З-ть населення – найбільш узагальнена хар-ка ек-ки. Вона відбиває досягнутий рівень ек-го розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. З-ть відображає ефективність використання труд. рес-в. Вона об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків.
Ек-на сутність з-ті полягає в тому, що з-ть нас-ня являє собою д-сть частини нас-ня щодо створення суспільного продукту.
Соціальна сутність з-т і відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю.
Існує також демографічна сутність з-ті, яка відображає взаємозалежність з-ті з віково-статевими хар-ми нас-ня та його структурою.
Групи зайнятого населення: наймані працівники; роботодавці; особи, які працюють за свій рахунок; члени виробничих кооперативів; члени сім’ї, які допомагають у роботі; працівники, які не класифікуються за статусом. За укр. Законодавством до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме: працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня на підприємствах незалежно від форм власності; громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві; вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади; громадяни, які служать у Збройних силах, прикордонних, внутрішніх військах; особи, які проходять підготовку та перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; зайняті вихованням дітей, доглядом за хворими; працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств та місій. Незайняте нас-ня - це працездатні громадяни у працездатному віці, які не мають постійної або тимчасової роботи, не шукають роботи, незареєстровані в державній службі зайнятості і мають дохід за межами трудової діяльності.
Форми і види з-ті.
Зайнятість нас- ня являє собою діяльність частини нас-ня щодо створення суспільного продукту. Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних і духовних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Форми з-ті:
1) Первинна – це з-ть за основним місцем роботи.
2) Вторинна – це додаткова з-сть.
В Україні в умовах перехідної ек-ки досить поширена нерегламентована форма з-ті – це д-сть працездатного нас-ня працездатного віку, яка виключена зі сфери соціально-трудових норм та відносин і не враховується державною статистикою. Нернглам. з-ть функціонує і як первинна, і як вторинна з-ть громадян.
Види з-ті хар-ть розподіл активної частини труд. рес-в за сферами використання праці, професіями, спеціальностями тощо.
Класифікація видів з-ті:
◄ За хар-ром д-сті:
1) робота в організаціях різних форм власності;
2) робота за кордоном і на спільних під-вах;
3) служба в армії;
4) навчання в денних навчальних закладах;
5) ведення домашнього господарства;
6) індивідуальна трудова д-сть;
7) виховання дітей у сім’ї;
8) догляд за хворими, інвалідами та людьми похилого віку;
9) інші види д-сті, встановлені законодавством.
◄ За соціальною належністю:
1) робітники;
2) професіонали, фахівці, технічні службовці;
3) керівники;
4) фермери;
5) підприємці.
◄ За особистим використанням роб. часу:
1) Повна з-ть – це д-сть протягом повного робочого дня, яка забезпечує дохід у нормальних для даного регіону розмірах.
2) Неповна з-сть – це д-сть протягом неповного роб. часу або з неповною оплатою чи з недостатньою ефективністю. Неповна з-сть може бути:
· Явною – зумовлена соц-ми причинами (необхідністю здобути освіту, професію підвищити кваліфікацію тощо)
· Прихованою – відображає порушення рівноваги між роб. силою та іншими виробничими факторами (зменшення обсягів виробництва, реконструкція під-ва тощо)
3) Часткова – це добровільна неповна зайнятість.
◄ За рівнем урбанізації:
1) з-ть у міській місцевості;
2) з-ть у сільській місцевості.
◄ За галузевою належністю:
1) з-ть у сфері матеріального виробництва;
2) з-ть у невиробничій сфері;
3) з-ть в окремих великих галузях (с/г, промисловість, будівництво тощо)
Окрім перелічених видів з-ті існують ще так звані нетрадиційні, до яких належать:
1) Сезонна з-сть – це з-ть, яка пов’язана зі специфікою виробництва.
2) Тимчасова – це робота за тимчасовими контрактами.
3) З-ть неповний роб. день - це робота в неповну робочу зміну у зв’язку з неможливістю забезпечити працівника роботою на повну форму роб. часу у зв’язку з модернізацією та реконструкцією виробництва або за власним бажанням працівника.
