Розділ І. Загальні положення цивільного процесу

ВСТУП

Навчальна дисципліна "Цивільний процес" включає поняття про предмет і систему цивільного процесуального права, принципи цивільного судочинства, суб'єкти цивільних процесуальних правовідносин, процесуальні строки й судові витрати, докази й доказування, юрисдикцію та підсудність, види провадження цивільного процесу в суді першої інстанції та при перегляді судових рішень, виконання судових рішень, господарське та адміністративне судочинство, третейське судочинство, нотаріальний процес тощо.

Вивчення курсу передбачає розуміння студентами значення основних категорій цивільного процесуального права, змісту процесуальних інститутів, постанов пленумів Верховного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оволодіння навичками правильного тлумачення норм цивільного процесуального права та практичного їх застосовування при вирішенні конкретних судових справ, досвідом аналітичної роботи.

У результаті опанування навчальної дисципліни "Цивільний процес" студенти повинні:

- знати стан основних проблем науки цивільного процесуального права; сутність процесуальних категорій; функції судової влади в системі державної влади та форми їх здійснення; суть і значення цивільної процесуальної форми; джерела цивільного процесуального права та їх структуру; поняття й значення цивільних процесуальних правовідносин, їх місце у механізмі правового регулювання; правовий статус суду та осіб, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов'язки: чинні норми цивільного процесуального права, зміст правових інститутів; систему процесуальних актів та вимоги, яким вони мають відповідати; порядок реалізації судових постанов; несудові та альтернативні форми захисту цивільних прав і законних інтересів; практику застосування цивільного процесуального законодавства, перспективні та основні напрямки розвитку цивільного процесуального законодавства, його адаптації до міжнародних стандартів здійснення правосуддя у цивільних справах;

- уміти правильно тлумачити та застосовувати норми цивільного процесуального права; використовувати дані науки цивільного процесуального права для вирішення професійних завдань; оцінювати докази у цивільній справі; складати цивільно-процесуальні документи й ділову документацію; аргументувати власну точку зору та прийняте рішенння.

ЗАТВЕРДЖЕНО

вченою радою Національного університету "Юридична академія України

імені Ярослава Мудрого"

(протокол № 9 від 22 квітня 2011 р.)

2. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕС"

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Сфера цивільного процесу. Судовий захист прав і охоронюваних законом інтересів. Сутність правосуддя в цивільних справах і цивільного судочинства. Система судів цивільної юрисдикції. Поняття цивільного процесу (цивільного судочинства). Цивільне судочинство й інші форми судочинства. Професія судді і судовий метод.

Доступність правосуддя в цивільних справах і право на справедливий судовий розгляд. Усесвітній рух доступу до правосуддя. Доступність правосуддя як міжнародний стандарт. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод і її застосування в цивільному судочинстві. Право на справедливий судовий розгляд та його складові. Роль Ради Європи в гармонізації цивільного процесуального законодавства та практика його застосування. Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи щодо доступності правосуддя в цивільних справах.

Цивільне процесуальне право як галузь права. Предмет цивільного процесуального права. Метод правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин. Цивільне процесуальне законодавство. Межі дії цивільного процесуального закону. Судова практика в цивільному судочинстві. Наука цивільного процесуального права. Видатні представники науки цивільного процесуального права кінця XIX – початку XX ст. (О. Бюлов, Є.В. Васьковський, А.Х. Гольмстен, В.М. Гордон, І.Ф. Тимковський, A.B. Куніцин, П.П. Цитович, В.П. Даневський, М.А. Гредескул, Б.В. Попов, Т.М. Яблочков). Учені процесуалісти радянської доби (А.О. Добровольський, М.А. Гурвич, Н.О. Чечина, Д.М. Чечот, О.Ф. Клейнман, СЮ. Кац, М.Й. Штефан, В.К. Пучинський, В.М. Семенов, К.С. Юдельсон, І.М. Зайцев, Ю.К. Осипов). Представники західноєвропейської науки цивільного процесуального права (лорд Вульф, М. Кап-пеллетті, Ж. Сталев, М. Савчук, А. ІДукерман, Дж. Якобс, Д. Йолович, Дж. Таруффо, Г. Хазард, Р. Штюрнер).

Принципи цивільного судочинства та їх система. Поняття та система принципів цивільного судочинства. Загальновизнані принципи права та судове правозастосування (верховенства права, правової визначеності, субсидіарності тощо). Правові аксіоми в цивільному судочинстві.

Окремі принципи цивільного судочинства. Принцип законності. Принцип незалежності суддів та підкорення їх тільки закону. Принцип рівності учасників перед законом та судом. Принцип гласності судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження. Принцип національної мови. Принцип обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов суду. Принцип диспозитивності. Принцип змагальності. Принцип рівноправності сторін.

Склад суду, апарат суду, відводи. Правосуб'єктність органів судової влади. Склад суду. Помічник судді, консультант суду. Секретар судового засідання. Судовий розпорядник. Відвід судді та працівників апарату судів.

Цивільна юрисдикція. Поняття цивільної юрисдикції. Юрисдикція суду щодо справ позовного провадження. Юрисдикція суду щодо справ наказного провадження. Юрисдикція суду щодо справ окремого провадження.

Підсудність цивільних справ. Поняття підсудності. Види підсудності. Правила територіальної підсудності цивільних судів. Наслідки порушення правил підсудності. Порядок передачі справ з одного суду до іншого.

Сторони. Поняття сторін. Процесуальні права та обов'язки сторін. Процесуальна співучасть. Неналежний відповідач і порядок його заміни. Залучення співвідповідачів. Процесуальне правонаступництво.

Треті особи. Поняття третіх осіб. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб. Підстави та форми участі в цивільному процесі Уповноваженого Верховної Ради України, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які захищають права інших осіб. Порядок порушення цивільної справи на захист прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. Участь органів державної влади та місцевого самоврядування в процесі для подання висновку у справі.

Представництво в суді. Поняття представництва в суді та його відмінність від суміжних процесуальних інститутів. Види судового представництва. Процесуальне становище та повноваження представника в суді.

Особи, що сприяють здійсненню правосуддя. Свідок. Експерт. Спеціаліст. Перекладач. Особа, яка надає правову допомогу.

Процесуальні правовідносини та умови процесуальної діяльності. Поняття цивільних процесуальних правовідносин. Передумови виникнення цивільних процесуальних правовідносин. Елементи цивільних процесуальних правовідносин. Судовий розсуд.

Зловживання процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами як наукова проблема. Поняття зловживання процесуальними правами. Види зловживань процесуальними правами. Протидія зловживанню процесуальними правами.

Процесуальні строки. Поняття процесуальних строків та їх види. Обчислення процесуальних строків. Продовження та поновлення процесуальних строків. Службові строки.

Судові витрати. Поняття і види судових витрат. Судовий збір. Види витрат, пов'язані з розглядом справи. Повернення судового збору та коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи. Розподіл судових витрат між сторонами.

Заходи процесуального примусу. Поняття процесуального примусу. Види заходів процесуального примусу. Підстави застосування заходів процесуального примусу. Відшкодування майнових збитків.

Доказування в цивільному судочинстві. Поняття і мета судового доказування. Поняття судових доказів. Предмет доказування. Факти, які не потребують доказування. Належність доказів і допустимість засобів доказування. Оцінка судових доказів. Забезпечення доказів.

Судові докази. Пояснення сторін і третіх осіб. Право сторін "на кривду". Показання свідків. Письмові докази. Речові докази. Висновок експерта.