Розділові знаки при непоширених прикладках

Прикладкою називають означення, виражене іменником, що узгоджується з означуваним словом у відмінку й числі. Таким чином, у прикладці ознака предмета визначається через посередництво іменника: місто Львів; Дніпро -ріка, інженер- конструктор, журнал “Соняшник”.

Прикладки бувають непоширені (виражені іменником) та поширені (виражені іменником із залежним від нього словом або словами, тобто словосполученням).

Яке слово є основним (пояснюваним), а яке прикладкою, зазвичай визначається змістом речення. Проте лише прикладками можуть бути назви професій (юнак - тракторист), службових посад (директор школи Коваленко), почесне звання (Герой України Раїса Кириченко), національність (жінка - українка), образна, метафорична назва (шабля - блискавиця, дівчина - горлиця). Ім’я людини, а також ім’я по батькові та прізвище у більшості випадків є означуваними словами.

Непоширені прикладки пишуться окремо або через дефіс1 і можуть братися в лапки.

У лапки беруть прикладки, що означають індивідуальні назви заводів, фабрик (без слова імені), клубів, спортивних команд, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів тощо: фабрика “Львів’янка”, фірма “Секрет”, пароплав “Райдуга”, газета “Українське слово”.

Назви Біблія, Святе письмо, Євангеліє та под. у лапки не беруться.

Якщо після родового поняття стоїть видове (пташка колібрі, трава євшан), прикладка з означуваним словом пишеться окремо, якщо навпаки (колібрі -пташка, євшан -трава), - то через дефіс (крім термінів льон- довгунець, лебідь- шипун, павук- тарантул, рак- самітник і под. ): І постало з полум’я і диму сумовите древо кипарис. (П.Перебийніс.) Дельфін- пихтун належить до китоподібних. (З підруч.)

Якщо після загальної назви йде власна (ріка Дніпро, мати Україна, кінь Орел), прикладка з означуваним словом пишеться окремо; якщо власна назва передує загальній, слова пишуться через дефіс: Дніпро -ріка, Україна- мати, Орел -кінь.

Дефіс не ставиться після іменника-загальної назви перед ім’ям або прізвищем: учитель Бондаренко, актор Бенюк. Якщо власна назва стоїть перед загальною, дефіс ставиться: Бондаренко- вчитель, Бенюк- актор.

Дефіс не ставиться після слів пан, добродій, громадянин, товариш: пан міністр, добродій Петренко. Винятки становлять старовинні традиційні звертання пане-брате, пане-товаришу, панове-молодці: Облітає листя, пане-брате. (Б.Олійник.) Спасибі вам, панове-молодці, преславнії запорожці, за честь, за славу, за повагу. (Т.Шевченко.).

Сполучення прикладки з означуваним словом не слід змішувати із:

o термінами-назвами рослин, які пишуть через дефіс: сон-трава, розрив-трава, мати-й-мачуха;

o складними термінами: будинок-музей, плащ-намет, вагон-ресторан, кав’ярня-бар, пістолет-кулемет;

o складними словами, що становлять єдине поняття: батько-мати (батьки), хліб-сіль (їжа), мед-вино ( пригощання), жито-пшениця (збіжжя), срібло-золото (коштовності);

o складними словами, утвореними поєднанням синонімів: шлях-дорога, щастя-доля, стежка-доріжка.

Через дефіс пишуться назви персонажів казок: Зайчик-Лапанчик, Лисичка-Сестричка, Вовк-Панібрат, Кабан-Іклан.

Між двома іменниками-загальними назвами, якщо прикладку за значенням можна прирівняти до означення-прикметника (красуня дівчина – красива дівчина; жартівник хлопець – жартівливий хлопець), дефіс не ставиться: Природа сумовита красуню осінь зустріча бліду. (М.Зеров.) Снігу велетням дубам нанесло на плечі. (Д.Павличко.) Для мене дурень єврей не гріший дурня українця – оба одної породи. (М.Каменюк.)

Проте при зворотному порядку слів дефіс ставиться: дівчина- красуня, хлопець- жартівник.

Якщо і означуване слово, і прикладка виражені іменниками-загальними назвами, можуть мінятися місцями, між ними (незалежно від порядку їх розташування) ставиться дефіс: народ-творець (творець-народ), учень-відмінник (відмінник-учень), юнак-водій (водій-юнак).

 

Домашнє завдання

1. Переписати, розставляючи лапки.

Акварель Тараса Шевченка Циганка-ворожка, повість Івана Франка Перехресні стежки, драма-феєрія Лесі Українки Лісова пісня, балет Петра Чайковського Лебедине озеро, кінофільм Олександра Довженка Земля, хор Гомін, квартет Явір, естрадний театр Не журись, часопис Дзвін, видавництво Смолоскип, довідник Весь Київ, палац Україна, станція метро Майдан Незалежності, готель Дніпро, парк імені генерала Ватутіна, завод Кристал, фірма Фристайл, телеканал 1+1, комп’ютерний клуб Вітамін.

 

2. Прикладки з одначуваними словами, знявши риски, записати в дві колонки: 1) такі, що пишуться через дефіс; 2) такі, що пишуться окремо.

 

Озеро/Світязь, Китай/озеро, річка/Горинь, Дунай/ріка, Вітчизна/мати, Ведмідь/гора, богатир/Котигорошко, Микола/студент, панна/Інна, газ/метан, рослина/календула, буркун/зілля, трава/звіробій, полин/трава, танець/гопак, грибок/маслючок, пес/Бурко, Квачан/собака, птах/орел, ворон/птах, павук/птахоїд, риба/окунь, щука/риба.

 

3. До поданих слів дібрати непоширені прикладки. Сполучення прикладок та означуваних слів увести до самостійно складених речень.

 

Народ, люди, Шевченко, місто, річка, дівчата, хлопці, вулиці, природа.