Проблеми та перспективи розвитку комплексу

Проблеми комплексу:

- значна собівартість та енергоємність виробництва;

- застаріле обладнання, малоефективні технології;

- дефіцит вітчизняної сировини для хімії органічного синтезу;

- неконкурентоспроможність вітчизняної продукції;

- забруднення довкілля.

Шляхи вирішення проблем:

- впровадження нових технологій;

- розширення асортименту продукції;

- використовування експортних можливостей України;

- розробка систем природоохоронних заходів.

1. Екологічні проблеми. Широке впровадження хімічних процесів в різних галузях господарства зумовило велику кількість викидів в атмосферу, стоків і відходів, небезпечних для навколишнього середовища. В центрах великої концентрації хімічних підприємств, особливо в містах, роль хімічних відходів збільшується в небезпечних концентраціях.

2. Безконтрольне використання та неправильне застосування багатьох продуктів хімічної промисловості як в промисловій сфері, так і в побуті.

3. Відсутність або недостатність важливих сировинних ресурсів (нафта, природний газ, фосфати, віскозна целюлоза, каучук, напівфабрикати, субстанції для ліків тощо)

4. Низький технічний та технологічний рівень виробництва, хронічне недозавантаження виробничих потужностей і неконкурентно-спроможність продукції більшості підгалузей комплексу

5. Висока матеріало- та енергоємність при майже монопольній залежності від імпорту енергоносіїв.

6. Неефективна галузева структура: переважають фондо- та енергоємні виробництва, дуже низький рівень наукоємних технологій і виробництв, відсутність завершених технологічних циклів продукції кінцевого споживання.

Оскільки хімічні підприємства є значними забрудниками довкілля, у перспективі розвиток галузі в країні має здійснюватися без будівництва нових підприємств, за рахунок технічного переоснащення і реконструкції діючих з впровадженням ресурсозберігаючих мало- і безвідходних технологій, схеми замкнутого водообороту.

Загалом, основними перспективами розвитку хімічної промисловості є:

1. Запровадження сучасних технологій, модернізація заводів, що виробляють найнеобхідніші ліки.

2. Хімізація народного господарства України сприяє широкому використанню мінеральних добрив у різних галузях та сферах народного господарства.

3. Потужна сировинна база для розвитку хімічної промисловості: унікальні родовища самородної сірки у Прикарпатті, значні родовища калійних солей, практично необмежені поклади кам’яної солі в Донбасі, Закарпатті і Прикарпатті.