1. Антагоністичну активність гриба Trichoderma можна використовувати щоб подавити захворювання стебел і коренів, викликані Sclerotium rolfsii. На 1 га вносили 140 кг гранул інокулянта і це було вигідніше ніж обробка пестицидами. В умовах теплиць Trichoderma harzianum здержує випрівання проростків.
2. В Європі базидіоміцет Fomes annosus (гриб) являється основним збудником серцевидної гнилі хвойних (особливо ялини). Він вражає також листяні породи, лісоматеріали. Інфекція розповсюджується з пеньків через коріння на корені сусідніх дерев. Заселення пеньків цим грибом можна попередити, засіявши їх спорами іншого гриба – базидіоміцета Peniophora gigantea. Цей спосіб застосовується в Англії, США, інокулят поступає в продажу.
Вплив шкідників і хвороб на врожай зростає в 1,5 рази швидше ніж об’єм сільськогосподарського виробництва. Біологічний захист рослин поняття багатогранне. Воно включає як засоби профілактики, попередження можливості зараження так і засоби активної боротьби зі шкідниками і збудниками хвороб.
Перша група засобів включає:
по-перше, селекцію і генетику рослин, тобто відбір і виведення сортів рослин стійких проти шкідників і хвороб;
по-друге, прийоми агротехніки, які створюють умови несприятливі для живлення, життя і розмноження небезпечних видів шкідників. Але вакансії в природі не залишаються вільними знайдеться шкідник або збудник хвороби, який швидко пристосується до даних умов.
З кінця ХІХ ст. на основі відкриття Пастера і Мєчнікова почали розроблятись наукові методи боротьби зі шкідниками за допомогою їх природних паразитів і хижаків. Це:
1) бактерії, гриби і віруси, які викликають хвороби і загибель шкідливих видів комах, гризунів і мікроорганізмів;
2) хижі птахи, комахи, жаби, павуки (всі хто живиться шкідниками);
3) паразити шкідливих комах, вони живляться соками тіла, тканинами і перевареною їжею своїх хазяїв, в організм яких вони проникли.
Так, зараз діють автоматизовані лінії промислового виробництва яйцеїда трихограми і всеїдного хижака (комахи) хризопи.
У чому полягає роль мікробіологічної промисловості? Мікробіологи відбирають з багатьох знайдених у природних умовах патогенних (хвороботворних) мікроорганізмів найбільш активних; якщо необхідно методами селекції і генетики підсилюють їх вірулентність (зловредність) і організують їх розмноження у промислових масштабах.
Але існують складнощі:
по-перше – необхідно вивести активний штам мікроорганізма, не змінюючи властивостей в умовах виробництва і також властивостей природних ворогів – фагів;
по-друге – розробити технологію згідно «індивідуальних потреб»;
по-третє – сконструювати високопродуктивне обладнання.
Екологічні проблеми потребують цих затрат. Адже мікробіологічні засоби нешкідливі для рослин, людей, тварин, вони діють вузько спрямовано, на відміну від хімічних (ДДТ). Друга суттєва перевага: мікробіологічні препарати на відміну від хімічних не сприяють, а перешкоджають подальшому відбору фізіологічно стійких і плодовитих ворогів врожаю (до хімії вони пристосовуються). Ці препарати також можна застосовувати з високою ефективністю з невеликою (в 5-10 р. меншою) дозою отрутохімікату. Вони нешкідливі для інших захисників врожаю (хижих комах і т.д.).
З часу коли Мєчников відкрив гриб – зелену мюскардину, який викликає хворобу і загибель личинок хлібного жука - кузьки вже минуло понад 100 р. Його учень І.М. Красилищик вперше використав мікроба – збудника зеленої мюскардини для боротьби з буряковим довгоносиком в польових умовах.
Більша частина бактеріальних препаратів, що виготовляються у нас і за кордоном має в своїй основі спорові бактерії вперше виявлені Пастером. Вся ця група носить назву бацилюс тюрінгієнзис (бактерії Bacillus Thuringiensis, відкритої в Тюрінгії).
Їх структура: в одному кінці клітини – палички утворюється спора покрита товстою оболонкою, в іншому кінці – кристал де сконцентровані токсичні (отруйні) білкові речовини створені клітиною. Саме в кишечнику комахи (гусені) під дією ферментів з спори під тиском «вистрілюється» полярна нитка (трубка), яка пронизує епітелій кишечнику і вприскує туди вміст спори. Мікроорганізми розмножуються і комаха гине. Отруйний білковий кристал (ендотоксин) розчиняється і порушує фізіологічні процеси (рН і т.д.). Кишечник паралізується. Звичайна мікрофлора стає агресивною. Через стінку кишечнику бактерії заселяють кров і всі органи. Комаха гине. На основі бактерії тюрингієнзис, виділеної з мертвих комах була створена група препаратів:
1) ентобактерин, першим уведений в промислове виробництво (через 5 – 10 днів після обробки гине 87% шкідників);
2) дендробацилін, інсектин. Створені на основі двох бацил виділених з гусені сибірського шовкопряда. Використовується для боротьби з шкідниками хвойних лісів, дібров, садів, совки бавовнику;
3) бітоксибацилін, турингін діють на колорадського жука, (2 – 3 кг на 1 га);
4) гомелін, створений і застосовується в Білорусії.
