МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА СУСПІЛЬСТВОЗНАВСТВА
«Затверджую»
Голова приймальної комісії університету
Проф. Н.С. Побірченко
ПРОГРАМА
З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА МЕТОДИКИ ЇЇ НАВЧАННЯ
ДЛЯ ВСТУПНИХ ВИПРОБУВАНЬ
ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ МАГІСТР
(ДЕННА ТА ЗАОЧНА ФОРМИ НАВЧАННЯ)
Умань – 2011
Пояснювальна записка
Література – терен удосконалення гуманітарних знань в універсальному вигляді, тому засвоєння історичного руху української літератури в контексті загальноєвропейського літературного поступу істотно збагачує загальнокультурний, інтелектуальний та естетичний рівень педагога, сприяє усвідомленню ролі і місця українського письменства у вітчизняній історії.
Основним завданням іспиту з історії української літератури та методики викладання в педагогічному університеті є перевірка знань вступників до магістратури з теорії літератури, літературної критики, історії літератури та методики її викладання.
Програма іспиту має інтегрований характер, оскільки в ній поєднано елементи ряду дисциплін літературознавчого циклу, а саме історії української літератури, літературної критики та методики її викладання в школі.
Програма вводиться на підставі принципу об’єктивного історизму, спрямовується на осмисленні специфіки української літератури, котра, компенсуючи відсутність багатьох сфер національної культури, спромоглася поєднувати свою соціальну заангажованість з естетичною функцією, виконувати не лише художню, а й культурологічну, націотворчу роль, відбулася в своїй іманентній сутності. При цьому враховується погляди на розвиток української літератури С. Єфремова, М. Грушевського, М. Возняка, О. Білецького, Д. Чижевського, Ю. Шереха, Л. Білецького, а також набутки історіографії, філософії культури, герменевтики, структуралізму, психоаналізу тощо – за способом зіставлення, а не протиставлення.
Курс складається з двох розділів:
Розділ І. Історія української літератури.
Розділ ІІ. Методика викладання української літератури в школі.
Ця програма вступного екзамену є обов’язковою для спеціальностей «української мови і літератури». У зв’язку з різницею в навчальних планах спеціалізацій, рекомендується коректувати як перелік питань, що виносяться на вступний екзамен, так і ступінь їх деталізації.
РОЗДІЛ І
ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Фольклор і фольклористика
Поняття фольклору, усна народна творчість, народна словесність, народнопоетична творчість, усна народнопоетична творчість. Фольклористика як наука, її галузі.
Усна народна творчість і професійна література. Спільне та відмінне між ними. Специфічні риси фольклору: колективність, народність, імпровізованість, варіантність, традиційність. Своєрідна форма виконання фольклорних творів. Образи. Філософія часу.
Проблеми періодизації фольклору, складність її вирішення. Основні періоди фольклору. Напрями і школи у фольклористиці.
Фольклорні жанри.
Давня українська література.
Проблеми періодизації літератури ХІ – ХVIII ст. основні хронологічні, стильові, тематичні параметри літературного процесу.
Літописання. «Повість минулих літ». Своєрідність стилю.
Ораторська й учительська проза. Слово о «Законі і благодаті» митрополита Іларіона. «Повчання» Володимира Мономаха: жанровий зміст, вираження психологічного стану автора місце біографічних елементів у структурі твору.
Києво-Печерський патерик. Історія формування і функціонування тексту.
Література «орнаментального стилю» (Д. Чижевський) «Слово о полку Ігоревім». Історична основа тексту сюжету. Проблематика вивчення. Поетика «Слова…».
Основні тенденції XIV – XV ст.
Перше українське відродження (М. Грушевський) кінця ХІІІ – початку XVІІ ст. Його літературні риси.
Полемічна література, її джерела. Основні полемічні твори та їх автори. Літературний портрет І. Вишенського.
Українське віршування кінця XVІ – початку XVІІ ст.
Література бароко. Модифікація жанрів як результат взаємодії візантійської поетики з реформаційно-ренесансними ідеями. Вірші І.Величковського, поетика Ф. Прокоповича. Метафізична лірика Кирила-Транквіліона Ставровецького.
Козацькі літописи. Літописи Самовидця, Г. Грабов’янки, С. Величка. Стильова поліфонія принципи творення образів історичних осіб.
Українська драма XVІІ – XVІІІ ст. Основні тематичні цикли. Роль Ф. Прокоповича у реформуванні барокової драми. Новаторський характер трагікомедії Феофана Прокоповича «Володимир» її місце у розвитку української історичної драми.
Творчість Г. Сковороди. Барокові ознаки «Саду божественних пісень». Перед романізація Сковороди.
Історія Русів – підсумок розвитку барокової історіографії. Образ української історії. Зв’язок з традицією.
