Основні принципи спорудження виїмок

 

Крутизну укосів виїмок, що не відносяться до об'єктів індивідуального проектування, слід призначати відповідно до таблиці 1.4.

Виїмку завглибшки до 1 м, з метою попередження снігових заносів, необхідно проектувати розкритою з крутизною укосів від 1:5 до 1:10 або розробленою під насип. Виїмку завглибшки від 1 м до 5 м на снігозаносних ділянках слід проектувати з крутими укосами (1:1,5-1:2) і закюветними полицями завширшки не менше 3 м.

Виїмку завглибшки понад 2 м в дрібнозернистих та пилуватих пісках, переволожених зв'язних ґрунтах, легковивітрюваних або тріщинуватих лесовидних та лесових породах слід проектувати з закюветними полицями. Ширину закюветних полиць слід призначати: в дрібнозернистих і пилуватих пісках - не менше 1 м, в інших ґрунтах: при висоті укосу до б м - не менше 1 м, при висоті укосу до 12 м (для скельних порід - до 16 м) - не менше 2 м. Для доріг І-ІІІ категорій при проектуванні виїмок в легковивітрюваних скельних ґрунтах дозволяється передбачати кювет-траншею завширшки не менше 3 м і завглибшки не менше 0,8 м.

 

Таблиця 1.4 - Крутизна укосів виїмок

Ґрунт	Висота укосу, м	Найбільша крутизна укосу
Скельний: слабовивітрюваний легковивітрюваний, що: не розм'якшується розм'якшується	до 16   до 16 до 6	1:0,2   1:1,05-1:1,5 1:1-1:1,5
Великоуламковий	до 12	1:1-1:1,5
Піщаний, глинистий однорідний твердої, напівтвердої та тугопластичної консистенції	до 12	1:1,5
Лес	до 12	1:0,5-1:1,5
Примітка 1. У скельних слабовивітрюваних ґрунтах дозволяються вертикальні укоси. Примітка 2. Висота укосу виїмки визначається як різниця між відміткою брівки укосу і відміткою підошви укосу.

 

Поверхні закюветних полиць надають похил 20-40 %о в бік кювету. Ухил можна не передбачати при скельних породах.

При проектуванні виїмок слід виконувати розрахунки загальної та місцевої стійкості укосів, розробляти заходи з їх забезпечення, включаючи призначення відповідного поперечного профілю, влаштування дренажів, захисних шарів, типу укріплення укосів тощо.

Робочий шар

Робочий шар повинен проектуватись з нездимального або слабоздимального ґрунту (таблиця 1.5) на глибину 1,0 м від проектної відмітки поверхні дорожнього одягу для цементобетонних покриттів, на глибину 0,8 м - для асфальтобетонних покриттів в дорожньо-кліматичних зонах У-І - У-ІІІ та в Карпатах і на 0,6 м в гірському Криму.

При використанні в межах 2/3 глибини промерзання ґрунтів III-V груп за здимальністю величину морозного здимання визначають розрахунком за результатами випробувань або за таблицею 1.6.

Робочий шар доріг в зоні У-ІІІ повинен складатись з ненабухаючого ґрунту (таблиця 1.6) на глибину від проектної відмітки поверхні земляного полотна - 1,0 м і 0,8 м відповідно для цементобетонного і асфальтобетонного покриттів.

 

 

Таблиця 1.5 - Класифікація ґрунтів за ступенем здимальності при замерзанні

Вид ґрунту	Ступінь здимальності	Група за здимальні-стю	Середнє значення відносної здималь­ності при промер­занні до 1,5 м, у відсотках
Пісок гравелистий, грубо- і середньозернистий з вмістом часточок < 0,05 мм до 2 %	нездимальний	І	1/1
Пісок гравелистий, грубо- і середньозернистий з вмістом часточок < 0,05 мм до 15 % та пісок дрібнозернистий з вмістом часточок < 0,05 мм до 2 %	слабоздимальний	II	1-2/2-4
Суглинок непилуватий і глина	здимальний	III	2-4/4-6
Пісок пилуватий, супісок піщанистий, суглинок важкий пилуватий	дуже здимальний	IV	4-6/6-8
Супісок пилуватий, суглинок легкий пилуватий	надмірно здимальний	V	6-8/8-10
Примітка. Над рискою наведено величину здимання при 1-му типі місцевості за зволоження, під рискою – при 2-му і 3-му типах.

 

Таблиця 1.6 - Класифікація ґрунтів за ступенем набухання

Різновид ґрунту	Відносна деформація набухання, % при вологості до 0,6 Wo
Ненабухаючий		менше 2
Слабонабухаючий		від 2 до 5
Середньонабухаючий		від 5 до 10
Сильнонабухаючий		понад 10

Ступінь ущільнення ґрунту робочого шару, який визначається коефіцієнтом ущільнення, повинен бути не менше показників, наведених у таблиці 1.7.

При неможливості виконання вимог 4.11 повинні бути передбачені заходи по забезпеченню міцності і стійкості земляного полотна і робочого шару шляхом:

- регулювання водно-теплового режиму земляного полотна за допомогою гідроізолюючих, теплоізолюючих, дренуючих або капіляроперериваючих прошарків;

- укріплення і покращення ґрунту робочого шару з використанням в'яжучих і мінеральних (гранулометричних) домішок і т.ін.;

- використання армуючих прошарків;

- зниження рівня підземних вод за допомогою дренажу;

- застосування спеціальних конструкцій поперечних перерізів земляного полотна з метою захисту його від поверхневої води (берми тощо).

Вказані заходи слід вибирати на основі техніко-економічних розрахунків.

Робочий шар потрібно проектувати в комплексі з дорожнім одягом з метою отримання найбільш економічних рішень.

Розрахункові характеристики ґрунтів робочого шару слід визначати з урахуванням типу місцевості за умовами зволоження.

 

Таблиця 1.7 - Коефіцієнти ущільнення земляного полотна

	Глибина розташування	Найменший коефіцієнт ущільнення ґрунту при типі дорожнього одягу
Елемент земляного полотна	шару ґрунту від поверхні	капітальному	полегшеному і перехідному
	покриття, м	У-IV,-І	У-ІІ	У-ІІІ	У-IV,У-І	У-ІІ	У-ІІІ
Робочий шар насипу	до 1,5	від 1,0 до 0,98	0,98	від 0,98 до 0,95	від 0,98 до 0,95	0,95	0,95
Нижня частина	до 1,5	0,95	0,95	0,95	0,95	0,93	0,90
насипу, що не	до 6	0,98	0,96	0,95	0,96	0,95	0,93
підтоплюється	нижче 6	0,98	0,98	0,98	0,95	0,95	0,95
Частина насипу, що підтоплюється	до 0,8	0,95	0,95	від 0,95 до 0,93	від 0,95 до 0,93	від 0,93 до 0,90	0,90
В робочому шарі виїмки нижче зони сезонного промерзання	до 1,2	0,95			від 0,95 до 0,93
Укісна непідтоплювана частина насипу	-	0,93	0,93	0,90	0,93	0,90	0,90
Укісна підтоп-лювана частина насипу	-	0,98	0,95	0,93	0,98	0,95	0,93
Примітка. Більші значення коефіцієнта ущільнення ґрунту потрібно призначати при дорожніх одягах капітального типу, при влаштуванні шарів основ з ґрунтів та кам’яних матеріалів, оброблених цементом. Менші значення призначаються в усіх інших випадках.