Дія оцтової кислоти на питну соду

Всипте в пробірку трохи порошку питної соди (гідрокарбонат натрію) та добавте розбавленої оцтової кислоти. Який газ виділяється? Відповідь доведіть за допомогою тліючої скіпки. Запишіть відповідне рівняння реакції, спостереження та зробіть висновки.

 

Дія оцтової кислоти на хлорид феруму (ІІІ) – якісна реакція на оцтову кислоту.

Налийте в пробірку 1мл розчину оцтової кислоти і прилийте стільки ж свіже приготовленого розчину хлориду феруму (ІІІ). Якого кольору набуває розчин? Запишіть відповідне рівняння реакції, спостереження та зробіть висновки.

 

Дослід 8. Властивості ненасичених кислот.

Взаємодія олеїнової кислоти з бромною водою та перманганатом калію (якісні реакції).

В дві пробірки налийте кілька крапель олеїнової кислоти. В першу додайте трохи розчину бромної води, в другу – розчину перманганату калію. Чи змінились кольори в пробірках? Запишіть відповідні рівняння реакцій, спостереження та зробіть висновки.

 

 

Лабораторна робота №8

Тема: Хімічні властивості вуглеводів.

 

Мета: Закріпити та узагальнити знання про хімічні властивості вуглеводів.

 

Обладнання та матеріали: штатив з пробірками, 5%-ні розчини глюкози та сахарози, розчин гідроксиду натрію, водяна баня, сірники, нагрівальний прилад, гідроксид амонію, нітрат аргентум, сульфат купруму (ІІ), хлорид на кислота, сульфатна кислота, резорцин, крохмаль, картопля, хліб, розчин йоду, скляна паличка.

 

Теоретичні основи

Вуглеводи діляться на моно-, ди- та полісахариди. Глюкоза та фруктоза належать до моносахаридів; цукор – до дисахаридів; крохмаль, глікоген та целюлоза – до полісахаридів. Властивості їх визначаються особливостями будови. Моносахариди та дисахариди є добре розчинними у воді та солодкі на смак, полісахариди – нерозчинні у воді та не мають солодкого смаку. Під час реакцій гідролізу – взаємодії з водою під дією каталізаторів в пробірці або під дією під дією природних каталізаторів – ферментів, в живих організмах дисахариди та полісахариди розпадаються до моносахаридів.

Якісним реактивом на глюкозу є реактив Фелінга – декілька краплин мідного купоросу (сульфат купруму (ІІ)) та надлишок лугу. При взаємодії такого розчину з глюкозою при нагріванні утворюється червоний осад оксиду купруму (І). Даний дослід підтверджує наявність в розчині молекул з альдегідною групою, тобто молекул глюкози, які в розчині є альдегідо спиртами.

Якісним реактивом на фруктозу є реактив Селіванова – резорцин з концентрованою хлоридною кислотою. При нагріванні такого розчину з фруктозою з’являється вишнево-червоне забарвлення, яке не з’являється з будь-якими іншими речовинами.

Для якісного визначення в розчині сахарози проводять ряд наступних дій. При нагріванні сахарози з розчином сульфатної кислоти відбувається поступовий її гідроліз, кінцеві продукти процесу – глюкоза та фруктоза, які можна визначити реактивами Фелінга та Селіванова відповідно.

Якісним реактивом на крохмаль є розчин йоду, який дає синє забарвлення при їх змішуванні.

Для якісного визначення целюлози проводять ряд наступних дій. При нагріванні целюлози з розчином сульфатної кислоти відбувається поступовий її гідроліз, кінцевий продукт процесу – глюкоза, яку можна визначити відновленням гідроксиду купруму (ІІ) – реактивом Фелінга.. Другим способом якісного визначення целюлози є її розчинення в аміачному розчині гідроксиду купруму (ІІ). Крохмаль в свою чергу такої реакції не дає.

 

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Відновлення аміачного розчину оксиду аргентум глюкозою.

До 3 крапель нітрату аргентум додайте краплинами розчин аміаку (гідроксид амонію). Спочатку випадає бурий осад оксиду аргентум. Потім додайте ще розчину аміаку до розчинення осаду. В пробірку додайте 1-2 мл розчину глюкози і кілька краплин 2%-ного гідроксиду натрію і обережно нагрійте утворену суміш на водяній бані. Запишіть відповідні рівняння реакцій, спостереження та зробіть висновки.

 

Дослід 2. Відновлення гідроксиду купруму (ІІ) глюкозою.

В пробірку внесіть 5-6 крапель розчину сульфату купруму (ІІ) і додайте з надлишком гідроксид натрію. Що спостерігаєте? До утвореного осаду додайте розчин глюкози і нагрійте суміш до кипіння. Що спостерігаєте? Повторіть у такій самій послідовності дослід з сахарозою. Запишіть відповідні рівняння реакцій, спостереження та зробіть висновки.

Дослід 3. Взаємодія сахарози з гідроксидом купруму (ІІ).

В пробірку внесіть 5 краплин сахарози, краплину сульфату купруму (ІІ) і декілька краплин розчину гідроксиду натрію до появи синього кольору розчину. Що це доводить? Зробіть висновки.

 

Дослід 4. Гідроліз сахарози та якісні реакції на глюкозу та фруктозу.

В пробірку налийте 2мл розчину сахарози і додайте 1мл розчину сульфатної кислоти. Прокип’ятіть утворений розчин протягом 2 хв. Після охолодження розчин розділіть на дві частини.

В одній пробірці розчин нейтралізуйте сухою содою, додаючи її маленькими порціями до тих пір, поки не припиниться виділення вуглекислого газу. Після нейтралізації додайте рідину Фелінга і нагрійте. Що спостерігаєте? Чому?

У другу пробірку додайте реактив Селіванова і нагрійте суміш. Як змінився колір розчину і чому? Запишіть відповідні рівняння реакцій, спостереження та зробіть висновки.

 

Дослід 5. Приготування крохмального клейстеру. Йодна проба.

Налийте половину пробірки води і всипте у воду 0,2 г крохмалю. Суміш добре збовтайте, вилийте в посудину з 50мл киплячої води і добре перемішайте. Вилийте 3-4мл крохмального клейстеру в пробірку, дайте охолонути і долийте 1мл йодної води. Що спостерігаєте? Нагрійте рідину в пробірці і знову остудіть. Як змінювалася рідина? Зробіть висновки.

 

Дослід 6. Реакція, що доводить відсутність відновної здатності у крохмалю.

Внесіть у пробірку 5 краплин крохмального клейстеру, краплину розчину сульфату купруму (ІІ) і 4-5 краплин розчину гідроксиду натрію. Суміш нагрійте, не доводячи її до кипіння. Чи відбувається відновлення гідроксиду купруму (ІІ) крохмалем? Чому утворюється чорний осад? Який його склад? Запишіть рівняння відповідної реакції, зробіть висновки.

 

Дослід 7. Гідроліз крохмалю.

В 5 пробірок до їх половини налийте води, в кожну пробірку капніть 3-4 краплини розчину йоду. До утвореного в попередньому досліді крохмального клейстеру додайте 2мл розчину сульфатної кислоти. 3-4 краплини суміші перенесіть в першу пробірку з розчином йоду і суміш збовтайте. Потім закріпіть колбу в штативі і кип’ятіть рідину. Через кожні 4-5 хвилин переносьте по 3-4 краплі суміші в наступну пробірку з розчином йоду і перемішуйте суміш у пробірках. Поясніть свої спостереження.

 

 

Лабораторна робота №9

Тема: Хімічні властивості аніліну та білків.

 

Мета: Закріпити та узагальнити знання про хімічні властивості аніліну та білків; зробити висновок про шкідливий вплив алкоголю та солей важких металів на організм людини; звернути увагу на охорону навколишнього середовища.

 

Обладнання та матеріали: штатив з пробірками, анілін, фенол, формальдегід, концентровані розчини сульфатної та нітратної кислот, розбавлений розчин соляної кислоти, розчини дихромату калію, хлорного вапна, гідроксиду натрію, білку, кухонної солі, сульфату купруму (ІІ), нітрату плюмбуму (ІІ), сірники, нагрівальний прилад, скляна паличка, вовна або натуральний шовк.

 

Теоретичні основи

 

Аміни – це органічні речовини, похідні аміаку, у якого один або всі три атоми гідрогену заміщені вуглеводневими радикалами. Якщо радикал є похідним бензолу, такі аміни називаються ароматичними. Типовим представником ароматичних амінів є анілін. Анілін, як і аміни жирного ряду та аміак має основні властивості і тому, реагуючи з кислотами, утворює солі. Анілін добре окиснюється, особливо на світлі, через взаємний вплив аміногрупи та фенольного радикала. Реакції окиснення є характерними якісними реакціями на анілін – реакція з хлорним вапном, яка дає фіолетове забарвлення, а також реакція з хромовою сумішшю, яка викликає почорніння аніліну.

Білки –це біологічні полімери, що складаються з залишків амінокислот. Вони здатні розчинятися в багатьох розчинниках, а також випадати в осад. Зсідання може бути оборотне (ренатурація –дія солей лужних металів) та необоротним (денатурація –нагрівання, дія спирту, солей важких металів, отрут). Повне руйнування білкових молекул з виділенням летких продуктів називається деструкцією. Наявність білків в розчині можна визначити за допомогою кольорових реакцій.

Порядок виконання роботи

Дослід 1. Основні властивості аніліну.

В пробірку внесіть 5-6 краплин розчину хлоридною кислоти та краплину лакмусу (розчин повинен мати слабке рожеве забарвлення). До розчину кислоти краплинами додавайте розчин аніліну до зникнення рожевого забарвлення. Як пояснити основні властивості аніліну? Запишіть відповідне рівняння реакцій, спостереження та зробіть висновки.

 

Дослід 2. Добування аніліну з його солі.

До розчину хлориду феніл амонію, який одержано в попередньому досліді, додайте розчин гідроксиду натрію до його помутніння. Чому розчин помутнів? Запишіть відповідне рівняння реакцій, спостереження та зробіть висновки.

 

Дослід 3. Якісні реакції на анілін.