Лабораторна робота № 2
Завдання 1. Ознайомитись з видовим складом рослин, рекомендованих для вертикального озеленення, залежно від географії об’єкта озеленення результати оформити у вигляді таблиці
| Географічна сторона об’єкта озеленення | Видовий склад рослин |
Завдання 2. Підготувати інформаційні картки з описом обраних Вами рослин для вертикального озеленення
Структура картки:
1) зображення рослини;
2) повна назва (українська, російська та латинь); батьківщина;
3) габітус (зовнішній вигляд, характеристика);
4) характеристика періодів онтогенезу;
5) умови вирощування: вимоги до ґрунту, строки посіву, норми посіву, вимоги до розміщення та умов зростання, попередня підготовка до висадки, особливості розмноження та пересадки
6) особливості догляду
Інформаційний матеріал «Підбір рослин для вертикального озеленення»
За способом прикріплення до опори рослини, для вертикального озеленення, підрозділяються на:
- лазячі, змішують свої гілки з гілками дерева або іншими видами опор і піднімаються вгору;
- чіпкі - мають спеціальні органи прикріплення – вусики, додаткові чіпкі корені, гаусторії тощо;
- в'юнкі - обвиваються навколо опори
- ампельні – звисають вертикально вниз
При виборі рослин для озеленення в першу чергу визначають сторону світу, на яку обернений об'єкт озеленення. Рекомендовані рослини для озеленення стін, обернених на північ: Гаррія еліптична; Дівочий виноград (види); Жасмин дрібнолистий (бузок); Камелія (види і різновиди); Капуцин прекрасний; Кизильник горизонтальний; Плющ (види і різновиди); Форзіция поникнла (і різновиди); Хеномелес (види і різновиди); Айва японська; Ескалонія великоквіткова;
на південь: Актінідія коломікта; Гліцинія (види); Жимолость (види і різновиди); Каллістемон (види); Кампсис що укоріняється (види); Клематис (види і різновиди); Магнолія велико квіткова; Роза плетиста; Рододендрон; Цеанотус (види і різновиди);
на схід: Гаррія еліптична; Гортензія деревовидна; Дівочий виноград (види); Деревогубець округлий; Капуцин прекрасний; Керрія японська; Клематіс (види і різновиди); Піраканта (види і різновиди); Плющ (види і різновиди); Хеномелес (види і різновиди); Айва японська;
на захід: Гліцинія (види і різновиди); Камелія (види і різновиди); Канатник віноградолістний; Карпентерія каліфорнійська; Магнолія велико квіткова; Паслін кучерявий; Вербняк Баттавдієра; Страстоцвіт блакитний; Фремонтодендрон (види і різновиди); Хіонантус ранній
Завдання 3: Опрацюйте інформаційний матеріал. Заповніть таблицю
«Підбір р ослин для штучних водойм»
| Група рослин | Приклади | Мета застосування |
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ «Рослини для штучних водойм»
Різноманітний світ водолюбних рослин можна умовно розділити на наступні групи: болотні та прибережні рослини; глибоководні рослини; рослини, що плавають на поверхні і в товщі води.
Надводна рослинність. Надводні рослини не є власне водною рослинністю, але в силу високої потреби у волозі, в природі вони звичайно виростають в болотистих місцевостях і недалеко від водойм. Заселяючи берегову лінію і мілководдя, вони відіграють значну роль в екології водойми. Коріння болотних і прибережних рослин, проникаючи глибоко в грунт, витягують з нього поживні речовини; а зарості наземних пагонів створюють добре середовище для життя мікроорганізмів і дрібних рачків. Особливо добре надводні рослини розвиваються у водоймах з кислими або з ґрунтами, що закисають.
Зверніть увагу, що далеко не всі рослини використовуються в озелененні водойм! Зазвичай для таких цілей беруть вологолюбні рослини з помірним зростанням і кореневою системою, яка несильно розростається. На березі водойм, де грунт відносно сухий, часто садять багаторічники. У масі своїй це трави, але для різноманітності їх непогано б розбавити невеликими деревами, такими як плакуча верба, і красиво квітучими рослинами (дармера, білокопитник, іриси, особливо ірис Кампфера, лобелії, примули і астильба та ін.) З хвойних рослин - морозостійкі карликові сорти кипарисовика, ялівцю козацького, лускатого і китайського, західної та східної туї, канадської ялини, сосни гірської та Веймутова. Типовими представниками надводної рослинності є стрілолист, осока, очерет, ірис, маннік.
Болотні рослини. Болотні рослини ідеально підходять для створення водоймища в пейзажному стилі. До болотних рослин можна віднести астильбу, гравілат, живучку, ірис, лізіхітон американський, лобелію, купальницю, оноклею чутливу, примулу, таволгу, хосту і ін. Нерідко у воду висаджують цибулинні, багато з яких зацвітають ранньою весною. Основу ставка повинні складати рослини, характерні для даної місцевості, які можна розбавити «іноземцями», а також садовими гібридами. На березі водойми, викладеного камінням, особливо за наявності рокарія, добре будуть виглядати карликові види хвойних дерев, а також азалії і рододендрони. Особливу увагу слід приділити злакам, які красиві самі по собі, особливо у поєднанні з квітучими видами, але пізно восени, коли відмирають зелені рослини, стають безцінними. За рахунок злаків берег осінньої водойми не буде виглядати сумно і порожньо, так як злаки досить довгий час зберігають мальовничість. З цією ж метою висаджують пізно квітучі рослини (наприклад, очиток видний), вічнозелені хвойні рослини і карликові дерева з кольоровою корою (наприклад, дерен білий). Обмілини штучної водойми - те, що потрібно більшості болотних рослин. Зазвичай їх висаджують прямо в береговий грунт. Рідше болотні рослини вирощують в окремих глиняних або пластмасових горщиках, встановлених на мілині. Вносити добрива в посадкову землю не варто, так як болотистий грунт і так досить багатий поживними речовинами!
Прибережні рослини. Більшість прибережних рослин цінні своїм листям. Деякі види відрізняються досить ефектним цвітінням. Всі вони різні за висотою, що враховується при підборі рослин для оформлення берегової лінії водойми. Щоб ставок виглядав природно, поряд з високими рослинами рекомендується висаджувати середньо рослі та присадкуваті екземпляри. Для озеленення водойм невеликого розміру від високих рослин краще відмовитися, так як вони приховають водну гладь, і про існування водойми можна буде тільки здогадуватися. Вирощують прибережні рослини на глибині не більше 20-25 см. Оскільки більшість прибережних рослин відрізняються бурхливим ростом, їх рекомендується висаджувати в окремі кошики з дрібної сітки або у звичайні квіткові горщики. Ємності наповнюють звичайною садовою землею чи посадковою сумішшю, спеціально призначеною для вирощування водних рослин - не надто родючою. Надлишок поживних речовин у грунті сприяє розвитку одноклітинних водоростей! В міру зростання та розвитку прибережних рослин за ними потрібно пильно стежити. Час від часу їх рекомендується проріджувати.
Підводна рослинність. Свою роль в екологічному балансі водойми грає і м'яка підводна рослинність. По-перше, вона інтенсивно збагачує воду киснем, одночасно поглинаючи шкідливі речовини, що містяться в ній. По-друге, органічні залишки підводних рослин, які розклалися, створюють особливе поживне середовище для нижчих організмів, якими годуються мешканці водойми. З іншого боку, надлишок підводної рослинності перешкоджає проникненню у воду сонячних променів, що ускладнює її прогрівання. До того ж, в умовах недостатнього освітлення процес поглинання вуглекислоти (С02) і переробка її в вуглець з попутним виділенням кисню загальмовується; дихання ж рослин (процес поглинання кисню) продовжується, за рахунок чого у воді значно знижується кількість кисню і різко зростає частка вуглекислоти. Недолік кисню і велике нагромадження вуглекислоти може призвести до зниження життєвих функцій мешканців водойми, а в крайньому випадку - до їх замору.
Підводних рослин у ставку не повинно бути занадто багато. Краще, якщо вони займуть лише невелику частину поверхні водного дзеркала. Так, для водойми площею 6-7 м2 достатньо одного глибоководного, п'яти плаваючих у товщі і на поверхні води рослин і десяти-п'ятнадцяти оксигенатора. Для ставка площею 15 м2 підводних рослин може бути втричі більше. У разі надмірного розростання підводної рослинності доведеться приймати жорсткі заходи. Досить ефективним засобом боротьби є осушення водойми з наступною оранкою грунту. Під час оранки відбувається видалення кореневищ підводних рослин, що перешкоджає їхньому розмноженню. Хороші результати дає підселення травоїдних риб (таких, як білий амур і товстолобик).
Глибоководні рослини. Листя і квітки глибоководних рослин, як правило, плавають на поверхні або у верхніх шарах води, при цьому коренева система укорінена на дні водойми. Своїм листям такі рослини затінюють водну гладь, тим самим створюючи умови, несприятливі для розвитку одноклітинних водоростей. Глибоководні рослини висаджують або безпосередньо в грунт, між камінням, або, що краще, в ємностях об'ємом 10-50 л. Для більш якісного проникнення вологи до кореневища дно і стінки ємностей повинні мати отвори. Добре, якщо це будуть спеціальні сітчасті кошики. Стінки кошика викладають мохом або негниючою водопроникною тканиною і зверху, за бажанням, перепрівшим коров'ячим гноєм. Потім кошик до половини наповнюють посадковою сумішшю, поверх якої кладуть кореневище рослини. Як посадочну суміш можна використовувати звичайну садову землю, змішану з торфом у пропорції 2:1, або спеціальну грунтову суміш, куплену у квітковому магазині. місце в кошику, що залишилося, заповнюють землею, змішаною з кістяним чи роговим борошном. Рослину заглиблюють в ємність таким чином, щоб її шийка опинилася над землею. Зверху землю присипають гравієм або накривають мохом і сіткою, щоб вона не вимилась з кошика, а рослина, яка не пустила коріння, не спливла. До того ж, камені запобіжать забрудненню води посадковою землею.
Можна посадити глибоководні рослини в кошики, сплетені з лозин. З часом прути згниють, і рослини вкорінятимуться в грунті. Молоді глибоководні рослини спочатку висаджують на мілині, а в міру зростання пересаджують все глибше і глибше, поки вони не опиняться на достатній глибині. Мінімальна глибина посадки для нормального існування глибоководних рослин становить 30 см.
Якщо рослини висаджують безпосередньо в грунт, то посадочні роботи слід провадити у осушеній водоймі, після чого її негайно заповнюють водою. Якщо рослини садять в окремі кошики, то воду з водоймища можна не зливати. У штучних водоймах найчастіше розводять гібридні німфеї, знайомі багатьом як «водні лілії». Різновидів латаття не злічити, і відрізняються вони один від одного лише розміром і забарвленням квіток. Саме на розмір, який коливається в діапазоні від 5 до 30 см, необхідно звертати увагу в першу чергу: він повинен відповідати розмірам вашого водоймища. Так, великі латаття годяться тільки для великих ставків, а мініатюрні різновиди доречні в міні-водоймі.
Рослини, які плавають на поверхні і в товщі води. Рослини, чиї листя плавають не на глибині, а близько до поверхні води, скорочують зростання одноклітинних водоростей, завдяки чому вода у водоймі залишається чистою і не цвіте. У таких рослин в переважній більшості випадків довгі вузькі або ниткоподібні листя, спеціально пристосовані до особливостей протікання мінерального обміну у водному середовищі. Рослини, які плавають на поверхні і в товщі води, не садять в грунт, а просто кидають у воду. Краще за все вони розвиваються в тих водоймах, де забезпечений хороший баланс між флорою та фауною. Найтиповыший представник – азола. Не тому, що вона - найкраща, а тому, що сама доступна. Азола приваблива своїми химерним пір'ястими листям, що нагадує оксамитовий мох. За допомогою звисаючих вниз корінців рослина поглинає з води поживні речовини. Азола хоч і витривала, але недостатньо морозостійка, тому на зиму її виловлюють і поміщають в скляну ємність з водою і грунтом, яку заносять в приміщення. Восени листя азоли червоніє. Зазвичай розводять субтропічну азолу папоротеву і мініатюрну азолу Каролінську. У силу інтенсивного зростання не рекомендується для великих водойм, де за рослиною важко встежити! Рослини, які плавають на поверхні, а також ті, що живуть у товщі води, розмножують поділом.
Рослини-оксигенатори. Особливу групу глибоководних рослин становлять так звані «оксигенатори» - рослини, що збільшують вміст кисню у воді, поглинають розчинені мінеральні речовини і стримують зростання водоростей. Вони рідко відрізняються декоративними достоїнствами, часто невибагливі і схильні до бурхливого зростання. Деякі види легко розмножуються і заповнюють собою всі водне дзеркало. Іншими словами, оксигенатори можуть принести масу клопоту, але якщо ви хочете, щоб фауна і флора вашого водоймища перебували в гармонії, то без оксигенатором не обійтися.
Типовий оксигенатор - рдест кучерявий з довгим хвилястим по краях листям, схожим на морські водорості. На добре освітлених сонцем ділянках листя стають червоними і навіть бронзовими. Рослина віддає перевагу проточній воді.
Для невеликого ставка можна порекомендувати уруть. Це цікава рослина з довгими тонкими стеблами, негусто покритими тонким пір'ястим листям. Уруть мутовчата відрізняється розгалуженими стеблами, уруть колосиста - колосоподібними суцвіттями червонуватих квіток, що піднімаються на 2,5 см над поверхнею води.
Елодея - один з найпопулярніших оксигенаторів з красномовним прізвищем «водяна чума». Причина виникнення такого прізвиська проста: елодея відрізняється шаленим зростанням, яке важко контролювати. І якщо ви хочете, щоб окрім елодеї у вашому ставку залишилися ще деякі рослини, тоді вам доведеться її регулярно проріджувати. Елодея не рекомендується для великих ставків. У водоймі невеликого розміру за нею легше встежити. Найчастіше в штучних водоймах можна зустріти Елодею канадську - один із самих дрібних представників виду з темно-зеленими листочками ланцетоподібними, що густо сидять на довгих стеблах.
Крім перерахованих рослин, оксигенатором є досить примхливий болотник (водяна зірочка), невибагливий і легко розмножується кушир занурений, рекомендована для великих водойм болотниця голчаста, повільно зростаючий і вважає за краще поточну воду мох фонтиналис, квітуча на початку літа білими або світло-бузковими квітками турча болотна. Всі рослини-оксигенатори легко розмножуються - живцями, які зрізують з верхівок здорових пагонів. Живці зв'язують дротом по кілька штук в пучки і висаджують в контейнер з глиною. При цьому дріт повинен бути нижче рівня грунту. Щоб укоренити оксигенатори у водоймі, їх прив'язують до каменя і занурюють у воду. Під дією сили важкості каменю рослина опуститься на дно і закріпитися в мулі або на дні ставка.
Завдання 4: Опрацюйте інформаційний матеріал. Розробіть пам’ятку «Правила озеленення штучної водойми»
ІНФОРМАЦІЙНИЙ МАТЕРІАЛ «Озеленення штучних водойм»
Підбирати для водойми рослини і їх кількість слід з урахуванням підтримки екологічної рівноваги. У воді не повинен створюватися надлишок органічних речовин і мінеральних солей, в іншому випадку із загрозливою швидкістю почнуть розмножуватися одноклітинні водорості. Слід звернути особливу увагу на посадку рослин в ставку, оснащеному всілякими досягненнями техніки: насосами, фонтанчиками, водними атракціонами. Рослини повинні знаходиться на деякій віддалі від тих місць, куди потрапляють водяні бризки, так як від них листя і квіти часто загнивають. Щоб добитися якомога більш природного вигляду, ставок найкраще «заселяти» рослинами різного розміру і різноманітного зовнішнього вигляду. З іншого боку, сильно захоплюватися різноманітністю не слід, так як підсумок буде плачевним. Оптимальне рішення - повторити види рослин в різних композиціях, як це робить сама природа.
Посадка рослин. При посадці рослин слід керуватися не стільки своїм особистим смаком, скільки доцільністю і певними правилами, які враховують екологічну рівновагу водойми:
1. Висаджують рослини в три яруси: надводний, плаваючий на поверхні води і підводні.
Висадка рослин на уступах виробляється так:
Верхній уступ можна заселяти болотними рослинами — Калюжниця, лепехою, карликовим Ситник та іншими. Для цього на уступі можна розташувати ящик з добре утрамбованої грунтом або спеціальним наповнювачем.
На нижніх уступах добре себе будуть почувати водокрас, латаття і водяний горіх в горщиках.
На найглибших уступах потрібно розміщувати підводні і водні рослини, яким не потрібна грунт — вони будуть поглинати всі необхідні їм живильні речовини прямо з води. А тому висаджувати їх можна сміливо в гравій, пісок і горщики.
А ось навколо водойми бажано розсадити високі трави та чагарники з повисающими до землі гілками: хосту, бадан, люпин, лилейники і ревінь.
2. Не рекомендується використовувати занадто багато помітних водяних рослин. Дуже декоративні види слід «розбавляти» різновидами з невибагливим зовнішнім виглядом.
3. При озелененні водойми враховують динаміку росту культур і терміни їх цвітіння.
4. Висаджувати рослини потрібно в травні, щоб до літа вони встигли зміцніти і вкоренитися.
Рослини для озеленення водойми слід купувати в спеціалізованих магазинах і садівничих господарствах, але ні в якому разі не з рук! Не варто їх брати і в природних водоймах, розташованих у вашій місцевості. Справа в тому, що невелика водойма не зможе впоратися з хворобою або шкідником, а ймовірність того, що разом з улюбленою рослиною ви не перенесете на свою садову ділянку і яку-небудь інфекцію мізерно мала.
При покупці рослин необхідно їх ретельно оглянути. На рослині не повинно бути ознак твані або ряски, а також равликів і інших комах. Воно має виглядати сильним і здоровим.
Рослини для водоймищ слід висаджувати у відведене для них місце в кінці весни або на початку літа. Усі водяні рослини слід розміщувати на відповідну глибину, що забезпечує оптимальні умови для вегетаційного періоду.
Для посадки краще всього використовувати горщики і корзини з чорного морозостійкого пластика. Посадка у відокремлені ємності більш зручна, оскільки дозволяє доглядати не тільки за кожною рослиною окремо, але і за всім водоймищем в цілому. Ємності легко переносити з місця на місце, виймати з водойми. Посадка рослин безпосередньо в грунт не завжди доречна й доцільна. По-перше, коріння рослин можуть пошкодити гідроізоляційне покриття. По-друге, вкорінені на дні рослини ускладнюють чистку водойми. Для коригування глибини посадки рослин використовують цеглу або спеціальні підставки.
Зимівля водних рослин. Одним з найважливіших моментів догляду за водоймою є правильна підготовка рослин до зимівлі. Успішна зимівля рослин залежить від багатьох обставин: погодних умов; конструкції водойми; ступеня захищеності (утеплення) водойми; глибини води; хімічного складу води; стійкості рослини до низьких температур; способу посадки водних рослин.
Підживлення водних рослин калієм підвищує їх стійкість до низьких температур. На зиму під льодом у водоймі має залишатися мінімум рослин та їх залишків. Особливо небезпечне в цьому відношенні опале з дерев листя. Найбезпечніший спосіб зимівлі латаття - залишити їх у водоймі на такій глибині, на якій вода не замерзне. Адже для безболісної зимівлі цих рослин необхідна достатня товщина водяного шару над кореневищем. При цьому потрібно брати до уваги товщину льоду і можливе зниження рівня води. В умовах України мінімальна глибина, на якій вода не замерзає, становить близько 30 см. Якщо латаття посаджені в ящики або горщики, то восени, приблизно на початку листопада, ємності з рослинами необхідно перемістити в найглибше місце. Зимівля без води для латаття небезпечна! Всі інші способи зимівлі не тільки більш трудомісткі, але і досить ризиковані.
