| Роки | Літаки, тис. | Танки, тис. |
| 21,7 | 24,4 | |
| 34,9 | ||
| 40,9 |
Цікаво знати
У роки війни (з 1941 р.)в СРСР було запроваджено карткову систему. Вперше карткова систему в СРСР було запроваджено в 1928 р. З 1 січня 1935 р. було скасовано картки на муку, хліб, крупи. З 1 жовтня – на решту продтоварів, а з 1 січня 1936 р. – на пром товари. За картками видавалися не тільки продукти, але і мило, одяг, взуття. Норми для всіх були різні. Втрата карток ставила людину на межу голодної смерті.
Норми видачі за картками, що діяли в 1941-1947 рр. (у грамах)
| Хліб | Цукор | М`ясо, риба | Жири | Крупи, макарони | |
| В день | На місяць | ||||
| Робітникам і ІТР на воєнних заводах | |||||
| Робітники і ІТР на інших заводах | |||||
| Службовці | |||||
| Непрацездатні (іждивенці) | |||||
| Діти до 12 років |
Англiї довелося пережити загрозу ворожого вторгнення, масованi повiтрянi бомбардування, яким пiддавались Лондон, Бiрмiнгем, Ковентрi та iнші мiста, блокаду нiмецькими кораблями морських комунiкацiй, окупацiю ряду колонiй — Бiрми, Сiнгапуру, Малайї, втрату великої частини торгового i військово-морського флоту. Промислове виробництво країни за роки вiйни скоротилося на 5%. Рiзке зниження виробництва спостерiгалось у вугiльнiй промисловостi (на 21%), у легкiй, зокрема бавовнянiй, бiльш нiж удвоє, вовнянiй — на 27%.
Витрати на вiйну становили 25 млрд. фунтів стерлінгів. Щоб хоч частково покрити цi витрати, Англiя залучила приблизно третину своїх закордонних капiталовкладень, особливо з колонiальних країн — Iндiї, Канади, Австралiї, Пiвденно-Африканського Союзу, а також з Латинської Америки й США. Державний борг збiльшився за роки вiйни втроє. У багатьох районах, що вважалися ранiше сферою впливу Англiї, наприклад, країнах Арабського Союзу i Пiвденно-Схiдної Азiї, закрiпився американський капiтал, який посилено проникав в англiйськi домiнiони i колонiї.
Тягар вiйни в першу чергу позначився на добробуті населення. Податки в розрахунку на душу населення зросли втроє, вартiсть життя — на 72%.
Вiйна i окупацiя завдали Францiї значних збиткiв, що оцiнювались у 1,44 трлн. довоєнних франкiв. Людськi жертви становили 1,1 млн. чоловiк. Промислове виробництво скоротилося до 30% щодо рiвня 1938 р., продукцiя сiльського господарства — вдвоє. Францiя залишилась без вiйськового i торгового флотiв. Закордоннi капiталовкладення країни до 1945 р. зменшилися наполовину. До того ж Францiя втратила свої колонiї: Iндокитай, Сирiю, Лiван, якi здобули незалежність.
Сполученi Штати Америки не брали участi на початковому етапi вiйни, але займали чiтко вираженi антинiмецькi позицiї. Вступ США у вiйну проти Японiї та Нiмеччини змусив американський уряд переорiєнтувати господарство на вiйськовий лад.
США, ще не вступивши у вiйну, надавали в позику чи в оренду озброєння, боєприпаси, стратегiчну сировину, продовольство та iншi матерiальнi ресурси країнам-союзницям по антигiтлерiвськiй коалiцiї (Ленд-лiз). Вiн забезпечив масовий збут американських товарiв на зовнiшньому ринку, що сприяло пiдтриманню високого рiвня виробництва в США. Американськi витрати на проведення операцiй по ленд-лiзу перевищували 30,3 млрд. дол.
За роки вiйни в США були введенi в дiю новi промисловi пiдприємства військового призначення вартiстю в 25 млрд. дол.
США стали «арсеналом» антигітлерівської коаліції. У рік (1944 р.) американська промисловість випускала стільки літаків, як німецька за всі роки війни.
Динаміка виробництва літаків і танків у США
| Роки | Літаки, тис. | Танки, тис. |
| Липень 1940-грудень 1941. | 23,2 | 4,3 |
| 47,9 | 23,9 | |
| 85,9 | 29,5 | |
| 96,4 | 17,6 | |
| Січень-серпень 1945 | 43,2 | 11,2 |
США були єдиною країною, де війна не погіршила добробуту населення, а, навпаки, він зріс. Було подолано безробіття.
ІІІ. Підсумки
Починаючи Другу світову війну країни фашистського блоку прагнули не лише розгромити противники, а встановити “новий (світовий) порядок”, який мав триматися на насиллі, пограбуванні тощо. Міліони цивільних людей стали жертвами агресорів (близько 50% втрат за роки війни). Більшість цивільного населення знищувалась спеціально: з ідеологічних, расових, політичних та інших причин. Така політика вкрай зницінила людське життя, поставивши перед населенням окупованих територій ділему: чи загинути, чи взятись за зброю. В окупованих країнах розгорнувся масовий рух Опору. З успіхами на фронтах країн Антигітлерівської коаліції міцнів і ширився рух Опору. Форми і методи боротьби були різними: від пасивного опору до збройних повстань.
У Другій світовій війні як і в Першій доля війни вирішувалась не тільки на фронтах, а і в тилу. Забезпечення армій залежало від роботи економік. У суперництві еокномік економіки країн фашистського блоку зазнали повного краху.
Запитання і завдання:
1. Які країни Європи були окуповані нацистами?
2. Що таке нацистський “новий порядок”?
3. Які причини зумовлювали появу такого явища як колабораціонізм?
4. Голокост – це…
5. Як нацисти намагалися «остаточно вирішити єврейське питання»?
6. Які фактори найбільш впливали на розвиток руху Опору в європейських країнах?
7. В якій країні Європи рух Опору набув найбільшого розвитку? Які країни самостійно звільнилися від нацистського поневолення?
8. Що зумовлювало розкол у русі Опору? Які політичні сили відіграли провідну роль у русі Опору?
9. Який вплив справила війна на економічний розвиток воюючих країн?
10. За роки війни радянська економіка випустила зброї у 2 рази більше ніж німецька, хоча промисловий потенціал СРСР був у декілька разів меншим. Що сприяло перемозі економіки СРСР над економікою нацистської Німеччини?
11. Чому США називали «арсеналом» країн Антигітлерівської коаліції? Чи можлива була б перемога над країнами фашистського блоку без економічного потенціалу США?
12. Які відмінності у внутрішньому становищі країн агресорів і країн антигітлерівської коаліції?
Воєнні дії у 1944 р.
