З Києва до м. Бар краще подорожувати потягом або скористуватися залізничним транспортом. Також туристам та всім охочим пропонується приватне маршрутне таксі: Відправлення з Києва - 18.00 (19.00) кожну п’ятницю (час у дорозі 4-5 годин);
З м. Бар здійснюється регулярне автобусне сполучення із усіма населеними пунктами району.
Служби таксі:
Служба таксі в м. Бар відсутня, а перевезення пасажирів здійснюється приватними особами.
Харчування.
В місті Бар ви знайдете десятки різноманітних закладів громадського харчування на різний смак та гаманець.
Кафе “Перлина”
м. Бар, вул. Марата, 1
04341-2-55-53
Кафе “Ані”
м. Бар, вул. Святого Миколая, 9а
098-477-83-71
Кафе “Альянс”
м. Бар, площа Пам'яті, 19а
067-273-77-78
Кафе Піцерія "Bari-Bon"
м. Бар, вул. Марата, 1
04341-2-54-20
Бар “Гранд”
м. Бар, вул. Пролетарська, 26/2
04341-2-58-20
Житло.
В центрі міста розташовано два готелі, які готові задовольнити потреби різноманітної публіки. Ціни демократичні, починаючи від 160 грн. до 520 грн.
Готель «Україна», вартість проживання від 160 грн.
Адреса готелю: м. Бар, пл. Пам'яті, 13
Тел.: (04341) 2-25-44
Готель «Барселона», вартість проживання від 180 -220 грн.
Адреса готелю: м. Бар, пл. Соборна, 10
Тел.:(04341)2-58-54,2-27-00
Приватна садиба «Родинне гніздо» (с.Гармаки) від 200- 520 грн.
Адреса: с. Гармаки, вул. Леніна, 43
Тел.: 0 800 210-017, +380 67 430-58-08
Відпочинок та розваги.
Активний відпочинок.
Активний відпочинок у приміщенні: боулінг, більярд,
шахи, настільний теніс, тир – це ті види відпочинку якими захоплюються не тільки мешканці міста, але й пересічні туристи.
Історичне місто Бар багате своїми нестандартними видами відпочинку. Починаючи від: кінних прогулянок, катання на велосипедах, на човнах, на роликах і закінчуючи риболовлею чи мисливством.
В місті доволі часто проводяться різноманітні квести на історичну тематику.
Для туристів та для мешканців міста, які полюбляють екстремальні види спорта експериментують так званий «зорбінг»
Зо́рбінг (сфе́рінг, о́рбінг) — прикладний вид спорту, що полягає в спуску людини у круглій прозорій кулі, зорбі, з гори або пов'язаний з перетинанням водойм всередині аналогічної кулі. Різновидом застосування є біг всередині зорба по горизонтальній поверхні зі знятою підвіскою безпеки.
Піші, вело та авто маршрути.
Для охочих туристів активного відпочинку розроблено проект нового туристичного маршруту: Бар –Киянівка – Митки – Кузьминці – Верхівка – Лядова – Ялтушківська селекційна станція – Ялтушків – Бар (він здійснюється вело та авто маршрутами)
Для відвідувачів цього чудового містечка також пропонують різноманітні екскурсії по визначним місцям.
Цікаві факти.
Бар – частинка Італії серед українського Поділля
Історію міста Бар заведено рахувати від 1425-го року. Щоправда, тоді ані назви Бар, ані самого міста ще й близько не було. Зате на протилежному (від теперішнього Бару) боці річки Ров розташувалось селище, яке теж іменувалось Ровом. Тепер на тому місці розкинулось селище Чемериси Барські, а від старовинної твердині лишився крутий пагорб, із якого відкривається чудовий краєвид на теперішній Бар.
1537-го року селище Рів разом з навколишніми землями у місцевого воєводи купує польська королева Бона Сфорца (так, це саме на її честь названа гора Бона в Кременці). За велінням королеви на протилежному боці річки зводиться нова дерев’яна фортеця та поселення навколо неї. Новітнє місто назвали Баром, на честь італійського міста Барі, де власне народилася королева Бона.
Місто одразу ж отримало великі привілеї, його мешканців звільнили на 16 років від податків, а самому Бару було надано Магдебурзьке право. Із тих часів місто безліч разів спустошувалось татарами і знову відроджувалось, відвойовувалось повстанськими військами у польської шляхти й поверталось назад до Речі Посполитої, переживало багато інших буремних подій, і врешті дійшло до наших часів звичайнісіньким районним центром. А про колишню велич тепер свідчать лише численні архітектурні пам’ятки.
Бар перетворився на маленьке містечко локального значення з живописною природою і старенькими руїнами фортеці в парку. Окрім неї в місті побудували розкішну церкву святої Анни, а також монастир кармеліток. Під містом, як це часто буває на Поділля,знаходиться широка мережа ходів і підземних споруд, багато з них не досліджені, а ті, що досліджені, є дуже старими. Багато з них належать ще до княжої доби, ніхто не знає, хто й для чого користувався цими підземеллями.
Таким є м. Бар, цей куточок Східного Поділля, овіяний військовою славою, що зараз став тихою гаванню посеред гостинної природи нашої країни. Зважаючи на вельми специфічну назву, охоче вірю, що він з легкістю п’янить і змушує всіх охочих зупинитися й відвідати цю чудову атмосферу містечка.
