Основною функціональною одиницею Державної виконавчої служби, на яку Законом покладається здійснення виконавчого провадження, є державний виконавець.
Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» - державними виконавцями (в розумінні посадової особи,до компетенції якої законом віднесено примусове виконання рішень судів, інших органів та посадових осіб) є:
На республіканському рівні:
- заступник директора Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який водночас є начальником відділу примусового виконання рішень;
- заступник начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України;
- державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
На регіональному рівні:
- начальники підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції;
- заступники начальників підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби;
- старші державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби;
- державні виконавці підрозділів примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби.
На територіальному рівні:
- начальник районного, міського (міста обласного значення), районного у місті відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції;
- заступник начальника відділу ДВС;
- головний державний виконавець відділу ДВС;
- старший державний виконавець відділу ДВС;
- державний виконавець відділу ДВС [3; 4].
За визначенням Д.П. Фіолевського, державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. На думку авторів, в даному випадку поняття " порядок, передбачений законом " підлягає розширеному тлумаченню через те, що державний виконавець у власній діяльності керується не лише законом, але й підзаконними нормативними актами та рішеннями компетентних органів [12; 32].
Законодавче визнання державного виконавця представником влади є не тільки формальним визнанням за останнім статусу державного службовця, але й надає додаткові гарантії правового захисту працівникам органів державної виконавчої служби, оскільки опір представникові влади під час виконання ним службового обов'язку є злочином, передбаченим статтею 342 КК України.
Існує така точка зору, що законодавцем не досить вдало сформульовано назву посади керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - заступник директора-начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.В цьому випадку, посада керівника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби поєднує в собі два блоки службових функцій:
• організаційно-контрольні функції(уякості заступника директора Департаменту), у тому числі й функція відомчого контролю за діяльністю державних виконавців на підставі статей 8-83 Закону України "Про виконавче провадження" [4; 8].
• функції державного виконавця(у якості начальника відділу примусового виконання рішень) - право особисто здійснювати примусове виконання рішень судів та інших органів в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
