Загальні вимоги з охорони праці в приміщеннях спиртзаводу

Щоб забезпечити нормальні та безпечні умови праці в кожному виробничому приміщенні спиртового заводу, необхідно проводити контроль повітряного середо­вища на вміст у ньому шкідливих газів та пари. Вони можуть проникати в повітря­не середовище деяких виробничих приміщень підприємства з других загазованих приміщень, де порушуються технологічні процеси: це аміак, фреон або діоксид вуглецю із компресорних станцій чи бродильних відділень, пари спиртів, ефір із брагоректифікаційних установок та ін.

Потрапляючи на шкіру або у дихальні шляхи, шкідливі речовини негативно впливають на здоров'я людини, якщо в повітрі робочої зони вони перевищують гранично допустиму концентрацію (ГДК). А тому контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен встановлюватись як безперервний (для речовин 1 класу небезпеки) та періодичний - 2, 3 і 4-го класів небезпеки.

Основні напрями роботи на заводі з боротьби з професійними захворювання­ми, що спричиняються дією отруйних шкідливих газів та пари, повинні характери­зуватися удосконаленням технологічних процесів та обладнання з метою зменшен­ня викидів у повітряний простір шкідливих газів та організацією системи вентиля­ції виробничих приміщень.

Контроль за станом повітряного простору в приміщеннях спиртзаводу та вмі­стом шкідливих речовин у ньому здійснюється газоаналізаторами та хімічними ін­дикаторами, газосигналізаторами. Різні сполуки потребують різних методів аналі­зу, тому прилади вибираються для конкретних умов виробництва. Вміст шкідливих сполук у повітрі визначається безпосередньо вимірюванням їх концентрації або посередньо за вмістом кисню в досліджуваному середовищі. Найбільш простими і оперативними є експресні методи, які грунтуються на зміні забарвлення пористих індикаторних мас, індикаторного паперу тощо.

Для визначення вмісту шкідливих сполук у повітрі виробничих приміщень найширше застосовуються автоматичні методи, оскільки дозволяють досить швид­ко та точно отримати результати аналізу. Вони здійснюються переносними та ста­ціонарними газоаналізаторами і газосигналізаторами. Так, для визначення загазо­ваності повітря двооксидом вуглецю застосовують лабораторний інтерферометр ЛИ-4 або шахтний інтерферометр ШП-3 та ШП-5. Для визначень діоксиду вугле­цю, хлору, оксиду азоту, оксиду сірки, метану застосовується газоаналізатор "Ат­мосфера" та ГХП-75.

У всіх цехах і відділеннях до роботи допускаються особи, які досягай 18 річ­ного віку, пройшли медичне обстеження, вступний інструктаж, спеціальне навчан­ня, перевірку теоретичних і практичних знань у кваліфікаційній комісії з питань

охорони праці, первинний інструктаж на робочому місці, стажування для придбан­ня навичок безпечного ведення виробничих процесів.