ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема 1. Цивільне процесуальне право
Як галузь права
(колоквіум)
Питання для обговорення
1. Поняття правосуддя у цивільних справах.
2. Предмет і система цивільного процесуального права.
3. Джерела цивільного процесуального права.
4. Поняття цивільного процесу і його стадії.
5. Європейська Конвенція з прав людини та основоположних свобод і цивільне судочинство.
6. Міжнародні стандарти правосуддя.
7. Значення судової практики при застосуванні цивільного процесуального законодавства.
8.Наука цивільного процесуального права.
Список літератури
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. // Офіц.вісн.України. – 1998. – № 13.
Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів: Указ Президента України від 10.05.2006 р. // Там же. – 2006. – №19.
Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 // Бюл. Міністерства юстиції України. – 2000. – № 4.
Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 р. № 8.
Комаров В.В. Предмет цивільного процесуального права. – Х.: Юрид. акад., 1992.
Проблемы науки гражданского процессуального права / Под ред. В.В.Комарова. – Х.: Право, 2002.
Комаров В. Новелізація цивільного процесуального законодавства та засади нового Цивільного процесуального кодексу України // Вісн. Акад. прав. наук України, № 2 (33); № 3 (34). – Х., 2004. – С.467 – 482.
Тема 2. Принципи цивільного процесуального
Права
Питання для обговорення
1. Поняття принципів цивільного процесуального права.
2. Система принципів цивільного процесуального права.
Завдання
1. У судовому засіданні слухалась справа про захист честі, гідності та ділової репутації між громадянином П. та приватним телеканалом “Сігма”. Під час процесу журналіст Б., який брав участь у справі як співвідповідач, почав робити ві-деозйомку ходу судового засідання на відеокамеру мобільного телефону.
Дайте аналіз дій журналіста. Як повинна вирішитися ситуація якщо: а) позивач заперечує проти відеозйомки; б) позивач не заперечує проти відеозйомки; в) проти відеозйомки виступають інші співвідповідачи г) суд (суддя) заперечує проти відеозйомки судового засідання?
2. Семенова пред’явила позов до Юрової про розділення спадку, що відкрився після смерті її брата – чоловіка відповідачки. Позивачка указувала, що вона непрацездатна за станом здоров’я, одержує невелику пенсію і протягом багатьох років допомога брата була основним джерелом її існування. Прийшовши до висновку, що Семенова більше р. перебувала на утриманні Юрова, суд визнав за нею право на частину спадкового майна.
На рішення суду, яким було задоволено вимоги позивача, представник відповідача подав апеляційну скаргу. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував з наступних підстав. В основу рішення були покладені пояснення позивачки і допитаних по її клопотанню свідків. В той же час суд залишив без оцінки свідчення свідків з боку відповідачки, які стверджували, що позивачка на утриманні брата не знаходилася, мешкала окремо від нього, будучи членом сім’ї своєї дочки і зятя. Крім того, суд обгрунтував рішення свідченнями свідків, які в останньому судовому засіданні не допитувалися, а їх свідчення, що давались у минулих судових засіданнях іншому складу суду, не оголошувалися.
Які принципи процесу порушені по даній справі?
3. У районному суді розглядалася справа за позовом Ульянової до поліклініки №2 про відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю позивачки в результаті медичної помилки. В судовому засіданні позивачка заявила відвід судді – головуючому по справі – на тих підставах, що він лікується в поліклініці №2, а тому знаходиться в певній залежності від відповідача.
Чи є підстави для задоволення заявленого відводу?
У чому полягає принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки закону?
4. Богданов звернувся до суду з позовом про виселення з квартири своєї дочки Максимової з чоловіком і двома дітьми. В обгрунтовування позовних вимог Богданов послався на те, що його дочка і зять створюють своєю поведінкою умови, неможливі для сумісного мешкання з ними в одній квартирі. В судовому засіданні було допитано четверо свідків (по двоє з кожної сторони), що дали суперечливі свідчення. Рішенням місцевого суду у задоволенні позову було відмовлено. Відмовляючи у позові, суд виходив із того, що довід позивача про неможливість сумісного мешкання з відповідачами в судовому засіданні підтвердження не знайшов.
У апеляційній скарзі Богданов просив скасувати рішення суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права. Апеляційний суд визнав, що скарга підлягає задоволенню з тих підстав, що, оскільки відповідачі права на житлову площу не придбали, вони підлягають виселенню як тимчасові мешканці.
Чи є правильними дії суду? Чи порушені в даному випадку будь-які принципи цивільного судочинства?
5. В районному суді розглядалася справа за позовом Іванової до Іванова про розірвання шлюбу, розділення спільно нажитого майна, у тому числі житлового будинку, і про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. В судовому засіданні відповідач заявив, що позов відносно поділу спільно нажитого майна не визнає, виділу собі частки такого майна або компенсації за нього не вимагає, а віддає свою частку будинку і іншого майна позивачці в рахунок аліментів. Позивачка з волевиявленням відповідача погодилася. Суд в цій частині припинив провадження по справі у зв’язку із затвердженням мирової угоди. За умов мирової угоди за Івановою було визнано право власності на будинок і на всю решту спільно нажитого майна, а відповідач був звільнений від сплати аліментів.
Чи правильні дії суду?
6. Ш. звернулась до суду з позовом до В. про стягнення 44000 грн. Вона вказала на такі обставини. Після розірвання шлюбу з чоловіком А. в серпні 2003 р. вона продовжувала проживати з ним однією сім’єю і вести спільне господарство. У січні 2004 р. з метою спільного користування вони придбали автомобіль “Шевролє” за 85000 грн. Для покупки автомобіля вона передала А. 44000 грн із особистих заощаджень. Після смерті А. в червні 2005 р. його син від першого шлюбу В. оформив право на спадщину, відмовився добровільно виплатити компенсацію частки вартості автомобіля, яка являється її загальним із А. майном.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова (залишеним без змін апеляційним судом Харківської обл.) у позові Ш. відмовлено.
Ш. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України. У скарзі вона відзначила, що, вирішуючи даний спір, суд, зокрема, послався на те, що вона пропустила строк для пред’явлення претензій до відповідача, що прийняв спадок (ст.1281 ЦК). Разом з тим, як видно з позовної заяви і пояснень у суді, вона свої позовні вимоги обґрунтувала посиланням на положення цивільного законодавства про створення загальної власності і порушила питання про витребування належної їй частки майна (ст. 335 ЦК). Суд відмовив у задоволенні позову з тих мотивів, що позивачка порушила вимоги законодавства про спадщину. Це не відповідає процесуальному законодавству щодо права на визначення предмета та підстави позову, яке він реалізує шляхом подання до суду позовної заяви. Змінити предмет або підставу позову може тільки позивач у ході розгляду справи. Відмовивши в позові як кредиторові спадкодавця, суд вирішив спір, що не був предметом позову.
Яке рішення має ухвалити Верховний Суд України?
7. Ч. звернувся до суду з позовом до свого сина І. про стягнення 5000 грн, що дав йому в борг у лютому 2004 р. для придбання автомобіля. Позивач послався на те, що І. купив автомобіль, але борг не повертає, він же, учасник Великої Вітчизняної війни, став інвалідом другої групи і має потребу в грошах. Відповідач позов не визнав, не заперечуючи одержання від батька грошей, стверджував, що позивач подарував згадану суму, а не дав у борг.
Рішенням міського районного суду в позові відмовлено.
Відмову в задоволенні позову народний суд мотивував тим, що договір позики на суму понад 5000 р. повинний бути здійснений у письмовій формі. А доказу висновку такого договору позивач не надав.
У апеляційній скарзі Ч. зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим. Суд першої інстанції встановив, що 5000 грн, що належать позивачеві, були передані ним відповідачеві, але відповідач не представив доказів у підтвердження його доводу про те, що мав місце договір дарування, а не позики. Тому суд, не встановивши правову природу цього договору, вирішив спір усупереч матеріального закону та вимогам ст.10 ЦПК щодо правил змагальності сторін у цивільному процесі.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд?
Тема 3. Цивільні процесуальні правовідносини
(колоквіум)
1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
2. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин.
3. Елементи цивільних процесуальних правовідносин.
Список літератури
В.В. Комаров., П.І. Радченко. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти. – К.: Навч. метод. каб. вищ. освіти, 1991.
Проблемы науки гражданского процессуального права /Под ред. В.В.Комарова – Х.: Право, 2002.
Тема 4. Склад суду, відводи
(для самостійного вивчення)
1.Правосуб’єктність органів судової влади.
2.Система судів цивільної юрисдикції.
3.Склад суду.
4.Відвід судді.
Тема 5. Цивільна юрисдикція
Завдання
1. У жовтні 2004 р. внаслідок ДТП, що сталася через випадковий розрив одного з коліс автобуса, були спричинені тілесні ушкодження одній з його пасажирок Самойленко. Постановою від 23.05.2005 р. орган дізнання відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом вказаного ДТП за відсутності складу злочину в діях осіб, що експлуатували автобус.
Потерпіла пасажирка Самойленко звернулася до власника автобуса Хохлова з вимогами про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, заподіяної їй джерелом підвищеної небезпеки під час ДТП. Хохлов, у свою чергу, на підставі належним чином оформленого страхового полісу звернувся з відповідною претензію до ЗАТ “Міська страхова компанія” про виплату відповідної страхової суми потерпілій пасажирці Самойленко. Але ЗАТ “Міська страхова компанія” відмовилося виплатити страхову суму, посилаючись на те, що “...в п.1 Поліса... визначено, що Страхувальник забезпечує відшкодування шкоди, спричиненої потерпілим – третім особам внаслідок ДТП, яке сталося в період дії цього полісу, і винним був визнаний володілець (водій) транспортного засобу”, тобто у зв’язку з тим, що водія автобуса не визнано винним в одержанні Самойленко тілесних ушкоджень.
Вважаючи відмову у виплаті страхової суми необґрунтованою, Хохлов звернувся до місцевого суду з позовом до ЗАТ “Міська страхова компанія” про тлумачення змісту правочину, оскільки, як він вважає, вказане ДТП підпадає під поняття страхового випадку згідно з положеннями про умови виплати страхової суми, вказаних у полісі.
Ухвалою від 26.09.2005 р. суддя відмовив у відкритті провадження у справі на тій підставі, що такі вимоги не підлягають розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК).
Чи правильні дії судді? Визначте коло справ, які розглядаються в порядку цивільного судочинства. Якими спільними критеріями вони характеризуються? Чи є у даному випадку спір про право?
2. Борисенко звернувся до Васильківського районного суду Київської обл. з позовом до Петренка про усунення
перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди посилаючись на те, що відповідач самовільно захопив частину його земельної ділянки площею
0,04 га, обгородив її і відмовляється звільнити. Цими неправомірними діями завдає йому моральної шкоди.
У ході судового розгляду Борисенко підтримав свої позовні вимоги, зазначивши, що звертався за вирішенням спору щодо меж земельної ділянки до Петрівської сільської ради Васильківського р-ну, однак Петренко із рішенням сільської ради був незгодний і не виконав його.
Ухвалою Васильківського районного суду провадження у справі закрито на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України. Закриваючи провадження у справі, суд виходив із того, що даний спір не підлягає розгляду в судах, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори в межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користуванні громадян, вирішуються органами місцевого самоврядування.
Дайте оцінку діям суду. Які органи уповноважені законом вирішувати земельні спори? Чи поширюється юрисдикція суду на всі земельні спори?
3. Смирнов звернувся до Лисичанського міського суду Луганської обл.з позовною заявою до Лисичанського міського відділу УМВС України в Луганській обл.про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він займається підприємницькою діяльністю в галузі пасажирських перевезень на автобусі, який знаходиться у його власності. Приблизно о 13 год 45 хв 1 березня 2006 р. у м. Лисичанську трапилася дорожньо-транспортна пригода за участю водія, який здійснював перевезення пасажирів, і водія Лисичанського МВ УМВС на службовому автомобілі останнього. В діях водія МВ УМВС вбачаються порушення Правил дорожнього руху. Внаслідок ДТП автобусу, який йому належав, спричинені пошкодження, йому особисто моральна шкода.
Ухвалою Лисичанського міського суду Смирному відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що позивач є приватним підприємцем, його позовними вимогами є відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої йому під час та у зв’язку із здійсненням ним підприємницької діяльності, відповідачем є юридична особа. У мотивувальній частині ухвали також було зазначено, що відповідно до ст. 1 ГПК України суб’єкти підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, і оскільки господарські відносини регулюються Господарським кодексом України, то ця справа не може розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Чи правильні дії суду? За якими критеріями здійснюється розмежування юрисдикції загальних і господарських судів?
4. У березні 2006 р. Мірошниченко звернулася до суду із позовною заявою про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 29.05.2005 р. Путивльський районний суд Сумської обл. виніс постанову про порушення кримінальної справи проти неї, а 31.01.2006 р. Апеляційний суд Сумської обл.скасував зазначену постанову районного суду й провадження у справі закрив. Позивачка просила суд стягнути на її користь 7 тис. 464 грн як компенсацію за завдану моральну шкоду.
Суддя Путивльського районного суду ухвалою від 10.04.2006 р. відмовив Мірошниченко у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд виходив із того, що згідно з п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” матеріальна та моральна шкода, заподіяна при здійсненні правосуддя, відшкодовується державою лише безпідставно засудженій особі в разі скасування вироку як неправосудного.
Чи правильні дії судді? Як має діяти суддя у даному випадку?
5. У вересні 2005 р. Науменко звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ “Вторметекспорт”, ЗАТ “Транс-порт” про визнання недійсним договору експедиції на підставі ст. 50 ЦК УРСР 1963 р. (недійсність угоди юридичної особи, що суперечить її цілям). У судовому засіданні позивач пояснив, що 15.11.2002 р. між відповідачами було укладено договір експедиції згідно з умовами якого ЗАТ “Транс-порт” як експедитор зобов’язалось видавати ТОВ “Вторметекспорт” як клієнту квитанції експедитора на вантаж, а клієнт – сплачувати винагороду у розмірі 7000 доларів США за будь-яку тонну вантажу. Договором також було передбачено загальний обсяг вантажу – 520 т, а загальна ціна договору склала
3 640 000 доларів США. Позивач зазначив, що економічна вигода для ТОВ “Вторметекспорт” не відповідає затратам, а тому суперечить цілям діяльності цього товариства і порушує його, позивача, права як учасника ТОВ “Вторметекспорт”. З часом позивач уточнив позовні вимоги і просив визнати зазначений договір недійсним на підставі ст. 58 ЦК УРСР як мниму угоду.
Заслухавши пояснення сторін, суддя Приморського районного суду м. Одеси прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 205 ЦПК України у зв’язку з тим, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, про що постановив відповідну ухвалу від 27.11.2005 р. У мотивувальній частині ухвали було зазначено наступне: “З матеріалів справи вбачається, що договір експедиції, який просив визнати недійсним позивач, укладено між двома юридичними особами: ЗАТ “Транс-порт” і ТОВ “Вторметекспорт”, а позивач не належить до тих суб’єктів, між якими виникли спірні правовідносини щодо укладення договору. Науменко фактично пред’явлені вимоги в інтересах юридичної особи – ТОВ “Вторметекспорт”, яке було учас-ником спірних правовідносин, однак такий позов не заявляло. ТОВ є юридичною особою, діє на підставі статуту, тому саме йому як учаснику зазначених правовідносин належить право оскаржувати у встановленому законом порядку договір, про який йшлося у позовній заяві. Посилання позивача на те,
що приводом для звернення до суду стало порушення його прав як учасника ТОВ “Вторметекспорт”, спростовується встановленими судом обставинами й не відповідає змісту його вимог і чинному цивільному процесуальному законодавству. З огляду на викладене та відповідно до ст. 15 ЦПК України і ст. 12 ГПК України, справа належить до юрисдикції не загальних, а господарських судів, а тому провадження у справі підлягає закриттю з підстав, визначених п. 1 ст. 205 ЦПК України”.
Дайте оцінку діям судді.
Тема 6. Підсудність цивільних справ
Завдання
1. Суддя апеляційного суду Харківської обл. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ
“Агросоюз”, про відшкодування шкоди, спричиненої його автомобілю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини водія ТОВ “Агросоюз”. Відповідач звернувся до Верховного Суду України з клопотанням про визначення підсудності даної справи, оскільки однією зі сторін у справі є суддя.
Суддя Верховного Суду України ухвалою задовольнив клопотання відповідача та визначив підсудність даної цивільної справи Чутівському районному суду Полтавської обл.
Чи правомірні дії відповідача та судді Верховного Суду України? Який вид підсудності має застосовуватися до даної цивільної справи? Визначте, якому суду підсудна дана цивільна справа, якщо позивач проживає на території Московськогор-ну м. Харкова, відповідач має юридичну адресу на території Київського р-ну м. Харкова, шкода була спричинена на території Дзержинського р-ну м. Харкова.
2. 28.11.2005 р. Ливак Г.П. звернулася до Люботинського міського суду Харківської обл. з позовом до Бортнянського С.В., 1993 р.н., про визнання права власності на майно. Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що з жовтня 2003 р. вона проживала однією сім’єю з Бортнянським В.Ю. у м. Люботин. Вони мали єдиний бюджет, вели спільне господарство та за період спільного проживання придбали майно: автомобіль ВАЗ-2113, будівельні матеріали, предмети домашньої обстановки та побуту. Бортнянський В.Ю. 04.03.2005 р. помер. Його єдиним спадкоємцем є Бортнянський С.В., який проживає на території Київського р-ну м. Харкова. Ухвалою судді Люботинського міського суду Харківської обл.від 06.12.2005 р. провадження у справі було відкрито й призначене попереднє судове засідання. Законний представник Бортнянського С.В. Бортнянська М.О. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу про відкриття провадження у справі скасувати як таку, що постановлена з недотриманням правил підсудності.
Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню? Якому суду підсудна дана цивільна справа?
3. Прокурор звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою в інтересах малолітньої
Ількової Г.К. до Ількової О.К. про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Суддя Печерського районного суду м. Києва ухвалою від 15.05.2006 р. повернув позовну заяву прокурору у зв’язку з тим, що остання не підсудна даному суду.
В апеляційній скарзі прокурор просив ухвалу Печерського районного суду від 15.05.2006 р. скасувати як таку, що постановлена з недодержанням правил підсудності. Свої вимоги прокурор мотивував тим, що малолітня Ількова Г.К., в інтересах якої він звертався з позовом до суду, проживає в дитячому будинку, що розташований на території Печерського р-ну м. Києва.
Чи підлягає апеляційна скарга прокурора задоволенню? Який вид підсудності має застосовуватися до даної цивільної справи?
4. У березні 2007 р. Шовков М.І. звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Оленіна П.Р. про визнання права власності на будинок і відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 12 Закону України “Про власність” та ст. 23, 1167 ЦК. У позовній заяві зазначалося, що у вересні 2005 р. відповідач позичив у нього строком на три місяці 750 доларів США. В угоді, яку вони уклали, було обумовлено, що в разі неповернення відповідачем у визначений строк суми боргу він передає Шовкову М.І. у власність житловий будинок у селищі Володимирівці Волноваського р-ну Донецької обл. Всі спори, що могли виникнути з зазначеної угоди, сторони домовилися вирішувати у Київському районному суді м. Харкова за місцем проживання Шовкова М.І. Цю домовленість відповідач засвідчив письмовою розпискою. У визначений строк відповідач борг не повернув і відмовився передати Шовкову М.І. права на спірний будинок, чим заподіяв останньому моральну шкоду.
Якому суду підсудна дана справа? Що таке договірна підсудність і в яких випадках її правила не можуть застосовуватися? Яке рішення має прийняти суддя Київського районного суду м. Харкова?
5. Теренова Д.М. звернулася до Старокиївського районного суду м. Києва з позовною заявою до Теренова О.М., третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на боці відповідача – Київське міське управління юстиції, про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини. 19.12.2005 р. ухвалою судді Старокиївського районного суду
м. Києва позовну заяву було повернуто позивачці для подання до належного суду.
Теренова Д.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Старокиївського районного суду м. Києва скасувати, посилаючись на те, що визнання її відмови від прийняття спадщини недійсною надасть їй право отримати спадкове майно, до складу якого входить 1/5 частина квартири, що знаходиться на території Старокиївського р-ну.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва?
6. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2005 р. повернуто для подачі до належного суду заяву банку в особі філії Київського регіонального управління про видачу судового наказу про стягнення з Мілкіши К.Г. та ТОВ “Беркут” 3178,27 грн боргу. Повертаючи заяву банку в особі філії Київського регіонального управління про видачу судового наказу про стягнення з Мілкіши К.Г. та ТОВ “Беркут”
3178,27 грн боргу, суддя районного суду виходив з того, що
Мілкіши К.Г. проживає у смт.Мерефа Харківської обл. а фактичним місцезнаходженням ТОВ “Беркут” є м. Львів. У поданій апеляційній скарзі Банк в особі філії Київського регіонального управління просив скасувати ухвалу суду першої інстанції, а заяву передати для розгляду по суті до того самого суду. Заявник зазначав, що суддя, повертаючи заяву для подачі до належного суду, не звернула уваги, що один з боржників, а саме ТОВ “Беркут”, зареєстровано в Печерському р-ну м. Києва.
Яке рішення має прийняти апеляційний суд м. Києва? Який вид підсудності має застосовуватися до даної справи?
7. Лисова К.А. звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовною заявою до Ірвіна М.В. та ТОВ “Імпортер” про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 21.10.2006 р. справа передана на розгляд Дзержинського районного суду м. Харкова внаслідок задоволення клопотання Ірвіна М.В. про передачу справи за місцем його проживання. Лисова К.А. подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу про передачу справи на розгляд Дзержинського районного суду скасувати, а справу повернути на розгляд до Київського районного суду м. Харкова, оскільки, задовольняючи клопотання Ірвіна М.В., суддя не врахував, що відповідач змінив місце проживання після відкриття провадження у справі.
Чи підлягає апеляційна скарга задоволенню?
Тема 7. Сторони в цивільному процесі
Питання для обговорення
1.Особи, що беруть участь у справі як суб’єкти процесуальної діяльності
2.Поняття та ознаки сторін у цивільному судочинстві
Завдання
1. Колосова X. подала позов на Колосову С. і Колосову К. про визнання недійсним договору дарування житлового будинку. Позивачка зазначила, що на вимогу відповідачок, які є дочками і обіцяли не порушувати її права володіння
і користування будинком, допомагати у веденні домашнього
господарства, вона 17 березня 2004 р. уклала договір дарування їм будинку. Відповідачки не виконували своїх зобов’язань, створювали умови, за яких вона не могла проживати у будинку, залишали її без догляду в зимовий період, Посилаючись на те, що угоду уклала внаслідок помилки, позивачка просила задовольнити її вимоги.
Визначте осіб, які беруть участь у справі.
2. Водієм Захаровим на автомобілі, що належить
АТП 21003, була заподіяна шкода здоров’ю Старкова. За порадою адвоката потерпілий звернувся до суду з позовом на водія Захарова про відшкодування збитків. У судовому засіданні суддя пояснив позивачу, що він подав позов до неналежного відповідача, бо належним відповідачем може виступити тільки АТП 21003. На пропозицію суду про заміну неналежного відповідача позивач не дав своєї згоди. Тоді суд згідно зі ст.33 ЦПК притягнув до справи АТП 21003 як співвідповідача.
Чи правильно вчинив суд?
3. ЖЕУ звернулося до суду з позовом на Симагіну про
виселення, посилаючись на те, що після смерті наймачки однокімнатної квартири Лизунової там залишилася проживати відповідачка, яка доглядалаза Лизуновою, і її дочка Ярова (17 років). Як тимчасова мешканка Симагіна самостійного права на житлову площу не придбала і тому підлягає виселенню без надання їй іншого житла. У судовому засіданні Симагіна просила суд відмовити у задоволенні позову, оскільки ЖЕУ є неналежним позивачем.
Як повинен діяти суд? Визначте склад осіб, які беруть участь у справі.
4. Вироком районного суду Гриценко був засуджений
до позбавлення волі з конфіскацією майна. Вироком був задоволений позов м’ясокомбіната, на користь якого з Гриценка було відшкодовано 6670 грн. Дружина засудженого Тищенко звернулася до суду з позовом про виключення з опису і звільнення від арешту телевізора і магнітофона, вказуючи, що ці речі, включені у вирок у кримінальній справі, належать їй на праві приватної власності.
Визначте склад учасників у цій справі. Які види множинності осіб можуть бути на стороні відповідача?
5. Проскурін подав позов про виселення Скригіна з житлового будинку, що належав позивачеві, посилаючись на потребу в житловому приміщенні у зв’язку з одруженням сина і народженням онука. При розгляді справи у суді Проскурін помер.Сини померлого Віктор і Федір звернулися до суду з клопотанням допустити їх до участі у справі як співпозивачів.
Чи підлягає задоволенню клопотання братів Проскуріних? У чому відмінність вступу у процес правонаступників від заміни неналежної сторони?
6. Паскевич, керуючи за дорученням автомобілем “Шкода”, що належить його братові, в результаті створеної аварійної ситуації підлітком Косенком (15 років), який виїхав велосипедом на проїжджу частину дороги, вчинив наїзд на автомобіль ГАЗ-3110, що стояв біля аптекоуправління. Аптекоуправління звернулося до суду з позовом на Паскєвича про відшкодування збитків. У судовому засіданні Паскєвич заявив, що він є неналежним відповідачем і попросив притягти відповідачами батьків неповнолітнього Косенка.
Визначте сторони у даній справі. Який порядок заміни неналежної сторони в цивільному процесі?
7. Студент Колесов (17 років) звернувся до суду з позовом проти ресторану “Люкс” про відшкодування 550 грн посилаючись на те, що при відвідуванні ресторану він здав у роздягальню пальто, яке йому не повернули. Суддя запропонував Колесову переписати позовну заяву і співпозивачем указати кого-небудь із своїх батьків, мотивуючи тим, що Колесов є неповнолітнім.
Визначте склад осіб, які повинні брати участь у даній справі. Чи правомірні дії судді? Чи можуть брати участь у цій справі батьки Колесова?
Тема 8. Треті особи в цивільному судочинстві
Завдання
1. І. звернувся з позовом до Д. про витребування з чужого незаконного володіння відеомагнітофону “Samsung”. Під час проведення судових дебатів до канцелярії суду надійшла позовна заява Р., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У позовній заяві він зазначав, що спірний відеомагнітофон належить саме йому, у свій час він надав його у користування І. Суддя допустив Р. до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору і після дослідження обставин справи за участю Р. постановив рішення на його користь, відмовивши І. у задоволенні позовних вимог.
Чи правильні дії судді? Що таке предмет спору? Якими правами користуються треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору?
2. Водій ЗАТ “АТП-61423” К. під час керування автобусом вчинив дорожню аварію, внаслідок чого було заподіяно шкоду Д., що звернувся до суду з позовом до ЗАТ “АТП-61423”, вимагаючи відшкодування вартості зіпсованих внаслідок ДТП речей. Під час розгляду справи відповідач звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі К. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Суд це клопотання задовольнив і притягнув К. до участі у справі. Під час розгляду справи К. були надані докази, які повністю спростовували позицію позивача, внаслідок чого у задоволенні позову було відмовлено.
Чи правильні дії суду? За наявністю яких підстав закон пов’язує можливість участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?
3. С. після смерті батька одержав у спадщину житловий будинок. Згідно з умовами заповіту він повинен був надати одну із кімнат будинку у довічне користування Р. На прохання Р. надати кімнату у користування С. відмовив, пояснивши це тим, що цю кімнату зараз займає наймач Т., з яким було укладено договір найму. Р. звернувся з позовом до С., вимагаючи передання йому у користування кімнати. Під час розгляду справи С. заявив клопотання про притягнення до участі у справі Т. як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Т. з’явився за викликом суду і у судовому засіданні надав пояснення у справі на користь відповідача.
Чи є підстави для задоволення такого клопотання? Якими правами користуються у процесі треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?
4. Д. уклав договір позики з А., за яким позичав А.
25 тис. грн на один рік. Через деякий час Д. здійснив поступку вимогою, передавши свої права як кредитора за договором позики С. Оскільки А. не повернув гроші у встановлений договором строк, С. звернувся до нього з позовом про стягнення грошей. Під час розгляду справи Д. звернувся до суду з заявою про допуск його до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на боці позивача.
Чи є підстави для задоволення такої заяви? Який процесуальний порядок допуску до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору?
5. У суді слухалась справа за позовом М. до Л. про визнання права власності на одну третину житлового будинку. Після видалення суду до нарадчої кімнати для постановлення рішення по справі до канцелярії суду надійшла позовна заява Ш., який просив допустити його до участі у справі як третю особу, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Суд відмовив у прийнятті позовної заяви Ш., постановивши про це ухвалу.
До якого моменту в справу може вступити третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору? Чи правомірні дії суду?
6. Б. звернувся з позовом до Г. про витребування з чужого незаконного володіння автомобіля марки BMW, який у свій час був викрадений у нього і внаслідок здійснених органами внутрішніх справ дій знайдений у Г. Під час розгляду справи Г. зазначав, що він є добросовісним покупцем і звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, К., у якого він придбав цей автомобіль. К., у свою чергу, також звернувся до суду з клопотанням про притягнення до участі у справі як третьої особи В., у якого К. придбав цей автомобіль.
Чи підлягає задоволенню клопотання Г.? Чи підлягає задоволенню клопотання К.?
7. У суді розглядався позов А. до С. та приватного нотаріуса Г. про визнання договору позики неукладеним та виконавчого напису недійсним. Суд позов задовольнив. В апеляційному суді рішення суду першої інстанції було скасоване та постановлено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
А. звернувся із касаційної скаргою до Верховного Суду України з проханням про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України задовольнила касаційну скаргу частково, скасувала всі постановлені по справі рішення і відправила справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи зазначені рішення, колегія суддів зазначила, що, оскільки позивач стверджував, що позикове зобов’язання укладено у зв’язку з компенсацією сум по договору купівлі-продажу акцій, тобто для приховання від держави справжніх доходів, то під час по-вторного розгляду справи суду першої інстанції слід залучити до участі у справі як третю особу державу в особі органів, які її представляють (податкові органи, органи прокуратури).
Чи правильні дії Верховного Суду стосовно залучення органів держави як третіх осіб по даній справі?
Тема 9. Участь у цивільному процесі органів та осіб,
