Порядок виконання завдання №2 контрольної роботи

 

На основі вихідних даних необхідно:

2.6.1 Визначити основні задачі, які повинні бути вирішені в ході розробки та реалізації проекту мережі.

При визначенні задач і вимог до проекту необхідно враховувати наступні основні аспекти:

1) фінансові вимоги до загальної вартості системи;

2) типи каналів зв'язку, що використовуються;

3) розмаїтість необхідних видів сервісу й можливості їхньої інтеграції;

4) необхідність забезпечення диференційованого обслуговування абонентів різних категорій у корпоративній мережі;

5) особливості експлуатації устаткування, що вже використовується.

Традиційно однією з головних задач при проектуванні будь-яких мереж є дотримання балансу між співвідношенням "простота й надійність - безпека", а тому при проектуванні мережі необхідно враховувати:

- особливості організації системи зв'язку;

- характеристики апаратури і кабеля різних виробників (їхня надійність, вартість і т.д.).

- довжину окремих ділянок мережі;

- необхідну пропускну здатність ліній передачі;

- необхідні показники надійності роботи окремих ланок і мережі в цілому.

2.6.2 Визначити та описати мережеву архітектуру. При цьому слід враховувати, що застосування швидкодіючих сучасних комутаторів локальних мереж різко розширило функціональні можливості протоколів локальних мереж. Використання мікросегментації, коли в мережі відсутнє поділюване середовище між кінцевими вузлами й портами комутаторів, знімає багато обмежень, властивих тому або іншому протоколу. Крайньою формою відходу від класичного використання поділюваного в часі середовища потрібно вважати дуплексні версії протоколів локальних мереж. Через велику популярність комутаторів і, відповідно, дуплексних режимів роботи протоколів у локальних мережах при порівнянні протоколів і виборі найбільш перспективного для мережі необхідно завжди враховувати існування двох режимів роботи кожного протоколу - напівдуплексного (у мережі з концентраторами-повторювачами) і дуплексного (у мережі на основі комутаторів). Так, наприклад, максимальний діаметр сегмента FastEthernet навіть при використанні оптоволокна становить менш 400 метрів у напівдуплексному режимі, а при використанні дуплексного режиму збільшується до 2-х кілометрів. Виходячи із сказаного, можна рекомендувати використовувати технологію Fast Ethernet на рівні відділів та робочих груп корпоративної мережі, а технологію Gigabit Ethernet – на рівні магістралі, що з’єднує окремі будинки кампусу.

2.6.3 Визначити та описати фізичну топологію мережі. При цьому необхідно враховувати, що мережева технологія визначає і такий параметр, як фізична топологія мережі.

При виборі топології найчастіше орієнтуються на параметри надійності й вартості мережі.

Надійність. Якщо користувачам потрібна надійна мережа з вбудованою надмірністю, тоді проектують мережу з топологією "кільце" або "зірка-кільце".

Вартість. У вартість реалізації будь-якої топології входять як мінімум три складові: установка, діагностика, обслуговування.

Фаза установки зводиться до того, щоб теоретичну схему топології втілити в реальну мережу. Кожна топологія передбачає прокладку кабеля. Слід зазначити, що витрати на прокладку й перевірку працездатності кабеля, як правило, набагато перевершують вартість самого кабеля. При цьому варто врахувати наступне:

- у невеликій мережі топологія "шина" вигідніша при установці, але може виявитися занадто дорогою при обслуговуванні, тому що діагностика й переконфігурація такої мережі досить трудомісткі;

- у середніх і великих ЛКМ (20 і більше користувачів) топологія "зірка-шина" при установці може бути дорожче "шини" (через наявність концентратора), але при цьому виявиться дешевше в обслуговуванні;

- оскільки вартість мережі з топологією "кільце" вище, ніж з топологією "шина", то й "зірка-кільце" дорожче "зірки-шини". А тому, коли вибір треба зробити між цими топологіями, віддається перевага "зірці-шині".

Враховуючи особливості корпоративної мережі, слід будувати фізичну топологію такої мережі, спираючись на ієрархічний принцип її організації.

2.6.4 Здійснити вибір та опис кабельної системи мережі. Якщо мережа створюється заново (особливо в нових будинках), доцільний комплексний підхід до проектування кабельної системи мережі. При цьому в проекті потрібно враховувати прокладку не тільки комунікацій для передачі даних, але й одночасно з'єднань телефонного зв'язку, проводів пожежної й охоронної сигналізації й т.п., а можливо, і використання для цих цілей деяких загальних кабельних з'єднань. При виборі типу ліній зв'язку між окремими будинками необхідно провести порівняльний аналіз провідних ліній (наприклад, волоконно-оптичних) і радіоканалів.

Кабельна система проектується як незалежна. У найбільш популярній схемі кабельної системи й розміщення комутаційного устаткування усередині будинку рекомендується під комутаційне устаткування відводити приміщення з максимальним числом робочих місць або з обмеженим доступом сторонніх осіб, горизонтальну (на окремому поверсі будови) проводку виконувати скрученою парою категорії 5 (довжина до 90м), а для вертикальної проводки (між поверхами будови) використовувати волоконно-оптичний кабель (ВОК).

Якщо мережа зв'язує значно віддалені один від одного будинки, зокрема, розташовані в різних містах, то можливі варіанти використання виділених каналів зв'язку або мереж загального користування (насамперед, Іnternet). Другий варіант обходиться значно дешевше, але в цьому випадку потрібно звернути особливу увагу на забезпечення інформаційної безпеки мережі.

2.6.5 Здійснити вибір, короткий опис експлуатаційних можливостей та визначитися із необхідною кількістю окремих одиниць активного устаткування мережі. При виборі типів комутаційного устаткування корисно орієнтуватися на обладнання однієї фірми, інакше можливі нестиковки, незважаючи на спільність стандартів, що використовуються. Можуть виникнути утруднення також при наступній експлуатації й розвитку мережі.

2.6.6 Здійснити вибір та короткий опис мережевої ОС, обов’язково приділивши значну увагу засобам забезпечення необхідного рівня інформаційної безпеки мережі.

2.6.7 Представити карту –схему мережі. При цьомурозробляється загальна та деталізована конфігурація мережі. Всі вузли мережі розподіляються по робочих групах, а потім робочі групи - по підмережах. Якщо немає впевненості в тім, що склад користувачів у робочих групах буде стабільним, то доцільно використовувати віртуальні ЛКС. Необхідно враховувати можливість масштабування мережі, якщо очікується її розширення в процесі експлуатації.

При розробці карти-схеми доцільно використовувати загальновживані позначення окремих одиниць устаткування (рисунок 2.3)

 

Рисунок 2.3 - Позначення одиниць активного устаткування мережі

 

На рисунку 2.4 наведені приклади узагальнених структур корпоративних мереж від фірми Cisco Systems (A) і компанії Bay Networks (Б). На рисунку 2.4 А представлено загальну структуру корпоративної мережі масштабу підприємства, яку організовано за ієрархічним принципом. На рисунку 2.4 Б відображено узагальнену структуру мережі кампусу, яка поєднує технології Ethernet, Fast Ethernet та Gigabit Ethernet на основі використання комутуючого устаткування.

 

 

 

 

Рисунок 2.4 - Приклади узагальнених структур корпоративних мереж

Рекомендована література

Основна

1. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Ученик для вузов. – СПб.: Питер, 2010.

2. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Операционные системы компьютерных сетей. – СПб.: Питер, 2008.

3. Кульгин М. Технологии корпоративных сетей: Энциклопедия. – СПб.: Питер, 2000.

4. Cisco Systems. Руководство по технологиям объединенных сетей.
Издание 3–е, 2002.

5. Столингс В. Современные компьютерные сети. – СПб.: Питер, 2003.

6. Куроуз Дж., Росс К. Компьютерные сети. – СПб.: Питер, 2004.

7. Андэрсон К., Минаси М. Локальные сети. Полное руководство: Пер. с англ. – К.: ВЕК+, М.: ЭНТРОП, СПб.: КОРОНА принт, 2001.

8. Буров Є.В. Комп’ютерні мережі: Підручник. – Львів: Магнолія плюс, 2006.

 

Додаткова

1. Таненбаум Э. Компьютерные сети. – СПб.: Питер, 2004.

2. Вишневский В.М. Теоретические основы проектирования компьютерных сетей. – М.: Техносфера, 2003.

3. Стеклов В.К., Беркман Л.Н. Нові інформаційні технології: транспортні мережі телекомунікацій. – К.: Техніка, 2004.

4. Майкл Дж. Мартин. Введение в сетевые технологии.: Пер. с англ. – М.: Изд-во «Лори», 2002.

5. Валецька Т.М. Комп’ютерні мережі: Апаратні засоби. Навч. посібник. – К.: Ельга, 2004.

 

Додаток А