Контроль за виконанням програми практики

ПРОГРАМА

технологічної практики студентів IV курсу

напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»

денної форми навчання

 

 

СХВАЛЕНО Вченою радою факультету біотехнології та екологічного контролю Протокол №__ 11 ___________ від «_ 19 _»__ квітня ____20 12 _р.   на засіданні кафедри біотехнології і мікробіології Протокол №___ 14 ________ від «_ 27»__ березня _20 12 _р.

СХВАЛЕНО Вченою радою НУХТ Протокол №____ 9 __________ від «_ 26 _»______ квітня ___ 20 12 _р.

 

Київ НУХТ 2012

Програма технологічної практики студ. III курсу напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» ден. форми навчання / Уклад.: С.М. Тетеріна,А.П. Софілканич, С.В. Ігнатенко. − К.: НУХТ, 2012. – 20 с.

 

Рецензент: В.О. Красінько, к.т.н., доц.

 

 

Укладачі: С.М. Тетеріна, к.т.н., доц.

А.П. Софілканич, асист.

С.В. Ігнатенко, ст. викладач.

 

 

Відповідальний за випуск: Т.П. Пирог, д-р біол. наук.

 

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………. 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ…………………………………..….. 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ……………………………………………… 3. КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ………………………………………….. 3.1. Обов’язки студента-практиканта ……………………..………………. 3.2. Обов’язки керівника практики від університету ……………………… 3.3. Обов’язки керівника практики від підприємства ……………………… 4. ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ………………………………… 4.1. Загальні відомості про підприємство…………………………………. 4.2. Структура і організація підприємства………………………………… 4.3. Характеристика готової продукції…………………………………….. 4.4 Сировинне відділення…………………………………………………… 4.5. Характеристика біологічного агента………………………………….. 4.6. Санітарна підготовка виробництва……………………………………. 4.7 Відділення одержання(культивування) біологічного агента………… 4.8. Виробництво цільового продукту……………………………………… 4.9. Контроль виробництва………………………………………………….. 4.10. Нормативно-технічна документація, яка використовується на підприємстві…………………………………………………………………… 4.11 Спеціальні ділянки виробництва………………………………………. 5. Контроль за виконанням програми практики………………………….. 6. Вимоги до звіту з технологічної практики…………..………….……… 7. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ…………………………… РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………..………………..

ВСТУП

Програма технологічної практики є базовим навчально-методичним документом, який визначає вимоги до організації та проходження практики студентами ІII курсу напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія» денної форми навчання на підприємствах фармацевтичної, біотехнологічної та харчової промисловості. Програма практики регламентує вимоги щодо організації, обсягу та цільового спрямування технологічної практики. Вона складена відповідно до наскрізної програми практичної підготовки студентів, тематики науково-дослідної роботи (НДРС) та тематики курсових проектів. Технологічна практика проходить у сьомому семестрі і триває – два тижні. Всі зібрані студентами за цей час матеріали мають стати основою їх курсових та дипломних проектів.

Студенти направляються на практику після завершення теоретичного навчання з усіх дисциплін навчального плану.

Загальне навчально-методичне та наукове керівництво практикою здійснює кафедра біотехнології і мікробіології НУХТ, а безпосереднє керівництво – викладачі кафедри. До від’їзду на практику студент зобов’язаний отримати індивідуальне завдання від керівника дипломного проекту, що стосується теми майбутньої роботи.

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Метою технологічноїпрактики є: закріплення та поглиблення знань і умінь, одержаних студентами під час вивчення ряду навчальних дисциплін (загально-інженерних, професійно-орієнтованих, фахових), ознайомлення студентів з виробничо-господарською діяльністю підприємств фармацевтичної, біотехнологічної та харчової промисловостей, обладнанням і технологією виробництва обраного цільового продукту, організацією процесів контролю якості на підприємствах; набуття практичних навичок виконання певних робіт, досвіду майбутньої діяльності на первинних посадах фахівців з вищою освітою (інженер-технолог, мікробіолог, хімік, співробітник ВТК, молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії або інституту згідно з кваліфікаційною характеристикою), зміцнення знань з теоретичних дисциплін і набуття навиків практичної діяльності майбутнього бакалавра-біотехнолога.

Завдання технологічної практики – вивчення організаційної структури підприємства, асортименту продукції, технологічних особливостей виробництва біотехнологічної продукції, умов і принципів експлуатації технологічного обладнання, принципів підготовки поживних середовищ, технологічного повітря. Студент повинен навчитися складати технологічні схеми та аналізувати технологічний процес; опанувати методи хіміко-технологічного і мікробіологічного контролю виробництва; ознайомитися з обладнанням основної та допоміжної ліній технологічного процесу; вивчити нормативно-технічну документацію та принципи впровадження систем якості, організації виробництва відповідно до правил Належної виробничої практики (для підприємств фармацевтичної галузі); правил ХАССП (для харчових та біотехнологічних підприємств); набути практичних навиків роботи з контрольно-вимірювальною апаратурою в технологічних процесах; вивчити характеристику сировини та допоміжних матеріалів, які використовуються у виробництві, схеми підготовки повітря, а також водо-, тепло- та енергопостачання підприємства і шляхи їх удосконалення; ознайомитися з нормативною та технологічною документацією, питаннями стандартизації; навчитися користуватися нормами ЄСКД та ДСТУ для оформлення технічної документації; зібрати матеріали для виконання курсового проекту, НДРС.

У відповідності з поставленою метою практики студент зобов’язаний:

знати біотехнологічні принципи виробництва, технологію виробництва біологічно активної речовини, харчового продукту чи лікарського засобу; характеристику мікроорганізмів, що використовуються як продуценти певної біологічно активної речовини (БАР), організаційну структуру підприємства, асортимент продукції, потужність і режим роботи підприємства, характеристику сировини, виробничих матеріалів, контамінуючих мікроорганізмів (для харчових підприємств);

уміти користуватися нормативно-технічною документацією, складати технологічну та апаратурно-технологічну схеми виробництва; описувати технологічний процес; оцінювати технічні характеристики та роботу технологічного устаткування, систем вентиляції та аспірації, енерго- та холодопостачання, підготовки води і повітря, очищення відпрацьованого повітря та промислових стоків; виконувати розрахунки матеріальних потоків (продуктовий розрахунок); розраховувати і обґрунтовувати вибір устаткування; проводити технологічний і мікробіологічний контроль вихідної сировини та кінцевої продукції; приймати рішення у різних виробничих ситуаціях.

Студент повинен узагальнити, систематизувати і закріпити знання з вивчених дисциплін; зібрати матеріал для виконання курсових проектів, виконати завдання з НДРС; одержати навички роботи на посадах мікробіолога, хіміка, співробітника ВТК, молодшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії або інституту.

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРАКТИКИ

 

Загальне навчально-методичне та наукове керівництво практикою здійснює кафедра біотехнології і мікробіології НУХТ, а безпосереднє керівництво – викладачі кафедри.

Перед від’їздом на практику передбачається проведення загальних зборів викладачів, відповідальних за організацію та проведення практики, зі студентами. На зборах вирішуються організаційні питання, місце проживання студента під час проходження практики, уточнюється адреса та контактні телефони баз практичної підготовки та гуртожитків, визначаються керівники практики від університету; студентів ознайомлюють з робочою програмою практики, видають їм направлення на підприємства та щоденники проходження практики. До від’їзду на практику студент зобов’язаний у викладача, який є безпосереднім керівником його курсового проекту отримати (і занести до щоденника) індивідуальне завдання, що узгоджується з темою курсового проекту.

Під час проходження технологічної практики студент для вивчення технології та обладнання, за можливістю, має використовувати літературу з бібліотеки підприємства, технічну та іншу документацією відділів і служб, яка не є комерційною таємницею підприємства і не має грифа про обмеження користування “Для службового користування”.

Студент зобов’язаний з’явитися на підприємстві (у науково-дослідній установі) у перший календарний день практики, пройти необхідні інструктажі, отримати календарний графік практики та узгодити всі питання, що у нього виникли, з керівником практики від підприємства.

 

3. КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ

 

Студенти направляються на практику після завершення теоретичного навчання з усіх дисциплін навчального плану.

3.1 Обов’язки студента-практиканта

Студент-практикант зобов’язаний:

своєчасно прибути на базу практики;

виконувати діючі на підприємствах правила внутрішнього трудового розпорядку та режиму роботи підприємства;

повністю виконувати календарний план практики;

у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики;

дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, не допускати порушень трудової та виробничої дисципліни;

нести відповідальність за виконану роботу та її результати на рівні зі штатними робітниками;

дотримуватися умов конфіденційності щодо технології виробництва;

постійно вести щоденник практики відповідно до вимог та робочий зошит, у які записувати теми виконуваних завдань і строки їх виконання, а також детально описувати виробничі процеси, технологічне обладнання, компонувальні схеми та інші відомості про підприємство, необхідні для оформлення звіту;

самостійно виконувати науково-дослідну роботу;

оформити письмовий звіт про технологічну практику, який вчасно подати на перевірку керівникові практики від підприємства і від університету, здати диференційований залік;

проводити (за можливості) профорієнтаційну роботу на підприємстві чи в організації, де він проходить практику, а також у середніх школах та інших освітніх закладах.

3.2 Обов’язки керівника практики від університету

Керівник технологічної практики від університету:

забезпечує проведення усіх організаційних заходів перед від’їздом студентів на технологічну практику, в тому числі:

контролює отримання студентами необхідних документів (направлення, програми, щоденники), видає студентам індивідуальні завдання, інформує студентів про місце знаходження бази практики та порядок оформлення документів на підприємстві;

сприяє вирішенню побутових проблем студентів;

організаційно забезпечує проходження студентами технологічної практики у відповідності до програми;

забезпечує контроль за виконанням програми та календарного графіку проходження практики, виконання індивідуальних завдань;

організує за можливості разом із керівником практики від підприємства лекції для студентів з технології та управління виробництвом, стандартизації та метрології, контролю якості продукції та інших питань із залученням провідних спеціалістів підприємства;

здійснює контроль за забезпеченням заводом нормальних умов праці і побуту студентів, контролює проведення із студентами обов’язкових інструктажів з охорони праці і техніки безпеки;

залучає студентів до проведення профорієнтаційної роботи на підприємстві (в організації) та в місцевих школах;

контролює виконання студентами правил внутрішнього трудового розпорядку;

бере участь у роботі комісії по прийманню диференційованого заліку з технологічної практики;

інформує завідувача кафедри про стан проходження студентами практики, подає пропозиції щодо її удосконалення.

3.3 Обов’язки керівника практики від підприємства

Керівник технологічної практики студентів від підприємства (організації):

організує проходження практики студентів у відповідності до програми практики;

організує проведення інструктажу з правил техніки безпеки, разом із керівником практики від університету складає календарний графік проходження практики;

знайомить студентів з технологічною та апаратурною схемою виробництва цільового продукту; технологічними процесами і обладнанням, організацією праці на робочих місцях, з управлінням технологічними процесами, веденням контролю виробництва, конструктивними особливостями та експлуатацією устаткування, тощо;

сприяє (за можливості) користуванню студентами науково-технічною бібліотекою підприємства (організації), необхідною проектною та іншою документацією;

здійснює контроль за виконанням студентами календарного графіку проходження технологічної практики, консультує їх з виробничих питань;

надає допомогу у доборі необхідних матеріалів для виконання звіту з практики та курсового проекту;

контролює ведення щоденників, підготовку звітів студентів, перевіряє і оцінює їх, складає виробничі характеристики на студентів-практикантів.

 

4. ЗМІСТ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

Для виконання курсового проекту студент під час проходження практики на підприємстві повинен зібрати наступні дані і опрацювати такі розділи:

4.1 Загальні відомості про підприємство

Місце розташування підприємства, асортимент продукції, що випускається, потужність підприємства, наявність розгалужених магістральних автошляхів або інших видів сполучення, регіони збуту продукції, технологічні особливості виробництва (рівень асептичності технологічних процесів, спосіб культивування та ін.), санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробництва.

 

4.2 Структура та організація підприємства

У цьому розділі студент повинен перелічити всі структурні підрозділи підприємства, функції і завдання планового відділу, бухгалтерії, відділу кадрів, технічного відділу, відділів головного механіка, головного енергетика, головного технолога, проектно-конструкторського бюро, центральної заводської лабораторії, відділу техніки безпеки й охорони праці, охорони навколишнього середовища, відділів постачання і збуту, капітального будівництва, ремонтно-будівельного цеху; функціональні обов'язки керівництва структурних підрозділів заводу. Взаємозв’язок служб між собою. Ця інформація наводиться коротко, бажано у вигляді таблиці.

Окремо наводиться призначення основних і допоміжних відділень підприємства. Студент повинен ознайомитися з кількістю персоналу в кожному цеху та визначити коло обов’язків основних працівників (зазначені у посадових інструкціях).

У цьому розділі зазначається режим роботи підприємства: періодично (декілька сезонів на рік), цілий рік; кількість змін за добу (по кожному цеху або виробничій ділянці).

У кожному цеху (відділенні) студент вивчає його призначення, послідовність технологічних операцій та їх режимів, схему матеріальних потоків, характеристику біологічних агентів, сировини і допоміжних матеріалів (згідно з ДСТУ і ТУ), втрати цільової продукції на кожній стадії, складає технологічну та апаратурно-технологічну схеми цього відділення.

Студент повинен дати конструктивну характеристику обладнання кожного цеху (відділення). Основне обладнання подається у вигляді ескізів у робочому зошиті, а потім у звіті. Для всіх видів обладнання необхідно описати режими підготовки (миття, дезінфекція, перевірка на герметичність, стерилізація та ін.), режими і графік роботи обладнання, коефіцієнт заповнення. Ознайомитися з технологічним (Кт), мікробіологічним (Км) та хімічним (Кх) контролями процесів у цеху (відділенні), з автоматизацією, механізацією виробничих і допоміжних процесів, а також з аварійними заходами.

Студент повинен проаналізувати технічний рівень технологічного процесу і навести можливі шляхи його удосконалення, резерви обладнання і можливі перспективи підвищення потужності виробництва, підвищення продуктивності праці, зниження питомих витрат сировини і допоміжних матеріалів і зробити висновки. Слід також звернути увагу на процеси, специфічні для окремих цехів (відділень) заводу.

4.3 Характеристика готової продукції

При проходженні практики на підприємствах біотехнологічної чи харчової галузі у цьому розділі наводиться найменування продукції (обраного продукту) відповідно до діючих Державних нормативно технічних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ ГНД та ін.), характеристика основних органолептичних, фізико-хімічних та мікробіологічних показників якості з посиланням на методики контролю. Особливу увагу слід приділити вивченню та наведенню методик контролю мікробіологічних показників. Дана група методик повинна бути докладно викладена у звіті з зазначенням необхідних реактивів, обладнання для їх проведення. У випадку відмови підприємства надати методики мікробіологічного контролю, студент зобов´язаний самостійно знайти нормативні документи згідно яких проводять ці дослідження та представити їх у роботі (дозволяється наводити копії документів).

При проходженні технологічної практики на фармацевтичних підприємствах у цьому розділі наводять відповідну аналітичну нормативну документацію (АНД), що визначає вимоги до якості препарату конкретного виробника. АНД на лікарський засіб включає: титульний лист; відомості про склад лікарського засобу; фармакологічну дію (вказують відповідно до інструкції для медичного застосування); специфікацію: перелік показників якості, їх допустимі межі та посилання на методи контролю; методики контролю; упаковку; маркування; транспортування та умови зберігання.

4.4 Сировинне відділення

При проходженні практики на харчових та біотехнологічних підприємствах наводять характеристику основної, допоміжної сировини та матеріалів відповідно до діючих Державних нормативно-технічних документів (ДСТУ, ГОСТ, ТУ ГНД та ін.) Вимоги до зберігання сировини. Складські відділення підприємства. Контроль сировини.

При проходженні практики на фармацевтичних підприємствах в даному розділі наводять характеристику основної сировини (субстанції) включаючи джерела її постачання, допоміжної сировини та матеріалів.

4.5 Характеристика біологічного агента

У разі використання в технологічному процесі біологічних агентів, які є продуцентами БАР, беруть участь у біохімічних перетвореннях напівпродуктів або є цільовим продуктом виробництва, наводиться перелік їх морфолого-культуральних та фізіолого-біохімічних ознак.

В цьому розділі студент самостійно, використовуючи наукову літературу (Дев’яте та Десяте керівництво Бергі з систематики бактерій,; класифікація дріжджів Куртцмана (1998 – 2000 р); систематики грибів – Маргеліса та Шварца (1997 р.), Кавалір-Сміта (1998 р.), Ейнсворта та Бісбі ("Dictionary of the fungi", 2008 р.) та ін., наводить таксономічний статус мікроорганізму, що використовується як продуцент.

У разі відсутності біологічних агентів припроходженні практики на харчових підприємствах наводиться перелік та опис можливих контамінантів виробництва із зазначенням їх морфолого-культуральних, фізіолого-біохімічних ознак та впливу на якість і вихід харчового продукту.

Наприклад, для прокаріот морфолого-культуральними ознаками є морфологія клітини (коки, палички, спірили, розміщення клітин – поодиноко чи в агрегатах), наявність ендоспор, капсули, джгутиків, їх розміщення, відношення до фарбування за Грамом; а також характер росту на агаризованих (характеристика колоній) та в рідких поживних середовищах.

Фізіолого-біохімічні (або просто фізіологічні) ознаки – відношення до кисню, яким чином одержують енергію, залежність росту від температури, рН, асиміляція різних поживних речовин (джерел вуглецю, азоту та ін.), тип живлення, потреба в додаткових факторах росту, відношення до антибіотиків. Дати перелік основних кінетичних показників ростових процесів та інтенсивності метаболізму: питома швидкість росту; максимальне накопичення біомаси, цільового продукту; економічні коефіцієнти конверсії субстрату. Визначається відношення біологічного агенту (БА) до кисню, що дає можливість обґрунтувати рівень аеробності під час культивування.

4.6 Санітарна підготовка виробництва.

Звіт із технологічної практики повинен обов’язково містити опис стадії допоміжних робіт “Санітарна підготовка виробництва”, що охоплює роботи з забезпечення належного санітарного стану всіх учасників виробничого процесу: санітарна підготовка персоналу; підготовка приміщень; підготовка обладнання та комунікацій.

Підготовка персоналу. Ознайомитися зі схемами (періодичністю) проведення навчань (контролю) персоналу, службові обов’язки якого передбачають перебування у виробничих зонах (в т.ч. чистих зонах) чи контрольних лабораторіях, а також персоналу, діяльність якого може вплинути на якість продукції.

Ознайомитися з програмами забезпечення гігієни праці (методики, що стосуються підтримання гігієнічних норм, підготовки технологічного одягу, приготування дезінфікуючих речовин), адаптованими до різних потреб всередині підприємства.

Підготовка приміщень. Перелічити в звіті заходи з санітарної підготовки приміщень (періодичність проведення поточних та генеральних прибирань, спектр дезінфікуючих засобів і т.д.)

Підготовка обладнання та комунікацій. Наводяться методи миття, дезінфекції та стерилізації обладнання або його елементів.

4.7 Відділення отримання біологічного агента (на підприємстві ця група робіт може проводитися у мікробіологічній лабораторії).

У цьому розділі необхідно навести схему ведення культури мікроорганізму (від пробірки або флакону до колби або інокулятора), що використовується на виробництві; склад поживних середовищ, що використовуються для зберігання мікроорганізмів або їх накопичення; кількість генерацій; кількість інокуляторів, посівних апаратів за стадіями генерацій (якщо таке обладнання використовується); технічні характеристики обладнання; технологічні параметри процесу накопичення чистої культури.

Невід’ємною частиною цього розділу є складання технологічної та апаратурної схем відділення, відомості специфікації використовуваного обладнання.

Для харчових підприємств на яких в технологічному процесі культури мікроорганізмів не використовується, замість наведеного розділу наводять детальний опис існуючої на підприємстві схеми мікробіологічного контролю.

У звітах проходження практики на фармацевтичних підприємствах на яких використовують готову субстанцію даний розділ відсутній.

4.8 Виробництво цільового продукту

У кожному цеху (відділенні) студент вивчає його призначення, послідовність технологічних операцій та їх режими, схему матеріальних потоків, характеристику сировини і допоміжних матеріалів, втрати цільового продукту (його активності) на кожній стадії, складає технологічну та апаратурно-технологічну схеми даного підрозділу.

Студент повинен знати конструктивні характеристики основного обладнання кожного цеху (відділення), ознайомитися з його призначенням, розміщенням і особливостями монтажу, габаритними розмірами, паспортною та фактичною потужністю. Для всіх видів обладнання необхідно описати режими підготовки (миття, дезінфекція, стерилізація та ін.), режими і графік роботи обладнання. В звіті необхідно навести перелік обладнання (прилади, засоби вимірювання), що використовується для проведення контрольних операцій на кожній стадії виробництва. Ознайомитися з автоматизацією, механізацією виробничих та допоміжних процесів.

У цьому розділі звіту студент також наводить опис технологічного процесу виготовлення цільового продукту. При описі технологічного процесу викладають його суть та умови проведення. Технологічні роботи описують за стадіями, викладаючи їх послідовно за кожною операцією. Текст опису стадій та операцій повинен докладно описувати хід їх проведення від початкового до кінцевого моменту виконання, послідовність переходу та зв’язок між ними, при цьому зазначають основні параметри ведення технологічного процесу (температура, тиск, рН, тривалість тощо). Текст опису стадій та операцій повинен мати заголовки, що відповідають їх назвам на технологічній схемі виробництва.

Невід’ємною частиною звіту з практики є наведення технологічної та апаратурної схем виробництва обраного продукту з зазначенням точок контролю (Кт – контроль технологічний; Кх – контроль хімічний; Км – контроль мікробіологічний!!!) та стадій на яких відбуваються втрати цільового продукту.

На кресленні апаратурної схеми потрібно чітко зобразити все технологічне обладнання, включаючи і допоміжне (накопичувачі-збірники, мірники, теплообміні апарати, аварійні місткості, насоси, компресори, спеціальні транспортні пристрої тощо). Обладнання і прилади зображують і нумерують на кресленні в послідовності, що відображує хід технологічного процесу. Все обладнання на схемі нумерують, використовуючи літерні позначення типу обладнання (індексу) з додаванням арабської цифри – порядкового номера на схемі. Використовують літерні позначення груп обладнання і приладів: “З” - збірники; “М” - мірники; “Р” - реактори; “Т” - теплообмінники; “Ф” - фільтри; “СШ” - сушарки; “РМ” - розмелювальне обладнання; “КВ” - компресори та повітродувки; “Н” - насоси; “ВН” - вакуумні насоси; “Х” холодильники; “КП” - контрольно-вимірювальні прилади; “РП” - регулюючі пристрої; “ТР” - транспортне обладнання. Обладнання креслять з урахуванням співвідношення у розмірах.

Обладнання, що використовується в декількох виробництвах підприємства, в апаратурну схему не включається (Наприклад: складські місткості цеху або заводу, централізовані станції для отримання інертного газу, водню, кисню тощо). В цьому разі на кресленні проводять стрілку з зазначенням, звідки надходить речовина, стиснуте повітря, інертний газ тощо).

Апаратурні схеми технологічних процесів з великою кількістю обладнання і приладів допускається креслити для кожної стадії окремо, не розриваючи нумерацію.

При проходженні практики на підприємствах біотехнологічної та харчової галузі у разі відсутності стандартного умовного графічного позначення якого-небудь обладнання, використовують довільне позначення, яке по можливості відображує його конструктивні особливості.

На апаратах і трубопроводах показують усі контрольно-вимірювальні прилади і системи автоматизації (КВП і СА), а також місця відбору проб для проведення аналізів, необхідні для забезпечення надійного контролю і керування технологічним процесом. Контрольні точки на схемі позначають індексами Кт, Кх і Км, які відповідають точкам контролю на технологічній схемі і мають наскрізну нумерацію.

До апаратурної схеми обов’язково додають специфікацію технологічного обладнання у формі таблиці.

Таблиця 1

Специфікація обладнання, КВП і СА

Індекс і номер відповідно схеми	Найменування	Кількість одиниць	Матеріал робочої зони, спосіб обробки, температура поверхні	Технічна характеристика

 

В графі 1 приводять індекс і номер по схемі обладнання і КВП і СА, в графі 2 - їх найменування, відповідне діючому нормативно-технічному документу. Якщо в апаратурній схемі є декілька одиниць однакового обладнання і КВП і СА, то в графах 2,4 і 5 табл. 1 вони описуються один раз з переліком кількості одиниць в графі 3 і індексів і номерів по схемі в графі 1.

Комплектні технологічні установки, такі як, установки для ректифікації, молекулярної дистиляції, сублімаційної сушарки, вакуум-випарки, установки знесолення води, установки безперервної стерилізації і т. п. наводяться в одній позиції з послідуючим перерахуванням найменування комплектуючих виробів, що входять до складу установки.

В графі 4 вказують матеріал робочої зони обладнання і приладу (датчика), а саме тих їх частин, які мають безпосередній контакт з речовинами, реакційними масами, культуральною рідиною та іншими речовинами виробництва. Вказують спосіб обробки (стерилізація, знезараження) поверхні при підготовці до роботи, та температуру поверхні робочої зони під час експлуатації обладнання.

В графі 5 вказують: для стандартного обладнання і приладів – позначення нормативно-технічної документації, тип, марку і шифр; для нестандартного – номер креслення, найменування організації, що розробила і виготовила обладнання, матеріал; імпортного – марку, шифр, найменування фірми і країни поставника. Потім наводять коротку технічну характеристику обладнання і приладу.

Після опрацювання зазначених підпунктів, по кожному цеху (відділенню) студент повинен проаналізувати технічний рівень технологічного процесу, резерви обладнання і можливі перспективи підвищення потужності виробництва, зниження питомих витрат сировини, і допоміжних матеріалів, ефективність існуючої системи мікробіологічного контролю.

П р и м і т к а. Креслення технологічної та апаратурної схем подаються на аркушах креслярського формату А0, А1, А2, А3, А4.

 

Контроль виробництва

Наводяться методики контролю показників якості сировини і матеріалів, готової продукції, основних хімічних реагентів, води (в т.ч. фармакопейної якості) тощо.

При проходженні практики на біотехнологічних підприємствах обов’язково наводяться методики контролю стерильності поживного середовища та технологічного повітря. Окремо зазначають методи перевірки активності культури, “чистоти” культури на стадіях отримання посівного матеріалу та виробничого біосинтезу; методики визначення концентрації основних елементів поживного середовища (вуглець, азот, фосфор).

При проходженні практики на фармацевтичних підприємствах наводяться методики контролю показників вентиляційного повітря, технологічного одягу, цілісності та герметичності обладнання (фільтруючі елементи, фільтри, ферментатори, реактори); методики мікробіологічного контролю обнасіненості рук персоналу, стерильності первинної упаковки, розчинів, що пройшли стерилізуючу фільтрацію тощо. Усі методики контролю мають відповідати сучасному науковому рівню, вимогам Державної Фармакопеї України (ДФУ) або інших фармакопей, а також мають бути валідованими.

При проходженні практики на харчових підприємствах наводяться методики контролю показників якості сировини, допоміжних матеріалів та готової продукції. Наводять таблицю мікробіологічного контролю із зазначенням показників, що контролюються, їх нормативних значень, методів і засобів контролю та періодичності їх проведення. Обов’язково наводять методики мікробіологічного контролю вентиляційного повітря, сировини, готової продукції, обнасіненості рук персоналу, обладнання та виробничих приміщень, стерильності пакувальних матеріалів та споживчої тари з посиланнями на відповідні нормативні документи(ДСТУ, ГОСТ).

Крім вищезазначеного в звіті необхідно навести перелік всіх точок контролю (у вигляді таблиці) технологічного процесу з зазначенням показників, що контролюються, їх регламентованих параметрів, методів і засобів контролю та періодичності його проведення. Всі контрольні точки зазначені в таблиці повинні співпадати з контрольними точками наведеними на технологічній та апаратурній схемах.

4.10 Нормативно-технічна документація, використовувана на підприємстві

Під час технологічної практики студенту необхідно ознайомитися з державними стандартами, стандартами галузі та підприємства, технічними умовами, аналітичною нормативною документацією на готовий продукт (лікарську форму), регламентами на цю продукцію, виробничими інструкціями, що діють на підприємстві. В даному розділі наводять перелік опрацьованої документації із зазначенням основних регламентованих показників та подають копії основних стандартів.

4.11 Спеціальні ділянки виробництва

Підготовка повітря

На деяких підприємствах цю ділянку виділяють у окремий технологічний блок, який розташований окремо від усього виробничого комплексу. У підрозділі наводять: витрати повітря добові і на одиницю продукції, його робочі параметри; схему підготовки повітря; обладнання, що використовується для компремування та підготовки повітря, його характеристику, будову, принцип дії, правила експлуатації.

Енергопостачання заводу

У підрозділі характеризують основні споживачі тепла (пари) і холоду на підприємстві, наводять теплову схему заводу, схему холодопостачання; споживачів електроенергії, джерела енергопостачання.

Водопостачання заводу

У даному підрозділі описують систему заводського водопостачання, розподіл води за об’єктами заводу (технологічні цехи, котельня та інші виробничі потреби), протипожежне водопостачання, систему зворотного водопостачання, використання градирень.

Екологічна безпека виробництва

Підрозділ включає якісну характеристику і кількість стічної води (за добу і на одиницю продукції), класифікацію стічних вод, схему очищення стічних вод, якісну та кількісну характеристику відходів виробництва, а також схему утилізації всіх видів відходів.

Лабораторії заводу

Наводиться характеристика служби контролю виробництва, призначення та основні функції лабораторії, відділу технічного контролю (ВТК) тощо, місцерозташування лабораторій у виробничих приміщеннях і їх обладнання, штат лабораторій та режим роботи.

Студент має можливість у вигляді загальної таблиці показати систему контролю виробництва, де відображує періодичність контролю, відповідальних виконавців, що і якими методами контролюється.

 

Контроль за виконанням програми практики

Проходження технологічної практики передбачає обов’язкове ведення щоденника практики, де відображаються всі етапи проведеної студентом-практикантом роботи, а також заносяться коментарі, заохочення та зауваження керівника практики від підприємства та керівника від університету. Приблизний розподіл часу, потрібний для прибуття на базу практики, виконання завдань, передбачених програмою технологічної практики та індивідуального завдання, а також оформлення звіту, наведено у табл. 2.

 

Таблиця 2

Приблизний розподіл часу, потрібний для виконання програми технологічної практики

№ поз.	Етап роботи	Кількість днів
	Прибуття на завод та поселення у гуртожиток та одержання перепусток, інструктаж з техніки безпеки та охорони праці, ознайомлювальна екскурсія по підприємству
	Вивчення технології виробництва основного продукту
	Ознайомлення з нормативно-технічною документацією, що використовується на підприємстві
	Вивчення допоміжних служб підприємства
	Ознайомлення з роботою цехової та заводської лабораторій, організацією всіх видів і рівнів контролю на підприємстві
	Збір даних про виробничо-господарську діяльність заводу
	Збір матеріалів для оформлення звіту з практики і курсового проекту
	Оформлення звіту
	Від’їзд
	Всього	(2 тижня)

 

6. Вимоги до звіту з ТЕХНОЛОГІЧНОЇ практики

 

Матеріали, зібрані під час технологічної практики, студент оформлює у формі звіту. До нього повинні входити: текстовий матеріал, що охоплює всі питання програми практики, а також відповідний ілюстративний матеріал (технологічна та апаратурна схеми). Ілюстративний матеріал подається у вигляді креслень, виконаних самим студентом з використанням систем автоматизованого проектування і креслення AutoCAD або Compass, які є копіями заводських креслень. Копіювати зазначені схеми та креслення допускається тільки з дозволу керівника практики від підприємства.

7. ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ПРАКТИКИ

Відповідно до календарного графіку технологічної практики та встановлених вимог студент готує і оформляє письмовий звіт (з усіма зібраними матеріалами), який подається на перевірку та візування керівникові практики від підприємства (наукової установи) разом із щоденником. За бажанням керівника можливе проведення перевірки знань студента у формі заліку. Керівник практики від підприємства (наукової установи) також складає відзив на кожного студента-практиканта, який включає його оцінку виконання студентом програми та календарного графіку проходження практики. Підписаний керівником практики звіт завіряється печаткою підприємства (наукової установи).

Після повернення в університет студент подає на перевірку та візування керівникові практики від університету, а також безпосередньому керівникові його науково-дослідної роботи або дипломного проекту письмовий звіт з додатками, щоденник та матеріали щодо виконання індивідуального завдання.

Підсумкове оцінювання проходження студентом практики проводиться за єдиним модулем (див. табл. 3), для кожного із елементів якого встановлена максимальна і мінімальна кількість балів, які може отримати практикант.

 

Таблиця 3

Зміст модуля технологічної практики студентів, оцінювання його елементів в балах, форми контролю та відповідальні за проведення

№ поз.	Елементи модуля	Кількість балів	Форма контролю	Хто проводить контроль
мінімальна	максимальна
	Виконання календарного графіку проходження практики			Поточний контроль	Керівник практики від підприємства (наукової установи); керівник практики від університету*
	Виконання індивідуального завдання (ІЗ)			Перевірка ІЗ	Керівник практики від кафедри
	Звіт студента з практики			Перевірка звіту	Керівник практики від кафедри
	Знання, уміння, навички за програмою практики			Залік в усній формі за білетами	Кафедральна комісія
Всього

П р и м і т к а. * Оцінка керівника практики від університету враховується у разі проходження студентом практики у м. Києві.

 

При цьому передбачено різні форми контролю виконання елементів модулю. Так, виконання студентом календарного графіку проходження практики оцінюється керівником практики від підприємства (наукової установи) за 5-ти бальною шкалою. Оцінка проставляється в щоденнику практики студента і потім переводиться керівником практики від університету у відповідну кількість балів (табл. 3, поз. 1) для їх врахування при підсумковому контролі.

Відповідність змісту і оформлення звіту студента з практики встановленим програмою вимогам та виконання індивідуального завдання оцінюється керівником практики від кафедри в балах (табл. 3, поз. 2 і 3).

Знання, уміння та навички студента за програмою практики оцінюється кафедральною комісією, призначеною завідувачем кафедри із числа керівників практики (3−4 викладачі).

Залік з практики проводиться в усній формі кафедральною комісією у десятиденний строк з дня закінчення практики. Лише за наявності підписів керівників та печатки підприємства (наукової установи), де студент проходив технологічну практику, він допускається до складання заліку.

Підсумкове оцінювання проводиться з урахуванням сумарної кількості балів, отриманих студентом за окремими елементами модуля (табл. 3, поз. 1−4).

Студент, який не виконав програму технологічної практики, або одержав незадовільну оцінку залишається на повторний курс навчання.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Биотехнология: Учеб. пособие для вузов: В 8 кн. / Под ред. Н.С. Егорова, В.Д. Самуилова. – М: Высш. шк., 1987.

2. Виестур У.Э., Шмитте И.А., Жилевич А.В. Биотехнология:
биотехнологические агенты, технология, аппаратура. – Рига: Зинатне, 1987. – 263 с.

3. Галынкин В.А., Заикина Н.А., Карцев В.В. и др. Микробиологические основы ХАССП при производстве пищевых продуктов: Учебное пособие. – СПб.: «Проспект Науки», 2007. – 288с.

4. Грачева И.М., Гаврилова Н.Н., Иванова Л.А. Технология микробных белковых препаратов, аминокислот и липидов. - М.: Пищ. пром-сть, 1980. – 448 с.

5. Грачева И.М., Иванова Л.Я., Кантере В.М. Технология микробных белковых препаратов, аминокислот и биоэнергия. – М.: Колос, 1992. –
383 с.

6. Грачева И.М., Кривова А.Ю. Технология ферментных препаратов. – М.: Элевар, 2000. – 512 с.

7. Державна Фармакопея України / Державне підприємство “Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – 556 с.

8. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища: 2-е вид. – Л.: Афіша, 2000. – 272 с.

9. Елинов Н.П. Основы биотехнологии. – СПб.: Изд. фирма "Наука", 1995. – 600 с.

10. Калунянц К.А., Голгер Л.И., Балашов В.Е. Оборудование микробиологических производств. – М.: Агропромиздат, 1987. – 398 с.

11. Карпов В.С., Беликов Е.А., Новиков Ю.А. Структура и принцип проектирования объктов химической техники. – М.: Высш. шк., 1984. – 181 с.

12. Квасников Е.И., Щелокова И.Ф. Дрожжи: Биология. Пути использования. – К.: Наук. думка, 1991. – 326 с.

13. Международная фармакопея /ВОЗ. – 3-е изд. – М.: Медицина, 1990. – 340 с.

14. Надлежащая производственная практика лекарственных средств / Под ред. Н.А. Ляпунова, В.А. Загория, В.П. Георгиевского, Е.П. Безуглой. – К.: МОРИОН, 1999. – 896 с.

15. Современная микробиология. Прокариоты / под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля. – Т. 1. – М.: Мир, 2005. – 654 с.

16. Современная микробиология. Прокариоты / под ред. Й. Ленгелера, Г. Древса, Г. Шлегеля. – Т. 2. – М.: Мир, 2005. – 494 с.

17. Определитель бактерий Берги / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. – В 2 т. – Т.1 – М.: Мир, 1997. – 432 с.

18. Основи охорони праці: Підручник / Під ред. М.П. Купчика, М.П. Гандзюка. – К.: Основа, 2000. – 416с

19. Основы проектирования предприятий микробиологической промышлености / В.М.Кантаре, М.С.Мосичев, М.И.Дорошенко и др. – М.: Агропромиздат, 1990. – 304 с.

20. Промышленная технология лекарств: [В 2 т.] / Под ред. В.И. Чуешова. – Х.: Основа, 1999. – 704 с.

21. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підруч. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.: НУХТ., 2010. – 632 с.

22. Пирог Т.П., Ігнатова О.А. Загальна біотехнологія. – К.: НУХТ, 2009. – 336 с.

23. Промышленная микробиология / Под ред. Н.С.Егорова. – М.: Высш. шк., 1989. – 688 с.

24. Процеси і апарати мікробіологічної промисловості. Технологічні розрахунки. Приклади і задачі. Основи проектування виробництв: Навч. Посібник. У 3 ч. – ІІІ ч. Основи проектування мікробіологічних виробництв. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – 252 с.

25. Сертифікація в Україні. Нормативні акти та інші документи. – К.: Основи, 1998. – Т.1. – 386с.

26. Технологическое проектирование предприятий ферментной промышленности / И.М.Грачева, К.А.Калунянц, В.Н.Кестельман и др. – М.: Пищ. пром-сть, 1973. – 288 с.

Наукові періодичні видання: "Биотехнология", "Прикладная биохимия и микробиология", "Микробиология".

Навчальне видання

 

ПРОГРАМА

технологічної практики студентів IІІ курсу

напряму підготовки 6.051401 «Біотехнологія»

денної форми навчання

 

 

Укладачі: Тетеріна Світлана Миколаївна

Софілканич Анна Павлівна

Ігнатенко Сергій Вікторович

 

 

Редактор

Верстка

 

Підп.до друку 00.00.12 р. Обл.-вид.арк. Наклад пр. Вид.№ /. Зам. №

РВЦ НУХТ. 01601, Київ, вул. Володимирська, 68

www.book.nuft.edu.ua

Свідоцтво про реєстрацію серія ДК № 1786 від 18.05.04 р.