Підписка про невиїзд- це запобіжний захід, суть якого полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого обов'язку не відлучатися з місця постійного проживання чи з місця тимчасового перебування без дозволу органу дізнання, слідчого, прокурора, суду (судді).Дозвіл на постійний або тимчасовий виїзд з місця проживання чи відмову в цьому оформлюють мотивованою постановою особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора, судді чи ухвалою суду. Постанова про відмову в задоволенні клопотання може бути оскаржена обвинуваченим у загальному порядку. Процесуальний порядок застосування підписки про невиїзд: - складання органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею постанови, а судом - ухвали про обрання цього запобіжного заходу; - оголошення постанови суб'єктові, стосовно якого обрано підписку про невиїзд, і роз'яснення йому відповідних прав та обов'язків; - відібрання підписки (окремого документа), в якій вказується місце та дата її відібрання, прізвище, ім'я, по батькові, адреса обвинуваченого, зміст зобов'язання, оголошення про наслідки порушення. Цей документ підписують обвинувачений і особа, котра відібрала підписку. Особиста порука- це запобіжний захід, суть якого полягає у взятті на себе особами, що заслуговують на довіру, поручительства за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом і обов'язку забезпечити в разі необхідності доставлення його до органів дізнання, досудового слідства чи до суду за першою про те вимогою.
Умови застосування: • поручителями можуть бути громадяни з високими моральними рисами, котрі сумлінно ставляться до праці та виконання громадських обов'язків, отож мають авторитет у колективі чи за місцем проживання, а також користуються повагою в обвинуваченого та можуть завдяки цьому забезпечити його належну поведінку; • кількість поручителів визначає орган дізнання, слідчий, суддя чи суд, але їх не може бути менше, ніж двоє; •цей запобіжний захід може бути застосовано тільки за клопотанням або за згодою поручителів. Процесуальний порядок застосування: - громадяни, що виявили бажання взяти на себе обов'язок із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки до відповідних органів, подають до органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду відповідну заяву; - перевірка даних про осіб поручителів і їхні відносини з обвинуваченим (у разі необхідності може бути витребувано характеристики на поручителів, довідки, що додають до справи); -складання постанови про обрання запобіжного заходу у виді особистої поруки; - кожний поручитель дає письмове зобов'язання про те, що він забезпечить належну поведінку обвинуваченого та його явку до органів дізнання, слідчого, прокурора, суду. - якщо поручителі переконаються в тому, що не зможуть виконати свій обов'язок, вони повинні негайно заявити про відмову від поручительства. У такому разі з поручителів знімається відповідальність за невиконання обов'язку; - у разі відмови поручителя від узятого на себе зобов'язання його заміняють іншим поручителем або обирають щодо обвинуваченого інший запобіжний захід; - при ухиленні обвинуваченого від явки дізнавач або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи; Особиста порука ґрунтується на тому, що за поведінку обвинуваченого (підозрюваного) відповідають інші особи. Поручителі, як правило, мають особисті чи службові зв'язки з особою, за яку вони поручились, і морально можуть впливати на неї.
37. Характеристика застави.
Застава - це запобіжний захід, суть якого полягає у внесенні на депозит органу досудового слідства або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей або переданні ними інших матеріальних цінностей. Розмір застави не може бути меншим: - 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину; - 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого чи особливо тяжкого злочину, або щодо раніше судимої особи; -50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - щодо інших осіб. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим за розмір цивільного позову, обґрунтованого достатніми доказами. Процесуальний порядок (підстави)застосування: - винесення постанови про застосування запобіжного заходу у виді застави; -складання протоколу про прийняття застави, що підписується особою, яка внесла заставу, й особою, що її прийняла; -при внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюють його обов'язки та наслідки їх невиконання, а заставодавцеві - у вчиненні якого злочину підозрюють чи обвинувачують особу, щодо якої застосовують запобіжний захід, та що в разі невиконання нею своїх обов'язків заставу буде звернено в дохід держави, про що зазначається в протоколі; - запобіжний захід у виді застави щодо особи, котра перебуває під вартою, до направлення справи до суду може бути обрано лише з дозволу суду, який приймав рішення про взяття під варту, а після надходження справи до суду - судом; Питання про повернення застави заставодавцеві вирішує суд при розгляді справи. Заставу, внесену підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернено судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.У той же час підставу застосування застави слід відрізняти від умов її застосування.Умовами застосування застави є 1) можливість обвинуваченого (третьої особи) внести заставу; 2)добровільна згода обвинуваченого (підозрюваного) на вступу до процесу третьої особи як заставодавця; 3) ступінь суспільної небезпечності злочину; 4)наявність обставин, які вказують на необхідність змін запобіжного заходу взяття під варту на заставу (стан здоров'я, вік, наявність утриманців, продовження обвинуваченим навчання тощо).
