Якісні оцінки фінансової звітності

В Україні фінансова звітність готується з урахуванням специфіки, передбаченої в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Слід відзначити, що з прийняттям Податкового кодексу України методологічні розбіжності між бухгалтерським обліком і порядком оподаткування прибутку у цілому усунено, хоча відмінності за критеріями визнання й оцінки окремих доходів і витрат існують. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" вимагає, щоб фінансова, податкова, статистична й інші види звітності, які використовують грошовий вимірник, ґрунтувалися на даних бухгалтерського обліку[1]. Відповідно до податкового кодексу України для розрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку відносно доходів і витрат. [2]Тобто, бухгалтерський облік повинен стати єдиною універсальною інформаційною базою для складання фінансової, податкової, статистичної та інших видів звітності, що підвищить значимість і сприятиме розширенню інформаційних можливостей бухгалтерського обліку.

В європейських країнах в основному використовуються такі вимоги до якості інформації, представленої у фінансовій звітності:

- бухгалтерські звіти ґрунтуються на "розумній" оцінці, а тому мають відповідні обмеження;

- превалювання сутності над формою у відображенні операцій;

- бухгалтерські звіти не призначені для маніпулювання його користувачами і повинні однаково слугувати інтересам усіх груп користувачів;

- постійне застосування загальноприйнятих принципів, звичайних бухгалтерських процедур;

- бухгалтерські звіти повинні бути точними та зрозумілими, правдивими й правильними.

Звітність – це система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства за звітний період. Виняток – новостворені підприємства. У них річний звіт може охоплювати менше 12 місяців, але не більше 15 [3,п.12-13]. Показники річної фінансової звітності складають за календарний рік – січень - грудень, станом на кінець останнього дня звітного періоду [1, ст.13].

Саме у формуванні корисної, якісної та всебічної інформації про господарську і фінансову діяльність підприємства та своєчасному її наданні заінтересованим користувачам полягає загальне призначення обліку. Практичними завданнями обліку на рівні підприємства є: охарактеризувати результати діяльності за звітний період, забезпечити необхідною інформацією управлінців, акціонерів, засновників для прийняття поточних, тактичних і стратегічних рішень.

Якість бухгалтерського обліку складається з рівнів якості його складових елементів, під якими розуміється обов'язкове виконання правил, вимог, що передбачені офіційними документами, які регламентують організацію обліку.

При організації облікового процесу на технологічній стадії виділяють три етапи. Першим етапом є первинний облік. Його якість залежить від вибору раціональних облікових номенклатур, форм первинної документації, упорядкування документообігу. Другим етапом облікового процесу є поточний облік як реєстрація даних первинного обліку в системі рахунків і облікових регістрів. Важливо розробити такий робочий план, який міститиме стільки синтетичних та аналітичних рахунків, скільки необхідно для відображення господарської діяльності відповідно до вимог своєчасності й повноти обліку і звітності. Підприємство самостійно обирає форму ведення бухгалтерського обліку з урахуванням характеру та масштабу діяльності, потреб управління, обсягу інформації, яка обробляється.

Третій етап облікового процесу – підсумковий, де узагальнюються дані у звітних формах за період з метою оцінювання результатів роботи підприємства і виявлення тенденцій розвитку. Організація підсумкового обліку залежить від якості організації первинного й поточного обліку. Перед складанням річного звіту проводиться великий обсяг підготовчих робіт, який передбачає відповідні обов'язкові процедури (інвентаризація активів і зобов'язань, закриття рахунків витрат, доходів, калькуляція, складання контрольних таблиць).

Річна звітність включає такі форми:

- ф. № 1 "Баланс";

- ф. № 2 "Звіт про фінансові результати";

- ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів";

- ф. № 4 "Звіт про власний капітал";

- ф. № 5 "Примітки до річної фінансової звітності;

- ф. № 6 "Додаток до приміток до річної фінансової звітності "Інформація за сегментами;

- ф № 50"Основні економічні показники роботи с/г підприємств".

Призначення основних компонентів фінансової звітності наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Призначення основних компонентів фінансової звітності

Компоненти фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ре­сурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспро­можності; прогнозування майбутніх потреб у позиках; оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінан­сові результати діяльності підприємства за звітний період	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства; структури доходів та витрат
Звіт про власний капітал	Зміни в складі власного капіталу підприємства про­тягом звітного періоду	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використан­ня грошових коштів про­тягом звітного періоду	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності

 

Організаційна стадія бухгалтерського обліку спрямовується на вибір форми його організації, формування бухгалтерської служби. Головний бухгалтер залежно від обсягів діяльності підприємства планує структуру бухгалтерії, визначає її штатну чисельність. Робота облікових працівників регламентується посадовими інструкціями, що підвищує ефективність діяльності бухгалтерії та її функціональну спрямованість.

Згідно з П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" встановлено чотири якісних характеристики фінансової звітності: дохідливість, доречність, достовірність і зіставність [3, п.14-17].

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" й П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" передбачено десять принципів, якими слід користуватися при організації облікового процесу і формуванні фінансової звітності: автономність, періодичність, обачність, повне висвітлення, послідовність. Ці основні принципи дають можливість виключати неправильні трактування економічної діяльності.

Вважаю, що найбільш значущими якісними оцінками фінансової звітності є доречність і достовірність інформації.

Таким чином, об'єктом оцінки якості обліку і складання звітності повинен бути увесь обліковий процес, його складові частини та елементи.

Для забезпечення мети фінансових звітів необхідно досягти відповідної збалансованості всіх якісних характеристик інформації. Важливою передумовою забезпечення якісних характеристик фінансової звітності є надання користувачам повної інформації щодо облікової політики, якою керується підприємство.

 

1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996 - XIV // Бухгалтерія. - 2011.

2. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755 - VI // Все про бухгалтерський облік. - 2011.

3. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

4. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 2 "Баланс".

5. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 3 "Звіт про фінансові результати".

6. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів".

7. Положення (Стандарт) Бухгалтерського Обліку 5 "Звіт про власний капітал".

 

УДК 657