Змістовий модуль ІІІ. Методи і прийоми ситуаційного менеджменту
Лекции.Орг

Поиск:


Змістовий модуль ІІІ. Методи і прийоми ситуаційного менеджменту




Тема 10. «Керування стратегічними ситуаціями»

Завдання № 19

Дайте порівняльний аналіз методів реактивного регулювання та управління за відхиленнями.

 

Тема 11. «Особливості управління організацією в кризових ситуаціях»

Поточний тест 6.

1.Кризи в організації характеризуються наступними ознаками:

а) початком процедури банкрутства;

б) стрімким накопиченням застійних явищ в економіці;

в) збільшенням витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, відновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;

г) низьким рівнем платоспроможності підприємства, що може бути викликано в результаті дії людей або природних катастроф.

 

2.Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації:

а) різке підвищення витрат виробництва і збуту у зв’язку з нераціональною структурою керування та виникнення збитків, що перевищують рівень прибутку підприємства;

б) запровадження відтермінування кредиторської заборгованості;

в) низький рівень застосування методів антикризового управління;

г) низький рівень заробітної плати працівників.

 

3.Знайдіть найбільш відповідне висловлювання: „кризові ситуації...

а) завжди можуть бути попереджені;

б) мають своїм джерелом лише внутрішні процеси в організації;

в) неспроможність організації функціонувати без кардинальних кадрових змін;

г) коливання обсягів виробництва і збуту, наявність значних спадів виробництва.

 

4.Найбільш поширені наступні стратегії виходу підприємства з кризової ситуації:

а) аудит;

б) захисна та наступальна;

в) дебати та збори;

г) уникнення та компромісу.

 

5.Зусилля стратегії відновлення по збіль­шенню доходів в процесі подолання кризи націлені на:

а) використання резервів виробництва (ресурсозберігаючі заходи);

б) зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться в стадії спаду, закриття чи продаж старих підприємств,

в) скорочення чисельності працюючих, відхід з віддалених ринків, скорочення послуг, наданих клієнтам;

г) збільшення зусиль зі збуту, розширення переліку послуг споживачам.

 

6.Скорочення діяльності фірми, що виявляється через зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться в стадії спаду, закриття чи продаж старих підприємств, скорочення чисельності працюючих, відхід з віддалених ринків, скорочення послуг, наданих клієнтам, має назву:

а) "затягування пояса"

б) стратегії відновлення по збіль­шенню доходів;

в) стратегії продажу активів;

г) стратегії відновлення, спрямовані на зни­ження витрат.

 

7.Наступальна тактика подолання кризи передбачає:

а) використання резервів виробництва (ресурсозберігаючі заходи).

б) скорочення витрат;

в) збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації,

г) скорочення персоналу.

 

8.Стратегії відновлення, спрямовані на зни­ження витрат, найбільш ефективні в ситуаціях:

а) коли існують зрушення в сторону нового конкурентного підходу для відновлення позиції фірми на ринку;

б) коли необхідний перегляд внутрішніх операцій і функціональних стратегій (тобто стратегій у різних галузях діяльності) для забезпечення кращої підтримки загальної ділової стратегії;

в) коли недосконалий ланцюжок цінностей фірми і структура витрат досить гнучка для вживання радикальних заходів по їхньому виправленню;

г)коли штат адміністративно-управлінського персоналу занадто роздутий.

 

9.Захисна тактика подолання кризи передбачає:

а) активний маркетинг;

б) скорочення виробництва і збуту;

в) вивчення і завоювання нових ринків збуту;

г) збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, відновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій.

 

10. Захисна тактика подолання кризи передбачає:

а) активний маркетинг;

б) вивчення і завоювання нових ринків збуту;

в) збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, відновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;

г) скорочення виробництва і збуту.

 

Ключ до Поточного тесту 6.

1. г

2. б

3. г

4. б

5. г

6. в

7. в

8. в

9. г

10. г

 


Тема 12. «Облік ризиків в ситуаційному менеджменті »

Контрольні питання до теми 12

Поточний тест 7.

1. Підприємницький ризик:

а) визначається рівнем компетенції людей, що працюють в організації;

б) характеризується як небезпека потенційно можливої, ймовірної втрати ресурсів чи недоодержання доходу в порівнянні з варіантом, розрахованим на раціональне вико­ристання ресурсів;

в) характеризується як випадкові втрати, що не піддаються прямому розрахунку, безпосередньому прогнозуван­ню і тому невраховані в підприємницькому проекті;

г) це прямий грошовий збиток, пов'язаний з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою до­даткових податків, втратою коштів.

 

2. Фінансові втрати – це:

а) випадкові втрати, що не піддаються прямому розрахунку, безпосередньому прогнозуванню і тому невраховані в підприємницькому проекті;

б) втрати, пов'язані з інфляцією, зміною валютного курсу гривні; додаткові до зазначених, що пов’язані з вилученням коштів підприємств у державний, республіканський чи місцевий бюджети;

в) прямий грошовий збиток, пов'язаний з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додаткових податків, втратою коштів;

г) існують тоді, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж було намічено.

 

3. Втрати, що виявляються в не передбачених підприємницьким проектом додаткових витратах чи прямих втратах устаткування, майна, продукції, сировини, енергії й інших ресурсів мають назву:

а) випадкові втрати;

б) матеріальні втрати;

в) майнові втрати;

г) втрати, що виникають в ході основної підприємницької діяльності.

 

4. Яке з тверджень відноситься до характеристики зони допустимого ризику:

а) цій зоні відповідають нульові втрати чи навіть негативні;

б) підприємець не тільки не одержує від угоди ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат;

в) це зона, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менші очікуваного прибутку;

г) це зона, коли підприємець не тільки не одержує від угоди ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат.

 

5. Трудові втрати являють собою:

а) втрати, коли процес підприємницької ді­яльності йде повільніше, ніж було намічено;

б) втрати через нанесення збит­ку здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, прести­жу підприємця, а також внаслідок інших несприятливих соціаль­но-психологічних і політичних наслідків;

в) втрати робочого часу, викли­кані випадковими, непередбаченими обставинами;

г) втрати робочого часу, пов’язані зі страйками.

 

6. Втрати, пов’язані з понаднормовим терміном оформлення вантажів на митниці відносять до категорії:

а) особливих видів грошового збитку;

б) спеціальних видів втрат;

в) трудових втрат;

г) втрат часу.

 

7. Яке з тверджень не відноситься до характеристики зони критичного ризику:

а) це зона, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто втрати мають місце, але вони менші очікуваного прибутку;

б) підприємець не тільки не одержує від уго­ди ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат.

в) це зона, що позначує можливість втрат, що перевищують величину очікуваного прибутку і досягають межі ве­личини грошового обсягу операції, обрахованого повним виторгом від підприємницької угоди, тобто сумою витрат і прибутку;

г) це зона, що характе­ризується небезпекою втрат, які перевищують очікуваний прибуток і в максимумі можуть привести до невідшкодовуваних втрат всіх засобів, вкладених підприємцем у справу, в бізнес.

 

8. Зона катастрофічного ризику являє собою

а) ризик, пов'язаний із прямою небезпекою для життя людей;

б) ризик, пов'язаний з діяльністю фірми, здатний викликати екологічну катастрофу;

в) границю втрат, що за своєю величиною перевершують критичний рівень очікуваного прибутку;

г) границю втрат, що за своєю величиною перевершують очікуваний виторг і в максимумі можуть досягати величини, рівної всьому власному капіталу чи перевищувати його.

 

9. При відхиленнях ходу проведення робіт від норми в допустимих межах керівнику варто почати наступні дії:

а) якщо відхилення не погрожують катастрофічними наслідками, залишити все, як є – можливо, все втрясеться саме по собі;

б) доручити підлеглим зайнятися виправленням становища в оперативному порядку;

в) самому прийняти важливе управлінське рішення, засноване на глибокому аналізі причин і наслідків;

г) створити комісію (команду) з ліквідації відхилень;

д) перейти на систему ситуаційного керування.

 

10. Спеціальні види втрат виявляються у вигляді:

а) нанесення збитку здоров'ю і життю людей, навколишньому середовищу, прести­жу підприємця;

б) втрат, зумовлених злодійством і рекетом;

в) втрат, зумовлених недосконалістю методологій, некомпетентністю осіб, які формують план і здійснюють розрахунок прибутку і доходу;

г) прямого грошового збитку, пов'язаного з непередбаченими платежами, виплатою штрафів, сплатою додаткових податків, втратою коштів.

 

Ключ до Поточного тесту 7.

1. б

2. в

3. б

4. в

5. в

6. г

7. а

8. г

9. д

10. а.


Контрольні питання.

Номер варіанта студент вибирає за першою літерою свого прізвища (див. таблицю).

Перша літера прізвища студента Номер варіанта контрольної роботи
А, Б. В Г, Д, Е, Є, Ж, 3, І Й, К, Л М, Н, О П, Р, С Т, У,Ф X, Ц, Ч Ш, Щ Ю, Я

 

Обов’язковою умовою написання роботи є зміст, що містить питання завдання із зазначенням сторінок, вступ та висновки, які повинні відображати власне ставлення студента до матеріалу, який вивчається, безпосередньо відповіді на питання без розриву сторінки та з зазначенням посилань на літературні джерела, а також список використаної літератури. При потребі оформляються додатки.

 

Варіант 1

1. Визначте відмінності між системним і ситуаційним підходами в управлінні.

2. Охарактеризуйте види ситуації у сфері менеджменту. Наведіть приклад.

3. Проведіть ситуаційний аналіз ринків, на яких діє фірма, за такими ознаками: основні сегменти ринку, місткість кожного ринку, кон’юнктура кожного ринку.

 

Варіант 2

1. Поясніть в чому полягають відмінності між симптомом, фактором та причиною виникнення проблемної ситуації. Наведіть власний приклад.

2. Охарактеризуйте внутрішні перемінні як ситуаційні фактори всередині організації, де Ви працюєте (навчаєтесь).

3. Проаналізуйте критерії, що використовує фірма при виборі каналів розповсюдження реклами, використовуючи принципи та підходи ситуаційного аналізу.

 

Варіант 3

1. Поясніть в чому полягає взаємозв’язок ситуаційних перемінних в організації.

2. Наведіть порівняльну характеристику методологічних підходів в ситуаційному менеджменті.

3. Визначте рівень використання засобів професійного управління на конкретному підприємстві.

 

Варіант 4

1. В чому полягає відмінність ситуаційного підходу до розуміння сутності лідерства від традиційного.

2. Суть моделі прийняття рішень Врума—Йеттона.

3. Визначте оптимальний стиль керівництва в залежності від ситуації, яка склалася на конкретному підприємстві, використовуючи модель Фідлера.

 

Варіант 5

1. Евристичні методи виявлення факторів розвитку ситуації, їх характеристика.

2. Формування системи заходів подолання кризових ситуацій. Поясніть на прикладах доцільність застосування кожного з видів тактики.

3. Розробіть сценарій розвитку ситуації, пов'язаної з проблемами виходу підприємства на зарубіжний ринок.

 

Варіант 6

1. Охарактеризуйте етапи ситуаційного аналізу.

2. Визначте суть ситуаційної теорії П. Херсі та К. Бланшара.

3. Проведіть аналіз управлінської ситуації методом «мозкової атаки» та коротко опишіть суть цього процесу.

 

Варіант 7

1. Класифікація ситуаційних моделей менеджменту.

2. Суть моделі «шлях-мета» Мітчела і Хауса.

3. Складіть портрет (ознаки, якості, цінності) менеджера кризових ситуацій.

 

Варіант 8

1. Підходи господарського (підприємницького) ризику до вимірювання ризику.

2. Керування за слабкими сигналам

3. Проведіть експрес-діагностику фінансової заможності фірми, в якій Ви працюєте (або іншої організації. Основні фінансові документи наведені в doc 2).

 

Варіант 9

1. Яким чином можна використати теорію ситуаційного підходу в менеджменті при формуванні кадрової політики. Визначте основні фактори створення сприятливого психологічного клімату колективі.

2. Дайте порівняльну характеристику відомих Вам моделей ситуаційного лідерства.

3. Наведіть приклад застосування методів прогнозування в ситуаційному менеджменті.

 

Варіант 10

1. Поясніть у чому полягають відмінності між методами "де­рева цілей" та "дерева неполадок". Запропонуйте власний приклад побудови „логічного дерева” "дерева неполадок" (предмет дослідження потрібно обрати самостійно).

2. Факторний аналіз як метод встановлення тенденцій розвитку ситуації.

3. Проведіть анкетування з метою ранжування факторів впливу на розвиток проблемної ситуації в організації (вид проблемної ситуації обирається самостійно).


Підсумковий тест з курсу “Ситуаційний менеджмент”

 

1. Людські обмеження:

а) визначаються типом і гнучкістю організаційних засобів виробництва товарів або послуг;

б) виникають з фактичного характеру робіт, виконуваними робітниками;

в) визначаються структурою та завданнями організації;

г) відбивають рівні компетенції людей, що працюють в організації.

 

2. Ситуація, що характеризу­ється можливістю втрат, розмір яких може перевершувати очікуваний прибу­ток, коли підприємство не одержує ніякого доходу, але несе збитки в сумі всіх своїх марних витрат має назву:

а) надзвичайна;

б) кризова;

в) проблемна;

г) звичайна виробнича.

 

3. Внутрішніми перемінними організації є:

а) скалярний ланцюг;

б) мета і завдання організації;

в) життєвий цикл організації;

г) конкурентні переваги організації.

 

4. Завдання в управлінні — це:

а) частина мети підприємства;

б) проблема, що підлягає розв'язку;

в) тактика з досягнення рішень ЛПР;

г) робота, що має бути виконана певним способом у встановлений термін.

 

5. До методів встановлення факторів, що визначають тенденції розвитку ситуації не відносяться:

а) метод анкетування;

б) метод планування організаційних змін;

в) кореляційно-регрессійний аналіз;

г) метод Дельфі.

 

6. Метод "мозкової атаки" – це:

а) метод аналізу, за допомогою якого можна класифікувати фактори на суттєві та несуттєві, головні та додаткові, внутрішні та зовнішні;

б) процес зменшення кількості факторів, які необхідно брати до уваги при аналізі чи оцінці очікуваних змін ситуації в результаті тих чи інших управлінських рішень, та формулювання знакової інтерпретації отриманого набору факторів;

в) метод при проведенні експертизи в організаціях, згідно якому на першому етапі відбувається генерування ідей, а на іншому - обговорення цих ідей, їх оцінка та розробка колективної точки зору;

г) метод, повністю тотожний метод Дельфі.

 

7. Недоліками "дерева неполадок" є:

а) значні труднощі одержання достовірної ін­формації про тривалість виконання кожної роботи, яку необхід­но закладати в графік;

б) підхід можливий у дуже вузьких галузях виробництва, де існує монотонна, регламентована в часі і просторі технологія, що не змінює своєї якісної сторони досить тривалий час;

в) метод, заснований на багаторазовому використанні зафіксованого в каталозі виробничої організації досвіду розв'я­зання тих ситуацій, що виникали в ній чи поза нею;

г) метод, коли у менеджера має бути присутнє "шосте почуття, свого роду осяяння, що відвідує, як правило, представників вищого ешелону влади".

 

8. Ситуаційний аналіз – це:

а) метод, за допомогою якого можна класифікувати фактори на суттєві та несуттєві, головні та додаткові, внутрішні та зовнішні. Розроблені на основі обробки даних коефіцієнти впливу вирішеного фактору дозволяють ранжирувати їх за ступенем значущості та отримати формулу для розрахунку очікуваних значень показників, що характеризують ситуацію при зміні значень факторів;

б) метод (підхід), при якому вивчаються події й умови (історія), що сприяли появі даної виробничої ситуації, досліджуються процеси й обставини, що відбуваються в зовнішнім і внутрішнім середовищі в сьогоденні, здатні вплинути на прийняте управлінське рішення і його наслідки;

в) найбільш розповсюджений метод при проведенні експертизи в організаціях. Проводиться в два тури: у першому відбувається генерування ідей, а в, іншому - обговорення цих ідей, їх оцінка та розробка колективної точки зору;

г) розкладання цілого на елементи з наступним встановленням взаємозв'язків між ними з метою вироблення управлінського рішення.

 

9. Етап виконання моделі ситуаційного аналізу передбачає:

а) збір даних і спостережень та узагальнення

б) порівняння і пояснення даних

в) формулювання висновків щодо основних проблем;

г) формування оптимістичного та песимістичного прогнозів розвитку організації.

 

10. Перешкоди до ситуаційного аналізу класифікують на:

а) географічні, суб’єктивні, уявні

б) фізичні, соціальні, психологічні, уявні;

в) нормативні та конструктивні;

г) норми, звички та соціальні ролі.

 

11. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми є...:

а) інструментом зниження інвестиційного ризику;

б)одним з використовуваних у ситуаційному підході методом виявлення симптомів настання проблемних ситуацій, які стосуються не лише фінансових аспектів, але й процесів господарювання взагалі;

в) аналізом рівня добробуту працівників;

г) основою для коефіцієнтного аналізу.

 

12. Які з перерахованих показників є найбільш небезпечними для фірми?

а) зменшення прибутку, що залишається в розпорядженні фірми;

б) зростання витрат фірми в зв'язку з необхідністю обслуговування отриманого кредиту;

в) падіння попиту на товари фірми;

г) зниження платоспроможності фірми;

д) зниження рівня конкурентного статусу фірми.

 

13. Експрес-діагностика фінансової заможності фірми спрямована:

а) відповісти на питання: „Яка господарська робота проведена протягом звітного періоду?”;

б) відповісти на питання: „Який майновий стан підприємства до початку звітного періо­ду та до кінця звітного періоду?”;

в) на виявлення "хворих" і "симптоматичних" статей балансу;

г) на визначення індексу Альтмана.

 

14. Яке з тверджень не відбиває сутності побудови "дерева цілей":

а) метод показує, яким чином кінцева подія (вер­шина "дерева") зможе виникнути з послідовностей і комбінацій відмовлень елементів системи;

б) метод зосереджує увагу на тих подіях, що повинні здійснюватися для настання бажаної, кінцевої події, тобто етапу виникнення ситуацій;

в) метод не враховує структурні горизонтальні і вертикальні зв'язки керування, необхідні як для прогнозування ситуацій, так і для вироблення рішень;

г) акцентуючи увагу на кінцевій меті реалізації про­цедури ситуаційного керування, він не відображає ті причини і проблеми, що є джерелами виникнення ситуацій чи перешкоджа­ють їх розміщенню.

 

15. Захисна тактика подолання кризи передбачає:

а) активний маркетинг;

б) вивчення і завоювання нових ринків збуту;

в) збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації, відновлення основних фондів, впровадження перспективних технологій;

г) скорочення виробництва і збуту.

 

16. Зусилля стратегії відновлення по збіль­шенню доходів в процесі подолання кризи націлені на:

а) використання резервів виробництва (ресурсозберігаючі заходи);

б) зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться в стадії спаду, закриття чи продаж старих підприємств,

в) скорочення чисельності працюючих, відхід з віддалених ринків, скорочення послуг, наданих клієнтам;

г) збільшення зусиль зі збуту, розширення переліку послуг споживачам.

 

17. Скорочення діяльності фірми, що виявляється через зняття з виробництва частини продукції, що знаходиться в стадії спаду, закриття чи продаж старих підприємств, скорочення чисельності працюючих, відхід з віддалених ринків, скорочення послуг, наданих клієнтам, має назву:

а) "затягування пояса"

б) стратегії відновлення по збіль­шенню доходів;

в) стратегії продажу активів;

г) стратегії відновлення, спрямовані на зни­ження витрат.

 

18. До моделей ситуаційного лідерства не відноситься:

а) континиум поведінки керівника Танненбаума-Шмідта;

б) модель "шлях-ціль" Хауса-Мітчела;

в) управлінська гратка Блейка – Моутон;

г)модель Стінсона-Джонсона.

 

19. Відповідно до моделі "шлях-ціль" Хауса-Мітчела:

а) одним із ключових факторів ситуаційності вважається зрілість послідовників, що визначається ступенем наявності в людей здібностей і бажання виконувати поставлену лідером задачу;

б) лідер вибирає один із семи можливих способів поведінки в залежності від сили впливу на відносини лідерства трьох факторів: самого лідера, його послідовників і ситуації, що створилася.;

в) працівники задоволені і продуктивні тоді, коли мається твердий зв'язок між і зусиллями і результатами роботи, а також між результатом роботи і винагородою;

г) пропонується використовувати розроблену шкалу характеристик працівника, якому найменше віддають перевагу.

 

20. Управління за відхиленнями - це ...:

а) метод, заснований на багаторазовому використанні зафіксованого в каталозі виробничої організації досвіду розв'я­зання тих ситуацій, що виникали в ній чи поза нею.

б)система діяльності, заснована на виявленні і доведенні до відома керівника тільки тієї інформації, яка обов'язково вимагає його особистої уваги. Для цього відповідно вся інформація поділяється на дві частини: питання, якими може займатися тільки керівник, і питання, з якими може справитися і підлеглий;

в) процес розробки адаптивних планів, що враховують можливість появи проблемних ситуацій, пе­редбачення їх, заходи їх запобігання і управління вироб­ництвом з появою кризових і надзвичайних обставин;

г) перевірка наявності персоналу на робочому місці..

 

21. Фактори, що зумовлюють виникнення кризової ситуації:

а) різке підвищення витрат виробництва і збуту у зв’язку з нераціональною структурою керування та виникнення збитків, що перевищують рівень прибутку підприємства;

б) запровадження відтермінування кредиторської заборгованості;

в) низький рівень застосування методів антикризового управління;

г) низький рівень заробітної плати працівників.

 

22. Недоліком ситуаційного підходу є:

а) неможливість обрати відповідний підхід до здійснення управління, який би в найбільшій мірі відповідав вимогам, що висуваються з боку ситуації до організації;

б) неможливість створювати потенціал в організації та необхідну гнучкість для того, щоб можна було перейти до нового управлінського стилю, що відповідає ситуації;

в) неможливість визначити всі змінні, тобто із огляду можуть випасти деякі фактори, які серйозно в даному випадку впливають на ефективність організації;

г) неможливість здійснювати зміни, які дозволять адаптуватися до ситуації.

 

23. Знайдіть найбільш відповідне висловлювання: „кризові ситуації...

а) завжди можуть бути попереджені;

б) мають своїм джерелом лише внутрішні процеси в організації;

в) неспроможність організації функціонувати без кардинальних кадрових змін;

г) коливання обсягів виробництва і збуту, наявність значних спадів виробництва.

 

24. Найбільш поширені наступні стратегії виходу підприємства з кризової ситуації:

а) аудит;

б) захисна та наступальна;

в) дебати та збори;

г) уникнення та компромісу.

 

25. Інструментом для аналізу зовнішнього і внутрішнього середовища є:

а) матриця SWOT-аналізу;

б) матриця можливостей;

в) складання профілю середовища організації;

г) усі відповіді вірні.

 

26. Наступальна тактика подолання кризи передбачає:

а) використання резервів виробництва (ресурсозберігаючі заходи).

б) скорочення витрат;

в) збільшення витрат на удосконалення виробництва за рахунок його модернізації,

г) скорочення персоналу.

 

27. Під зоною допустимого ризику варто розуміти:

а) галузь, у якій втрати не очікуються;

б) галузь, в межах якої даний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність;

в) зону, у якій втрати можливі;

г) зону, у якій втрати менші чи рівні очікуваному прибутку.

 

28. Модель прийняття рішень керівником Врума-Йеттона визначає наступні стилі поведінки лідера:

а) авторитарний, ліберальний та демократичний;

б) характеризує п'ять стилів керівниц­тва, що може використовувати керівник в залежності від того, у якому ступені підлеглим дозволяється брати участь в прийнятті рішень;

в) поведінка лідера в області відносин пов'язана з необхідністю більш уважно прислухатися до підлеглих, робити їм підтримку, надихати їх і залучати до участі в управлінні;

г) розглядав такі стилі керівництва як стиль підтримки; інструмен­тальний стиль; стиль, що заохочує участь підлеглих у прийнятті рішень; стиль орієнтований на досягнення.

 

29. Стиль лідерства „той, що бере участь” застосовується для підлеглих, які

а) здатні і бажають робити те, що пропонує їм лідер;

б) здатні, але не бажають працювати. Їх не приваблює те, що пропонує керівник;

в) не здатні і не бажають працювати. Вони або некомпетентні, або не упевнені в собі;

г) не здатні, але бажають працювати. У них є мотивація, але немає навичок і умінь.

 

30. Дерево рішень є основою для визначення оптимального стилю керівництва в наступній моделі ситуаційного лідерства:

а) континуумі поведінки керівника Танненбаума-Шмідта;

б) моделі "шлях-мета" Хауса-Мітчелла;

в) управлінській гратці Блейка – Моутон;

г)моделі прийняття рішень Врума-Йеттона-Джаго.

 

г а б г б в б б а б
б г в а г г в в в б
а в г б г в б б б г

 


[1] В.П. Пугачев Тесты, деловые игры, тренинги в управлении персоналом: М.:Аспект Пресс, 2000.- 285 с.





Дата добавления: 2016-03-28; просмотров: 397 | Нарушение авторских прав | Изречения для студентов


Читайте также:

Рекомендуемый контект:


Поиск на сайте:



© 2015-2020 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.038 с.