Список літератури за темою. Барабаш О.Т. Відповідальність за порушення трудової дисципліни

 

Барабаш О.Т. Відповідальність за порушення трудової дисципліни. – К.: Вища школа, 1997.

Барабаш О.Т. Дисципліна праці. – Навч. посібник – Харків: УкрЮА, 1994.

Бородін І. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарне провадження // Право України. – 2006. – № 12. – С. 93–97.

Домбругова А. Розірвання трудового договору як захід дисциплінарного стягнення // Юрид. України. – 2003. – № 8. – С. 67–73.

Кожушко С. Трудова дисципліна у системі елементів трудових правовідносин //Право України. – 2005.– № 9.– C. 89–91.

Неумивайченко Н. Правила поведінки державних службовців // Право України. – 2001. – № 2. – С. 80 – 83.

Панасюк О. Про “внутрішній трудовий розпорядок” як категорію трудового права // Право України. – 2005. – № 4. – С. 100–104.

Угрюмова Г. Дисципліна праці: розвиток та удосконалення інституту // Право України. – 2006.– № 1.–C. 40–43.

Хуторян Н.М. Правове регулювання дисципліни праці в новому Кодексі України про працю // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Відп. ред. Н.М. Хуторян. – К.: Ін Юре, 1999. – С. 103 – 117.

Щербина В.І. Дисциплінарні санкції: проблеми ефективності в умовах ринкових відносин // Підприємництво, госп-во і право. – 2006. – № 10. – С. 45–49.

Яковлєва Г.О. Щодо поняття грубого порушення трудових обов’язків // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 51. – С. 163 – 170.

Ярошенко О.М. Дисципліна праці і відповідальність за її порушення. // Проблеми законності. Вип.34. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – С. 142–146.

Тема 13. Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації

Питання для обговорення

 

1. Поняття, значення і функції матеріальної відповідальності у трудовому праві. Її відмінності від цивільно-правової відповідальності.

2. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників.

3. Види матеріальної відповідальності працівників.

4. Випадки, що виключають матеріальну відповідальність.

5. Зміст і порядок укладення договору про повну матеріальну відповідальність.

6. Визначення розміру та порядок покриття матеріальної шкоди, заподіяної працівником.

7. Відшкодування моральної шкоди у трудових відносинах.

 

Завдання

74. Виконроб Усенко не надав своєчасно відповідних розпоряджень, а тому бригаду не було забезпечено цементом. Бригада з 22 осіб не працювала повний робочий день, і за час простою робітникам було виплачено 5000 грн. Директор тресту видав наказ про відрахування із зарплати Усенка всієї суми, виплаченої робітникам. Місячна ставка Усенка становить 1900 грн, а середній заробіток – 2300 грн. Усенко звернувся до суду.

З’ясуйте, чи є підстава та умови для матеріальної відповідальності Усенка. Вирішіть справу.

75. На меблевій фабриці “Зоря” неодноразово мали місце випадки простою робітників з вини слюсаря-наладчика Олексенка. Часто Олексенко, одержавши заявку на наладку, цю роботу не виконував, прогулювався територією заводу, передчасно йшов на перерву. Власник був змушений виплатити робітникам за простій не з їх вини 4500 грн. За несвоєчасну наладку, в результаті якої допущено простій і заподіяна фабриці шкода, власник відрахував із зарплати Олексенка 50 відсотків суми, виплаченої за простій працівникам.

Чи є підстави та умови притягнення Олексенка до матеріальної відповідальності? Чи правомірні дії адміністрації?

76. Сільгосппідприємство пред’явило позов до агронома Кушніра про стягнення вартості дерев, які загинули з його вини за таких обставин: агроном Кушнір прочитав у журналі “Сад і город” про спосіб збереження дерев шляхом обмазки їх сумішшю негрола із солом’яною золою. Кушнір обмазав дерева сумішшю, а навесні вони загинули. Заперечуючи проти позову, Кушнір пояснив, що він намагався врятувати дерева від потрави їх зайцями, які кожної зими знищували до чверті саду.

Чи є вина Кушніра в загибелі саду? Чи нанесена матеріальна шкода сільгосппідприємству? Як повинен бути вирішений спір?

77. У сільськогосподарському кооперативі на площі 60 га не зійшов соня­шник. При перевірці виявилося, що тракторист Івакін посадив на­сіння втричі глибше, ніж передбачалося технологією. Дирек­тор сільськогосподарського кооперативу видав наказ про відрахування з зарплати тракториста вартості неодержаного соняшника, виходячи із середньої врожайності

Чи є в даному випадку підстави для притягнення 1вакіна до матеріальної відповідальності? Чи правомірний наказ дирек­тора?

78. Директор ТОВ видав наказ про відраху­вання з їздових Ноженка та Остапенка 3250 грн. У наказі вказувалося, що їздові несвоєчасно подавали зелену підкормку для корів, внаслідок чого надої молока знизилися порівняно з минулим літом на 528 л.

Чи законний наказ? Чи є підстава та умови для при­тягнення їздових до матеріальної відповідальності?

79. Водій сільгосппідприємства “Першотравневий” Черленяк, використову­ючи без дозволу адміністрації автомашину в особистих цілях, потрапив у аварію. Вартість ремонту склала 1800 грн. Крім цього, внаслідок дощу загинуло на току зерно вартістю 7400 грн., яке нічим було вивезти. Директор сільгосппідприємства подав позов про стягнення з Черленяка 9200 грн.

Чи підлягає позов задоволенню та в якому обсязі?

80. Севрюк працював бджолярем фермерського господарства. Протягом року на пасіці загинуло десять бджолосімей, чим господарству заподіяно шкоду на суму 950 грн. У суді, який розглядав позов, представник господарства вимагав стягнути всю суму заподіяної Севрюком шкоди, бо після зимівлі він несвоєчасно виконав пересадку бджіл в оброблені й продезинфіковані вулики, не забезпечив належного догляду за бджолами. Суд позов задовольнив і стягнув із Севрюка 950 грн., мотивуючи це тим, що з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.

Чи є в бездіяльності Севрюка склад трудового майнового правопорушення? Якщо так, то в якому розмірі Севрюк може нести матеріальну відповідальність? Чи правильне рішення суду?

81. У глядача Тарасенка в театрі зникла з гардероба шуба, оцінена у 16000 грн. Адміністрація виплатила Тарасенку вартість шуби і запропонувала гардеробнику Мелешку внести цю суму. Мелешко визнав свою вину, але заявив, що отримує 2200 грн. на місяць, тому не може сплатити 16000 грн., тим більше, що договір про повну матеріальну відповідальність не було укладено. Адміністрація театру пред’явила позов до Мелешка.

Чи підлягає позов задоволенню? Хто і в якому обсязі повинен нести матеріальну відповідальність?

82. Кульченко працювала завідуючою складом і допустила помилку при складанні акта приймання одержаного товару щодо його кількості. Унаслідок цього база не змогла пред’явити постачальнику претензію на суму 750 грн. нестачі посуду для їдальні. Оскільки з Кульченко укладено договір про повну матеріальну відповідальність, до неї був пред’явлений позов на цю суму.

Чи має місце майнова шкода? Як суд повинен вирішити дану справу?

83. 28 жовтня директор заводу звільнив за прогул Мороза, Пархоменка, Дудніка. Вони звернулися з позовом до суду про поновлення на роботі. У ході засідання виявилося, що працівники були відсутні на роботі у зв’язку з тим, що вони як донори здавали кров, а згоду на звільнення дав голова виборного органу первинної профспілкової організації. Суд поновив позивачів на роботі та стягнув за три місяці вимушеного прогулу на користь Мороза – 3861 грн, Пархоменка – 3906 грн, Дудніка – 3822 грн. Директор заводу був притягнутий до справи як третя особа на стороні відповідача.

Чи є підстава та умови для притягнення директора до матеріальної відповідальності? Якщо так, то в якому розмірі?

84. У зв’язку зі змінами в організації виробництва й праці директор ТОВ „Шлях” 01.07.2011 р. у письмовій формі повідомив працівника Голохватова щодо зміни у нього режиму роботи та переходу на нову систему оплати. Голохватов не погодився на продовження роботи в нових умовах і 1 серпня 2011 р. був звільнений за п.6 ст.36 КЗпП. У день звільнення директор повідомив Ґолохватова, що у ТОВ „Шлях” в цей момент на рахунку підприємства не має коштів і запевнив останнього, що виплатить йому заборгованість за два місяці із заробітної плати протягом вересня 2011 р., а компенсацію за невикористану відпустку за 2010 р. – протягом жовтня 2010 р. Керівник порушив свої зобов’язання і в зазначені строки не розрахувався з працівником.

Голохватов звернувся до юридичної консультації із за- питаннями: чи можна притягти керівника ТОВ “Шлях” до матеріальної відповідальності? У якому розмірі йому повинні провести відшкодування? Чи має він право на відшкодування моральної шкоди? Яку відповідь необхідно надати?

85. Прокурор Лозівського р-ну подав позов до директора ЛКМЗ про стягнення заподіяної ним шкоди, викликаної тим, що рішенням суду на роботі була поновлена Іванченко, яку звільнили за п. 1 ст. 40 КЗпП, і їй сплачено зарплату за час вимушеного прогулу в розмірі 5450 грн. Поновлення суд мотивував тим, що на засіданні виборного органу первинної профспілкової організації, де розглядалося питання про надання згоди на її звільнення, з 11 членів були присутні лише 5.

Чи є підстави притягнення директора до матеріаль­ної відповідальності? Чи підлягає позов задоволенню?

86. Каменяр Пінчук першого вересня 2010 року звернувся до керівника підприємства „Ранок” з заявою про звільнення за власним бажанням. Але директор не підписав заяву Пінчука, пояснивши, що не видасть наказ про його звільнення до того часу, поки бригадир будівельників Ісаєв разом з Пінчуком не розрахується з підприємством за цемент, який зберігався на будівельному майданчику і був зіпсований із-за дощу. При цьому директор повідомив Ісаєва, що в нього є пояснення інших працівників, які свідчать, що бригадир будівельників Ісаєв та каменяр Пінчук не вжили жодних заходів до рятування цементу від дощу, в результаті чого підприємству було завдано шкоду на суму 15000 грн.

01.01.2011 Пінчук звернувся з позовом до суду щодо розірвання трудового договору, а також притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності.

Яке рішення повинен винести суд?

 

Список літератури за темою

 

Алєксєєнко Л. Актуальні питання матеріальної відповідальності в трудовому праві // Юрид. журнал. – 2006. – №7. – C. 50 – 52.

Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве. – Харків: Консум, 1996.

Коротка О.М. Підстава і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом // Право і безпека. – 2002. – №2. – C. 74 – 76.

Московченко М. Матеріальна відповідальність працівника // Юрид. Україна. – 2003. – №3. – C. 73 – 77.

Стависский П.Р. Проблемы материальной ответственности в советском трудовом праве. – Одесса: Вища шк., 1982.

Старцев О. Концептуальні засади подальшого розвитку інституту матеріальної відповідальності державних службовців органів виконавчої влади України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №11. – C. 63 – 66.

Суровська Л.І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до матеріальної відповідальності // Укр. право. – 1999. – № 2. – С.91 – 96.

Хуторян Н.М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності сторін трудових правовідносин: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002.

Хуторян Н.М Трудове правопорушення як підстава матеріальної відповідальності // Юрид. вісн. – 2002. – №3. – С. 110 – 115.

Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти// Право України. – 2000. - № 3. – C. 106 – 109.

Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність – юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. – 2001. – №12. – С. 87 – 90.

Ярошенко О.М. До питання про вдосконалення законодавства про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 1998. – Вип. 35. – С. 93 – 96.

 

 

Тема 14. Підготовка і підвищення кваліфікації працівників

(для самостійного вивчення)

 

1. Правове регулювання підготовки кадрів.

2. Професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників.

3. Види професійного навчання кадрів.

4. Організаційно-правові питання професійного навчання працівників.

5. Підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.

Список літератури за темою

 

Дрозач М. Розвиток професійного навчання кадрів на виробництві в контексті зарубіжного досвіду // Наука та інновації. – 2008. - № 3. – Т. 4. – С.88-94.

Манжула А. Проблеми кадрової політики та принципи організаційно-правової роботи з кадрами в органах внутрішніх справ / А. Манжула, Д. Невесьолов // Підприємство, госп-во і право. – 2005. - № 5. – С. 111 – 115.

Мовчан А.О. Правове регулювання відносин із добору кадрів у сучасних умовах: монографія. – Сімферополь, 2010. – 192 с.

Щотова Ю. М. Працевлаштування молоді як складова інституту працевлаштування в трудовому праві України // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 1. – С. 80 – 85.

Черновська С.М. Правові аспекти регулювання направлення наукових працівників за кордон у відрядження, на стажування, підвищення кваліфікації та на роботу // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.33.- К.: Ін-т держави і права НАН України, 2006.- C.366-370.

 

Тема 15. Охорона праці

 

Питання для обговорення

1. Охорона праці як інститут трудового права.

2. Правове регулювання організації охорони праці на виробництві.

3. Нормативно-правові акти з охорони праці.

4. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.

5. Навчання з техніки безпеки. Види інструктажу.

6. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій

7. Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, виробничих аварій на підприємствах, в установах, організаціях

 

Завдання

87. Матвійчук, повертаючись додому неосвітленою вулицею пізно вночі після закінчення роботи, упав з велосипеда і зламав ногу. Свідками були троє працівників заводу, які закінчили роботу разом з ним. Вони викликали швидку допомогу, і постраждалого відвезли до лікарні. Внаслідок цієї травми Матвійчук став інвалідом другої групи. Скласти акт про нещасний випадок на заводі відмовились, пояснивши, що це побутова травма.

Чи законною є відмова скласти акт про нещасний випадок?

88. Коваль упродовж 8 місяців не користувалася перервами для годування дитини у зв’язку з віддаленістю від заводу свого місця проживання. Після 8 місяців, коли вона припинила годувати дитину груддю, Коваль стала вимагати оплати невикористаних перерв як понаднормової роботи. Адміністрація відмовила, тоді Коваль звернулась з іншою заявою, у якій підрахувала всі перерви і просила компенсувати їх відповідним продовженням відпустки. У цьому їй також відмовили. Коваль звернулася до комісії по трудових спорах.

Як вирішити спір?

89. Лаборант Вітко відмовлялася пройти інструктаж щодо правил роботи із новими реактивами, які надійшли до лабораторії. Вона без поважних причин не прийшла на інструктаж, за що адміністрація оголосила їй догану. Наступного дня після цього при змішуванні реактивів у Вітко в руках вибухнула колба, і вона отримала великі опіки.

Назвіть і проаналізуйте склад правопорушення у зазначеному випадку. Чи несе власник відповідальність за цей нещасний випадок?

90. Ткаченко під час виконання роботи по розвантаженню обладнання на базі відділу технічного постачання управління “Сантехмонтаж” отримав удар по голові чавунним бруском, унаслідок чого втратив працездатність. Керівництво управління “Сантехмонтаж” відмовлено йому у видачі акту про нещасний випадок за відсутністю доказів, які підтверджують отримання травми. На його думку, непрацездатність наступила в результаті пухлини головного мозку, а не травми. Ткаченко вважав, що пухлина головного мозку – наслідок удару по голові, та наполягав на складанні акту про нещасний випадок на виробництві.

Куди може бути оскаржена відмова складання акту про нещасний випадок на виробництві?

91. Робітник хлібокомбінату Білик в обідню перерву в пошуках їдальні вийшов за межі комбінату. Недалеко від комбінату Білик отримав травму від наїзду автомашини, власника якої установити не вдалося. При складанні акта про нещасний випадок виник спір про те, чи пов’язаний цей випадок із виробництвом. Білик наполягав на тому, що, оскільки підприємство не забезпечило своїх працівників можливістю користуватися в обідню перерву їдальнею за місцем роботи, цей випадок необхідно вважати пов’язаним із виробництвом з усіма наслідками, що з цього випливають. Адміністрація ж заперечувала й стверджувала, що шкоду спричинено джерелом підвищеної небезпеки не на території підприємства і не в момент виконання трудових обов’язків, отже, цей випадок не пов’язаний із виробництвом.

Як вирішити спір?

92. Повертаючись з роботи, Мельник зайшов на стадіон подивитися футбольний матч. Після закінчення матчу він, поспішаючи додому, при посадці в переповнений трамвай пошкодив собі руку. Через тиждень, вийшовши на роботу, Мельник вимагав складення акту про нещасний випадок і оплати листка непрацездатності у розмірі 100% середньої зарплати.

Як вирішити дане питання?

 

93. Водій автобуса Бакай отримав як спецодяг бавовняний костюм терміном на 1 рік. Через півроку він був звільнений “за систематичне використання машини з метою особистої наживи”, як було вказано в наказі. При звільненні адміністрація запропонувала йому повернути костюм, на що Бакай відповів відмовою.

Як вирішити спір?

94. Сімнадцятирічний Лупан на підставі поданої ним заяви був прийнятий на роботу у ТОВ “Світанок” помічником комбайнера. Через 15 днів мати Лупана, посилаючись на те, що син поступив на роботу без її згоди (йому необхідно продовжувати навчання в технікумі), вимагала від голови ТОВ звільнити його, а також видати їй зароблені гроші, оскільки син її є неповнолітнім.

Чи підлягає вимога матері Лупана задоволенню? Який порядок прийому на роботу неповнолітніх?

Список літератури за темою

 

 

Баклан О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці: окремі питання // Право України. – 2000. – №10. – C. 69, 70, 81.

Гаращенко Л.П. Охорона праці працівників за законодавством Європейського Союзу // Часопис Київського ун-ту права. – 2006. – №3. – C. 97 – 102.

Дей М. О. Методологія гармонізації законодавства України з охорони праці до законодавства ЄС // Часопис Київського університету права. - 2010. - 3. - С. 280-283.

Жуковіна Л. Медичні огляди: право чи обов`язок? // Юрид. журнал. – 2007. – №7-8 (№7). – C. 36, 37.

Ізуіта П.О. Забезпечення здорових та безпечних умов праці як одна з юридичних гарантій суб`єктів трудових правовідносин // Право і безпека. – 2006. – №5/4. – C. 105 – 107.

Корякіна І.І. Проблемні питання гармонізації законодавства України з охорони праці із законодавством Європейського Союзу // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2006. – Вип. 32. – C. 338 – 345.

Коляда, Т. А. Правове регулювання охорони праці у контексті ствердження ідеї соціальної держави // Право і безпека: Науковий журнал. - 2010. - N 3. - С. 203-207.

Кравцов Д.М. Нещасний випадок виробничого характеру: істотні ознаки та відмінності від суміжних понять // Право України. – 2002. – №12. – С. 108 – 111.

Кравцов Д.М. Значення вини сторін трудових правовідносин при кваліфікації трудового каліцтва // Вісн. Львівського ун-ту: Серія правова. – Львів: Львівський держ. ун-т, 2002. – Вип. 37. – С. 363 – 367.

Лукашева Н. Правове регулювання медичних оглядів працівників // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – №11. – C. 133 – 137.

Мірошниченко О. Проблеми правового регулювання охорони праці на сучасному етапі // Юридична Україна. - 2009. - 1. - С. 78-81.

Шамшина І. Організаційно-правові питання юридичної відповідальності працівників у сфері охорони праці // Право України. – 2001. – №9. – C. 54 – 56.

 

Тема 16. Трудові спори

Питання для обговорення

1. Поняття і види трудових спорів, причини їх виникнення.
2. Організація комісії по трудових спорах, її компетенція. Порядок виконання рішень КТС.
3. Колективні трудові спори: предмет, сторони, момент виникнення.
4. Органи та порядок вирішення колективних трудових спорів.
5. Поняття страйку та порядок його проведення.
6. Національна служба посередництва і примирення. Її роль у вирішенні колективних трудових спорів.

 

Завдання

95. Головний зберігач цінностей Харківського літературного музею Морозова була звільнена з роботи за п. 2 ст. 41 КЗпП України. Приводом звільнення стало те, що в музеї було безладдя, численні музейні цінності не поставлені на облік. Температурний режим не відповідав нормам, що мо­гло призвести до погіршення якості і пошкодження музейних експонатів.

Чи законне звільнення на цій підставі?

96. Настецька була прийнята на завод “Оргтехніка” контролером ВТК складального цеху (по збиранню кулькових ручок) з 1 грудня 2005 р. На ту ж роботу контролером вона була переміщена в установу ЮЖ 313/54 в цех закритого типу з 18 січня 2006 р. За відмову від переходу на роботу в закритий цех Настецька була звільнена з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП “За відмову від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці”.

Настецька звернулася до суду з позовом про поновлення на попередній роботі. У суді було встановлено, що завод з метою збільшення обсягу випуску продукції організував у виправній установі ЮЖ 313/54 дільницю цеху №3 по складанню авторучок. Для забезпечення якості продукції на цій дільниці були встановлені робочі місця комплектувальників і контролерів ВТК. Однак працювати необхідно було з ув’язненими, робота зі спецконтингентом вимагала особливого підходу, додаткових затрат.

Чи підлягає позов задоволенню?

97. Семенов згідно з наказом був звільнений за власним бажанням з 5 серпня. Він подав у відділ кадрів обхідний лист без підпису голови виборного органу первинної профспілкової організації, комірника і завідуючого бібліотекою. Інспектор відділу кадрів запропонувала знятися з профспілкового обліку, здати книги в бібліотеку, здати в ко­мору електродриль, видану йому для користування, інакше вона не видасть йому трудову книжку. Через те, що голова виборного органу первинної профспілкової організації був у відпустці, бібліотечні книжки Семенов загубив, а дриль зламав, обхідний лист йому не підписали і трудову книжку та належну йому заробітну плату не видали. 29 жовт­ня Семенов звернувся до суду з вимогою зобов'язати директора вида­ти йому трудову книжку і належну до сплати суму.

Який порядок проведення розрахунку зі звільнюваним? Коли працівникові повинні видати трудову книжку і провести розрахунок? Як бути з відшкодуванням шкоди, заподіяної втратою книг і зіпсуттям дрилі? Яким повинно бути рішен­ня суду?

98. Корчак, який працював комірником на заводі, 8 серпня подав заяву про звільнення за власним бажанням. 9 жовтня він залишив роботу, але видати трудову книжку директор відмовився, мотивуючи це тим, що нового працівника підшу­кати не вдалося, тому передавати матеріальні цінності нікому. Після звернення в КТС, де його вимоги не були задоволені, 15 листопада Корчак звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час затримки видачі трудової книжки, бо без неї він не зміг улаштуватися на робо­ту, і безперервний трудовий стаж перервався.

Коли працівникові повинна видаватися трудова кни­жка? Яка відповідальність заводу за затримку видачі трудо­вої книжки? Як вирішити даний спір?

 

99. Попов 18 вересня був звільнений з роботи і в цей же день отримав трудову книжку, але у видачі належних йому при звільненні грошей було відмовлено через те, що він не здав спецодяг та інструмент. Після звернення до КТС Попов 29 жовтня подав до суду позов про стягнення відрахованої суми й середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ви­кликаного затримкою розрахунку з ним при звільненні, бо це позбавило його можливості переїхати в іншу місцевість і влаштуватися там на роботу.

Як здійснюється розрахунок зі звільненим? Як прова­диться розрахунок зі звільненим при наявності спору про розмір належних працівникові сум? Як суд повинен вирішити спір?

100. У приватну фірму “Ніколь” 3 січня 2011 р. було прийнято Володіну головним бухгалтером за контрактом. У контракті, оформленому в одному примірнику, передбачалося, що його розірвання здійснюється за правилами, викладеними у ст. 36-41 КЗпП України, а також в разі розголошення комерційної таємниці. 15 березня 2011 р. Володіна подала заяву про звільнення за власним бажанням. Директор фірми попросив її попрацювати до 19 квітня 2011 р., щоб здати квартальний звіт. Володіна погодилася на цю умову й продовжувала працювати, але 10 квітня 2011 р. директор фірми видав наказ про звільнення Володіної не за власним бажанням, а за втратою довіри (п. 2 ст. 41 КЗпП України).

Чи законне звільнення Володіної? Дайте аргументовану відповідь.

101. Сендецького звільнено з НВО “Електромашина” у зв’язку із скороченням штату. Вважаючи звільнення незаконним, він звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. У заяві він вказав, що звільнення не було погоджене з виборним органом первинної профспілкової організації профспілки “Солідарність”, членом якої він є. Суд відмовив у поновленні на роботі на тій підставі, що Сендецький водночас є членом профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості, первинна організація якої у НВО “Електромашина” і дала таку згоду, а профспілка “Солідарність” на підприємстві не представлена.

Чи законне звільнення Сендецького?

102. Петренко працював у НДІ науковим співробітником за контрактом. 24 квітня 2003 р. його було звільнено на підста­вах, передбачених у контракті (п. 8 ст. 36 КЗпП України). Петренко звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Суддя залишила позовну заяву без розгляду, бо не був витриманий порядок позасудового попереднього вирішення спору, передбаченого контрактом (третейським судом).

Чи є підстави для прийняття такого рішення?

103. Директор спортклубу “Локомотив” ВАТ “Пресмаш” звільнив з роботи директора басейну Лівенцова за скороченням штату. Лівенцов звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Під час розгляду спору з’ясувалося, що виборний орган первинної профспілкової організації на своєму засіданні від 7 вересня 2006 р. не дав згоди на звільнення Лівенцова.

Яке рішення повинен винести суд?

104. Начальник конструкторського бюро АТ Куцин порушував строки подання креслень на нове обладнання, допускав помилки і був звільнений з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України. Він не погодився зі звільненням і звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі. Суддя відмовив Куцину в прийомі позовної заяви, посилаючись на те, що в статуті та колективному договорі АТ міститься положення, згідно з яким трудові спори попередньо розглядаються правлінням АТ.

Чи законною є така відмова? Як вирішити справу?

105. У виборний орган первинної профспілкової організації заводу звернувся директор заводу з приводу отримання дозволу на звільнення електрозварника Федьковича за прогул без поважних причин. На засідання виборного органу первинної профспілкової організації був запрошений Федькович, який заявив, що 20 грудня він не вийшов на роботу, тому що переплутав зміну. Федькович вважав, що йому слід виходити в другу зміну, а в дійсності, за графіком, – у першу. Виборний орган первинної профспілкової організації не дав згоди на звільнення Федьковича і запропонував обмежитися накладенням дисциплінарного стягнення. Директор вважав таку відмову неправильною і звернувся до суду.

Як вирішити дану справу?

106. Викладач математики й фізики Розов був звільнений за результатами атестації як такий, що не відповідає посаді. У процесі розгляду позовної заяви в судовому засіданні встановлено, що Розов не був ознайомлений з атестаційним листом і відгуком-характеристикою.

Який порядок проведення атестації педагогічних працівників? Як вирішити спір?

107. Слюсар об’єднання “Сільгосптехніка” Горбунов 18 травня 2011 р. був звільнений за згодою виборного органу первинної профспілкової організації за п. 4 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з відсутністю на робочому місці протягом 3,5 год. Він був не згоден із звільненням і звернувся до суду. У судовому засіданні за позовом Горбунова встановлено, що він знаходився не в ремонтному цеху (де його робоче місце), а у виборному органі первинної профспілкової організації з приводу надання йому путівки до будинку відпочинку та в інших підрозділах, де він розшукував голову виборного органу первинної профспілкової організації. Суд визнав звільнення правомірним, оскільки виборний орган первинної профспілкової організації, який дав згоду на звільнення, розглядав справу по суті і дійшов висновку, що факт прогулу – відсутність на робочому місці – мав місце.

Чи правильне рішення суду?

108. Інженер Зуєв, електромонтер Журавльов і сторож Воронін (який виконував свої трудові обов’язки за графіком) були призначені наказом директора комбінату черговими 9 травня. Цього ж дня група чергових слюсарів проводила в одному цеху терміновий ремонт водопровідної системи. Усім працівникам, зайнятим на комбінаті 9 травня, було надано 22 травня відгул.

Чи правомірні дії власника? Як компенсується робота у святкові дні?

109. Орловський звернувся до ВАТ “Серп і молот” про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати і відшкодування моральної шкоди. У суді встановлено, що він працював на підприємстві з 1981 р. по 1 липня 2011 р. Орловський був звільнений за власним бажанням у зв’язку з тим, що не отримував заробітну плату. На момент розгляду справи (5 вересня 2011 р.) розрахунку з ним проведено не було. Позивач вважає, що діями відповідача йому нанесено моральної шкоди, суму якої він визначив у 3000 грн. Через те, що відповідач йому не виплачував заробітної плати, він не може оплачувати комунальні послуги, у нього нема грошових коштів на харчування і придбання одягу, що впливає на його здоров’я.

Яке рішення повинен винести суд?

110. Продавець приватного підприємства “Олімпія” Якутська 2 квітня 2006 р. була звільнена з роботи “за грубе порушення правил торгівлі” (вдарила покупця рахівницею у груди). Якутська звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі. Суду було надано виписку з наказу про звільнення, в якій вказувалось, що Якутська звільнена за п. 2 ст. 41 КЗпП України.

Чи підлягає позов Якутської задоволенню?

111. У листопаді 2011 р. Східне відділення Національної служби посередництва і примирення (НСПП) в інтересах трудового колективу житлово-експлуатаційної дільниці (ЖЕД) №3 державного комунального підприємства Кам’янобрідського району м. Луганська звернулось до суду із позовною заявою до цього ДКП про вирішення колективного трудового спору між найманими працівниками ЖЕД і адміністрацією ДКП щодо несвоєчасної виплати заробітної плати.

Заява мотивувалась тим, що 19 квітня 2011 р. цей спір було зареєстровано НСПП, однак вжиті НСПП заходи не привели до виконання відповідачем вимог найманих працівників. Для захисту своїх прав трудовий колектив прийняв рішення проводити страйк.

Суд відмовив у прийнятті позовної заяви, виходячи з того, що на даний спір не поширюється чинність ст. ст. 24 і 25 Закону України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)”, а тому НСПП не вправі пред’являти позов до суду.

Ваша думка?

112. На момент формування трудового арбітражу між сторонами колективного трудового спору виникли розбіжності з персонального складу трудового арбітражу.

Для розв’язання розбіжностей сторони колективного трудового спору звернулися з запитом до обласного відділення Національної служби посередництва і примирення про те, чи можуть входити до складу трудового арбітражу з правом голосу такі особи: директор підприємства Давидов М.П.; начальник цеху Пшеничний А.П.; головний бухгалтер підприємства Лещенко О.О.; голова первинної профспілкової організації підприємства М.М. Кротюк; незалежний посередник, що бере участь у врегулюванні колективного трудового спору, Хворостян О.В.; заступник голови районної державної адміністрації Рябець І.П.; завідувач кафедри приватного права вищого навчального закладу Петрушенко К.Г.

Висловіть свою думку з приводу можливості включення до складу трудового арбітражу зазначених осіб.

113. У ході проведення страйку сторонами колективного трудового спору були підписані зміни до колективного договору, за якими працівникам, котрі пропрацювали понад 10 років поспіль на цьому підприємстві, надавалася щорічна додаткова оплачувана відпустка тривалістю 7 календарних днів. Однак роботодавець ухилився від виконання умов цих змін, мотивуючи свою відмову відсутністю коштів на оплату такого виду відпусток. Профспілкова організація звернулася до районного суду з позовною заявою, в якому просила суд зобов’язати роботодавця виконати умови підписаних змін до колективного договору. У ході судових засідань представники роботодавця, посилаючись на ст. 231 ЦК України, вказували, що під час підписання змін до колективного договору був порушений принцип свободи волевиявлення при прийнятті сторонами зобов’язань. На думку представників роботодавця, проведення страйку пов’язане з економічним тиском на нього й у такий спосіб зобов’язання, прийняті ним у зв’язку з підписанням змін до колективного договору, не можна визнати добровільними. Звідси самі зміни, підписані сторонами колективного трудового спору, не спричиняють будь-яких юридичних наслідків і не повинні виконуватися роботодавцем.

Яке рішення має прийняти суд?

114. У листопаді 2011 р. до відділення Національної служби посередництва і примирення в Харківській області звернулася ініціативна група працівників ЗАТ «КАРСІС» із проханням зареєструвати колективний трудовий спір. До цього у восьми структурних підрозділах підприємства пройшли збори за участю понад шістсот працівників, де були розглянуті та затверджені вимоги до керівництва щодо забезпечення виконання умов колективного трудового договору, а саме: виплати винагороди за безперервний стаж роботи (14 зарплати) за 2010 р. відповідно до тарифних ставок 2011 р. з урахуванням інфляційних процесів; дотримуватися виконання положень колективного трудового договору. Вимоги були надіслані голові правління товариства Ломакіну, однак він відмовився їх виконати. Натомість адміністрація підприємства в односторонньому порядку та без погодження з головою профспілки визначила розмір, винагороди виходячи з тарифів 2009 р. Саме за цими розрахунками, як ішлося в листі Ломакіна до НСПП, і був намір виплатити винагороду працівникам. Однак працівників це не влаштувало і спонукало їх звернутися до НСПП. Спір та вимоги було зареєстровано.

Як вирішити цей спір?

 

Список літератури за темою

 

Бурак В.Я. Трудові спори: порядок їх вирішення в Україні. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2003. – 382 с.

Гончарова Г. Нові форми залучення громадян до розгляду трудових спорів. // Підприємництво, господарство і право. – 2007 – № 8. – С. 30-33.

Жернаков В.В. Співвідношення забезпечення та правового захисту соціально-трудових прав // Актуальні проблеми політики. Збірник наукових праць. Випуск 13-14. – Одеса: «Юридична література». – 2002. – С. 266-269.

Жернаков В.В. Теоретичні та практичні питання інституту захисту прав людини у сфері праці // Держава і право. Юрид. і політ. науки. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2006. – Вип. 32. – С. 278-283.

Запара С. Працівники як суб'єкти трудових правовідносин при вирішенні колективного трудового спору // Право України. – 2004. – № 5. – С. 87-89.

Кабанець В.О. До питання про причини трудових спорів // Право і безпека. – 2005. – № 6. – С. 157–160.

Лазор В.В. Правове регулювання трудових спорів, конфліктів і порядок їх вирішення на сучасному етапі. Монографія. – Луганськ: Вид–во «Література», 2004. – 352 с.

Лозовой С.В. Особливості розгляду індивідуальних трудових спорів комісіями по трудових спорах // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 1. – С. 6-10.

Середа О.Г. До питання про судовий захист права на працю // Актуальні проблеми політики: збірник наукових праць. – Одеса: «Юридична література», 2002. – Вип. 13-14. – С. 211- 215.

Сильченко С., Архиреев Д. Забастовка как способ разрешения коллективного трудового спора: сущность и характеристика // Підпр-во, госп-во і право. – 2004. – № 6. – С. 101-104.

Чанишева Г.І. Право на страйк: міжнародні стандарти та законодавство України // Право України. – 2000. – № 12. – С. 80-86.

Швець Н.М. Право на страйк та умови його реалізації: Монографія. – Х.: Право, 2009. – 224 с.

Ярошенко О. Проблемні моменти законодавчого регулювання трудових спорів // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – № 1. – C. 206–214.

 

Т е м а17. Особливості регулювання праці окремих категорій працівників.

(для самостійного вивчення)

1. Необхідність правового регулювання трудових відносин за участю окремих категорій працівників.

2. Гарантії, пільги й переваги у сфері праці для жінок.

3. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.

4. Особливості правового регулювання праці осіб зі зниженою працездатністю.

5. Обов’язки роботодавця по створенню необхідних умов для працівників, які поєднують роботу з навчанням.

 

Список літератури за темою

 

Биба Н.М. Питання регулювання праці інвалідів в Україні // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб./ відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад.. України, 2008. – Вип. 68. – С. 219 – 225.

Биба Н.М. Право на працю особи зі зниженою працездатністю // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб./ відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад.. України, 2009. – Вип. 103. – С. 96 – 102.

Войно-Данчишина О.Л. Особливості становища молоді на ринку праці: правовий аспект // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. Вип. 41. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2008. – С. 309-315.

Коляда Т.А. Форми прояву та сутність диференціації правового регулювання праці неповнолітніх // Науковий вісник Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ. 2004 р. № 1 (14). – Д.: Б. в., 2004. – С. 351-353.

Шульженко І. Диференціація правового регулювання праці за статевою ознакою // Право України. – 2007. - № 4. – С. 4-7.

Шульженко І. Пільги та переваги жінкам у галузі зайнятості та працевлаштування // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2004. № 2. – Донецьк: ДЮІ, 2004. – С. 219-229.

Щотова Ю.М. Правове регулювання працевлаштування молоді в Україні. – К.: АПСВ, 2007. 192 с.

Ярошенко О.М. Проблеми та перспективи правового регулювання зайнятості та праці молоді // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 4 (39). – Х.: Право, 2004. – С. 205-213.

 

 

Т е м а 18. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю

Питання для обговорення

1. Поняття нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю, їх відмінності.

2. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

3. Органи контролю за додержанням законодавства про працю, їх повноваження.

4. Громадський контроль за додержанням законодавства про працю.

5. Повноваження профспілок у сфері контролю за додержанням трудового законодавства.

 

Завдання

117. Державний інспектор праці здійснив перевірку за зверненням Потапова щодо зменшення йому розміру одноразової допомоги. Ушкодження здоров’я настало не тільки з вини роботодавця, а й у наслідок порушення потерпілим вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Комісія з розслідування нещасного випадку прийняла рішення про зменшення йому розмірів одноразової дороги на 10 %. За результатами перевірки державним інспектором праці внесено припис заступнику директора з охорони праці з вимогою обґрунтувати підстави прийняття рішення щодо зменшення одноразової допомоги. За невиконання вимог припису його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Чи правомірні дії інспектора праці?

 

118. У ході перевірки Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України на підприємстві «Електроважмаш» документального оформлення та ведення обліку нещасних випадків на виробництві виявлено, що більшість актів оформлено з порушенням вимог законодавства: не вказано причин нещасних випадків, не визначено заходів для їх усунення. Керівника підприємства було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Чи правильними є дії Державної служби?

119. Державний інспектор праці запропонував директору ТОВ «Світанок» обладнати вентиляцію технічної майстерні. Директор ТОВ заперечив, вважаючи розпорядження державного інспектора праці для себе необов’язковим. Інспектор оштрафував директора за недотримання правил з охорони праці.

Чи законні дії державного інспектора праці?

 

Список літератури за темою

 

Лагутіна І.В. Державний нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю як форма захисту трудових прав працівників // Держава і право. Юридичні і політичні науки. Вип.30.- К.: Ін-т держави і права НАН України,2005.- C.388-393

Лата Н.Ф. Правове регулювання здійснення нагляду і контролю за додержанням законодавства про працю //Вісник прокуратури. - 2010.- № 8.-C. 114-119

Подгорна Г.В. Органи нагляду та контролю за дотриманням трудового законодавства. Чи потрібне вдосконалення існуючої системи? // Вісник прокуратури. - 2006.- № 12.-C. 91-97.

Попович Є.М. Органи нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 23.- Х.: Нац. ун-т внутр. справ,2003.- C.254-259

Попович Є.М. Поняття й особливості нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства //Право і безпека. - 2003.- /2 (№ 2).-C. 126-131

Попович Є.М. Удосконалення нормативно-правового забезпечення нагляду органів прокуратури за дотриманням трудового законодавства //Право і безпека. - 2003.- 3 (№ 2).-C. 128-132.

 

 

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Трудового права

Безробітні – працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність належної роботи, зареєстровані в Державній службі зайнятості, справді шукають роботу і здатні приступити до праці.

Вахтовий режим роботи – особлива форма організації робіт, специфіка якої полягає у використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного перебування за умови, коли не може бути забезпечене щоденне повернення працівників до місця проживання.

Відпустка – встановлена законом, колективним договором або трудовим контрактом певна кількість календарних днів безперервного відпочинку, які надаються працівникові роботодавцем у календарному році, із оплатою або без оплати їх з збереженням місця роботи (посади) за працівником на цей час.

Відсторонення працівника від роботи – тимчасове усунення працівника від виконання роботи за рішенням уповноважених на це органів, як правило, з одночасним припиненням виплати заробітної плати, яке може мати місце тільки у випадках, встановлених законодавством.

Вихідна допомога – грошова сума, що виплачується одноразово у встановлених законодавством про працю випадках у разі припинення трудового договору.

Внутрішній трудовий розпорядок – врегульована нормами трудового права система відносин, що складається всередині трудового колективу підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, при виконанні виробничих завдань і яка забезпечує здійснення суб’єктивних прав та виконання обов’язків усіма учасниками трудового процесу.

Джерела трудового права – це спосіб вираження норм права, що призначені регулювати трудові та інші суспільні відносини, пов’язані із застосуванням і організацією найманої праці.

Дисципліна праці – сукупність нормативно-правових приписів, які регулюють обов’язки сторін трудових правовідносин, спрямованих на забезпечення належного процесу праці.

Дисциплінарна відповідальність – обов’язок порушника трудової дисципліни притерпіти негативні наслідки правового, організаційного чи матеріального характеру.

Дисциплінарне стягнення – заходи правового впливу до порушників трудової дисципліни, що зобов’язують їх притерпіти негативні правові наслідки.

Дисциплінарний проступок – протиправне, винне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов’язків.

Зайнятість - діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі

Заміщення – це виконання працівником разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Заробітна плата – винагорода за працю залежно від кваліфікації працівника, складності, кількості, якості та умов виконаної роботи, а також виплати компенсаційного та стимулюючого характеру.

Зміст трудових правовідносин – обсяг взаємних суб’єктивних трудових прав та обов’язків учасників трудових правовідносин.

Індексація заробітної плати – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або повністю відшкодувати їм подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індивідуальні трудові спори – неврегульовані суперечності між роботодавцем та працівником з питань застосування законів та інших нормативно-правових актів про працю, колективного договору, угоди, а також умов трудового договору (контракту), про які заявлено у відповідний юрисдикційний орган.

Кваліфікація – ступінь та вид професійної підготовки, необхідні для виконання певного роду роботи.

Колективний договір - угода, яка укладається для узгодження інтересів на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають права юридичної особи, між власником або уповноваженим ним органом (особою), з однієї сторони, і виборними органами первинних профспілкових організації, а в разі їх відсутності – представниками, вільно обраними на загальних зборах найманих працівників або уповноважених ними органів, з другої сторони, яка містить зобов’язання сторін щодо врегулювання трудових, виробничих ті інших соціально-економічних відносин та нормативні положення, які встановлюють умови праці, її оплату, режими робочого часу та часу відпочинку тощо, а також додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально - побутові пільги для працівників.

Колективні трудові спори (конфлікти) – неврегульовані суперечності між працівниками та роботодавцями з приводу встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю.

Комісія по трудових спорах – орган для розгляду індивідуальних трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях між працівниками, з одного боку, і роботодавцем – з другого, за винятком спорів, які згідно із законом підлягають розглядові безпосередньо в судах.

Контракт – особливий вид трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватися за угодою сторін.

Локальні нормативні акти про працю – прийняті в установленому порядку на підприємстві, в установі, організації правила загальнообов’язкової поведінки працівників та роботодавців, що регулюють відносини у сфері праці.

Матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати майнову шкоду, яку він спричинив винними протиправними діями (бездіяльністю) власнику підприємства, установи, організації або роботодавцю – фізичній особі, з якими він перебуває в трудових правовідносинах у порядку та в розмірах, встановлених трудовим законодавством.

Метод трудового права — це сукупність засобів, прийомів, способів юридичного впливу на поведінку учасників відносин у сфері праці.

Нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства – функція, яка здійснюється спеціально уповноваженими державними органами, а також громадськими організаціями з метою запобігання та припинення правопорушень у сфері праці.

Надурочні роботи – роботи понад встановлену тривалість робочого часу, які виконуються за розпорядженням роботодавця або з його відома у випадках, встановлених законодавством.

Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у випадках неможливості нормування трудового процесу.

Обмежена матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати шкоду, яку він спричинив роботодавцю в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку.

Оплата праці – встановлена угодою сторін (не нижче державного мінімуму) та передбачена колективними договорами, угодами систематична винагорода працівника за виконану роботу згідно трудового договору.

Охорона праці – система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Переведення на іншу роботу – доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеним трудовим договором.

Переміщення – доручення працівникові роботи в межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовлених трудовим договором, але на іншому робочому місці чи структурному підрозділі в тій же місцевості, іншому механізмі або агрегаті на тому ж підприємстві.

Підстави виникнення трудових правовідносин – передбачені нормами права юридичні факти: правомірні, узгоджені, усвідомлені дії роботодавця і фізичної особи, яка влаштовується на роботу, що виражають їх вільне волевиявлення та спрямовані на встановлення трудових правовідносин між ними.

Підходяща робота – робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій же місцевості, де він проживає.

Повна матеріальна відповідальність – обов’язок працівника відшкодувати шкоду, яку він спричинив роботодавцю в повному розмірі шкоди.

Порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності – процедурні дії роботодавця, пов’язані з одержанням письмового пояснення від працівника з приводу порушення ним трудової дисципліни, вивченням обставин здійснення працівником дисциплінарного проступку, додержанням строків накладення дисциплінарного стягнення та строків ознайомлення працівника із застосованим до нього дисциплінарним стягненням.

Посада – службове становище працівника, зумовлене колом його прав і обов’язків та характером відповідальності.

Працевлаштування – комплекс організаційних, економічних і правових заходів щодо забезпечення громадян оплачуваною роботою на основі трудових договорів, а також процес пошуку підходящої роботи, підготовки до неї та влаштування на відповідну роботу.

Працівник – громадянин України чи іноземний громадянин або особа без громадянства, що перебуває в трудових відносинах із роботодавцем на підставі укладеного трудового договору і завдяки своїй праці виконує певну трудову функцію.

Предмет трудового права – сукупність трудових відносин та інших суспільних відносин, пов’язаних з організацією та застосуванням найманої праці, що передують трудовим відносинам, супроводжують їх або приходять їм на заміну.

Примирна комісія – орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольняти сторони колективного трудового спору (конфлікту) та який складається з представників сторін.

Принципи трудового права - це загальновизнані вихідні положення, що визначають його сутність, зумовлюють єдність правового регулювання та закономірності розвитку системи норм трудового права.

Прогул – відсутність працівника на роботі без поважних причин як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня.

Професійна спілка (профспілка) – добровільна неприбуткова громадська організація, що об’єднує громадян, пов’язаних спільними інтересами, за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання).

Професія – рід трудової діяльності людини, яка володіє комплексом спеціальних знань, практичних навичок, одержаних шляхом спеціальної освіти, навчання чи досвіду, що дають можливість здійснювати роботу в певній сфері суспільного виробництва.

Режим робочого часу – розподіл робочого часу в межах доби або іншого календарного періоду.

Роботодавець - це юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка надає роботу фізичній особі на підставі трудового договору.

Робоча зміна – тривалість робочого часу (в годинах та хвилинах) протягом доби, згідно з графіком (розпорядком) роботи.

Робочий тиждень – встановлена законом норма тривалості робочого часу впродовж календарного тижня.

Робочий час – проміжок календарного часу, протягом якого працівник, згідно з законодавством, колективним і трудовим договором, з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку повинен виконувати свої трудові обов'язки на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи-роботодавця.

Сезонні роботи – роботи, які в силу природних чи кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), котрий не перевищує шести місяців.

Система трудового права – структура взаємопов’язаних норм, які регулюють відособлену сферу суспільних відносин, що виникають із застосування найманої праці в суспільному житті.

Систематично порушуючі трудову дисципліну працівники – ті, хто мають дисциплінарне стягнення за порушення трудової дисципліни і порушили дисципліну знову.

Системи оплати праці – засоби обчислення винагороди за працю, встановленої законодавством та локальними нормативними актами, згідно з її витратами та результатами.

Система трудового права - об’єктивно необхідне поєднання норм трудового прав з їх одночасним внутрішнім розподілом на взаємопов’язані та взаємодіючі правові інститути, що відображають реально існуючу систему відносин по участі у суспільній праці, а також пов’язані з нею наглядово-контрольні і процесуальні відносини.

Соціальний діалог - процес визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин.

Спеціальність – сукупність набутих шляхом спеціальної підготовки та досвіду роботи знань, умінь, навичок, необхідних для виконання певного виду трудової діяльності в межах певної професії.

Страйк – тимчасове колективне добровільне припинення роботи (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов’язків) працівниками підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Суб’єкти трудового права – учасники трудових та інших суспільних відносин, пов’язаних із застосуванням і організацією найманої праці, які мають суб’єктивні права й обов’язки: працівники і власники підприємств або уповноважені ними особи, профспілкові організації, трудові колективи; соціальні партнери; органи з розгляду трудових спорів.

Сумісництво – виконання працівником крім своєї основної роботи іншої регулярної оплачуваної, на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи за наймом.

Суміщення професій (посад) – виконання працівником на тому ж підприємстві, в установі, організації разом зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) у межах одного і того ж робочого часу з доплатою в розмірах, передбачених колективним договором.

Тимчасові працівники – працівники, прийняті на роботу на строк до двох місяців, а для заміщення тимчасово відсутнього працівника, за яким зберігається місце роботи (посада), – на строк до чотирьох місяців.

Трудова книжка – основний документ про трудову діяльність працівника.

Трудова праводієздатність – здатність працівника мати трудові права та обов’язки, своїми діями набувати їх і самостійно їх реалізовувати.

Трудова функція – угода сторін трудового договору щодо роду роботи, яку зобов’язується виконувати працівник.

Трудове майнове правопорушення – як підстава матеріальної відповідальності полягає у вчиненні працівником дисциплінарного проступку, що спричинив матеріальну шкоду власнику підприємства, установі, організації чи роботодавцю – фізичній особі.

Трудовий арбітраж – орган з розгляду колективних трудових спорів, який складається із залучених сторонами колективного трудового спору (конфлікту) фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту).

Трудовий договір – угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядкові, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий колектив підприємства – об’єднання фізичних осіб, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства, установи, організації на основі трудового договору (контракту).

Трудове правовідношення - це двосторонній правовий зв'язок між працівником і роботодавцем, що виникає на підставі трудового договору, і зміст якого полягає у сукупності суб'єктивних прав і обов'язків по виконанню працівником за винагороду роботи за певною професією, спеціальністю, кваліфікацією, посадою з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку, та по створенню належних умов для її виконання й оплаті праці роботодавцем.

Трудові спори – суперечності, які виникають між суб’єктами трудового права з приводу застосування трудового законодавства або встановлення нових умов праці і які передані на розгляд відповідного органу, уповноваженого державою приймати обов’язкові для сторін рішення.

Умови матеріальної відповідальності – пряма дійсна шкода, протиправність поведінки, винні дії працівника, необхідний причинний зв’язок між порушенням обов’язків та шкодою.

Функції трудового права - основні напрями правового впливу на суб’єктів відносин у сфері праці для забезпечення призначення трудового права й законодавства.

Час відпочинку — проміжок часу, протягом якого працівник, згідно із законодавством та локальними нормативними актами, вільний від виконання трудових обов’язків, і який він має право використовувати на свій розсуд.

Щорічна відпустка – час відпочинку, який обчислюється в календарних днях і надається працівникам зі збереженням місця роботи і заробітної плати.

 

САМОСТІЙНА РОБОТА

 

Самостійна робота – вид позааудиторної роботи студента навчального характеру. Вона спрямована на вивчення програмного матеріалу навчального курсу.

Під час самостійної роботи студент повинен самостійно опрацювати конспекти лекцій, літературу, нормативні акти, судову практику до тем, що виноситься на практичні заняття.

Формами самостійної роботи є:

- виконання домашніх завдань;

- доопрацювання матеріалів лекції;

- робота в інформаційних мережах;

- опрацювання додаткової літератури;

- складання конспектів тем, що виносяться для самостійного вивчення;

- підготовка до контрольних навчальних заходів.