Популяційна екологія
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНОЮ РОБОТОЮ З КУРСУ
ЗМІСТ
| Вступ ………………………………………………………………. | |
| Мета і завдання курсу …………………………………………….. | |
| Розподіл навчального часу за темами ……………………........... | |
| Інструктивні матеріали для виконання семінарських занять |
Вступ
Будь який живий організм використовує ресурси навколишнього середовища. При цьому відбувається обмін речовин який веде до зміни в самому середовищу. Розвиток людства приводить до кількісних та якісних змін у системі людство-середовище. Оскільки,багатократно виросла чисельність людей, то відповідно виросли і зміни. Опираючись на закон обмеженості природних ресурсів (зміни які відносно рівні 1% природних ресурсів не відновлюються) це вже є серйозною загрозою гомеостазу. Людина поширилась за межі свого первинного ареалу – під впливом опинились стабілізуючі (буферні біоми), що зменшує здатність біосфери до відновлення із центрів біорізноманітття. По третє змінився тип взаємодії та експлуатації – використання вогню, інструментів та інше, що привело до нездатності біосфери пристосуватися за короткий час до нових впливів.
Якщо взяти до уваги взаємозв’язок росту чисельності населення, інтенсифікації виробництва і поширенню людства по землі, то можна стверджувати що на планеті виникла нова геологічна сила. (за Вернадським -біосфера-ноосфера (Вернадский, 1967). Вивчення популяційної екології дозволяє прогнозувати вплив антропогенних факторів на популяції живих організмів.
МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Мета вивчення дисципліни: Розкрити основи взаємодії популяції із оточуючим середовищем.
Завдання дисципліни:
Ознайомити студентів: особливостями взаємодії природи та популяції і аспектами охорони природного середовища
З’ясувати особливості: взаємодії природи та популяції і аспектами охорони природного середовища
Місце в навчальному процесі: «популяційна екологія» вивчається студентами третього курсу спеціальності "фізкультура і географія".
Провідні положення покладені в основу курсу і програми:
- «популяційна екологія», синтетичний курс у якому узагальнюється і систематизуються екологічні знання та вміння, розкриваються основи екологічної культури набуті студентами під час оволодіння предметами природничого та гуманітарного циклів.
- Зміст курсів має особистісну орієнтацію.
Професійна спрямованість курсу:
Цей курс орієнтований на формування поглиблених рівнів екологічної культури і світогляду.
Рекомендовані форми, методи і засоби навчання та самостійної роботи студентів: Лекція, бесіда, лабораторний експеримент, самостійна робота з літературою та наочними посібниками.
Обґрунтування змісту і шляхів реалізації міжпредметних зв’язків Знання та практичні навички з цього курсу сприятимуть узагальненню і систематизації екологічних знань та вмінь, розкривають основи екологічної культури.
Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів, їх перелік
Знання: Формування екологічних знань з метою збереження і зміцнення здоров’я людини та сталого розвитку людства.
Уміння: Визначати рівень екологічної культури
Навички: Навички екологічної та світогляду.
Система контролю знань, умінь і навичок студентів:
Поточний контроль проводиться шляхом індивідуальної та фронтальної перевірки знань на лабораторних заняттях.
В кінці кожного модуля проводиться підсумкова модульна робота. Вивчення курсу завершується заліком
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНого ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ
| Курс, відділення | теми | Всього | Аудиторні заняття | Самостійна робота | Індивідуальна робота | Форма контролю | ||||
| лекції | практичні | лабораторні | підсумкові модульні роботи | |||||||
| 3 курс, денне | Основні концепції демекології | |||||||||
| Структура популяції | ||||||||||
| Динаміка популяцій | ||||||||||
| Особливості взаємодії між організмами із позицій демекології | ||||||||||
| Термодинаміка популяцій | ||||||||||
| Експлуатація популяції | ||||||||||
| Всього | Залік |
