Лекции.Орг
 

Категории:


Макетные упражнения: Макет выполняется в масштабе 1:50, 1:100, 1:200 на подрамнике...


Построение спирали Архимеда: Спираль Архимеда- плоская кривая линия, которую описывает точка, движущаяся равномерно вращающемуся радиусу...


Расположение электрооборудования электропоезда ЭД4М

Робочі записи під час практики

ЩОДЕННИК ПРАКТИКИ

_____________

(вид і назва практики)

студента _____

(прізвище, ім’я, по батькові)

Відділення____

 

Кафедра, циклова комісія________________________________________________________

 

освітньо-кваліфікаційний рівень__________________________________________________

 

напрям підготовки _____________________________________________________________

 

спеціальність__________________________________________________________________

(назва)

 

_________ курс, група _______________

 

 

Студент______

(прізвище, ім’я, по батькові)

 

прибув на підприємство, організацію, установу

 

Печатка

підприємства, організації, установи “___” ____________________ 20___ року

 

__________________ _________________________________________________________

(підпис) (посада, прізвище та ініціали відповідальної особи)

 

 

Вибув з підприємства, організації, установи

 

Печатка

Підприємства, організації, установи “___” ____________________ 20___ року

 

__________________ _________________________________________________________

(підпис) (посада, прізвище та ініціали відповідальної особи)

 

 

Адреса коледжу: м. Івано-Франківськ, вул. Юності, 11

Календарний графік проходження практики

№ з/п Назви робіт Тижні проходження практики Відмітки про виконання
1. Прибуття на підприємство. Ознайомлення з базою практики, з літературою, персоналом, з технікою безпеки даного підприємства. +          
2. Дослідження природніх умов та фізико-географічна характеристика об’єкту. + +        
3. Взяття участі у інвентаризації насадження     +      
4. Визначення асортименту рослин даного лісництва.     + +    
5. Проведення аналізу дендрофлори лісництва, та визначення найбільш поширених видів і їх коротка характеристика     + +    
6. Опрацювання рекомендованої літератури. Оформлення звіту по пройденій практиці.       +    
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               
               

 

Керівники практики:

 

від вищого навчального закладу _______________ ______________________________

(підпис) (прізвище та ініціали)

 

від підприємства, організації, установи ____________ ______________________________

(підпис) (прізвище та ініціали )

Робочі записи під час практики

18.11. Прибула на практику до ДП “Брошнівське ЛГ” м. Брошнів-Осада. Ознайомилася базою практики. Розміщенням даного підприємства та його персоналом.

19.12. Ознайомленням з метою та спектрами діяльності даного лісництва з його технікою безпеки. Складання календарного плану на подальше проходження практики з керівником практики від підприємства.

20.12. - 27.12. Дослідження природніх умов та фізико-географічна характеристика даного лісництва.

Згідно з лісорослинним районуванням територія ДП «Брошнівське ЛГ» відноситься до лісової зони Карпатських гір. По агро-кліматичному районуванню Івано-Франківської області переважна частина земель підприємства входить в гірський агро-кліматичний район.

Клімат території розташування «Брошнівського ЛГ» є помірно- континентальним з прохолодними вологими зимами і жарким та вологим літом.

Територія ДП «Брошнівське ЛГ» за характером рельєфу представляє собою дві геоморфологічні області: Передкарпаття та область зовнішніх Карпат. Передкарпаття представлено долиною ріки Лімниця з абсолютними висотами 150-400 м над рівнем моря. Зовнішні Карпати - це гірська частина Скибових Горган з глибокими долинами і комплексом середніх хребтів.

На основі детального грунтово-лісотипологічного обстеження в умовах підприємства виявлені такі типи грунтів: гірсько-підзолисті, бурі гірсько- лісові, бурі лісові, дерново-підзолисті, дернові, болотні та кам'янисті розсипи з виходами корінних порід.

Найбільш поширеним типом лісу в умовах підприємства є волога буково-смерекова суяличина і займає більше половини його площі. Також поширені волога смереково-ялицева субучина, волога буково-ялицева сурамінь, волога грабова судіброва, вологий смерековий субір та інші.

Найменш поширеними типами лісу є сира сіровільшина та волога ялицева бучина

28.11. – 04.12. Інвентаризація об'єктів зеленого господарства здійснюється з метою:

- одержання достовірних даних щодо кількісних і якісних характеристик зелених насаджень на території населеного пункту;

- посилення відповідальності за збереження зелених насаджень балансоутримувачів, власників чи користувачів земельних ділянок, підприємств, організацій, установ, на території яких розташовані зелені насадження;

- сприяння створенню та формуванню високодекоративних і екологічно ефективних та стійких до несприятливих умов навколишнього природного середовища насаджень;

- використання даних інвентаризації під час розроблення у населених пунктах програм розвитку зеленого господарства;

- відновлення, реконструкції та експлуатації об'єктів зеленого господарства та проведення в необхідних випадках профілактичних, лікувальних заходів;

- організації невиснажливого використання озеленених територій;

- установлення відповідності кількості зелених насаджень чинним будівельним та санітарним нормам;

Власник об'єкта благоустрою за поданням його балансоутримувача щорічно затверджує заходи (план-графік) і передбачає кошти на виконання робіт з інвентаризації зелених насаджень.

Балансоутримувач, власник чи користувач земельних ділянок, підприємство, організація, установа (далі - Замовник), на території яких розташовані зелені насадження, на конкурсній основі визначає виконавця робіт з інвентаризації та укладає з ним договір.

Увесь комплекс робіт з інвентаризації починається із зняття з наявних геодезичних, картографічних матеріалів копій планів об'єктів зеленого господарства, на яких проводиться інвентаризація. Для обліку зелених насаджень уздовж вулиць, провулків, на площах, набережних використовуються графічні матеріали обліку споруд дорожньо-мостового господарства.

Копії планів звіряються з натурою, уточнюються на місці нанесені на плані межі із сусідніми землекористувачами і ситуація, у разі необхідності проводиться додаткова зйомка. Зміни в ситуації відображаються на абрисі, який є основою для внесення змін у план об'єктів зеленого господарства. При змінах понад 50 відсотків площі проводиться нова горизонтальна зйомка.

Для зручності проведення обліку об'єкт, що інвентаризується, умовно ділять на ділянки, які в натурі обмежуються доріжками, алеями чи іншими постійними елементами внутрішньої ситуації. Цим умовним ділянкам присвоюються порядкові номери, які проставляються в кружках.

Ділянки інвентаризації нумеруються числами, обведеними кружками, а в межах кожної ділянки при нумерації груп дерев, кущів, квітників тощо до номера ділянки додається літера (1-А, 1-Б).

У разі проведення інвентаризації зелених насаджень на вулицях, проїздах, провулках тощо нумерацію інвентаризаційних ділянок краще виконувати за кварталами парними числами з парного боку і непарними з непарного боку.

Під час виконання робіт у натурі ведеться абрис об'єкта, на який наносяться:

- межі об'єкта із зазначенням сусідніх землекористувачів;

- дорожньо-алейна мережа;

- поодинокі дерева, групи дерев і кущів, живоплоти, рядові посадки дерев, газони (чисті), квітники тощо;

- усі будівлі, споруди, водоймища, опори електричних, телефонних та радіомереж, оглядові колодязі інженерних мереж, стаціонарні водопровідні мережі, стаціонарні лавки, канави тощо;

- межі та номери умовних ділянок і куртин.

У процесі інвентаризації зелених насаджень ведеться робочий щоденник, до якого вносяться відомості щодо:

- дерев, розташованих на проїздах, - вид насаджень (рядова, групова посадка), номери дерев, порода, вік, діаметр на висоті 1,3 м, стан;

- дерев, розташованих на територіях скверів, садів і бульварів (заповнюються ті самі дані, що й на проїздах);

- дерев, розташованих на територіях облікових ділянок парків, лісопарків, вид насаджень, переважний склад порід, повнота насаджень (кількість дерев на 1 га площі), середній вік, стан;

- чагарників - вид насаджень (алейна, групова посадка), порода, вік, кількість чагарників (кущів), протяжність для рядової (алейної) посадки, стан.

Газони і квітники враховуються за площею. У багаторічних квітниках ураховується також і кількість кущів на обліковій ділянці.

Якісний стан насаджень визначається за такими ознаками:

Стан дерев:

добрий - дерева здорові, нормально розвинуті, листя густе, рівномірно розміщене на гілках, листя чи хвоя нормального розміру і забарвлення, немає ознак хвороб і шкідників, ран, пошкоджень стовбура і скелетних гілок, а також дупел;

задовільний - дерева здорові, але з ознаками вповільненого росту, з нерівномірно розвиненою кроною, на гілках мало листя, є незначні механічні пошкодження і невеликі дупла;

незадовільний - дерева дуже ослаблені, стовбури викривлені, крони слабо розвинені, є сухі та гілки, що засихають, приріст однорічних пагонів незначний, механічно пошкоджені стовбури, дупла.

Класи якості стану лісопаркових насаджень:

1-й клас - змішані багатоярусні насадження із зімкнутістю крон дерев 1-го ярусу в масивах, групах не нижче 0,7 (не враховуючи галявин) або чисті, невеликі (3-5 га) березняки, дубняки із зімкнутістю крон 0,4 і вище. Насадження здорові, життєздатні. Непошкоджена лісова підстилка охоплює не менше 80% площі. Окремі дерева, групи дерев розміщені нерівномірно. Галявини різних розмірів, мальовничої конфігурації з рівномірним трав'яним покровом, зручні для відпочинку. Меліоративних робіт не потребують. Є впорядковані дороги;

2-й клас - насадження чисті, одноярусні, площею понад 3-5 га або змішані із зімкнутістю крон 0,5-0,6, рівномірно розміщені на території. Мають ознаки вповільненого росту і розвитку, до 20% сухих гілок у кроні. Непошкоджена лісова підстилка становить 50-80% площі, територія забур'янена. Галявин мало, вони однотипні за формою і розмірами, недостатньо мальовничі, потребують незначної роботи для оздоровлення насаджень і меліорації. Доріг недостатньо;

3-й клас - насадження чисті та змішані, перебувають на стадії розпаду, із зімкнутістю крон дерев 1-го ярусу 0,2-0,4 або складаються з малоцінних порід (осика, тополя) з більшою зімкнутістю. Дерева і групи дерев розміщені на території рівномірно. Кількість сухих гілок у кроні перевищує 20%. Непошкоджена лісова підстилка становить менше ніж 50%. Велика забур'яненість. Галявин немає або вони не пристосовані для відпочинку. Потребують значної роботи для оздоровлення насаджень, проведення санітарних заходів або значних за обсягом меліоративних робіт. Упорядковані дороги відсутні.

05.12-11.12. Визначення асортименту рослин даного лісництва. Проведення аналізу дендрофлори лісництва, та визначення найбільш поширених видів і їх коротка характеристика

В лісових масивах ДП «Брошнівське ЛГ» ми виявили 43 види деревних рослин , які відносяться до 16 родів та 7 родин. Отже, як бачимо, найчисельнішою за родовим та видовим складом є родина Соснові (23 видів, 40,4% флори), Розові ( 8 видів, 13,5% флори ) та Березові ( 3 видів, 10,1% флори ). Чисельними є також родини ), , Букові ( 5 видів, 5,6% флори) та. Родини Горіхові, Магнолієві, Кленові представлені 1-2 видами, що в сумі складають 4 видів або 18,2% флори.

Ялиця біла (Abies alba Mill.). Родина соснові (Pinaceae). Вічнозелене, однодомне, струнке дерево висотою 30-45 м, діаметром до 2 м. Кора тонка, сіра; пагони сірі або червонувато-коричневі, опушені, вкриті густими волосками. Бруньки яйцевидно-конічні, ясно-коричневі, не смолисті або слабо смолисті біля основи. Хвоя чотиригранна, розташована на пагонах правильно гребінчасто, 2-3 см довжини, знизу з двома білими смужками. Шишечки: жіночі – дрібні, зелені; чоловічі – циліндричні жовтуваті колоски. Цвіте в травні, запилюється вітром. Шишки циліндричні, прямостоячі, 10-16 см довжини і 2-4 см в діаметрі. Покривні луски довші від насінних, з довгим вітрячком, виступають назовні. Достигають восени і тут же розпадаються. Насіння велике, трикутне, смолисте, з крилаткою. Доживає до 400-500 років, в молодому віці росте повільно. Тіневитривала, вибаглива до ґрунту, добре росте на свіжих та вологих ґрунтах. Посухи не переносить. Має добре розвинену кореневу систему, вітро - та морозостійка. Ялиця біла – цінна, високопродуктивна лісова порода, що широко використовується в лісовому господарстві та озелененні.

Сосна звичайна (Pinus silvestris L.). Родина Соснові (Pinaceae). Дерево висотою 30-40 м, має добре сформований, прямий стовбур. Кора знизу стовбурна груба, червоно-бура, глибоко тріщинувата, у верхній частині стовбура і на гілках жовтувата. Крона молодих дерев конусовидна, гостро вершинна, у старих – копуляста або зонтична. Сосна звичайна природно росте майже по всій Європі. Деревина ядрова, цінна в народному господарстві. Хвоя у пучках по дві штуки, 4-7 см завдовжки, 2 мм ширини, тверда, гостра, темно (сіро)-зелена. Розміщена на пагонах і гілках спірально. Шишечки. Чоловічі – видовжені жовті колоски; жіночі – червонуваті, дрібненькі шишечки. Цвіте в кінці квітня – на початку травня. Шишки. Поодинокі або по дві три штуки, яйце-конусоподібні, згорнуті донизу на зігнутих коротких ніжках; сіро-коричневі, матові, 3-7 см довжини, діаметром 2-3,5 см. Насіннєві луски на верхівці потовщені, утворюють ромбічний щиток. Посередині щитка міститься слабо випуклий пупок (апофіз). Насіння дозріває на другий-третій рік. Насіння дрібне, яйцеподібне, чорнувато-сіре з крилаткою, крилатка обіймає насіння вилкою, вага 1000 штук – 4-9 г. Проросток. З чотирма – сіма, часто з шістьма сім’ядольними, тригранними хвоїнками. Сосна звичайна – цінна лісова порода. У молодому віці росте швидко, доживає до 300-400 років. Світлолюбна, невибаглива до ґрунту, росте в різних кліматичних зонах і на різних ґрунтах; витримує суворий клімат степів з суховійними вітрами. Утворює багато кліматичних форм. Погано витримує забруднення повітря димом і промисловими газами. Розмножується насінням. Насіння має високу схожість (до 95 %). Сосна звичайна виділяє багато фітонцидів, її можна застосовувати для декоративних посадок у зелених зонах, у ландшафтних біогрупах у суміші з буком, березою, дубом, білою тополею, липою, смерекою та іншими породами.

Бук лісовий (Fagus sylvatica L.). Родина Букові (Fagaceae). Дерево заввишки 20-40 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони волосисті з черговими загостреними коричневими бруньками. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, зісподу світліші (4-40 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки), короткочерешкові. Квітки одностатеві. Тичинкові квітки зібрані в головчасті суцвіття (по 20 шт.). Оцвітина їх трубчасто-дзвоникувата. Зав’язь нижня, тригніздна. Плід – блискучий коричневий тригранний горішок, оточений повністю або частково коро бочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті. Харчова, деревинна, кормова, лікарська, танідоносна, смолоносна, декоративна й фітомеліоративна рослина. Плоди бука вживаються в їжу підсмаженими, але найважливіше значення мають в олійному виробництві для одержання харчової й технічної жирної букової олії. Деревина бука тверда, добре полірується, водостійка, широко використовують для виробництва меблів, фанери, паркету, а також у машинобудуванні, авіабудуванні. З букової деревини виготовляють високоякісну тару, придатну для перевезення продуктів харчування. Шляхом сухої перегонки з деревини добувають буковий дьоготь і креозот. До складу креозоту входять феноли, що зумовлюють його антисептичні й антипаразитарні властивості. У медицині креозот застосовують при лікуванні початкових стадій туберкульозу, при гнійних процесах у бронхах і легенях. Зовнішньо ним лікують виразки шкіри і слизових оболонок. Як декоративна рослина бук дуже ціниться у парковому будівництві, особливо форми з червоними і строкатими листками. Бук використовують для поодиноких і невеликих групових насаджень, живоплотів. Він добре піддається стрижці.

Дуб північний (Quercus borealis Michx.). Родина Букові (Fagaceae). Дерево висотою 30-35 метри і діаметром 1,3-1,4 м. Живе до 400 років. Крона може бути вузькою і широкою (в залежності від густоти насадження). Гілки відходять від стовбура майже під прямим кутом. Стовбур прямий, повнодеревний, високо очищений від сучків. Кора тонка, ясно-сіра або темно-бура, довгий час гладка, а на старих деревах у нижній частині має товщину 5-7 см., неглибоко-тріщинувата, темно-бура. Пагони блискучі, ніби лаковані, червоно-бурі. Листки прості, чергові перистолопатеві, із 7-11 загостреними лопастями. Жолуді яйцевидні або майже кулевидні, довжиною до 3-х см., з гострою вершиною, ясно-коричневі, блискучі. Як і в інших видах дуба, вини теж сидять у плюсках. Дуб північний середньо вибагливий до світла, але потребує відкритої верхівки. Він є швидкоростучою породою.

12.12-13.12. Опрацювання рекомендованої літератури. Оформлення звіту по пройденій практиці. Обробка даних які були зібрані під час проходження практики. З додатковою літературою створювали звіт.

 


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Принципова електрична схема керування двигуном | Необхідний час стоянки на позиції дощувальної машини ДКШ Поливна норма, мм Час стоянки машини на позиції, хв

Дата добавления: 2016-03-25; просмотров: 4187 | Нарушение авторских прав


Рекомендуемый контект:


Похожая информация:

Поиск на сайте:


© 2015-2019 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.011 с.