Визначення часу уражаючої дії СДОР

Час уражаючої дії СДОР (тривалість зараження місцевості) визначається часом випаровування СДОР з поверхні розливу

, (1.6)

де: G – маса розлитої СДОР, т;

- швидкість випаровування, т/хв.

Швидкість випаровування СДОР розраховується за формулою

,т/хв., (1.7)

де: S_P - площа розливу,

P_S- тиск насиченого пару СДОР, кПа;

V_в- швидкість вітру, м/с;

М – молекулярна маса СДОР, г/моль.

Площа розливу для обвалованої ємності дорівнює площі території обвалування. Якщо ємність не обвалована, то вважають, що СДОР вкриє поверхню землі шаром 0,05 м. В цьому випадку площу розливу знаходять як

S = , (1.8)

де: В - об'єм рідини, що вилилась,м ³.

Об'єм рідини визначається масою СДОР (G) та її густиною ()

В = . (1.9)

Якщо підставити наведені значення в основну формулу 1.6, то отримаємо:

а) для необвалованої ємності

, хв (1.10)

б) для обвалованої ємності

, хв (1.11)

Як видно з цих формул, час випаровування для необвалованої ємності не залежить від маси розлитої СДОР.

Значення параметрів СДОР, таких як , , М, наведені в табл.1.6.

Величина тиску насиченої пари СДОР залежить від температури, тому в таблиці наведені тільки дані Р , характерні для теплої та холодної пори року.

ПРИКЛАД: На хімічному об’єкті зруйновано необваловану ємність з 5т фосгену. Визначити час уражаючої дії фосгену в населеному пункті, який потрапить до ЗХЗ, якщо швидкість вітру 1м/с.

 

РОЗВ’ЯЗАННЯ.

Час уражаючої дії для не обвалованої ємності розраховуємо з формули 1.10

З табл.1.6 для фосгену знаходимо:

де а) для теплої пори року,

б) для холодної пори року.

Після підстановки отримаємо

Таким чином, населений пункт може знаходитись в зоні хімічного зараження протягом 42,7 хв. в теплу пору року протягом 120 хв. в холодну пору року.

ВИСНОВОК:

Територія населеного пункту може вважатись зараженою 0,8 год. влітку і 2 год. зимою. У цей час знаходитись в населеному пункті без засобів індивідуального захисту небезпечно.

 

4.ВИЗНАЧЕННЯ МОЖЛИВИХ УТРАТ ЛЮДЕЙ В ОСЕРЕДКУ ХІМІЧНОГО УРАЖЕННЯ.

Осередком хімічного ураження називають об’єкт або населений пункт, які потрапили до ЗХЗ. Утрати серед населення залежать від того, скільки людей залишилось в осередку ураження, ступеню їх захисту та своєчасного використання засобів індивідуального захисту (в першу чергу – протигазів).

Під час зараження об’єкту чи населеного пункту люди можуть знаходитись як в будинках чи підвалах, так і поза ними, тобто на відкритій місцевості. Будинки та підвали мають відповідні захисні властивості, тому утрати серед людей, які там знаходяться, будуть меншими. Протигази значно підвищують захист людей, але не дають повної гарантії їх безпеки. Так, несправні протигази, невірно підібрані за розміром, старі (що втратили свої захисні властивості) знижують ймовірність захисту людей від ураження.

Можливі утрати людей (у %) в осередку хімічного ураження визначаються з табл.1.7.

ПРИКЛАД: Визначити можливі утрати серед працівників заводу, які забезпечені протигазами на 80%, якщо завод потрапить до ЗХЗ.

РОЗВ’ЯЗАННЯ.

З табл.1.7 визначаємо, що серед робітників заводу, які забезпечені протигазами на 80%, очікуються утрати:

14% серед тих, хто буде знаходитись у будівлях;

25% серед тих, хто буде знаходитись на відкритій місцевості.

ВИСНОВОК.

1. Необхідно забезпечити усіх робітників і службовців заводу протигазами.

2.Для недопущення втрат серед людей підготувати їх евакуацію (якщо дозволяє час) або укрити в сховищі (для цього треба завчасно побудувати сховище).

 

ГЛИБИНА ЗОНИ ХІМІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ НА ВІДКРИТІЙ МІСЦЕВОСТІ, км

(ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Таблиця.1.2

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
При інверсії
Хлор, фосген				Більше 80
Аміак	3,5	4,5	6,5	9,5
Сірч. ангідрид		4,5			12,5	17,5
При ізотермії
Хлор, фосген	4,6		11,5
Аміак	0,7	0,9	1,3	1,9	2,4
Сірч. Ангідрид	0,8	0,9	1,4		2,5	3,5
При конвекції
Хлор, фосген		1,4	1,96	2,4	2,85	3,15
Аміак	0,21	0,27	0,39	0,5	0,62	0,66
Сірч. ангідрид	0,24	0,27	0,42	0,52	0,65	0,77

 

ГЛИБИНА ЗОНИ ЗАРАЖЕННЯ НА ЗАКРИТІЙ МІСЦЕВОСТІ, км

(ємності необваловані, швидкість вітру 1 м/с)

Таблиця.1.3

Найменування СДОР	Кількість СДОР в ємностях, т
При інверсії
Хлор, фосген	6,57		22,85	41,14	48,85
Аміак		1,28	1,85	2,71	3,42	4,28
Сірч. ангідрид	1,14	1,28		2,85	3,57
При ізотермії
Хлор, фосген	1,31		3,28	4,57	5,43
Аміак	0,2	0,26	0,37	0,54	0,68	0,86
Сірч. ангідрид	0,23	0,26	0,4	0,57	0,71	1,1
При конвекції
Хлор, фосген	0,4	0,52	0,72	1,0	1,2	1,32
Аміак	0,06	0,08	0,11	0,16	0,2	0,26
Сірч. ангідрид	0,07	0,08	0,12	0,17	0,21	0,3

 

ПОПРАВОЧНІ КОЕФІЦІЄНТИ ДЛЯ ШВИДКОСТІ ВІТРУ

БІЛЬШЕ 1 М/С

Таблиця.1.4

Швидкість вітру, м/с
Поправочний коефіцієнт	При інверсії	0,6	0,45	0,38	-
При ізотермії	0,71	0,55	0,5	0,45
При конвекції	0,7	0,62	0,55	-

СЕРЕДНЯ ШВИДКІСТЬ ПЕРЕНОСУ ХМАРИ ЗАРАЖЕНОГО ПОВІТРЯ, м/с

 

Таблиця.1.5

Швидкість вітру, м/с	Інверсія	Ізотермія	Конвекція
R 10 км	R>10 км	R 10км	R>10км	R 10 км	R>10 км
		2,2	1,5		1,5	1,8
		4,5				3,5
			4,5		4,5
	-	-			-	-