Б-самостійна робота студентів

Контрольне завдання має бути виконано українською мовою в електронному вигляді, з інтервалом 1,5, загальним обсягом 20-25 сторінок. Текст друкується з дотриманням таких параметрів сторінки: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє – 15 мм, нижнє – 15 мм. Шрифт – Times New Roman. Робота повинна містити титульний аркуш, зміст завдання та відповіді у порядку, визначеному в завданні.

Письмова контрольна робота, що обов’язково виконується кожним студентом до початку заліково-іспитової сесії у терміни, встановлені інститутом післядипломної освіти і є фактичним допуском до заліку з навчальної дисципліни «Історія судівництва в Україні», складається з чотирьох частин:

*Тестове завдання передбачає постановлення трьох питань теоретичного змісту з наведенням різних варіантів можливих відповідей, з яких студент має обрати вірні відповіді. За виконання тестового завдання студент максимально може отримати 3 бали.

**Побудова структурно-логічної схеми передбачає з’ясування зв’язків правових інститутів із запропонованої тематики та логічне, послідовне, структурне їх формування (побудова) із застосуванням креслень, схем. Максимальна оцінка за цей вид завдання – 6 балів.

***Підготовка контрольних питань передбачає їх теоретичне викладення із посиланням на чинне законодавство, за кожне питання максимально можна отримати 5 балів.

****Наукова робота у формі реферату готується з обов’язковим розглядом дискусійного в науці питання з викладенням власної точки зору на дану проблему, яка підтверджується належними аргументами.

Для написання реферату необхідно опрацювати значну кількість літератури, не менше 10 джерел, відповідні законодавчі акти, лекційний матеріал тощо. При цьому доцільно на підставі аналізу джерел робити нотування, висновки. Це стосується і періодичної преси, і телерадіопередач. Це допоможе скласти план реферату.

Далі студент приступає до викладення думок, тобто починається процес написання реферату. Фактично це називається науковим дослідженням. Це будуть власні міркування з використанням окремих цитат інших авторів. На ці висловлювання потрібно робити посилання в тексті. Їх роблять по-різному. Наприклад, у самому тексті вказують автора і його працю, або в кінці сторінки з використанням індексів. Найкраще це робити в кінці реферату, де розміщений в алфавітному порядку список літератури з порядковими номерами. Тому в тексті після закінчення чужої фрази достатньо поставити квадратні дужки, в яких на першому місці стоїть порядковий номер літератури, а на другому – сторінка. Це виглядає, наприклад, так: [3;25].

Варто прислухатись ще й до інших порад. Зокрема, неетично писати «на мою думку» і т.п. Це стосується тих місць, де студент вводить нові поняття, визначення чи твердження. Краще зазначати «на нашу думку». Також не слід боятися не погоджуватися з думкою інших, навіть відомих вчених. При цьому треба обґрунтувати причину непогодження.

Існують певні вимоги до написання бібліографії інформаційного джерела. Так, спочатку пишуть прізвище автора, його ініціали. Потім назву праці, місце видання, рік і можна ще вказати кількість сторінок книги. Якщо праця автора розміщена у якомусь збірнику робіт, то після назви ставлять дві нахильні лінії, а далі пишуть назву збірника, місце, рік видання і на яких сторінках цей матеріал надрукований. При цьому інформаційні джерела треба писати мовою оригіналу.

Завершують реферат висновками. Тут необхідно вказати, чи досягнув автор мети дослідження, які конкретно отримав результати і чи можна їх використати у науково-практичній діяльності та інше. Непогано було б висловити свої пропозиції чи рекомендації з досліджуваної проблематики.

Кожен реферат повинен мати на початку вступ, але писати його потрібно після завершення змісту, висновків і списку літератури. У вступі роблять наголос на актуальності теми реферату, вказують авторів, які досліджували ці питання. Можна коротко висвітлити зміст окремих праць. Також потрібно вказати, що призвело до вибору даної теми. Далі треба сформулювати мету дослідження і методи його проведення. Крім того, обов’язково треба вказати, що автор хоче висловити у рефераті, які проблемні питання буде намагатись розкрити. Студенти повинні пам’ятати, що через оформлення реферату, через його зовнішній вигляд, викладач формує першу думку про зміст матеріалу. Це не означає, що потрібно використовувати дорогий папір та обкладинки, комп’ютерну верстку, яскраві фарби чи гарні малюнки. Це – справа автора. Але мова ведеться про інше, про ділову естетичну культуру. Вона полягає у вимогах, які висуваються до всіх праць.

Потрібно дотримуватись певного інтервалу між рядками тексту. Це допомагає кращому читанню і внесенню поправок чи зауважень викладача.

План реферату має міститись на початку тексту.

Максимальну оцінку за підготовку реферату можна отримати 15 балів.