Попит та пропозиція робочої сили за професійними групами на Україні 2007 рік

(на кінець червня)

	Кількість громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб	Потреба підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць, тис. осіб	Навантаження на одне вільне робоче місце, вакансію, осіб
2006р.	2007р.	2006р.	2007р.	2006р.	2007р.
Всього	767,6	656,2	250,9	214,8
у т.ч. за професійними групами:
Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управителі)	53,3	49,5	12,8	12,3
Професіонали	39,6	35,8	18,2	17,3
з них
Професіонали в галузі фізичних, математичних та технічних наук	10,0	9,2	5,5	5,3
Професіонали в галузі біологічних, агрохімічних та медичних наук	4,3	3,8	5,5	4,9	0,8	0,8
Фахівці	66,2	57,3	19,0	20,4
з них
Технічні фахівці в галузі прикладних наук та техніки	14,2	12,1	4,9	5,1
Технічні службовці	41,4	37,4	7,1	6,9
з них
Службовці, пов'язані з інформацією	30,8	26,7	3,0	3,3
Службовці, що обслуговують клієнтів	10,6	10,7	4,1	3,6
Працівники сфери торгівлі та послуг	102,4	86,1	24,4	20,4
Робітники, що надають персональні та захисні послуги	58,8	48,7	15,4	13,5
Продавці та демонстратори	43,6	37,4	9,0	6,9
Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства	32,9	31,1	5,8	3,7
Кваліфіковані робітники з інструментом	81,6	68,3	65,4	56,4
з них
Робітники з видобутку корисних копалин і на будівництві	21,9	17,7	24,4	20,5	0,9	0,9
Робітники металургійних та машинобудівельних професій	36,1	30,9	33,4	30,0
Інші кваліфіковані робітники з інструментом	20,2	16,5	6,6	5,0
Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин	139,5	119,7	50,6	41,7
з них
Робітники, що обслуговують промислове устаткування	49,4	45,6	7,1	6,5
Робітники, що обслуговують машини, та складальники машин	37,0	30,4	21,7	15,9
Водії та робітники з обслуговування пересувної техніки та устаткування	53,2	43,6	21,9	19,4
Найпростіші професії ⁴	210,7	171,0	47,6	35,7
з них
Найпростіші професії торгівлі та сфери послуг	65,2	54,5	16,2	14,0
Найпростіші професії у видобувних галузях, будівництві, промисловості та транспорті	76,5	63,2	23,8	17,4

Примітка: Назви професійних груп приведені у відповідність до нової редакції Класифікатора професій (ДК 003:2005), яку прийнято і надано чинності наказом Держспоживстандарту від 26 грудня 2005 року №375.

Особливості пропозиції праці у кризовій економіці

Особливості праці як товару стають вирішальними в умовах кризи, що характерна для сучасної економіки України. Особливості ці, зокрема, полягають у тому, що, по-перше, праця як товар невіддільна від її власника, і по-друге, в умовах кризи кошти від продажу цього товару (тобто оплата праці) є головним, а найчастіше і єдиним джерелом існування як абсолютної більшості працівників, так і членів їхніх родин (зазначимо, що в економічно розвинених країнах значну частку в структурі доходів людини мають доходи від власності, діють ефективні системи соціальної допомоги та підтримки, а середня зарплата одного працівника достатня для пристойного утримання сім'ї).

Людина, яка не має інших доходів, окрім від продажу своєї праці, не може не працювати навіть тоді, коли ставки оплати праці наднизькі, оскільки процес споживання — це попросто процес відтворення робочої сили, а фактично процес підтримання життя., і жива людина не може його припинити. Тому для людей, нагальні потреби яких незадоволені, навіть низька оплата праці краща, ніж її повна відсутність, і тому пропозиція праці не зменшується при низьких ставках оплати праці.

Більше того, якщо доходи за основним місцем роботи не дають можливості працівнику задовольняти свої потреби на прийнятному для нього рівні і неможливо знайти роботу з вищим рівнем оплати праці, люди вимушені збільшувати кількість праці, яку вони продають або якою заміняють товари і послуги, які не купиш за низьку зарплату. Це виявляється у масовій вторинній зайнятості, скороченні споживання платних послуг (а отже, перенесенні цієї роботи в сім'ю), забезпеченні родини продуктами харчування і отриманні додаткових доходів за рахунок праці вдома, зокрема в підсобних господарствах. Інші сторони цієї проблеми — надвисока зайнятість на ринку праці жінок, включаючи тих, що мають малих дітей; зайнятість найманою працею молоді, яка навчається або повинна навчатися; висока зайнятість пенсіонерів, яким не вистачає пенсії навіть для найскромнішого життя; нерегламентована і незахищена законодавством дитяча праця.

Зростання доходів збільшує платоспроможний попит населення, що стимулює економіку. Високий рівень оплати праці вимагає зростання продуктивності для компенсації витрат на заробітну плату, а це, в свою чергу, пов'язано із застосуванням нових наукоємких технологій і автоматизацією виробництва і вимагає підвищення кваліфікації робочої сили. Таким чином, на ринку праці діють само посилюючі прогресивні процеси.

Зрозуміло, що низький рівень оплати праці є не лише наслідком, а і суттєвою причиною кризового стану економіки, і без його підвищення неможливо забезпечити вихід економіки країни з кризи й ефективну зайнятість її населення.