Оформлення списку використаних джерел

ПЕРЕДМОВА

 

Професійну загально-технологічну практику студенти третього курсу біолого-технологічного факультету проводять у господарствах південного регіону України з різною формою власності. Зокрема, це можуть бути селянські спілки, селянські кооперативи, товариства з обмеженою відповідальністю, фермерські господарства, експериментальні господарства вузів і науково-дослідних інститутів, птахофабрики та племптахо-репродуктори, племпідприємтсва і їх елевери з вирощування плідників, де вони працюють дублерами завідувачів ферм, бригадирів тваринництва, зоотехніків-селекціонерів, техніків з племінних записів, завідувачів пунктів штучного осіменіння тварин та інших категорій працівників тваринництва.

Мета і завдання практики. Метою практичного навчання студентів університету є узагальнення набутих теоретичних і практичних знань, одержання професійних навичок і умінь, що формують фахівців з вищою освітою відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня та сприяють поліпшенню якості підготовки фахівців.

Завданням практичного навчання є:

1) підготовка фахівців, які спроможні вирішувати виробничі завдання в сучасних ринкових умовах і володіти прийомами і методами, що є складовими новітніх технологій;

2) набуття навичок:

ü прийняття самостійних рішень, виходячи із конкретної виробничої ситуації;

ü співпраці з трудовим колективом;

ü відповідної робітничої професії.

Керівництво виробничою практикою, як правило, здійснює викладач тієї кафедри, за якою закріплений студент. Викладач-керівник практики є також керівником випускної кваліфікаційної роботи студента. Він видає студенту тему випускної роботи або уточнює тему при видачі її раніше, розробляє програму збору матеріалу з теми випускної роботи, надає відповідну консультацію, здійснює постійний контроль за збором матеріалу і виконанням програми проходження практики.

Безпосереднє керівництво виробничою практикою студента в господарстві здійснює головний зоотехнік господарства, що оформляється відповідним наказом керівника господарства. Керівник практики на місці організовує проведення практики, створюючи для цього відповідні виробничі умови, проводить інструктаж з техніки безпеки, надає студенту відповідні матеріали і документи племінного обліку, складає календарний план проходження практики.

Основним завданням виробничої технологічної практики є підготувати студента до самостійної роботи на виробництві в якості техніка-технолога з виробництва та переробки продукції тваринництва, керівника окремих виробничих підрозділів господарства.

1. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИКИ

Викладач-керівник практики від кафедри:

- розробляє тематику індивідуальних завдань, яка враховує передбачувані теми кваліфікаційних робіт;

- узгоджує з керівником практики від підприємства (організації, установи) індивідуальні завдання з урахуванням особливостей місця практики;

- бере участь у розподілі студентів за місцями практики;

- контролює своєчасне прибуття студентів до місць практики;

- здійснює контроль за виконанням програми практики та строками її проведення;

- надає методичну допомогу студентам під час виконання ними індивідуальних завдань і збору матеріалів до випускної роботи;

- проводить обов’язкові консультації щодо обробки зібраного матеріалу та його використання для звіту про практику, а також у випускній роботі;

- інформує студентів про порядок надання звітів про практику;

- приймає захист звітів студентів про практику у складі комісії, на підставі чого оцінює результати практики студентів, атестує їх і виставляє оцінки у залікові книжки;

- здає звіти студентів про практику на кафедру.

Керівник практики від підприємства, що здійснює загальне керівництво практикою:

- несе особисту відповідальність за проведення практики у межах своєї компетенції;

- організовує практику згідно з програмами практики;

- визначає місця практики, забезпечує найбільшу ефективність її проходження;

- організовує проведення інструктажу з охорони праці, техніки безпеки та протипожежної безпеки відповідними фахівцями;

- забезпечує виконання погоджених з навчальним планом графіків проходження практики по структурних підрозділах підприємства;

- надає студентам-практикантам можливість користуватись наявною літературою, необхідною документацією, лабораторіями, майстернями підприємства для виконання програми практики;

- забезпечує і контролює дотримання студентами-практикантами правил внутрішнього розпорядку;

- створює необхідні умови для засвоєння практикантами нової техніки, передової технології, сучасних методів організації праці;

- контролює виконання Кодексу законів України про працю тощо.

Студенти, які не задіяні на оплачуваних робочих посадах, за домовленістю з керівником практики від господарства планують такі види робіт:

ü загальне знайомство з господарством та фермами, переробним підприємством, збір необхідних відомостей;

ü робота дублером завідувача ферми, обліковця, лаборанта, апаратника тощо;

ü робота з виконання завдань керівника практики від господарства, підприємства;

ü збір матеріалів для виконання випускної роботи;

ü складання звіту.

Несвоєчасне прибуття студента на практику або неповне її проходження розглядаються як порушення трудової дисципліни. У такому разі його направляють на практику повторно або виключають з університету.

У період практики студент повинен:

ü отримати інструктаж з техніки безпеки на робочому місці, вивчити правила охорони праці, дотримуватися правил техніки безпеки і виробничої санітарії;

üдотримуватися діючих на підприємстві правил внутрішнього розпорядку;

ü виконувати види робіт, які передбачені змістом практики, а також завдання керівника практики від підприємства;

üвідповідати за виконувану роботу і її результати на рівні зі штатними працівниками;

üактивно впроваджувати на підприємстві прогресивні методи роботи і брати участь у виробничих нарадах і громадському житті колективу;

ü проводити профорієнтаційну роботу серед випускників сільських шкіл;

ü систематично вести щоденник практики за встановленою формою;

ü зібрати матеріали для виконання випускної кваліфікаційної роботи;

ü оформити звіт про проходження практики.

Після закінчення практики студент повинен:

ü отримати характеристику з підприємства − місця проходження практики, підписану керівником підприємства та завірену печаткою;

ü завірити щоденник та звіт підписом керівника практики від підприємства та печаткою;

ü завірити відомості з переліком виконаних робіт;

ü у визначений наказом ректора термін захистити звіт про проходження практики перед комісією відповідної кафедри.

Права студента-практиканта. Студент має право:

ü вимагати забезпечення належних умов щодо техніки безпеки праці, виробничої санітарії та тривалості робочого дня;

ü ознайомитись з документацією виробничого і племінного обліку, планами перспективного розвитку і звітами з господарської діяльності підприємства;

ü на участь у виробничих процесах підприємства і робочу діяльність у ролі практиканта на кваліфікованих посадах.

2. ЗМІСТ ПРОФЕСІЙНОЇ ЗАГАЛЬНО – ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

 

За час проходження практики студент повинен набути практичних навичок з організації виробництва продукції тваринництва, впровадження в стадах тварин селекційних програм, спрямованих на зростання їх генетичного потенціалу, творчого аналізу і оцінки виробничої діяльності господарства і його виробничих підрозділів. Студент-практикант також бере активну участь в бонітуванні тварин, розробці та впровадженні організаційних і зоотехнічних заходів, спрямованих на підвищення продуктивності стад окремих видів тварин, збільшення виробництва продукції тваринництва.

Проходячи виробничу практику, студент вивчає річні звіти господарства за останні роки, виробничо-фінансовий план, зоотехнічні звіти за результатами племінної роботи і бонітування тварин, систему оплати праці та інші форми матеріального стимулювання праці. Збирає матеріали для написання випускної кваліфікаційної роботи.

Залежно від напряму виробництва продукції тваринництва або технології виробництва харчових продуктів молочного та м’ясного напрямку в умовах переробних підприємств студент повинен проаналізувати стан розвитку галузей тваринництва у господарстві.

 

2.1. Технологія виробництва молока та яловичини

 

За час проходження практики необхідно ознайомитися з веденням галузі скотарства (молочне, м'ясне) в господарстві, з виробничими завданнями та їх виконанням. Дати аналіз системи виробництва молока і яловичини на промисловій основі.

Проаналізувати структуру стада і якісні показники за віковими та статевими групами худоби (жива маса, надій та вміст жиру і білка в молоці, породність тварин, класність). Дати оцінку відтворної здатності худоби. Організація штучного осіменіння корів і телиць (підготовка тварин, приміщення, облік результатів осіменіння, попередження та ліквідація яловості). Техніка і ефективність штучного осіменіння. Вихід телят на 100 корів та нетелів. Процент вибракування корів. Проаналізувати стан молочного стада (тривалість лактації, тільності, сухостійного і сервіс-періодів).

Обладнання прифермерської молочної лабораторії. Первинна обробка молока, миття та стерилізація обладнання. Визначення механічної та бактеріальної забрудненості, кислотності та густини молока. Реалізація молока за якістю. Організація і техніка доїння корів. Кратність доїння. Типи доїльних установок та апаратів, санітарний та технічний догляд за ними.

Організація роздоювання корів. Підготовка корів до отелення. Кормовиробництво та годівля корів. Потреба та забезпеченість тварин кормами. Тип, структура та раціони годівля відповідно до періодів року. Складання та аналіз раціонів. Зоотехнічна та економічна оцінка раціонів. Кратність годівлі. Черговість згодовування кормів дійним коровам. Механізація приготування та роздачі кормів. Доставка кормів до тварин на ферми. Будова годівниць. Кормороздавальні агрегати. Організація годівлі й утримання молочного стада в літній період, раціональне використання пасовищ і зеленого конвеєру. Система і механізація прибирання гною. Типи ферм з виробництва молока. Системи і способи утримання молочних корів. Принципи формування технологічних груп в умовах прив'язного і безприв'язного утримання.

Технологічні операції за різних систем утримання молочних корів. Особливості виробництва молока в умовах фермерських господарств. Техніко-економічні показники виробництва молока в господарстві, щільність поголів'я великої рогатої худоби на 100 га с-г угідь, в тому числі корів. Валове виробництво молока на фермі, комплексі. Надій на корову. Виробництво молока на 100 га с.-г угідь, затрати кормів та праці на 1 ц молока, собівартість 1 ц молока.

Технологія вирощування ремонтного молодняку великої рогатої худоби. Технологічні процеси в родильному відділенні. Особливості молочного і післямолочного періодів вирощування телиць. Системи і способи утримання та годівлі молодняку. Годівля, утримання і підготовка до отелення нетелів, кількість телиць (абсолютна і відносна), які вирощуються для ремонту стада.

Організація бонітування великої рогатої худоби. Звернути увагу на племінну і товарну групи корів. Вивчити племінний облік, організацію контрольного доїння. Принципи оцінки, добору і підбору тварин. План племінної роботи. Контрольно-асистентська служба. Характеристика основних ліній, родин та.кращих корів. Порода, якість худоби, характеристика екстер'єру і конституції, оцінка молочної продуктивності, відтворної здатності. Методи племінної роботи. Система організації праці. Ветеринарно-санітарні заходи.

Технологія виробництва яловичини в молочному скотарстві. Порядок комплектування відгодівельного поголів'я господарства або ферми молодняком. Групування молодняку за статтю, віком, живою масою. Допустимі відмінності у віці та живій масі між тваринами. Система виробництва яловичини. Способи годівлі і утримання під час вирощування, дорощування і відгодівлі молодняку. Технологічні операції за різних способів утримання відгодівельного поголів'я. Організація кормової бази на високомеханізованих, звичайних фермах і у фермерських господарствах. Структура раціонів. Особливості відгодівлі з використанням відходів харчової промисловості. Відгодівля дорослої худоби. Нагул худоби.

Знайомство з роботою м'ясокомбінату. Аналіз реалізації худоби за живою масою і якістю яловичини. Забійний вихід, сортність м'яса, якість туш, вихід шкір та іншої сировини. Організація промислового схрещування в скотарстві.

Технологія спеціалізованого м'ясного скотарства. Створення м'ясних стад. Організація сезонних отелень. Вирощування телят в підсисний період. Вирощування молодняку після відлучення від корів. Вирощування телиць і нетелів. Організація вирощування, відгодівлі і нагулу тварин на м'ясо. Організація кормової бази у спеціалізованому м'ясному скотарстві. Організація праці, розпорядок дня, оплата праці, форми обліку. Техніко-економічні показники виробництва яловичини на промисловій основі, середньодобовий приріст, відгодівля худоби до високих вагових кондицій, собівартість 1 ц приросту живої маси, затрати праці і кормів на 1 ц яловичини, виробництво м'яса на 100 га с.-г. угідь.

 

2.2. Технологія виробництва свинини

 

Зібрати загальні відомості про господарство. Господарсько-економічні і кліматичні умови, напрямок виробництва в господарстві. Розташування ферм: племінної (племядро), репродукторних; дорощування молодняку, відгодівлі свиней. Основні показники виробництва свинини. Зоотехнічний аналіз діяльності свиноферми. Розміщення ферми, кількість основних і досліджуваних свиноматок, кнурів-плідників, ремонтного молодняку. Вирощування ремонтних кнурів і свинок для комплектування основного стада. Порода свиней, методи розведення, добір і підбір, промислове схрещування і використання гетерозису.

Характеристика екстер'єру і конституції свиней. Продуктивність маток (багатоплідність, великоплідність, молочність).

Техніка виявлення свиноматок в охоті і їх парування. Комплектування груп поросних свиноматок. Підготовка приміщень для утримання глибокопоросних свиноматок, проведення опоросу. Утримання та догляд за свиноматками і новонародженими поросятами. Інтенсивність використання основних свиноматок в господарстві, кількість опоросів та вирощених поросят на основну свиноматку на рік. Схема підгодівлі поросят, вік і техніка їх відлучення від свиноматок.

Дорощування поросят. Комплектування груп підсвинків у станку. Період дорощування, жива маса на початку та в кінці дорощування. Абсолютний, середньодобовий та відносний прирости живої маси підсвинків на дорощуванні.

Відгодівля свиней. Розміри груп свиней в станках. Середня жива маса молодняку свиней на початку відгодівлі і при їх реалізації.

Бонітування свиней та використання його результатів у племінній роботі. Організація та проведення оцінки кнурів-плідників і свиноматок за якістю нащадків.

Годівля свиней. Потреба та забезпеченість кормами свинопоголів'я, питома вага кормів власного виробництва. Заготівля та зберігання кормів на свинофермі. Підготовка кормів до згодовування свиням різних статево-вікових груп. Тип і раціони годівлі свиней та їх короткий аналіз. Організація літньої системи утримання та годівлі свиней, використання зеленого конвеєру. Проведення ветеринарно-профілактичних заходів на свинофермі, ведення первинного зоотехнічного обліку.

Система утримання свиней. Характеристика приміщень для різних статево-вікових груп свиней. Норми площі та фронту годівлі для свиней різних систем утримання. Характеристика основних параметрів мікроклімату приміщень (температура, вологість, вміст вуглекислоти). Розрахунок площі на одну голову різних статево-вікових груп свиней. Використання вигульних майданчиків для моціону свиней. Догляд за тваринами різного господарського призначення (очистка та купання, обрізання ратиць, спилювання ікол). Ветеринарно-санітарна обробка свиней при переведенні з групи в групу. Механізація трудомістких процесів, приготування та роздача кормів. Машини, які використовуються для приготування кормових зерносумішів та комбікормів, підготовки та згодовування соковитих та грубих кормів. Відомості про наявність та роботу кормоцеху. Механізація водопостачання і напування тварин. Машини та механізми для прибирання гною з приміщення та ферми.

Економіка виробництва. Собівартість одного поросяти при народженні, відлученні, дорощуванні і відгодівлі. Затрати праці (людино-днів) і кормів (кормових одиниць) на 1 ц приросту живої маси свиней. Структура собівартості продукції свинарства та шляхи її зниження. Рівень рентабельності галузі свинарства в господарстві.

 

2.3. Технологія виробництва продукції вівчарства

 

Загальне ознайомлення з господарством. Місцезнаходження господарства, експлікація земельних угідь, його виробнича структура, напрямок господарства. Стан кормової бази. Ефективність галузі вівчарства.

Спеціалізація галузі вівчарства, система утримання овець. Організація годівлі, догляду та утримання овець різних груп. Організація літнього утримання овець, проведення ягніння, вирощування молодняку. Обладнання приміщень та навколишніх кормо-вигульних майданчиків. Розташування виробничих та допоміжних приміщень і споруд на території ферми.

Зимова годівля та утримання овець. Раціони годівлі овець, їх аналіз. Механізація процесів підготовки, завантаження та роздачі - кормів. Організація водопою в зимовий період. Годівля та утримання овець в літній період. Використання наявних пасовищ, система випасання. Наявність літніх таборів та їх обладнання. Організація нагулу та відгодівлі овець. Організація водопою в літній період. Обов'язки чабана в літній та зимовий періоди.

Племінна робота. Порода овець, яку розводять в господарстві. Напрямок та рівень продуктивності тварин (настриг вовни, жива маса, вихід ягнят на 100 маток). Основний напрям племінної роботи з отарами овець. Методи розведення. Бажаний тип овець. Участь у бонітуванні та складанні звітів про бонітування. Аналіз бонітувальних відомостей. Основні ознаки, за якими проводиться підбір овець.

Відтворення стада, організація та техніка осіменіння овець. Техніка виявлення вівцематок в охоті та їх осіменіння або парування. Строки парування та ягніння. Організація процесу ягніння та вирощування молодняку. Участь у відлученні та формуванні отар молодняку.

Стриження овець. Наявність стригальних пунктів та їх обладнання. Установка, що використовується для стриження овець, та її технічна характеристика. Методи стриження, класування та пакування вовни. Строки та тривалість стриження.

Прибирання гною та механізація цього процесу. Кратність прибирання та його строки. Механізація очищення приміщень, навантаження та вивезення гною в гноєсховища. Організація праці у вівчарстві при проведенні стриження, осіменіння, ягніння.

Економічні показники галузі вівчарства. Поголів'я овець, настриг вовни. Валове виробництво вовни та баранини. Собівартість 1 ц вовни та баранини, структура собівартості. Прибутки та рівень рентабельності виробництва вовни та баранини. Затрати на утримання вівцематок на рік, шляхи зниження собівартості виробництва вовни та баранини і підвищення рівня рентабельності галузі вівчарства.

Заходи щодо збільшення поголів'я овець, підвищення плодючості, продуктивності та покращення якості вовнової продуктивності. Профілактичні заходи проти найбільш поширених хвороб овець.

Конярство

 

Вивчити стан робочого і племінного поголів'я коней і його породний склад. Годівля і догляд коней різних статево-вікових груп, експлуатація робочих коней. Догляд за копитами, кування та профілактика травматизму. Види використання коней на роботах.

Вивчити годівлю кобил і жеребців під час парувальної компанії і використання на роботах. Вижеребка маток.

Ознайомитися з організацією відтворення поголів'я, проведенням парувальної компанії, а також вирощуванням лошат. Розробити заходи для покращення поголів'я коней. Ведення зоотехнічного обліку в конярстві. Провести розрахунок потрібної кількості ремонтною молодняку.

Детально ознайомитися і провести розрахунок потреби господарства в робочих конях і їх використання. Проаналізувати забезпеченість сільськогосподарським інвентарем, упряжжю, возами. Знати парну і однокінну упряж, складові частини сідла. Оволодіти технікою підготовки збруї, запрягання і сідлання коня.

Заходи для покращення поголів'я коней в господарстві, техніка безпеки з кіньми. Ознайомитися з економікою і організацією праці в конярстві.

 

2.5. Технологія виробництва продукції птахівництва

 

Характеристика галузі. Природно-господарські умови для розвитку птахівництва. Види птиці, породи, лінії і гібриди, яких розводять у господарстві.

Продуктивність птиці різних груп та різного напрямку продуктивності. Знайомство з методами та організацією племінної роботи в господарстві, з методами розведення, добором та підбором птиці, структурою стада.

Племінна робота в маточному стаді. Породи на поєднування ліній птиці. Методи та техніка проведення племінної роботи. Бонітування птиці, комплектування племінних та товарних стад, вибракування і забезпечення несучками. Термін використання несучок, коефіцієнт обороту стада. Середня яйценосність несучок за місяцями року. Стадо батьківських форм. Одержання молодняку та вирощування.

Ознайомлення з технологією виробництва продукції птахівництва. Виробництво харчових яєць. Динаміка поголів'я курей-несучок за останні 5 років. Валове виробництво та реалізація яєць, кількість реалізованих яєць, якість реалізованих яєць (за категоріями) і дохід від реалізації. Затрати кормів і праці на виробництво тисячі яєць.

Системи та способи утримання курей. Типи забудови, їх характеристика, «механізація та автоматизація виробничих процесів. Типи кліток та їх характеристика. Обладнання для нормального утримання птиці. Типи вентиляторів. Густота посадки, зоогігієнічні умови, світловий режим у пташниках.

Технологія вирощування ремонтного молодняку. Кількість ремонтного молодняку, що надійшла на вирощування з розрахунку на одну несучку. Графіки надходження, способи вирощування, приміщення та обладнання, норми навантаження при вирощуванні ремонтного молодняку різних вікових періодів, розпорядок дня.

Виробництво м'яса птиці (бройлерів, індичок та качок). Спеціалізація виробництва м'яса. Кількість реалізованого м'ясного молодняку, його жива маса, категорія. Виробництво, інкубаційних яєць. Вихід молодняку. Організація вирощування ремонтного і м'ясного молодняку, механізація і автоматизація. Режим утримання, мікроклімат, світловий режим. Забій та переробка птиці в господарстві.

Кормова база, забезпеченість кормами власного виробництва. Приготування та згодовування кормів. Складання раціонів і рецептів комбікормів для всіх видів птиці, враховуючи їх ріст та продуктивність. Внесення в комбікорми вітамінних та мінеральних добавок.

Складання планів та звітів про діяльність окремих цехів і господарства в цілому. Організація та проведення ветеринарно-профілактичних заходів. Оплата праці працівників галузі птахівництва.

Рентабельність та структура собівартості виробництва яєць та м'яса. Собівартість і затрати кормів та праці на одиницю продукції.

Організація обслуговування птиці. Механізація та автоматизація трудомістких процесів. Марки та кількість машин для комплексної механізації. Техніка безпеки. Продуктивність та оплата праці. Розведення домашньої птиці в фермерських господарствах і акціонерних товариствах.

Невикористані резерви господарства у птахівництві, шляхи та методи їх використання - перспективи розвитку птахівницької галузі в господарстві. Вивчення досвіду, прийомів, методів та результатів роботи передових господарств. Комп'ютеризація птахівничої галузі.

 

2.6. Бджільництво

 

Значення галузі бджільництва. Стан, напрямок та перспективи розвитку пасіки даного господарства. Територія пасіки. Огорожа пасіки. Система вуликів і їх розміщення. Пасічні будівлі. Механізація трудомістких процесів на пасіці. Пасічницький інвентар.

Принципи організації бази бджільництва. Характеристика медодайної бази бджільництва в районі пасіки. Методи обліку кількості медодаїв і медопродуктивність місцевості в районі пасіки. Покращення і прийоми раціонального використання медодайної бази. Техніка використання бджіл на запиленні. Покращення медодайної бази для бджіл. Нектарний конвеєр. Технологія утримання бджіл, її ефективність і перспективи розвитку галузі. Перевезення пасіки на медозбір і запилення с.-г. рослин. Розмноження бджолиних сімей на пасіці. Техніка формування відводків. Прискорене відтворення бджолиних сімей.

Особливості формування відводків на пасіці з використанням плідних або неплідних маток. Використання природних роїв для збільшення пасіки. Контрольний вулик. Нарощування сили бджолиних сімей до головного медозбору. Забезпеченість, стільниками. Медозбір. Відбір і відкачування меду. Підготовка бджолиних сімей до зимівлі, осіннє народжування молодих бджіл в умовах пасіки. Збирання гнізд на зиму. Зимівля бджіл. Догляд за бджолами під час зимівлі.

Норми зимово-весняної забезпеченості бджолиних сімей на пасіці. Підгодівля бджіл у весняний період. Способи роздачі корму. Застосування цукрово-медового тіста як вуглеводного корму бджіл. Затрати праці на підгодівлю бджіл. Стимулюючі підгодівлі і способи їх дачі. Забезпечення бджіл білковим кормом. Заготівля стільників з медом та пергою і умови їх зберігання в зимовий період. Забезпечення бджіл водою. Підгодівля бджіл-виховательок. Забезпеченість кормом бджіл в бджолопакетах. Корм для пересилання маток. Наявність на пасіці в бджолиних сім'ях корму під час вирощування розплоду. Заміна падієвого меду цукровим сиропом. Забезпеченість кормами бджолиних сімей на зиму.

Значення племінної справи на пасіці. Породність бджіл на пасіці. Планова порода бджіл. Методи виведення чистопородних маток та їх спаровування в умовах пасіки. Закупівля племінних маток, бджолопакетів та їх використання. Оцінка маток та яйценоскістю. Бонітування бджолиних сімей на пасіці. Масовий та індивідуальний відбір бджолиних сімей. Процент вибраковування гірших бджолиних сімей. Спосіб розмноження кращих сімей. Господарсько-корисні ознаки за якими на пасіці здійснюється масовий добір. Оцінка медопродуктивності. Плодючість маток. Рійливість сімей. Воскопродуктивність. Процент кращих бджолиних сімей на пасіці. Використання в племінній роботі кращих бджолиних сімей. Виведення трутнів. Застосування на пасіці оцінки і добору за якістю нащадків. Обмін племінним матеріалом.

Ветеринарно-санітарні заходи на пасіці. Хвороби бджіл, які виникають на пасіці (інфекційні, інвазійні, незаразні). Ветеринарно-санітарні заходи боротьби з хворобами бджіл. Вороги та шкідники бджіл на пасіці та боротьба з ними.

Організація доцільної території пасіки. Спеціалізація пасіки. Організація пасіки на медозбір і запилення с-г культур, відкачування меду. Облік на пасіці. Вихід основної продукції бджільництва, її собівартість та рентабельність.

 

2.7. Біотехнологія відтворення сільськогосподарських тварин

 

Закріплення теоретичних знань з біотехнології відтворення с.-г. тварин в умовах колективних і фермерських господарств. Засвоєння прийомів і набуття практичних навиків організації рододопомоги, профілактики і лікування тварин при неплідності та захворюваннях молочної залози.

Засвоєння технології роботи зі спермою в умовах лабораторії пункту штучного осіменіння с.-г. тварин: відтаювання, оцінка за активністю, підготовка інструментів, вибір часу осіменіння. Засвоєння методів штучного осіменіння самок с-г тварин. Оволодіння методами діагностики вагітності шляхом огляду тварин, пальпації і аускультації плода, а також ректального та вагінального дослідження.

Ознайомлення з організацією і роботою родильних відділень, відпрацювання прийомів рододопомоги при нормальних і патологічних родах, допомоги новонародженим.

Оволодіння методами діагностики, лікування та профілактики хвороб молочної залози. Ознайомлення із схемою і проведенням акушерської та гінекологічної диспансеризації маточного поголів'я.

Аналіз стану відтворення тварин та визначення економічних збитків від неплідності великої рогатої худоби, свиней, овець, кобил. Ознайомлення з передовим досвідом та системою заходів, спрямованих на інтенсифікацію відтворення в тваринництві та збільшення виробництва молока і м'яса в господарствах району.

 

2.8. Технологія переробки продукції тваринництва (тваринницької сировини)

Професійна загально-технологічна практика передбачає ознайомлення та набуття практичних навичок, вмінь з питань первинної обробки сировини тваринного походження в умовах с.-г. підприємства, фермерського або селянського господарства, спеціалізованого цеху чи переробного підприємства.

За час проходження практики необхідно зібрати загальні дані про основні виробничі підрозділи підприємства, навести характеристику сировинної бази (власної або закупівельної). Дати характеристики сировини у відповідності до ДСТУ або ТУ України. Навести аналіз первинної обробки сировини: молока; тварин, що реалізують для забою на м'ясо; зберігання шкуро-хутрової сировини в умовах с.-г. підприємства.

Поглиблену інформацію надають студенти, які навчаються за спеціалізацією «Технологія зберігання та переробки продуктів тваринництва», оскільки згідно загальних вимог та тих, що вказані в даному розділі, практикант готує звіт з проходження загально-технологічної практики. При цьому обов’язково наводиться аналіз виробництва тієї продукції тваринництва в даному регіоні, яка використовується як основна сировина для даного переробного підприємства.

За спеціалізацією роботи цеху або підприємства за напрямом «Технологія переробки молока» або «Технологія м’яса і м’ясних продуктів» у звіті з проходження практики необхідно навести наступну інформацію: характеристика молоко- або м’ясопереробного підприємства; аналіз місця його розташування; аналіз потужності підприємства; характеристика сировини, правила приймання-здавання; вимоги стандартів на сировину,; характеристика технологічного обладнання; основні технологічні схеми виробництва конкретного асортименту продукції; характеристика параметрів технологій виробництва продукції, методи контролю молока і молокопродуктів; м’яса і м’ясних виробів технохімічний контроль на підприємстві і схема контролю технологічних процесів виробництва.

Студент повинен: скласти план основних та допоміжних служб переробного підприємства; вивчити функції та призначення основних та допоміжних цехів переробного підприємства; вивчити технологічні інструкції та характеристику основних процесів і апаратів молокопереробного підприємства; скласти технологічні схеми процесів виробництва молочних продуктів; вивчити вимоги нормативно-технічних документів, стандартів на сировину, процеси виробництва, методи контролю харчових продуктів; оволодіти методиками контролю сировини якості готової продукції за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

3. ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО ПРОХОДЖЕННЯ

ЗАГАЛЬНО –ТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ

 

Звіт про проходження практики студент зобов’язаний здати протягом одного тижня від початку навчального семестру.

Студенти письмовий звіт здають на відповідну кафедру для рецензування науковому керівнику. Разом із звітом здається щоденник та характеристика з місця проходження практики.

 

Ведення щоденнику

Студент–практикант під час проходження загально-технологічної практики зобов’язаний вести щоденник. У щоденнику щодня робиться запис про виконану роботу. Зокрема, записується її зміст, місце виконаної роботи та її об’єм, одержані при цьому результати. Оскільки щоденник є одним з основних джерел матеріалу для оформлення звіту про проходження практики, в ньому доцільно записувати необхідні статистичні дані про продуктивність окремих видів тварин, які розводяться в господарстві, виробництво продукції тваринництва, продуктивність тварин, матеріали власних досліджень, а також ілюструвати його заповненими формами зоотехнічного обліку.

Запис в щоденнику доцільно проводити за такою формою:

Дата	Зміст, об’єм та аналіз виконаної роботи, зауваження, пропозиції	Підпис керівника

 

3.2. Вимоги до змісту звіту про практику

У звіті студент повинен показати вміння аналізувати і узагальнювати різні питання результатів господарської діяльності окремих виробничих підрозділів, організацію та впровадження заходів, спрямованих на підвищення продуктивності тварин. Звіт – індивідуальна праця студента, він повинен бути чітко і акуратно написаний, ілюстрований достатньою кількістю таблиць, схемами, діаграмами, фотографіями.

Структура звіту про практику для підприємств з виробництва продукції тваринництва наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Структура звіту для підприємств з виробництва продукції тваринництва

Назва розділу

Орієнтовна кількість сторінок

Титульний аркуш (додаток А)……………………………………… Зміст (додаток Б)……………………….…………………………… Реферат (додаток В)………………………………………………… Вступ ………………………………………………………………… 1. Місце та об’єкт практики………………………………………… 2. Організація праці господарства………………………………….. 3. Кормовиробництво і забезпечення тварин кормами………….... 4. Годівля сільськогосподарських тварин ………………………… 5. Гігієна утримання тварин………………………………………… 6. Розведення та селекція сільськогосподарських тварин………… 7. Відтворення сільськогосподарських тварин……………………. 8. Механізація і електрифікація виробничих процесів у господарстві……………………………………………………….. 9. Ветеринарно-санітарні заходи…………………………………… 10. Первинна переробка тваринницької сировини………………… 11. Охорона праці……………………………………………………. 12. Охорона довкілля………………………………………………… ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………. ДОДАТКИ…………………………………………………………… Загальний обсяг основного тексту (без списку літератури і додатків)……………………………………………………………….

1-2 2-3 1-2 2-3 3-4 3-4 2-3 2-3   2-3 2-3 4-5 3-4 2-3 1-2 без обмежень без обмежень   33-50

 

Зміст може дещо коригуватись залежно від місця практики (галузі птахівництва, конярство, вівчарство, бджільництво).

Структура звіту про практику для підприємств із переробки продукції тваринництва наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Структура звіту для підприємств з переробки продукції тваринництва

Назва розділу

Орієнтовна кількість сторінок

Титульний аркуш (додаток А)……………………………………… Зміст (додаток Б)……………………….…………………………… Реферат (додаток В)………………………………………………… Вступ ………………………………………………………………… 1. Місце та об’єкт практики………………………………………… 2. Організація праці підприємства………………………………….. 3. Сировинна база підприємства…………........................................ 4. Ветеринарно-санітарні заходи…………………………………… 5. Загальна характиристика технології переробки основної сировини (молоко, м’ясо)…………………………………………… 6. Характеристика технологічного обладнання……………………. 7. Основні технологічні схеми виготовлення харчових продуктів.. 8. Розрахунок продуктового балансу………….……………………. 9. Оцінка якості готової продукції……………..…..……………… 10. Охорона праці……………………………………………………. 11. Охорона довкілля………………………………………………… ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………….. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………. ДОДАТКИ…………………………………………………………… Загальний обсяг основного тексту (без списку літератури і додатків)……………………………………………………………….

1-2 2-3 1-2 2-3 2-3   3-5 3-4 2-3 3-5 3-4 3-4 2-3 1-2 без обмежень без обмежень   31-46

 

Пояснення до виконання розділів 2 – 9 наведено в розділі методичних рекомендацій 2.8. (с. 14).

 

ВСТУП – це стисле подання сучасного стану галузі в області та в Україні за останні 2-3 роки.

 

1. Місце та об’єкт практики

В даному розділі необхідно описати загальну характеристику господарства, природно – кліматичні і економічні умови місцевості, зони де розташоване господарство, віддаленість від районного, обласного центрів, пунктів збуту продукції, надходження вантажів (залізничні станції, річкові, морські порти) наявність шляхів сполучення, організаційна структура підприємства (кількість населених пунктів, виробничих підрозділів), внутрішньогосподарська, загальногосподарська спеціалізація, структура посівних площ, в т.ч. під кормовими культурами. Наявність галузей в господарстві, основні і підсобні галузі. Аналіз виробничої діяльності господарства за останні 3-5 років за такими показниками (табл. 2).

Таблиця2

Коротка характеристика господарства

Показник	Роки	Останній рік до попереднього +-,%
Наявність земельних угідь, га в т.ч. ріллі, га Середньорічна кількість працюючих у господарстві, осіб Поголів’я тварин (середньорічне), голів - Велика рогата худоба - Свині - Вівці - Птиця Виробництво продукції тваринництва, ц, т - молоко - м’ясо - яйця - вовна Продуктивність тварин: кг, г - надій на корову - середньодобові прирости - настриг вовни на 1 вівцю - несучість на 1 несучку, шт.

 

Слід коротко охарактеризувати стан земельних угідь, типів ґрунтів, рельєф ґрунтових площ, кліматичні умови, експлікація земельних угідь, площі сільськогосподарських угідь, ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень, площі, зайняті під ставками. Зміна структури земельних угідь в процесі переходу до приватної форми власності.

Підводити підсумок слід економічною ефективністю виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Затрати кормів на одержання 1 кг молока, 1 кг приросту живої маси тварин, собівартість 1 ц продукції рослинництва і тваринництва, грошові прибутки і рентабельність виробництва окремих видів продукції тваринництва.

 

 

2. Організація праці господарства

Необхідно зазначити основні трудові процеси відповідної галузі (приготування і роздача кормів, прибирання гною, доїння корів, стрижка овець і т.д.). Встановлюють, які форми організації трудових колективів склалися у господарстві (бригада, ланка, група і т.д.) їх розміри за чисельністю працівників і закріпленому поголів’ю тварин.

Вивчають умови оплати праці в галузі. З’ясовують, якою мірою вона пов’язана з кінцевими результатами роботи трудових колективів, окремих працівників. Приводять розцінки для оплати за одиницю продукції, умови і розміри видачі доплат, надбавок і премій, середньорічний заробіток тваринників.

3. Кормовиробництво і забезпечення тварин кормами

В цьому розділі аналізують забезпеченість тварин кормами. Студент повинен проаналізувати розмір земельної площі, що використовується в господарстві, в тому числі під кормовими культурами, оцінити структуру посівних площ та їх відповідність видам тварин. Заготівля кормів та забезпеченість тваринництва кормами власного виробництва. Технологія заготівлі окремих видів кормів. Організація культурних пасовищ, їх врожайність та технологія використання.

 

 

4. Годівля сільськогосподарських тварин

У розділі характеризують годівлю різних вікових і фізіологічних груп тварин, способи підготовки, кратність і порядок згодовування.

Встановлюють структуру згодованих кормів за поживністю, за видами і статевовіковими групами (худоба, свині, птахи).

 

 

5. Гігієна утримання тварин

В цьому розділі слід коротко охарактеризувати догляд та утримання усіх статевовікових груп тварин. При цьому вказати спосіб утримання, організацію відпочинку тварин у кожній секції (групі), з поданням технологічних нормативів. Крім цього слід подати нормативи щільності посадки поголів'я, фронт годівлі, фронт напування, параметри мікроклімату. Описати систему видалення гною (посліду), нормативи вмісту шкідливих газів у атмосфері приміщення і об'єми вентиляції.

 

 

6. Розведення та селекція сільськогосподарських тварин

В даному розділі вказується вид, порода, лінія чи крос, які використовуються у господарстві. Визначається генетична або генеалогічна структура поголів’я тварин (птиці) підприємства. Характеризується рівень основних селекційних ознак. Наводиться господарська характеристика (рівень продуктивності, збереженості, відтворювальної здатності). Наводяться дані про поголів’я різних статевовікових груп, структура стада, пояснюються причини зміни за останні три роки. Аналізують виробництво та рівень продуктивності тварин (птиці). Характеризуються особливості організації племінного обліку та селекційної роботи на підприємстві. Проводиться оцінка особливості росту та розвитку молодняку різних генотипів або різної статі, племінної цінності наявного поголів’я.

 

 

7. Відтворення сільськогосподарських тварин

В цьому розділі слід коротко описати методи відтворення поголів’я, формування статевовікових груп тварин, методи, що дозволяють оцінити відтворні якості тварин, способи виявлення тварин у статевій охоті та осіменіння.

8. Механізація і електрифікація виробничих процесів у господарстві

Описати основні засоби механізації технологічних процесів, підготування кормів до згодовування, роздачі корму, водопостачання, забезпечення мікроклімату, доїння корів, стриження овець, прибирання та вивезення гною та інші технологічні операції залежно від галузей тваринництва.

 

 

9. Ветеринарно-санітарні заходи

Необхідно в короткому викладені подати основні методи профілактики і боротьби з хворобами. Слід надати календар щеплення, вказати осіб, які забезпечують санітарно-ветеринарне обслуговування господарства (ветеринарний лікар, санітар та ін.). Крім цього, слід описати основні санітарно-зоогігієнічнві заходи, які проводяться на фермі для запобігання занесення та розповсюдження хвороб.

 

 

10. Первинна переробка тваринницької сировини (для студентів, що проходять практику з виробництва продукції тваринництва)

Зміст розділу повинен відповідати виду тварин, які знаходяться на підприємстві. Студент описує існуючі технології первинної переробки, які запроваджуються у господарстві. Якими чином, якими засобами транспортують тварин на забій, які приміщення використовуються для забою тварин, їх обладнання (бойні); технологію забою (оглушення, знекровлення, знімання шкіри, видалення внутрішніх органів, розділка туш на півтуші, зачистка туш, клеймування м’яса); методику розрахунку виходу м’яса, субпродуктів, жиру-сирцю, шкіри, основної продукції; супровідну документацію на худобу і птицю для доставки їх на переробні підприємства або для переробки у господарстві.

Студенти, які проходили практику на птахівничих підприємствах з виробництва харчових яєць, слід дати характеристику первинної переробки яєць.

 

 

11. Охорона праці

Студент повинен виконати такі поставлені перед ним завдання, а саме: провести аналіз стану охорони праці в Україні, в АПК, в господарстві; проаналізувати стан пожежної безпеки в Україні, в АПК, в господарстві, підприємстві; провести аналіз стану охорони праці в господарстві, підприємстві за допомогою методу паспортизації або атестації санітарно-технічного стану робочого місця; проаналізувати процеси формування та виникнення травмонебезпечних ситуацій при переробці продукції тваринництва; внести пропозиції щодо поліпшення стану охорони праці при виробництві та переробці продукції тваринництва.

 

 

12. Охорона довкілля

В даному розділі студент повинен охарактеризувати екологічний стан регіону розташування бази практики; екологічні проблеми галузі тваринництва. Слід описати основні забруднювачі галузі, методи складування, збереження, знезараження та утилізації гною та твердих відходів. Проаналізувати методи збору, очищення та утилізації стічних вод, методи очищення атмосферних викидів.

 

 

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Завершується звіт висновками та пропозиціями щодо підвищення ефективності виробництва окремих видів продукції тваринництва.

Після висновків зазначається дата і власний підпис автора.

 

 

* * *

Якщо за результатами перевірки звіту виявлено його відповідність вимогам, звіт рекомендується до захисту перед комісією шляхом здійснення напису на титульному аркуші «до захисту» безпосереднім керівником та завіряється його підписом з позначенням дати здійснення підпису. У випадку виявлення невиконаних робіт, невідповідності вимогам, звіт направляється на доопрацювання студенту із здійсненням напису на титульному аркуші «на доопрацювання» безпосереднім керівником, що завіряється його підписом з позначенням дати здійснення підпису.

За результатами перевірки звіту керівник практики від кафедри визначає оцінку, з якою звіт рекомендується до захисту перед комісією. Оцінка керівника практики носить рекомендаційний характер і не є кінцевою оцінкою захисту для комісії.

Оцінка за практику вноситься в залікову екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії.

 

3.3. Основні редакційні вимоги

 

Звіт з проходження професійної загально-технологічної практики виконують державною мовою і подають до захисту у формі комп’ютерного набору з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297мм) через півтора міжрядкових інтервали ДО 30 РЯДКІВ НА СТОРІНЦІ. Мінімальна висота шрифту 1,8мм. Текст звіту друкують, залишаючи поля таких розмірів: лівий не менше 30мм, правий – не менше 10мм, верхній – не менше 20мм, нижній – не менше 20мм.

Заголовки структурних частин звіту «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) по центру сторінки. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

Кожну структурну частину звіту треба починати з нової сторінки.

Нумерація

Нумерація сторінок, розділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою звіту є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у звіті безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах звіту, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах звіту. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера: «Таблиця 1».

Якщо у звіті одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл..1».

Ілюстрації

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення.

У звіті слід застосовувати оригінали фотознімків, або роздруковані кольорові фотоматеріали, діаграми, рисунки.

Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під рисунковий текст).

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Якщо текст, який повторюється у графі таблиці складається з одного слова, його можна замінити лапками, якщо з двох або більше слів, то за першого повторення його замінюють словами – «те саме». Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в будь – якому рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Посилання

Посилання в тексті звіту на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеними двома квадратними дужками, вставити, наприклад, «… у працях [1-7]…».

Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад «рис. 3».

На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть скорочено, наприклад, «…у табл..11».

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово «дивись», наприклад, «див. табл. 11».

Оформлення списку використаних джерел

Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів:

- у порядку появи посилань у тексті (найзручніший для користування);

- у алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків;

- у хронологічному порядку.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Приклад оформлення відомостей подано у таблиці.

 

ПРИКЛАД ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ, ЯКИЙ НАВОДЯТЬ У ВИПУСКНІЙ БАКАЛАВРСЬКІЙ РОБОТІ

 

Характеристика джерела

Приклад оформлення

Книги: Один автор   Два автори   Три автори     Чотири і більше     Монографії   Навчальний посібник     Збірник наукових праць   Законодавчі та нормативні документи Електронні джерела

Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. Юрій Дмитрович Рубан.- Х.: Ескада, 2005.-576с. Бусенко О.Т. Технологія виробництва продукції тваринництва/ Бусенко О.Т., Столюк В.Д.- К.: Вища освіта, 2005.-496с.:іл. Азізов С.П. Організація виробництва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах/ Азізов С.П., Канінський П.К., Скупий В.М.-Київ. ІАЕ, 2001.-834с. Технологія м’яса та м’ясних продуктів/ Клименко М.М., Віннікова Л.Г., Береза І.Г., Гончаров І.І. та ін., За ред. М.М.Клименка.-К.:Вища освіта, 2006.-640с.:іл. Подобєд Л.І. Корми і годівля високопродуктивних молочних тварин: Монографія.-Дніпропетровськ:ТОВПКР «Арт-Пресс», 2012-416с. Вдовиченко Ю.В., Вороненко В.І., Найдьонова В.О., Омельченко Л.О. М’ясне скотарство в Степовій зоні України: Монографія. –Нова Каховка:ПИЄЛ.2012.308с. Технологія виробництва продукції свинарства: навч.посіб./ [В.С.Топіха, В.Я.Лихач, С.І.Луговий та ін.]; за ред. В.С.Топіхи.- Миколаїв:МДАУ,2012.-453с.:іл. Організація племінної справи:навч. посіб./ [В.С.Топіха, Т.І.Нежлукченко, С.І.Луговий, В.Я.Лихач ]; за ред. В.С.Топіхи.- Херсон: Грінь Д.С., 2012-264с. Назаренко С.О.-Оптимізація щільності посадки бройлерів за статтю вирощування. Таврійський науковий вісник: Науковий журнал. Вип.78.-Херсон: Грінь Д.С., 2012.-С.127-131 Вовченко Б.О., Новікова Ю., Ряполова І.О.-Вплив біологічно –активних речовин на продуктивні якості свиноматок. Таврійський науковий вісник:Науковий журнал. Вип.78.- Херсон: Грінь Д.С., 2012.-С.35-40. Закон України «Про племінне тваринництво» [Газета] «Урядовий кур’єр.-К. від 21.01.2000р. Інструкція з бонітування свиней.-К.:Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2003.-12с. Щербина О.В. Біохімічні показники сироватки крові високопродуктивних яєчних кросів [Електронний ресурс] http:// www.webpticeprom.ru.

 

 

Оформлення додатків

Додатки оформлюють як продовження звіту на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.

Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожен такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток__» і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, С. І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. один додаток позначається як додаток А.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатку, наприклад: рис. Д. 2 - другий рисунок додатку Д.

 

НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ ТА

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 р. № 1556-VII (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст. 2004);

2. Положення «Про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України», затвердженого наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93;

3. Положення «Про проведення практики студентів аграрних вищих навчальних закладів України за кордоном», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2005 р. № 264;

4. Листи Міністерства освіти і науки України від 07.02.09 р. № 1/9-93 та Міністерства аграрної політики України від 24.02.09 № 18-128-12/239 «Про практичну підготовку студентів»;

5. Проект Міністерства аграрної політики України «Про навчально-методичний комплекс практичного навчання» (НМЦ «Агроосвіта», 2010);

6. Проект Положення «Про практичну підготовку студентів вищих навчальних закладів» від 09.02.2011 р., розробленого Міністерством освіти і науки України;

7. Рекомендації про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, розроблених Державною науковою установою «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти» у 2013 році на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 р. № 970 «Про затвердження плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва» та Наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.12.2012 р. № 1448 «Щодо плану першочергових заходів з виконання Державної програми розвитку внутрішнього виробництва»;

8. Положення Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про практичну підготовку студентів вищих аграрних навчальних закладів України» від 05.09.2013 р. тощо.

9. Ібатулін І.І. Годівля сільськогосподарських тварин. - Вінниця: Нова книга. 2007. - 612 с.

10. Проценко М.Ю. Відтворення сільськогосподарських тварин. – К.: Вища школа. – 1994. – 416с.

11. Безуглий М.Д. Методи біотехнології відтворення с.-г. тварин. – Харків, 2002. – 58с.

12. Яблонський В.А., Хоміч С.П. та ін. Ветеринарне акушерство, гінекологія та біотехнологія відтворення тварин. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 592с.

13. Демчук М. В. Гігієна тварин - Харів: Еспада, 2006. - 516 с.

14. Рубан Ю.Д. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини - Харків: Еспада, 2005. – 572 с.

15. Костенко В. І., Сірацький Й. З., Шевченко М. І. та ін.. Скотарство і технологія виробництва молока та яловичини. – К.: Урожай, 1995. – 472 с.

16. Герасимов В. І., Цицюрський Л. М., Барановський Д.І. та ін. Свинарство і технологія виробництва свинини. - Харків: Еспада, 2003. - 448 с.

17. Герасимов В. Г, Нагаєвич В. М., Барановський Д. І. Свинарство України. - Харків: 2008. - 480 с.

18. ІІІтомпель М. В., Вовченко Б. О. Технологія виробництва продукції вівчарства. - К.: Вища освіта, 2005. - 340 с.

19. Сухарльов В.О., Дерев'янко О. П. Вівчарство.- Харків: Еспада. 2003.- 249с.

20. Бородай В. П., Сахацький М. І., Ветрійчук А. І., Мельник В. В. Технологія виробництва продукції птахівництва. - Вінниця: Нова Книга. 2006. - 358 с.

21. Птахівництво і технологія виробництва яєць і м'яса птиці/ В. І. Бесулін,

22. В. І. Гужава, С. М. Кунак та ін.//3а ред. В. І. Бесуліна. - Біла Церква. БЦДАУ, 2003. - 448 с.

23. Гопка Б.М., Хоменко М.П., Павленко П.М. Конярство: Підручник. - К.: Вища освіта, 2004. - 320 с.

24. Гопка Б.М., Скоцик В. Є., Павленко П.М., Хоменко М.П., Колот В. І. Практикум з конярства: Навч.посібник. - К.: Вища освіта, 2011. - 384 с.

25. Пономаренко Н.Н., Черный Н.В. Коневодство, - Харьков; Эспада, 2001 – 350 с.

26. Гігієна тварин: підручник / М. В. Демчик, М. В. Чорний, М. О. Захаренко, М. П. Високос. - 2-ге видання. - Х.: Еспада, 2006. - 520 с.

27. Екологічні проблеми землеробства/ І.Д.Примак, Ю.П.Манько, Н.М.Рідей, В.А.Мазур, В.І.Горщар, О.В.Конопльов, С.П.Паламарчук;О.І.Примак. / За ред. І.Д.Примака - К.:Центр учбової літератури,2010.-456с.

28. Злобін Ю.А., Кочубей Н.В. Загальна екологія. – Суми: Університетська Книга, 2003. – 414 с.

29. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Підручник / За ред. К.М. Ситника. – 2-ге вид., допов. і переробл. – К.: Вища школа, 2004. – 382 с.

30. Славов В.П. Високос М.П. Зооекологія. – К.: Аграрна наука, 1997. - 375 с.

31. Смаглій О.Ф., Кардашов А.Т., Литвак П.В. та інші. Агроекологія. – К.: Вища школа, 2006. – 670 с.

32. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту. 0.00-4.26-96.

33. Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992р.

34. Лехман С.Д., Рубльов В.І., Рябцев Б.І. Запобігання аварійності і травматизму у сільському господарстві. - К.: Урожай, 1993. - 270 с.

35. НПАОП 0 00-3.01-98 "Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства". - К.: Основа, 1999. - 87с.

 

 

 

ДОДАТКИ

 

 

Додаток А

Титульний листок (зразок)

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

Форма № Н-6.01

 

 

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет»

 

Кафедра ________________________________

 

ЗВІТ

про проходження професійної загально-технологічної практики

 

у _____________________________________________________

(назва бази практики, господарство)

 

 

Студента (ки) 3 курсу ___ групи

освітньої програми 6.090102 «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

__________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові студента)

 

Керівник ______________________________

(звання, прізвище, ініціали наукового керівника)

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка: ECTS _____

 

Члени комісії:

 

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

________________ ___________________________

(підпис) (прізвище та ініціали

 

 

м. Херсон – 20___ рік

Додаток Б

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………. 1. Місце та об’єкт практики……………………………………………….. 2. Організація праці господарства………………………………………… 3. Кормовиробництво і забезпечення тварин кормами………….............. 4. Годівля великої рогатої худоби………..……………………………….. 5. Гігієна утримання великої рогатої худоби…………………………….. 6. Розведення та селекція великої рогатої худоби……….………………. 7. Відтворення великої рогатої худоби….…….………………………….. 8. Механізація і електрифікація виробничих процесів у господарстві……………………………………………………………… 9. Ветеринарно-санітарні заходи………………………………………….. 10. Первинна переробка молока в господарстві….………………………. 11. Охорона праці…………………………………………………………... 12. Охорона довкілля………………………………………………………. ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………… ДОДАТКИ…………………………………………………………………..

 

 

Додаток В

РЕФЕРАТ

Звіт про проходження професійної загально-технологічної практики