Підбір насоса та визначення частоти його включень

Для підіймання води із свердловин найчастіше застосовуються занурювальні насоси типу ЭЦВ (злектрический центробежный водяной) (рис. 3). Підбір на­соса проводиться за подачею Q та напо­ром Н по зведеному графіку полів Q - Н насосів (рис.4), характеристики яких приведені в (Д.10).

Годинна подача занурювального наcoca визначається за формулою:

Q _н = Q _г..тах + Q _пож.. (10)

де Q _г..тах - максимальна годинна витрата;

Q _пож.. - витрата на тушіння по­жежі.

Рис.3. Занурювальний багатоступеневий електронасос

1 - ел.двигун; 2-насос; 3-водопідйомна труба; 4-кабель.

Необхідний напір насоса визначається за формулою

H_н=h_c+z_c+H_Б-z_Б+h, (11)

де h_c - відстань від горловини свердловини до динамічного рівня води в свердловині;

z_c , z_Б - відповідно геодезичні відмітки свердловини та башти;

H_Б - висота башти,

h - втрати напору в водогоні.

Рис.4. Зведений графік полів Q -Н насосів типу ЭЦВ

Після вибору насоса визначаються параметри його роботи на водогін (Q та Н). Ці параметри визначаються точкою перетину характеристики насоса та гідравлічної характеристики трубопроводу. Для визначення гідравлічної характеристики водогону необхідно попередньо розрахувати його діаметр

(12)

де V - рекомендована швидкість руху води в водогоні (Д-11).

Після розрахунків діаметра водогону по формулі 12 ви рається стандартний діаметр за (Д.6).

Гідравлічна характеристика водогону визначається за формулою 8.

Число включень насоса визначається шляхом сумісної по­будови добових графіків споживання та подачі води. Добовий графік споживання будується на основі типових графіків спожи­вання води та максимального добового об'єму води, що спожи­вається. Графік подачі води залежить від режиму роботи насос­ної станції. Час безперервної роботи насоса Т, при подачі мак­симального добового об'єму води, визначається за формулою

(13)

Після визначення Т на графіку споживання води будується пряма 1, що характеризує подачу насоса. Вона проходить через початок координат та точку, що відповідає об'єму максимально­го добового споживання води, який може бути поданий насосом за час Т (рис.5). Графік подачі води, при автоматичному режимі роботи насосної станції, будується з умовою, що на початку до­би башта повністю заповнена водою і насос автоматично вмика­ється після спорожнення регулюючого об'єму, тобто в момент часу Т₁. Таким чином від 0 часів до Т₁ графік подачі води спів­падає з віссю часу. Після моменту часу Т₁ графік подачі води буде являти собою відрізок прямої, паралельний прямій 1, до точки перетину з графіком споживання води. Ця точка буде від­повідати моменту часу Т₂, моменту коли насос вимкнеться, тому що в цей момент бак буде повністю заповнений водою. Після зупинки насоса графік подачі води буде проходити горизонта­льно до того моменту часу, коли відстань по вертикалі між ним та графіком споживання води не буде дорівнювати регулюючо­му об'єму башти W_p. І так буде повторюватись до досягнення графіком подачі максимального добового об'єму споживання води. Таким чином точки на початку горизонтальних ділянок будуть відповідати моментам вмикання насоса, а точки на кінці - моменту вимкнення. Число вмикань насоса за добу визнача­ється за графіком подачі, потім визначається середня кількість вмикань за годину. Якщо число вмикань буде перевищувати 2...4 рази за годину, то необхідно вибрати іншу типову башту, яка має більший об'єм. Більша кількість вмикань відноситься до малих насосів, які мають потужність до 10 кВт.