зносу контактного дроту токоприймачів наносять сухе графітове масло.

Контактний дріт виготовляють із твердотягнутої електролітичної червоної меді, несучі троси – біметалеві.

Рівень напруги на токоприймачах електричного рухомого складу повинен бути при змінній напрузі не менше 21кВ, при постійній – не менше 2,7кВ, та не більше 29кВ при змінній напрузі і 4,0кВ – при постійній.

Контактна мережа, тягові підстанції, майстерні, ремонтно - ревізійний цех, складське господарство знаходяться у веденні дільниць електропостачання, які виконують технічне обслуговування та ремонт технічних засобів господарства. Тягові підстанції у більшості мають автоматичне централізоване телеуправління, яке очолює енергодиспетчер. Працівники господарства електропостачання здійснюють контроль за надійним електропостачанням та раціональним використанням електроенергії.

1.8 Роздільні пункти

В цій темі треба дати стистлий опис всіх роздільних пунктів. Більш ретельно навести технічну характеристику проміжних станцій, склад їх пристроїв, технологію роботи, накреслити технологічний графік обробки збірного поїзда на проміжної станції.

Станцією називають, роздільний пункт, який має колійний розвиток та пристрої, які дозволяють, окрім обгону та схрещення. виконувати технічні, вантажні, комерційні та пасажирські операції.

До технічних операцій відносять: прийняття, відправлення та пропуск поїздів, розформування та формування составів, технічне обслуговування та комерційний огляд, вагонів, зміна локомотивів та бригад, подання вагонів до вантажних пунктів та прибирання їх після виконання вантажних операцій та ін [6].

До вантажних та комерційних операцій відносять: прийняття вантажу до перевезення, навантаження, розвантаження, видача вантажу одержувачам, оформлення перевізних документів.-стягнення плати за перевезення та ін.

До пасажирських операцій відносять операції, пов'язані з обслуговуванням пасажирів: продаж квитків, посадка та висадка пасажирів, прийняття та видача багажу та ручної поклажі, навантаження та розвантаження багажу та пошти, обробка, пасажирських составів та ін.

В залежності від основного призначення та характеру роботи станції їх розподіляють на проміжні, дільничні, сортувальні пасажирські, вантажні, портові, прикордонні.

В залежності від обсягу робіт та складності роботи станції розподіляють на позакласні. 1, П, Ш, ІУ, У класу. До позакласних відносять великі сортувальні та найбільші вантажні та пасажирські станції.

Станції відіграють важливу роль у забезпеченні процесу перевезень безпеки руху, ефективного використання транспортних засобів, підвищенні продуктивності на залізницях, зниженні собівартості. Через станції здійснюють безпосередній контакт залізниці з промисловими підприємствами та населеними пунктами. На станціях виконують складні технологічні операції, пов'язані з обслуговуванням пасажирів та переміщенням вантажів. На станціях зароджуються та погашаються вагонопотоки.

До станцій примкнені або на них розміщені підрозділи технічного комплексу залізниць: локомотивні та вагонні депо, дистанції колії, дистанції сигналізації та зв'язку, дільниці електропостачання; на станціях розташовані вокзали, дирекції з обслуговування пасажирів, механізовані дистанції вантажно-розвантажувальних робіт. Цим визначається їх роль як основної лінійної виробничої господарчої організації.

Роботу станцій регламентують такі документи: Статут залізниць [4], Положення про залізничну станцію, ПТЕ та інструкції, Техніко - розпорядний акт станції, технологічний процес роботи станції, Правила перевезень вантажів [5], Правила перевезень пасажирів, графік руху поїздів, план перевезення, план формування поїздів, технічні норми експлуатаційної роботи, для госпрозрахункових станцій, Положення організації роботи станції в умовах госпрозрахунку та ін.

Залізничні станції в залежності від обсягу робіт та їх призначення для виконання технологічних операцій повинні мати відповідне технічне оснащення, а саме: колійний розвиток для пропуску та обробки поїздів, вагонів та локомотивів та для інших операцій, сортувальні пристрої та маневрові засоби (механізовані та автоматизовані, гірки, маневрові локомотиви та ін.), пристрої СЦБ та зв'язку, службово - технічні будівлі, будівлі та споруди ЕЦ (електричної централізації стрілок та сигналів) та ГАЦ (гіркової автоматичної централізації), будівлі для обслуговування пасажирів (вокзали, каси та ін.), вантажні пристрої (склади, платформи), устаткування для освітлення, протипожежної безпеки, мережі водопостачання та каналізації.

Для інформаційного забезпечення є станційні технологічні центри та товарні контори, які обладнані АРМами, телетайпами, малими ЕОМ або ПЕОМ та іншою технікою. На позакласних сортувальних станціях діють автоматизовані системи управління сортувальною станцією на базі ЕОМ.

Технічні засоби закріплені за різними відповідними господарствами, так, маневрові локомотиви закріплені за локомотивним депо, а станції їх використовують та оплачують рахунки локомотивного депо.

Станції організують використання технічних засобів усіх господарств з метою виконання перевезень, тому працівникам станції в оперативному відношенні при організації перевезень та виконанні графіку руху поїздів, організації експлантаційної роботи підлеглі робітники інших галузей.

Режими функціонування усіх взаємопов`язаних елементів при перевезеннях повинні бути узгодженим.

1.9 Дільничні станції

Навести технічну характеристику, склад пристроїв дільничної станції, класифікацію операцій, технологію роботи, основне управління. Накреслити технологічний графік обробки транзитного поїзда зі зміної локомотива та без зміни локомотива, користуючись літературою /13-16/ та данними вказівками.

1.10 Сортувальні станції

Охарактеризувати технічну характеристику, склад пристроїв, класифікацію операцій, призначення технолгію роботи та основи управління на сортувальних станціях.

Накреслити технологічний графік роботи сортувальної гірки, технологічний графік обробки поїзда свого формування та обробки состава, що прибув до розформування.

Графіки обробки поїздів на стнаціі наведені на рисунках 1.1-1.5.

 

 

Операція	До прибуття	Час, хв	Виконавець
Отримання від ДНЦ повідомлення про номер, призначення та час прибуття поїзду		ДСП
Повідомлення працівників СТЦ, ПТО, ПКО та чергового по локомотивному депо про номер, час прибуття, та колію прийому поїзда	ДСП, СТЦ, ПТО, ПКО, черговий по локомотивному депо
Вихід на колію прийому працівників, що приймають участь в обробці поїзду	ПТО, ПКО
Відчепка поїзного локомотива, відпуск автогальм та огородження составу	Локомотивна бригада, працівники ПТО
Прийом поїзних документів від локомотивної бригади	Оператор СТЦ
Технічне обслуговування составу	Працівники ПТО
Комерційний огляд составу та усунення несправностей	Працівники ПКО
Причепка поїзного локомотиву, проба автогальм, отримання пакета з поїзними документами, вручення попердження, навішування хвостових сигналів та відправлення поїзда	Локомотивна бригада, працівники ПТО, оператор СТЦ, сигналіст
Загальна тривалість

Рисунок 1.1 – Обробка транзитного поїзду зі зміною локомотиву

Операція	До прибуття	Час, хв	Виконавець
Отримання від ДНЦ повідомлення про номер, призначення та час прибуття поїзду		ДСП
Повідомлення працівників СТЦ, ПТО, ПКО та чергового по локомотивному депо про номер, час прибуття, та колію прийому поїзда	ДСП, оператор ДСП
Вихід на колію прийому працівників, що приймають участь в обробці поїзду	Працівники ПТО, ПКО, СТЦ, локомотивна бригада
Огородження составу	Працівники ПТО
Контрольно–технічний та комерційний огляди та усунення несправностей	Працівники ПТО, ПКО
Прийом та здача локомотива, пакета з документами, вручення попердження, скорочане опробування автогальм та відправлення поїзда	Локомотивна бригада, працівники ПТО, оператор СТЦ, сигналіст
Загальна тривалість

Рисунок 1.2 – Обробка транзитного поїзду зі зміною локомотивної бригади

Операція	До прибуття	Час, хв	Виконавець
Отримання від ДНЦ повідомлення про номер, призначення та час прибуття поїзду		ДСП
Розмітка та пересилання ТГНЛ ДСЦ, в СТЦ та ПТО	СОЦ
Повідомлення робітників СТЦ, ПТО, ПКО про номер, час прибуття, та колію прийому поїзда	ДСП, оператор ДСП
Підготовка групи ва-гонів, що причепляється	ДСП, ДСЦ, склад. бригада
Вихід на колію прийому працівників, що приймають участь в обробці поїзду	Працівники ПТО, ПКО, СТЦ, лок.бригада
Відчепка поїзного локо-мотива, відпуск авто-гальм та огородження составу	Лок. бригада, працівники ПТО
Прийом поїзних доку-ментів від локомотивної бригади, додавання на-турного листа та пере-візних документів на групу вагонів, що причепляється	Оператор СТЦ
Технічне обслуговування составу	Працівники ПТО
Комерційний огляд составу та усунення несправностей	Працівники ПКО
Маневри причепка (відчепка) груп	Складацька бригада
Причепка поїзного локо-мотиву, проба автогальм, отримання пакета з поїзними документами, вручення попердження, навішування хвостових сигналів та відправлення поїзда	Локомотивна бригада, працівники ПТО, оператор СТЦ, сигналіст
Загальна тривалість

Рисунок 1.3 – Обробка транзитного групового поїзду

 

Операція	До прибуття	Час, хв	Виконавець
Отримання, розмітка та пересилка ТГНЛ в ПТО, ПКО, СТЦ та до ДСЦ		СОЦ
Складання сортувального листка	Оператор СТЦ
Отримання від ДНЦ повідомлення про номер, призначення та час прибуття поїзду	ДСП
Повідомлення працівників СТЦ, ПТО, ПКО про номер, час прибуття, та колію прийому поїзда	ДСП, оператор ДСП
Контрольна перевірка составу у вхідній горловині прийомо-відправного парку	Оператор СТЦ
Отримання та доставка поїзних документів в СТЦ	Оператор СТЦ
Перевірка поїзних документів та внесення змін в розмітку ТГНЛ та сортувальний листок	Оператор СТЦ
Технічне обслуговування составу	Працівники ПТО
Комерційний огляд составу та усунення несправностей	Працівники ПКО
Загальна тривалість

Рисунок 1.4 – Обробка поїзду, що надійшов до розформування

 

Операція	До прибуття	Час, хв	Виконавець
Оформлення натурного листа та підбір перевізних доукментів		Оператор СТЦ
Узгодження колії перестановки составу	ДСП, ДСЦ
Перестановка составу в прийомо-відправний парк	Локомотивна та складацька бригади
Контрольна перевірка составу з натури	Оператор СТЦ
Конвертування те пересилка документів в прийомо-відправний парк	Оператор СТЦ
Технічне обслуговування составу та усунення несправностей	Працівники ПТО
Комерційний огляд составу та усунення несправностей	Працівники ПКО
Причепка поїзного локомотиву, проба автогальм, отримання пакета з поїзними документами, вру-чення попердження, навішування хвосто-вих сигналів та відправлення поїзда	Локомотивна бригада, працівники ПТО, оператор СТЦ, сигналіст
Загальна тривалість

Рисунок 1.5 – Обробка поїзду свого формування

Частина 2

Графік руху поїздів

Основою організації руху поїздів на залізницях є графік руху, що поєднує роботу всіх підрозділів залізниць.

Графік руху поїздів повинен забезпечувати:

1. виконання плана перевезень пасажирів та вантажів;

2. безпеку руху поїздів;

3. найвигідніше використання рухомого складу;

4. узгодженість роботи станцій та придеглих дільниць, а також найкраще використання їх пропускної спроможності;

5. виконання встановленої тривалості безперервної роботи локомотивних бригад.

Графік руху поїздів розробляється на залізницях та затеверджується Укрзалізницєю. До складання графіка необхідно провести відповідну підготовчу роботу щодо визначення необхідних похідних даних. Перш за все встановлюються добові розміри руху в поїздах, які необхідні для виконання заданого за планом роботи обсягом перевезень пасажирів та вантажу по кожній дільниці залізниці.

Розміри руху пасажирських поїздів визначаються пасажиропотоками, встановленими між населенними пунктами країни, з врахуванням повного задоволення потреб усіх громадян, які користуються залізничним транспортом для проїзда до місць роботи та навпаки та інших службових і культурно-битових потреб.

Розміри руху вантажних поїздів визначаються на підставі плану перевезень, в якому вказана кількість вагонів, що навантажуються по кожному пункту навантаження за добу, а також пункти призначення вантажу (пункти вивантаження). Виходячи із встановлених вагових норм вантажних поїздів, планується кількість поїздів за добу, необхідне лдля освоєння заданого обсягу перевезень. В розміри руху вантажних поїздів входить також і кількість поїздів, необхідних для переміщення порожніх вагонів із пунктів вивантаження в пункти навантаження.

Потрібна для виконання заданих розмірів руху кількікість поздів за добу наноситься на сітку графіку руху поїздів.

Для позначення руху поїздів на графіку необхідно визначити: час руху по перегону поїздів кожної категорії, зупинки поїздів на станціях, які необхідні для виконання різноманітних операцій (посадки та висадки пасажирів, зміни локомотивів, технічного та комерційного огляду та ін.); станційні інтервали.

Час руху по перегону визначається на підставі тягових розрахунків

Станційні інтервали бувають:

- попутного прямування;

- схрещення поїздів;

- попутного відправлення поїздів при автоблокуванні;

- попутного прибуття поїздів при автоблокуванні;

- неонодчасного відправлення та попутного прибуття;

- неодночасного прибуття поїздів протилежних напрямкув.

В залежності від кількості головних колій на перегонах, відповідність кількості поїздів парного та непарного напрямку, швидкості руху поїздів різних категорій (пасажирські, вантажні та прискорені та ін.) можуть бути графіки одноколійної та двоколійної дільниці, які в свою чергу поділяються на парні та непарні, паралельні та непаралельні.

На графіку одноколійної дільниці нитки поїздів протилежних напрямків можуть перехрещуватися тільки на станціях, тобто там, де є колії для схрещення поїздів. На графку двоколійної дільниці нитки поїздів перехрещуються як на перегонах, так і на станціях. На парному графіку прокладається однакова кількість поїздів парного та непарного напрямку, а на непарному – в одному з напрямків кількість поїздів більша. На паралельному графіку всі поїзди одного і те ж напрямку маєть рівні швидкості, тому нитки поїздів паралельні одна одній.

На непаралельному графіаку поїзди різних категорій (пасажирські, вантажні та прискорені та ін.) мають різні щвидкості, тому нитки поїздів наностяься лініями з різним нахилом, тобто непаралельними.

В работі треба виконати графік руху поїздів згідно завдання. Графік виконюється на міліметровому папері в масштабі: горизонтальний 5 мм – 10 хв, вертикальний 1 мм – 1,5 км.

Визначення показників графіку руху поїздів

Дільнична швидкість є одним з найважливіших техніко-економічним показником якості організації руху поїздів. Вона відображає середню швидкість руху поїзхдів між станціями технічного огляду составів та зміни локомотивних бригад, де всі вантажні поїзди мають зупинку. Від неї і більшості залежить оборот вагону та пов`язани з ним потреба рухомого складу для виконання заданого обсягу перевезень.

Дільнична швидкість від рівня ходової та технічної швидкості, а також від витрат часу на зупинки в межах дільниці. Витрати часу викликаються схрещеннями вантажних поїздів між собою та з пасажирськими на одноколійних лініях та обгонами вантажних поїздів пасажирськими на всіх лініях. Ці витрати залежать перш за все, від якості побудови графіку руху поїздів. Найважливішим показним, що характеризує якість складання графіку руху, є коефіцієнт швидкості, що представляє собою відношення дільничної швидкості V_у до ходової V_х або до технічної V_т:

, або .

Коефіцієнт дільничної швидкості залежить від:

- розмірів руху вантажних та пасажирських поїздів, з зростанням яких кількість зупинок а відповідно і витрати часу на них зростає;

- відповідність швикостей руху вантажних та пасажирських поїздів, що впиливютьна кількість обгонів;

- частота розташування роздільних пунктів, що дозволяють здійснювати схрещення та обгони поїздів (зі зротанням кількісті роздільних пунктів на дільницях при тих же самих умовах зменшують зупинки поїздів при схрещеннях та обгонах);

- станційні інтервали, що безпосередньо визначають мінмімальну тривалість зупинки поїздів.

Дільничну швидкість можна визначити за формулою:

,

де - поїздо кілометри при слідуванні в обох напрямках;

- поїздо-години при слідуванні в обох напрямках.

Відповідно технічну швидкість можна визначити як:

,

де - поїздо кілометри при слідуванні в обох напрямках без урахування зупинок;