НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
Нова редакція
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
(лист від 27.08.10 № 1/11-8205)
За загальною редакцією В.М. Мадзігона
Нову редакцію програми підготували:
Боринець Н.І.
Гащак В.М.
Дятленко С.М.
Лещук Р.М.
Павич Н.М.
Терещук А.І.
Програму підготували:
Гнеденко О.П., Денисенко Л.І., Закатнов Д.О., Калініченко Н.А., Кільдеров Д.Е., Климук М.К., Коберник О.М., Корець М.С., Кондратюк Г.А., Левченко Г.Є., Лосина Н.Б., Одинець Н.В., Романчук А.І., Романчик О.М., Сидоренко В.К., Туров М.П., Федун А.С., Ходзицька І.Ю., Юрженко В.В.
У розробленні концептуальних підходів до нової редакції програми брали участь слухачі Всеукраїнських тренінгових курсів з питань поліпшення якості вивчення предмета «Технології» у старшій школі, який проходив з30 листопада по 11 грудня 2009 року у м.Києві.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Реформування української системи освіти відбувається у відповідності до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь.
Вчитель не стільки контролює вивчення і відтворення учнем певних знань і відповідних вмінь, а допомагає і підтримує його у процесі засвоєння і застосування нових знань на практиці з урахуванням його особистих здібностей та природних нахилів.
Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчати учнів запам’ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці – через розв’язання творчих завдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.
Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового навчання учнів у 5-9 класах.
Трудове навчання — загальноосвітній предмет, який становить основу предметного наповнення освітньої галузі “Технологія”.
Головна мета трудового навчання – формування технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства.
Досягнення цієї мети забезпечується змістом трудового навчання, який розроблено відповідно до Державних стандартів освітньої галузі “Технологія.
Реалізація змісту навчальної програми повинна забезпечувати розв’язання таких завдань:
• формування в учнів технічного світогляду, закріплення на практиці знань про технологічну діяльність, спираючись на закони та закономірності розвитку природи, суспільства, виробництва і науки;
• формування в учнів практичних навичок творчої діяльності, творчого та критичного мислення в процесі вивчення проектної технології;
• ознайомлення учнів з місцем і роллю інформаційно-комунiкаційних технологій в сучасному виробництві, повсякденному житті;
• формування культури поводження з різноманітними засобами праці;
• створення умов для професійного самовизначення, обґрунтованого вибору професії з урахуванням власних здібностей, уподобань та інтересів;
• формування в учнів культури праці, навичок раціонального ведення домашнього господарства, культури побуту, відповідальності за результати власної діяльності, комплексу особистісних якостей, потрібних людині як суб’єкту сучасного виробництва і культурного розвитку суспільства;
• виховання активної життєвої позиції, адаптивності, готовності до безперервної професійної освіти, конкурентної боротьби на ринку праці, потреби ініціативно включатися в систему нових економічних відносин, в підприємницьку діяльність;
• створення умов для реалізації особистісно-орієнтованого підходу до навчання, виховання та розвитку особистості.
Реалізація змісту навчального предмета передбачена за трьома варіантами програми:
- для хлопців;
- для дівчат;
- для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат.
Програма характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, регіональних умов та кадрового забезпечення.
Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з інваріантних (обов’язкових), варіативних (на вибір) та базового ( для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат) модулів.
Інваріантний зміст трудового навчання розрахований на засвоєння окремими групами хлопців і дівчат. Він займає приблизно половину навчального часу. Інваріантна складова вивчається у першому півріччі, варіативна – у другому. У 9-му класі спочатку вивчають варіативний модуль, потім проектують та виготовляють комплексний виріб. Навчальний заклад самостійно формує змістове наповнення варіативної складової з запропонованих варіативних модулів.
Варіативні модулі розраховані на 16 годин кожен. Розроблено окремі переліки варіативних модулів, які можуть вивчатися у 5-6 класах та у 7-9 класах. Ці модулі, з зазначеного переліку, обирає вчитель у залежності від матеріально-технічної бази, фахової підготовленості, регіональних традицій наповнюваності класів та бажання учнів. Вивчення варіативних модулів відбувається за окремо розробленими програмами до них.
Зміст трудового навчання для класів, що не поділяються на групи хлопців і дівчат складається лише з варіативних модулів. При цьому, учні мають освоїти базовий модуль. Наскрізними лініями, що закладені у зміст базового модуля є:
· проектування виробів (у 5-му класі основи художньо-конструкторської діяльності);
· конструкційні матеріали;
· основи техніки і технологій.
На освоєння навчального матеріалу передбаченого базовим модулем не відводиться окремих годин. Він вивчається інтегровано з вивченням варіативних модулів. Учителеві на початку навчального року слід спланувати перелік та послідовність вивчення варіативних модулів, а також розподілити навчальний матеріал, передбачений базовим модулем.
Наприклад. У 8-му класі з сумісним навчанням обрано 4 варіативні модулі: технологія токарної обробки деревини; технологія вирощування рослин та догляду за ними; технологія писанкарства; технологія оздоблення одягу. Навчальний матеріал базового модуля для 8-го класу можна розподілити таким чином:
| Варіативний модуль | Зміст базового модуля |
| Технологія токарної обробки деревини | Фактура матеріалу. Виконання ескізного малюнку виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення |
| Технологія оздоблення одягу | Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних і синтетичних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище. Ритм. Динамічні й статичні форми. Рівновага. |
| Технологія писанкарства | Комбінаторика у художньому конструюванні. Симетрія і асиметрія |
| Технологія вирощування рослин та догляду за ними | Відомості про основні базові технології: механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні. |
У 6-му класі з сумісним навчанням обрано 2 варіативні модулі: технологія виготовлення дерев’яної іграшки та технологія виготовлення народної ляльки. Навчальний матеріал базового модуля для 6-го класу можна розподілити таким чином:
| Варіативний модуль | Зміст базового модуля |
| Технологія виготовлення дерев’яної іграшки | Метод комбінування. Моделі-аналоги, опис об’єкта проектування. Аналіз конструкції проектованого виробу (порівняння зразків-аналогів, визначення їх позитивних і негативних ознак в конструкції тощо). Площинна розмітка. Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: тонколистовий метал, дріт. Еволюція знарядь праці. Машина як вид техніки. |
| Технологія виготовлення народної ляльки | Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: тканини (бавовняні, льняні), фольга. Особливості розмічання на різних конструкційних матеріалах. |
Структура та зміст інваріантних та варіативних модулів побудована таким чином, щоб учні спочатку освоїли основи технології обробки певних матеріалів, а потім приступили до проектної, творчої діяльності. Засвоєння учнями технічних знань (призначення і будова інструменту, устаткування і т.д.), вмінь виконувати технологічні операції має другорядне значення. Їх якість і глибина вивчення мають підпорядковуватися завданням проекту, який виконують учні. Якщо учні не використовуватимуть певні технологічні операції під час роботи над проектом, то і ознайомлення з ними має бути поверхневе. Критерій оцінювання «застосовувати при роботі над проектом» є значно вагомішим ніж «знати» та «вміти виконувати окремі технологічні операції».
Трудове навчання у 5-9 класах базується на практичній діяльності учнів. Засвоєння теоретичного матеріалу доцільно проводити під час практичних робіт, не витрачаючи на це окремого навчального часу. Однак, не виключається можливість проведення уроків засвоєння нових знань, під час яких вчитель може розкрити навчальний матеріал всього модуля, або його окремої частини. Такі уроки у навчальному процесі можуть бути одиничними.
У 5-му класі учні вивчають найпростіші прийоми обробки фанери, ДВП, тканини, прийоми роботи із шаблоном, виготовляють на основі цього найпростіший виріб запропонований учителем. Після цього, під час вивчення наступного розділу, учнів навчають основам художньо-конструкторської діяльності: вибір форми конструйованого виробу із застосуванням методів проектування, обґрунтування вибору, планування відповідних операцій тощо.
У 6-9 класах учнів залучають до проектної діяльності. Так, змістом програми передбачено, що з 6-го класу учнів навчають працювати з інформаційними джерелами, знаходити інформацію, яка стосується теми проекту, відбирати та аналізувати інформацію (зразки об’єкту проектування), застосовувати методи проектної діяльності, планувати технологічний процес з виготовлення виробу та здійснювати відбір матеріалу та інструментів.
В залежності від складності конструкції та затрачених коштів на матеріали, доцільно проводити елементарне економічне обґрунтування виробу перед тим, як його буде виготовлено. Якщо виріб потребує дорогих за вартістю матеріалів чи устаткування (що буде добре видно після визначення його собівартості), якого немає у шкільній майстерні, то учитель пропонує учасникам проекту переглянути конструкцію виробу, замінити конструкційний матеріал на інший тощо. Це не лише розвиває технічне і технологічне мислення учнів (обґрунтування конструкції, добір інструментів тощо) але й привчає до економного використання матеріалів, наукової організації праці тощо.
Під час роботи у навчальній майстерні особливу увагу слід звертати на дотримання учнями правил безпечної роботи, виробничої санітарії й особистої гігієни, навчати їх тільки безпечних прийомів роботи, ознайомлювати із заходами попередження травматизму.
Навчальна програма
Трудове навчання
Для класів, що не поділяються на групи хлопців та дівчат
Базовий модуль
| Навчальний матеріал | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| 5 клас Елементи культури і безпеки праці Організація робочого місця у шкільній майстерні. Загальні правила безпеки життєдіяльності у навчальних майстернях Конструювання виробів Загальні відомості про художньо-конструкторську діяльність: міні маркетингове дослідження (анкетування), використання біоформ та методу фантазування під час створення виробу. Розмічання виробу, способи розмічання: за шаблоном, через копіювальний папір, способом перенесення. Планування робіт з виготовлення виробу. Конструкційні матеріали Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для конструювання і виготовлення виробів: тканина, фанера (шпон), ДВП. Основи техніки і технологій Технологічний процес. Деталь. Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних матеріалів: різання, пиляння, штампування, лиття. Відомості про механічні способи з’єднання деталей із різних конструкційних матеріалів: зв’язуванням, зшиванням, склеюванням, на цвяхах, заклепках. 6 клас Проектування виробів Метод комбінування. Моделі-аналоги, опис об’єкта проектування. Аналіз конструкції проектованого виробу (порівняння зразків-аналогів, визначення їх позитивних і негативних ознак в конструкції тощо). Площинна розмітка. Конструкційні матеріали Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: тканини (бавовняні, льняні), фольга, тонколистовий метал, дріт. Особливості розмічання на різних конструкційних матеріалах. Основи техніки і технологій Еволюція знарядь праці. Машина як вид техніки. 7 клас Проектування виробів Робота з інформаційними джерелами. Визначення зразків для проектування. Вибір та обґрунтування виробу для проектування та виготовлення. Метод фокальних об’єктів. Основні типи креслярських ліній. Розміри на кресленнях. Використання ескізу і креслень деталей виробу. Конструкційні матеріали Види конструкційних матеріалів, які застосовуються для проектування і виготовлення виробів: природні матеріали та матеріали штучного походження (синтетичні). Захист різних конструкційних матеріалів від негативного впливу кліматичних та інших факторів. Догляд за виробами із натуральних матеріалів. Основи техніки і технологій Типові та спеціальні деталі. Види з’єднань деталей: рухомі й нерухомі, рознімні й не рознімні. 8 клас Проектування виробів Комбінаторика у художньому конструюванні. Симетрія і асиметрія. Ритм. Динамічні й статичні форми. Рівновага. Фактура матеріалу. Виконання ескізного малюнку виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення. Конструкційні матеріали Матеріали хімічного походження (штучні, синтетичні). Їх переваги і недоліки у порівнянні із натуральними матеріалами. Способи отримання штучних і синтетичних матеріалів. Їх вплив на здоров’я людини і навколишнє середовище. Основи техніки і технологій Відомості про основні базові технології: механічні, хімічні, біологічні, енергетичні, інформаційні. 9 клас Проектування виробів Основи біоніки у проектуванні. Виконання моделей і макетів із різних матеріалів (пластилін, папір, картон, текстильний матеріал тощо). Конструкційні матеріали Композиційні матеріали як сучасний вид технологій із створення нових конструкційних матеріалів. Основи техніки і технологій Автоматизація, комп’ютеризація технологічних процесів, застосування промислових роботів. Застосування автоматичних приладів на виробництві та в побуті. Застосування комп’ютерної техніки у сучасних технологічних процесах | Організовує робоче місце для виконання практичних робіт. Дотримується правил безпечної праці. Застосовує міні маркетингове дослідження та метод фантазування під час створення виробу Використовує основні способи розмічання майбутнього виробу. Планує роботу з виготовлення виробу. Визначає послідовність технологічних операцій (розмітка, пиляння по контуру тощо) Розрізняє конструкційний матеріал, який потрібен для виготовлення виробу. Пояснює складові частини технологічного процесу виготовлення проектованого виробу. Називає способи отримання деталей заданої форми. Розрізняє механічні способи з’єднання деталей. Використовує метод комбінування для створення чи вдосконалення проектованого виробу. Порівнює різні зразки виробів, визначає кращі ознаки і комбінує конструктивні елементи чи виріб в цілому. Виконує площинну розмітку. Використовує конструкційні матеріали. Виконує розмітку під час виготовлення запланованого виробу. Враховує особливості розмічання виробу на різних конструкційних матеріалах. Розуміє і пояснює розвиток техніки як еволюцію знарядь праці, поняття машини як основного виду техніки. Використовує інформаційні джерела під час проектування виробу; методи проектування та метод фокальних об’єктів під час визначення та обґрунтування конструкції майбутнього виробу; ескіз або креслення під час проектування виробу. Вибирає та обґрунтовує конструкцію об’єкта проектування. Розрізняє і добирає конструкційні матеріали для проектування виробу. Називає способи захисту різних конструкційних матеріалів. Обирає та обґрунтовує їх для проектованого виробу. Здійснює догляд за виробами із натуральних матеріалів. Розрізняє типові та спеціальні деталі, види з’єднань. Використовує елементи комбінаторики в конструюванні виробу. Розуміє і пояснює на прикладі проектованого виробу симетрію та асиметрію, поняття динамічної й статичної форми. Виконує ескізний малюнок проектованого виробу із зазначенням інформації необхідної для його виготовлення. Називає матеріали хімічного походження, наводить їх приклади на основі проектованого виробу. Характеризує переваги і недоліки штучних матеріалів у порівнянні з натуральними. Обґрунтовує добір штучних матеріалів на прикладі майбутнього виробу. Пояснює способи одержання штучних і синтетичних матеріалів, їх вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище. Називає основні базові технології, пояснює які з них будуть використані під час виготовлення виробу. Називає і використовує в роботі над проектом основні елементи біоніки. Має уявлення про виконання макетів і моделей проектованого виробу. Характеризує особливості композиційних матеріалів, способи їх одержання. Пояснює сутність процесу автоматизації сучасного технологічного процесу. Наводить приклади застосування автоматичних приладів на виробництві та побуті. Характеризує застосування комп’ютерної техніки у сучасних технологічних процесах. |
Навчальна програма
Трудове навчання
Обслуговуючі види праці
Клас
Тематичний план
| № розділу | Назва розділів | 5 клас |
| Вступ | ||
| Технологія виготовлення виробів з текстильних і нетканих матеріалів ручним способом (за зразком) | ||
| Конструювання та виготовлення виробів із текстильних і нетканих матеріалів | ||
| Варіативний модуль | ||
| Резерв часу | ||
| Всього |
Програма
| № з.п. | К-сть год | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Вступ Узагальнення знань, отриманих учнями у початковій школі. Завдання предмета «Трудове навчання». Поняття про технологію. Основні види технологічної діяльності у побуті: приготування їжі, прання, виготовлення одягу, в’язання, вишивання, ремонт квартири тощо. Знаряддя праці: ножиці, голка, спиці, гачок, молоток, пилка тощо. Правила внутрішнього розпорядку в навчальній майстерні. Правила безпечної праці. | Характеризує технологію як перетворюючу діяльність; наводить приклади технологічної діяльності у побуті; дотримується правил внутрішнього розпорядку та безпечної праці в майстерні. | ||
| Розділ 1. Технологія виготовлення виробів з текстильних і нетканих матеріалів ручним способом (за зразком) Види конструкційних матеріалів для виготовлення аплікації: тканина, нитки, пряжа, неткані матеріали. Технологічний процес. Технологія виконання аплікації з волокнистих матеріалів. Способи розмічання (за шаблоном, через копіювальний папір, способом перенесення). Планування роботи з виготовлення виробу. Складання послідовності технологічних операцій. Добір матеріалів. Виготовлення деталей аплікації (за шаблоном). Копіювання малюнка на основу. Способи механічного з’єднання деталей (зв’язування, зшивання, склеювання, на цвяхах). Закріплення деталей аплікації. Шов «уперед голку», «назад голку». Виготовлення та оздоблення виробу. Правила безпечної праці. Організація робочого місця, санітарно-гігієнічні вимоги. Орієнтовні об’єкти практичної діяльності: гольниця, листівка, серветка, килимок, настінна мініатюра. | Розрізняє матеріали, які потрібні для роботи; розпізнає тканини, нитки, пряжу; характеризує технологію аплікації; розрізняє механічні способи з’єднання деталей; складає план роботи з виготовлення виробу; переносить малюнок на тканину; виготовляє за шаблонами деталі; виріб; оздоблює виріб; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог. | ||
| Розділ 2. Конструювання та виготовлення виробів з текстильних і нетканих матеріалів Методи проектування: фантазування. Використання біооформ у створенні виробу. Міні маркетингові дослідження (анкетування). Ескізні малюнки як складова процесу конструювання. Загальні відомості про процес конструювання виробу, його етапи. Конструкційні матеріали та їх вибір. Короткі відомості про текстильні волокна. Будова тканини (основа, піткання, пруг). Лицьовий і виворітній боки тканини. Деталь. Загальні відомості про способи отримання деталей заданої форми із різних матеріалів (різання, пиляння, штампування, лиття). Добір матеріалів для виготовлення виробу, визначення їх кількості. Добір інструментів, (пристосувань). Планування роботи з виготовлення виробу. Послідовність виготовлення виробу. Правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги та організація робочого місця. Презентація результатів проектної діяльності. Оцінювання результатів проектної діяльності. Орієнтовні об’єкти проектної діяльності: гольниця, листівка, серветка, килимок, настінна мініатюра, ляльки для лялькового театру, настінні прикраси (аплікація з шнурів), мішечок для подарунків, іграшки тощо. | Характеризує художнє конструювання як етап створення виробу; виконує анкетування (визначення потреби у виробі); називає способи отримання деталей заданої форми; розпізнає і називає нитки основи, піткання, пруг; розрізняє лицьовий і виворітний бік тканини; називає способи отримання деталей заданої форми; складає план роботи з виготовлення виробу; визначає і пояснює складові технологічного процесу виготовлення виробу, їх послідовність; добирає спосіб одержання і з’єднання деталей; добирає матеріали та інструменти для виготовлення задуманого виробу; виготовляє виріб; організовує своє робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог; презентує виготовлений виріб; здійснює самооцінку результатів діяльності. | ||
| Розділ 3. Варіативний модуль | |||
| Резерв часу |
Клас
Тематичний план
| № розділу | Назва розділів | К-сть годин | |
| Технологія виготовлення та оздоблення виробів вишивкою (за зразком) | |||
| Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою | |||
| Презентація результатів проектної діяльності. Оцінювання результатів проектної діяльності. | |||
| Варіативний модуль | |||
| Резерв часу | |||
| Всього |
Програма
| № з.п. | К-сть год. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів |
| Розділ 1. Технологія виготовлення та оздоблення виробів вишивкою (за зразком) Українська вишивка – традиційний вид оздоблення виробів. Види виробів, оздоблених вишивкою. Тканина для вишивання (бавовняна, лляна). Поняття про ткацьке переплетення. Полотняне переплетення. Ручні шви і строчки. Машинна вишивка. Використання комп’ютерної техніки у вишиванні. Особливості перенесення малюнка для вишивання на різні види тканин. Інструменти та пристосування (п’яльця, наперсток) для вишивання. Технологія виконання ручних з’єднувальних та оздоблювальних швів (штапівки, стебловий і тамбурний шви, косий хрестик, козлик, проста гладь). Графічне зображення швів. Технологія виготовлення (оздоблення) виробу. Правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги та організація робочого місця. Орієнтовні об’єкти практичної діяльності: закладка для книжки, серветка, рушничок, комірець, носова хустинка тощо. | Називає вироби, оздоблені вишивкою; розпізнає ручні шви і строчки; розуміє і пояснює розвиток техніки як еволюцію знарядь праці, поняття машини як основного виду техніки; зображає графічно шви; виконує шви, які вивчаються; планує роботу з вишивання виробу; виготовляє нескладний вишитий виріб з елементами кількох швів, які вивчаються; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог. | ||
| Розділ 2. Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою Орнамент та види орнаментів. Рапорт. Поняття про композицію у вишивці. Символи в українській народній вишивці. Методи проектування: комбінування. Моделі-аналоги. Виявлення найкращих ознак у кожному зразку. Складання опису виробів, як виду проектної документації. Критерії виготовлення вишитого виробу. Створення ескізного малюнка виробу та малюнка для вишивання. Добір тканини, ниток для виробу. Послідовність виготовлення. Остаточна обробка вишитого виробу. Догляд за вишитими виробами. Особливості волого-теплової обробки вишитих виробів. Правила безпечної праці, санітарно-гігієнічні вимоги та організація робочого місця Орієнтовні об’єкти проектної діяльності: закладинка для книжки, серветка, рушничок, гольниця, торбинка для парфумів, чохол для мобільного, чохол дляокулярів, прихватка, комірець, носова хустинка, панно тощо. | Розпізнає й називає основні види орнаментів; визначає рапорт на орнаменті; складає план роботи з виконання проекту; здійснює пошук моделей-аналогів вишитих виробів; порівнює зразки і визначає кращі ознаки; розробляє критерії вишитого виробу; планує роботу з виготовлення виробу; розробляє (комбінує) малюнок для вишивання (з використанням кількох швів); переносить малюнок на тканину (якщо використовується гладьовий шов); виготовляє вишитий виріб; виконує остаточну обробку виробу; оцінює готовий виріб; використовує способи догляду за вишитими виробами; організовує робоче місце; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог; | ||
| Розділ 3. Презентація результатів проектної діяльності. Оцінювання результатів проектної діяльності Презентація виробу. Оцінювання результатів проектної діяльності. | презентує виготовлений виріб; здійснює самооцінку результатів діяльності. | ||
| Розділ 4. Варіативний модуль | |||
| Резерв часу |
