Стратегічне управління підприємством

Стратегічне управління являє собою одну з підсистем менеджменту організації, що виконує велику кількість завдань стосовно стратегічного аналізу, розробки, реалізації і контролю реалізації стратегії організації.

Система стратегічного управління повинна давати відповіді на три найважливіших питання:

1) яка місія і цілі організації?

2) який існуючий і майбутній профіль бізнесу, яким займається організація?

3) що керівництво має зробити, щоб забезпечити виконання місії і досягнення поставлених цілей?

Предмет стратегічного управління – базисні процеси в організації і за її межами, вишукування і нарощування стратегічного потенціалу організації.

Основні особливості стратегічного управління на підприємстві:

1) стратегічне управління не може дати точного і детального опису стану фірми та її положення у бізнес–середовищі, тому що це сукупність якісних характеристик фірми, що стосуються майбутнього стану, її положення в конкурентному середовищі, потенціалу необхідного для виживання;

2) система стратегічного управління – це певна філософія чи ідеологія бізнесу і менеджменту, що не повинна зводиться до набору формалізованих правил, процедур і схем. При розробці стратегії необхідне поєднання інтуїції і мистецтва, високого професіоналізму і творчості менеджерів і залучення всіх працівників до реалізації стратегії;

3) для впровадження системи стратегічного управління необхідні великі витрати часу і ресурсів, треба також створити спеціальний підрозділ, що буде відповідати за всі питання, пов'язані зі стратегічним аналізом і постійним моніторингом зовнішнього середовища, розробкою і виконанням стратегії;

4) у ринкових умовах помилки при виборі стратегії не можна виправити жодними ефективними прийомами оперативного менеджменту, що призводить до поразки в конкурентній боротьбі.

Стратегічне управління – це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах мінливого зовнішнього середовища [24].

На ТзОВ “Імперія жирів” плануванням та розробкою стратегії підприємства займаються Загальні збори учасників товариства, які очолює Голова товариства.

Реалізацією прийнятої стратегії на підприємстві займається дирекція, яку очолює Генеральний директор.

Впровадженням стратегії, яка прийнята на підприємстві та координацією дій підрозділів підприємства для її виконання займається виконавчий директор та керівники таких відділів підприємства: маркетолог, комерційний директор, начальник відділу продажів професійних маргаринів, начальник відділу логістики, головний бухгалтер, начальник маргаринового цеху (виробничої служби), начальник відділу якості, головний технолог, головний інженер, головний енергетик, головний механік.

Для проведення комплексного аналізу діяльності підприємства проведемо SWOT-аналіз середовища ТзОВ “Імперія жирів” (табл.2.6.1).

SWOT-аналіз дозволяє визначити причини ефективною чи неефективною роботи компанії на ринку, це стислий аналіз маркетингової інформації на підставі якого робиться висновок про те, в якому напрямку організація повинна розвивати свій бізнес і в кінцевому підсумку визначається розподіл ресурсів по сегментах. Результатом аналізу є розробка маркетингової стратегії або гіпотези для подальшої перевірки. За інших рівних можливостях і ресурсах (а найчастіше вихідні ресурси – гроші), стратегія повинна будуватися так, щоб максимально ефективно використовувати свої сильні сторони, а також з'являються ринкові можливості, компенсувати слабкі сторони, уникати або знижувати негативний вплив загроз.

Класичний SWOT-аналіз передбачає визначення сильних і слабких сторін у діяльності фірми, потенційних зовнішніх загроз і сприятливих можливостей і їх оцінку щодо стратегічно важливих конкурентів.

SWOT-аналіз допомагає відповісти на такі питання:

1) чи використовує компанія внутрішні сильні сторони або відмітні переваги у своїй стратегії?

2) якщо компанія не має відмітних переваг, то які її потенційні сильні сторони можуть ними стати?

3) чи є слабкості компанії її вразливим місцем в конкуренції або вони не дають можливості використовувати певні сприятливі обставини?

4) які слабкості вимагають коректування, виходячи зі стратегічних міркувань?

5) які загрози повинні найбільш турбувати менеджера і які стратегічні дії він повинен зробити для хорошого захисту?

6) які сприятливі можливості можуть дати компанії реальні шанси на успіх при використанні її кваліфікації і доступу до ресурсів?

На практиці SWOT-аналіз використовується найчастіше в управлінні проектами, в процесі маркетингового планування, в ході сегментування ринку для аналізу сегментів.

У процесі аналізу необхідно визначити:

1) конкурентні активи – використання переваг компанії (сильних сторін) для освоєння ринкових можливостей;

2) конкурентні пасиви – подолання недоліків компанії (слабких сторін) для ліквідації загроз;

3) вузькі місця – подолання недоліків компанії (слабких сторін) для освоєння можливостей;

4) безпека та захист – використання переваг компанії (сильних сторін) для нівелювання загроз, із отриманих стратегічних альтернатив необхідно вибрати ті, які будуть володіти найбільшою силою (вагою);

5) пріоритети загроз – порівняння загроз, які можуть чекати підприємство з перевагами та ринковими можливостями;

6) пріоритети розвитку – поліпшення слабких місць, зіставлення недоліків з перевагами і ринковими можливостями.

Після визначення критичних факторів проекту і ключових факторів успіху на основі аналізу формуються основні цілі, розробляються стратегії і розраховуються фінансові показники [29].

Таблиця 2.6.1

SWOT-аналіз діяльності ТзОВ “Імперія жирів”

Можливості	Загрози
1. Збільшення обсягів виробництва та продажів	1.Низька платоспроможність споживачів
2. Пошук нових дистриб’юторів, постачальників сировини та торговельних партнерів	2. Нестабільна економічна та політична ситуація в Україні
3. Розширення зовнішньоекономічної діяльності у країнах колишнього СНД та Європі	3. Світова економічна криза

 

 

продовження таблиці 2.6.1

4. Розширення площі виробничого цеху та складських приміщень	4. Податковий тиск
5. Залучення інвестицій від українських та іноземних інвесторів	5. Загроза від українських та іноземних конкурентів, які ведуть активну діяльність на ринку маргаринової продукції в Україні та поза її межами
6. Впровадження нових технологій у виробництво маргаринової продукції	6. Слабкість постачальників сировини
7. Випуск нових видів маргаринової продукції	7. Зміна тенденцій попиту
8. Хороші зв'язки з громадськістю	8. Нові митні бар’єри
9. Формування УТП	9. Нові законодавчі акти
СИЛЬНІ СТОРОНИ	СЛАБКІ СТОРОНИ
1. Достатньо широкий асортимент продукції	1. Постійне зростання собівартості продукції, що пов’язане із зростанням цін на сировину, матеріали, паливо, електроенергію, витрат на збут
2. Позитивний імідж торгових марок “Маселко” (бренд на території України) та “Лорен”	2. Зношеність власного автотранспорту для перевезення сировини та готової продукції
3. Незалежність від іноземних постачальників сировини	3.Періодичні простої у виробництві, що пов’язані з відсутністю замовлень на виробництво від дистриб’юторів
4. Підприємство перше в Україні розпочало виробляти рідкий маргарин – відсутність конкуренції з боку українських виробників рідкого маргарину	4.Незначна площа виробничого цеху та складських приміщень, що перешкоджають створенню умов для збільшення обсягів виробництва та зберігання більшого обсягу готової продукції
5. Високоякісна сировина для виробництва	5. Зростання обсягів боргових зобов’язань у формі векселів
6. Висококваліфікований персонал	6. Збільшення витрат на незавершене виробництво
7. Чітко налагоджена система логістики, виробництва та маркетингу
8. Постійне оновлення основних засобів для виробництва продукції

 

продовження таблиці 2.6.1

9. Застосування трейд-маркетингових заходів
10. Вихід на ринок В2В
11. Постійні та надійні постачальники сировини
12. Постійне зменшення дебіторської заборгованості від покупців
13. Високоякісна продукція
14. Лідерство в галузі виробництва маргаринової продукції
15. Згуртований колектив

 

Аналізуючи співвідношення сильних сторін і можливостей, слабких сторін і загроз доцільно запропонувати стратегію розвитку підприємства – “Максі–Максі”.

Сукупність переваг у підприємства більше, ніж слабкостей, а кількість можливостей дорівнює загрозам (сильні сторони – 15, слабкі сторони – 6, можливості – 9, загрози – 9).

Сутність стратегії “Максі–Максі” полягає у використанні сильних сторін підприємства для реалізації його зовнішніх можливостей, а саме використовувати: налагоджений бренд продукції, позитивний імідж підприємства, висококваліфікований персонал, чітко налагоджену систему логістики, виробництва та маркетингу, лідерство в галузі виробництва маргаринової продукції для збільшення обсягів виробництва та продажів, розширення зовнішньоекономічної діяльності у країнах колишнього СНД, Європи та Азії, випуску нових видів маргаринової продукції, випуску нових видів маргаринової продукції, залучення інвестицій від українських та іноземних інвесторів.

Стратегічні заходи, які плануються в компанії ТзОВ “Імперія жирів”:

1) розширення ринків збуту продукції компанії

2) підвищення рівня споживання маргаринів на уже освоєних територіях

3) маркетингова підтримка продажів продукції

4) спільні заходи локального характеру зі стимулювання збуту в окремих регіонах.

5) спільно із дистриб’юторами постійно вдосконалювати систему продажів та заходів із просування продукції бренду.

6) виведення рідких маргаринів на споживчий ринок.

7) впровадження точкових та всеукраїнських маркетингових акцій і програм

8) постійний обмін досвідом із дистриб’юторами з питань розширення збуту.