Розрахунок програми запуску деталей

Деталь: Втулка УЯИШ 715152.010

Маса виробу: 0,091 кг.

Річна програма випуску 7500 шт/рік

Деталь: Ротор УЯИШ.716624.001

Маса виробу: 0,56 кг.

Річна програма випуску 7500 шт/рік

Трудомісткість механічної обробки на кожну операцію деталі втулка УЯИШ 715152.010

№ опер.	Найменування операції	Верстат	T шт., хв.
	Токарна з ЧПУ	Токарний з ЧПУ HAAS TL-25	3,462
	Вертикально-свердлильна	Свердлильний 2Н135	1,47
	Видавлювання	Гідропрес	6,8

Трудомісткість механічної обробки на кожну операцію деталі ротор УЯИШ.716624.001

№ опер.	Найменування операції	Верстат	T шт., хв.
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	0,92
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,13
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,12
	Фрезерна	Горизонтально-фрезерний 6Р81	0,98
	Комплексна з ЧПК	Обробляючий центр HAAS VF3	25,9
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,73
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,07
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,17
	Свердлильна	Вертикально-свердлильний 2Н125	2,14
	Шліцефрезерна	Шліцефрезерний 5К301П	5,3
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,55
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,7
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,73
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	2,75

Необхідна кількість верстатів для кожної операції

Ср = Tшт/ τ

Tшт - штучний час виконання операції

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Ср1=3,462/32,48=0,11 Ср=1

Ср2=1,47/32,48=0,05 Ср=1

Ср3=6,8/32,48=0,21 Ср=1

Для деталі ротор УЯИШ.716624.001:

Ср1=0,92/32,48=0,03 Ср=1

Ср2=1,13/32,48=0,04 Ср=1

Ср3=1,12/32,48=0,04 Ср=1

Ср4=0,98/32,48=0,03 Ср=1

Ср5=25,9/32,48=0,8 Ср=1

Ср6=1,73/32,48=0,05 Ср=1

Ср7=1,07/32,48=0,03 Ср=1

Ср8=1,17/32,48=0,04 Ср=1

Ср9=2,14/32,48=0,07 Ср=1

Ср10=5,3/32,48=0,2 Ср=1

Ср11=1,55/32,48=0,05 Ср=1

Ср12=1,7/32,48=0,05 Ср=1

Ср13=1,73/32,48=0,05 Ср=1

Ср14=2,75/32,48=0,08 Ср=1

Коефіцієнт завантаження верстатів

Кз = Срі/Ср

Для деталівтулка УЯИШ 715152.010:

Кз(1)= 0,11

Кз(2)= 0,05

Кз(3)= 0,21

Для деталі ротор УЯИШ. 716624.001

Кз(1)= 0,03 Кз(2)= 0,04

Кз(3)= 0,04 Кз(4)= 0,03

Кз(5)= 0,8 Кз(6)= 0,05

Кз(7)= 0,03 Кз(8)= 0,04

Кз(9)= 0,07 Кз(10)= 0,2

Кз(11)= 0,05 Кз(12)= 0,05

Кз(13)= 0,05 Кз(14)= 0,08

Після виконання потрібних розрахунків зводимо отримані значення у таблицю 5.2

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Таблиця 5.2

№ опер	Найменування операції	Верстат	T шт., хв.	Срі	Ср	Кз
	Токарна з ЧПУ	HAAS TL-25	3,462	0,11		0,11
	Вертикально-свердлильна	2Н135	1,47	0,05		0,05
	Видавлювання	Гідропрес	6,8	0,21		0,21

Всього Sпрд=3

Для деталі ротор УЯИШ.716624.001:

№ опер	Найменування операції	Верстат	T шт., хв.	Срі	Ср	Кз
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	0,92	0,03		0,03
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,13	0,04		0,04
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,12	0,04		0,04
	Фрезерна	Горизонтально-фрезерний 6Р81	0,98	0,03		0,03
	Комплексна з ЧПК	Обробляючий центр HAAS VF3	25,9	0,8		0,8
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,73	0,05		0,05
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,07	0,03		0,03
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	1,17	0,04		0,04
	Свердлильна	Вертикально-свердлильний 2Н125	2,14	0,07		0,07
	Шліцефрезерна	Шліцефрезерний 5К301П	5,3	0,2		0,2
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,55	0,05		0,05
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,7	0,05		0,05
	Круглошліфувальна	Круглошліфувальний 3У12	1,73	0,05		0,05
	Токарна з ЧПК	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1	2,75	0,08		0,08

Всього Sпрд=14

Sпрц = Sпрд*Кп

Кп =10 – поправочний коефіцієнт

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Sпрц =3*10=30 м²

Для деталі ротор УЯИШ.716624.002:

Sпрц =14*10=140 м²

5.2.Визначення робочого складу цеху та його чисельності

Кількість робочих-верстатників

Rрв = Fq*Sпрц*Kз/Fqp*Kм

Fqp - дійсний річний фонд часу робочого, год.

(рекомендується приймати 1820…1840)

Kм - коеф. багатоверстатного обслуговування

Kз - коеф. завантаження верстата (приймаємо 0,85)

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Rрв1 = 4060*30*0,11/1820*1=7 чол.

Rрв2 = 4060*30*0,05/1820*1=3 чол.

Rрв3 = 4060*30*0,21/1820*1=13 чол.

Загальна сума усіх робітників Rрв = 23 чол.

Для деталі ротор УЯИШ.716624.002:

Rрв1 = 4060*140*0,03/1820*1=9 чол.

Rрв2 = 4060*140*0,04/1820*1=12 чол.

Rрв3 = 4060*140*0,04/1820*1=12 чол.

Rрв4 = 4060*140*0,03/1820*1=9 чол.

Rрв5 = 4060*140*0,8/1820*3=83 чол.

Rрв6 = 4060*140*0,05/1820*1=15 чол.

Rрв7 = 4060*140*0,03/1820*1=9 чол.

Rрв8 = 4060*140*0,04/1820*1=12 чол.

Rрв9 = 4060*140*0,07/1820*1=21 чол.

Rрв10 = 4060*140*0,2/1820*2=31 чол.

Rрв11 = 4060*140*0,05/1820*1=16 чол.

Rрв12 = 4060*140*0,05/1820*1=16 чол.

Rрв13 = 4060*140*0,05/1820*1=16 чол.

Rрв14 = 4060*140*0,08/1820*1=25 чол.

Загальна сума усіх робітників Rрв = 286 чол.

Чисельність робочих верстатників Таблиця 5.3

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010

№ п.п	верстат	Км	Rрв
	HAAS TL-25
	2Н135
	Гідропрес

Всього 23

Для деталі ротор УЯИШ.716624.001

№ п.п	верстат	Км	Rрв
	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1
	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1
	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1
	Горизонтально-фрезерний 6Р81
	Обробляючий центр HAAS VF3
	Круглошліфувальний 3У12
	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1
	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1
	Вертикально-свердлильний 2Н125
	Шліцефрезерний 5К301П
	Круглошліфувальний 3У12
	Круглошліфувальний 3У12
	Круглошліфувальний 3У12
	Токарний з ЧПК 16Б16 Т1С1

Всього 286

Загальна чисельність робочих слюсарів

Кількість робочих – слюсарів в механічному цеху приймається при попередніх розрахунках у відсотковому відношенні від числа верстатників. Для одиничного та серійного виробництва приймають 3-5%

Rсл = 0,03* Rрв

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Rсл = 0,03* 23=0,7 приймаємо 1чол.

Для деталі ротор УЯИШ.716624.001:

Rсл = 0,03* 286=8,6 приймаємо 9чол.

Кількість складальників Rскл = 12 чол.

Кількість слюсарів механічної дільниці деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Rслюс. механ. = Rскл – Rсл = 12 – 1 = 11 чол.

Кількість слюсарів механічної дільниці деталі ротор УЯИШ.716624.002:

Rслюс. механ. = Rскл – Rсл = 12 – 9 = 3 чол.

Чисельність виробничих робочих проектуємого цеху

Rвр = Rрв+ Rсл

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Rвр = 23+1=24 чол.

Для деталі ротор УЯИШ.716624.002:

Rвр = 286+9=295 чол.

Чисельність допоміжних робочих

Rдоп =γ * Rвр/100

γ – відсоток допоміжних робітників від кількості виробничих:

для середньосерйного виробництва γ - 35-50%

Для деталі втулка УЯИШ 715152.010:

Rдоп = 40*24/100=9 чол.

Для деталі ротор УЯИШ.716624.002:

Rдоп = 40*295/100=118 чол.

Кількість інженерно-технічних робітників

складає 11-13% кількості виробничих робочого цеху.

Rітр = 0,12*(24+295)=38 чол.

Кількість службовців для цеха в багатосерійному виробництві складає 0,6-1,6 %

Rслуж = 0,16*(24+295)=51 чол.

Молодший обслуговуючий персонал складає 2-3% кількості виробничих робітників

Rмол = 0,03*(24+295)=10 чол.

Число контролерів в поточному виробництві 5-7% від числа основних верстатів

Rвтк = 0,06*(24+295)=19 чол.

Загальна кількість робітників в цеху визначається підсумовуючи їх числа по всіх категоріях

Rзаг = Rвр+ Rдоп+ Rітр+ Rслуж+ Rмол+ Rвтк

Rзаг = (24+295)+127+38+51+10+19=564 чол.

5.3. Розрахунок кількості устаткування, площ, і працюючих заточного, контрольного та ремонтного відділень

Заточне відділення

Кількість верстатів у заточному відділенні визначають у відсотковому відношенні до числа верстатів, які обслуговуються заточкою: для багатосерійного та масового виробництва з кількістю обслуговує мого устаткування до 200 одиниць – 4%.

Спр – приведене число верстатів.

Спр = Sпр*0,12

Спр = (30+140) * 0,12 = 20 од.

Чисельність робочих, що обслуговують заточні верстати, визначають з числа цих верстатів і приймають 1,7-2,0 чол. На один заточний верстат при його роботі у дві зміни: інженерно-технічний персонал складає 8% кількості робочих відділення, службовців – 5%, молодший персонал – 2%

Rзат = 20*2=40 чол.

Rітр = 40*0,08=3,2=3чол.

Rслуж = 40*0,05=2=2 чол.

Rмол = 40*0,02=0,8=1 чол.

Загальна чисельність працюючих у заточному відділенні

Rз.від= Rзат+ Rітр+ Rслуж+ Rмол

Rзат – кількість робочих, що обслуговують заточні верстати

Rз.від = 40+3+2+1=46 чол.

Загальна площа заточного відділення визначається по питомій площі на один заточний верстат, кв.м.

Fз = (10…12)*Sз

Sз – площа яку займає один заточний верстат

Fз = 12*4=48 кв.м.

Контрольне відділення

Площу, яку займають контрольні пункти, визначають виходячи з нормативу 6 кв.м. на одного контролера. Для розташування інвентаря та обладнання, організації проходів розраховану площу збільшують в 1,5-1,75 рази.

Fк = (1,5-1,75)*6*Rвтк

Rвтк – кількість контролерів відділення

Fк = 1,5*6*19=171 кв.м.

Для КПП в механоскладальному цеху виділяють додаткову площу із розрахунку 0,1…0,2 кв.м. на один верстат, але в цілому не менше 22 кв.м. КПП розташовується поряд з іншими допоміжними відділеннями.

Fкпп = 0,2*(30+140)=34 кв.м. Приймаємо 34 кв.м.

Ремонтне відділення

Для розрахунку необхідного устаткування в ремонтному відділенні попередньо визначають кількість обслуговує мого ним устаткування в механоскладальному цеху.

Sмс.ц = Sпр+ Sз

Sмс.ц=(30+140)+4=174 шт.

Кількість устаткування для ремонтної бази визначають у відповідності з нормами, приведеними в табл.. 3.2

Sпр=174∙0,02=3,5 верстатів, приймаю Sпр=4.

Середня категорія складності ремонта технологічного устаткування визначається по табл. 3.3. Так як у нас галузь машинобудування – виробництво автотракторних запчастин, велосипедів, компресорів, гідромашин, хімічне машинобудування, дрібне верстатобудівництво, то середню категорію складності ремонту технологічного устаткування приймаємо 8

Кількість робочих верстатників

Rвер= Fq* Sпр* Kз/ Fqp* Kм

Sпр – кількість верстатів у ремонтному відділенні

Kз – 0,58…0,7 коефіцієнт завантаження устаткування ремонтних баз механічних цехів

Kм = 1 – коефіцієнт багатоверстатного обслуговування

Rвер = 4060*4*0,6/1820*1=5 чол.

Кількість слюсарів-ремонтників визначається в залежності від числа верстатників і форм організації ремонтних робіт. При централізованій формі – 100…200

Rсл.рем = 0,6*5=3 чол.

Загальна площа ремонтного відділення

Fрем = 1,3*Sпр

Fрем = 1,3*170=221 кв.м.

5.4. Розрахунок кількості устаткування, площ і працюючих для майстерні по ремонту пристосувань і інструмента, цехових складів, відділень мастильно-охолоджуючої рідини (МОР) та переробки стружки.

Майстерня по ремонту пристосувань і інструмента

Площа майстерні визначається по ф-лі:

Fін = (17…22)* Sін

Кількість верстатів у відділенні Sін визначають із розрахунку 4% від обслуговуємих металорізальних верстатів.

Sін = 17*0,04(4%) = 2 шт.

Fін = 17*2= 34 кв.м.

Цеховий склад матеріалів і заготовок

Площа складу визначається по ф-лі:

F = Q*tср/N*qср*Кв

Q=Nв∙m_заг/1000

Q – загальна чорнова вага всіх матеріалів і заготовок, які підлягають обробці в механічному цеху на протязі року, т.

tср – середня кількість днів зберігання запасів матеріала

N – кількість робочих днів за рік

qср – 1,5…2 т/кв.м. – середнє допустиме навантаження на 1 кв.м. корисної площі пола

Кв – 0,3…0,4 – коефіцієнт використання площі складу

F = (762+945)*4/260*2*0,4 = 33,8, приймаю 34кв.м.

Склад готових деталей

Площа складу визначається по тій же формулі, але загальна вага деталей визначається як чиста маса деталі з креслення помножена на кількість деталей які виготовляють за рік

F2 = (682+820)*4/260*2*0,4=29,8, приймаємо 30 кв.м.

Інструментально-роздаточний склад (ІРК)

ІРК призначений для постачання робочих місць інструментом та пристосуванням.

Площу цих складів та дільниць визначають згідно норм на один верстат виробничої дільниці та на одного виробничого робочого складальної дільниці.

ІРКмех.діл. = 0,45*170=77 кв.м.

Відділення для приготування і роздачі ЗОР

В механічних цехах користуються трьома способами забезпечення метало ріжучих верстатів ЗОР: централізовано-циркулярним, централізовано-груповим і децентралізованим. Площу відділення для приготування і роздачі ЗОР визначають згідно норм.

Fзор=60 кв.м.

Кількість працюючих у відділенні 4 чол.

Площа складу масел визначається із розрахунку 0,1…0,12 кв.м. на один обслуговуємий верстат

Fскл.мас. = 0,11*170=18 кв.м.

Відділення для переробки стружки

Годинний вихід стружки розраховується по ф-лі:

Qz = Q*Nв*Kу/Fq

Q – маса заготовок із матеріалу даного виду на одну деталь

Kу – 0,60 – коефіцієнт, враховуючий масу матеріалу, що виходить в стружку

Qz = 2,5*7500*0,2/4060 = 1 кг.

Площу відділення для переробки стружки визначають згідно норм.

Fпер.стр. = 75 кв.м.

5.5. Визначення площ механічного цеху

Визначення площі механічної дільниці

Площу механічної дільниці визначають по питомій площі та кількості верстатів, що розташовані на дільниці

Fм.д. = Fп.т.*Sпр

Питомі площі для механічних дільниць цехів по виробництву різних видів металорізальних верстатів.

Fм.д. =24∙170=4080 кв.м.

Визначення загальної площі механічного цеху

Загальна площа МСЦ визначається по ф-лі:

Fзаг = Fм.д.+ Fдоп

Fсд = 0,45∙4080=1836

Fм.д., Fдоп – площа відповідно механічної дільниці та допоміжних відділень цеха, кв.м.

Fдоп = Fзор+ Fстр+ Fрем+ Fін+ Fз

Fзор, Fстр, Fрем+, Fін+, Fз – площа відділення відповідно для приготування МОР, преробки стружки, ремонтного, майстерні для ремонту пристосувань і інструментів, заточного.

Fдоп = 60+75+221+34+48=438 кв.м.

5.6. Проектування допоміжних приміщень цеха

До допоміжних приміщень цеха відносяться адміністративно-конторські та побутові приміщення. Вони як правило розміщуються в пристройках до виробничого корпусу цеха.

В склад адміністративно-конторських входять приміщення технологічного, конструкторського, планово-диспетчерського та інших бюро, бухгалтерії, кабінетів начальника та його заступників, змінних інженерів і ряд інших служб цеха.

Площа конторських приміщень визначається із розрахунку 3.25м² на кожного працюючого в найбільш багаточисельній зміні; площа для конструкторів – 5м² на один креслярський стіл.

Fконтор = 309·3,25 = 695 м².

Площа для конструкторів:

Fконстр = 10 ·5 = 50 м².

До складу санітарно побутових приміщень входять гардеробні, умивальні, туалети, душеві, особистої гігієни жінок, пральні, курильні та ін.

Повинні бути також приміщення для медпункту, буфета, їдальні, кімнати відпочинку, кімната (зал) для зборів і ін.

Гардеробні.

Розміри відділень шафи повинні бути: глибина – 50 см, висота – 1.65м; ширина – 33см. В гардеробних повинні передбачатися лавки шириною 25см, розташовані у шаф по всій довжині їх рядів, по одній із сторін проходів між шафами.

Відстань між лицьовими поверхнями шаф повинна прийматися рівною 1.4м, а між лицьовою поверхнею шафи і стінкою – 1.2м. Площа приміщення для зберігання одежі приймається із розрахунку 0,2 кв.м. на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні, що користується спец. одежею.

F гард = 0,2*309=61,8 м²

Чисельність жінок в загальній кількості працюючих приймається в механічних цехах багатосерійного та масового виробництва 40-60%

Rжін = 0,4*309=124 жін.

F гард. чол. = 185*0,2=37 м²

F гард. жін.= 124*0,2=25 м²

Приймаємо: F гард. чол..=37 м² F гард. жін 25 м²

Умивальні.

Відстань між осями кранів умивальників в ряду не менше 0.65м, а між осями крайнього і стіною не менше 0.45м

Ширина проходів поміж рядами повинна бути: 2м при 5 і більше умивальників в ряду; 1.8 – при менше як 5 умивальників в ряду.

Ширина проходів між рядом умивальників і стіною повинна бути: 1.5м – при 5 і більше умивальниках в ряду; 1.35м – при меншій кількості умивальників.

Чоловіча умивальня – 24

Жіноча умивальня – 19

Душеві.

Розміри відкритих душових кабін – 0.9x0.9, місць для переодягання – 0.6х0.9м.

Ширина проходу поміж рядами кабін – 1.5м.

Ширина проходу між рядом душових кабін і стіною - 1.0м.

Кількість чоловік на одну душову сітку: чоловіків – 15; жінок –12.

Душеві:

Чоловіча –12

Жіноча – 10

Туалети.

Розміри кабін в плані – 1.2х0.8м.

Кількість санітарних приборів - 15 чоловік на один санітарний прибор.

Чоловічий – 10, жіночий – 7.

Ширина проходу поміж рядами кабін, пісуарів, а також кабін і пісуарів - 2м. Ширина проходу між рядом кабін чи пісуарів і стіною – 1.3м. Кількість приборів в одному туалеті – не більше 16.

Чоловічі туалети – 12

Жіночі туалети – 8

Медпункт.

Площа медпункту 90…120м². (Приймаємо 100м²)

Для медпункту передбачаються слідуючі приміщення: вестибуль для очікування (18м²); перев’язочні (36м² в двох приміщеннях), кабінет для прийому хворих (12м²), зуболікувальний кабінет (12м²); кімната чергового медперсоналу (9м²), кладовка (комора)(6м²), кімната тимчасового перебування хворих (9м²).

F медп. = 100 м²

Приміщення громадського харчування.

При кількості працюючих в багаточисельній зміні передбачаються – їдальні.

Кількість місць в їдальні – одне на 4 чол, працюючих в найбільш багаточисельній зміні.

R = 77 місць

F = 309*0,4= 124 м²

Приміщення для відпочинку в робочий час.

Площа таких приміщень приймається із розрахунку 0.2м² на одного працюючого в найбільш багаточисельній зміні, відстань до робочих місць не більше 75м, вхід в приміщення через тамбур.

F = 309*0,2= 62 м²

Приміщення для культурного обслуговування та громадських організацій.

Для культурного обслуговування та громадських організацій передбачається зал для зборів із розрахунку місткості зала на 30 % працюючих в цеху в найбільш багато чисельній зміні та норми площі 0,9 м² на одне місце.

Fзал = 309*0,6= 185 м²

5.7. Розробка компоновочного плана механічного цеха

Площа цеху: Sц = 1836 кв.м.

Приймаємо ширину цеху Bц =54 м, тобто 3 прольоти по 18 м.

Довжина цеху: Lц = Sц/Bц = 1836/54=34 м. прймаємо 34 м.

Приймаємо сітку колон з кроком 6м.

Габарити колони 600х600 мм.

6. Економічна частина

6.1. Розрахунок планової цехової собівартості

М_о – витрати на основні матеріали

а_д, а_в – відповідно маса деталі, відходів;

Ц_м, Ц_в – відповідно ціна матеріалу, відходів;

К_тр – коефіцієнт, враховуючий транспортні витрати.

грн.

З_од – заробітна плата основна та додаткова

α - процент додаткової заробітної плати (10%)

грн. грн.

В_соц – відрахування на соціальне страхування

грн. грн.

З_со – витрати на спецоснащення;

грн.

Р_о – витрати на утримання і експлуатацію обладнання

α_о – процент витрат на утримання і експлуатацію обладнання (99 %)

грн.; грн.

Р_цех – цехові витрати

α_цех – цехові витрати (67,8 %)

грн.;

грн.

Таблиця 6.3

Калькуляція собівартості виробів і собівартості річного випуску деталей

N з/п	Стаття витрат	втулка	ротор
на одиницю, грн.	на річний випуск, грн.	на одиницю, грн.	на річний випуск, грн.
	Основні матеріали	0,75		3,051	22882,5
	Основна заробітна плата	3,18		14,26
	Додаткова заробітна плата	0,32		1,43
	Відрахування до соціальних фондів	1,32		6,05
	Витрати на спец. оснащення	0,09		0,41
	Витрати на утримання та експлуатацію оснащення	3,15		14,4
	Цехові витрати	2,16		9,66
Всього	10,97		49,26

6.3. Аналіз варіантів техпроцесів.

Аналіз ведеться по деталі ротор. Шість операції базового технологічного процесу замінено на 1 операцію, яка виконується на оброблюваному центрі HAAS VF3.

Таблиця 6.4

Характеристика змін при обробці деталі ротор

Номер опер.	базовий варіант	номер опер.	проектний варіант
Модель обладнання	t_шт, хв.	Модель обладнання	t_шт, хв.
	ОММ67	10,7		HAAS VF3	25,9
	ОММ67	6,98
	ОММ67	18,08
	ОММ67	6,04
	ОММ67	6,5
	ОММ67	2,4
		50,7			25,9

Порівняння ведеться на базі технологічної собівартості за принципом відхилень:

a - змінні витрати;

b - постійні витрати.

М_о - витрати на основні матеріали – не змінюються, тому не розраховуються;

З_одз - основна та додаткова заробітна плата з відрахуваннями.

k_зп - коефіцієнт додаткової заробітної плати (1,67)

грн.

Таблиця 6.5

Характеристика обладнання

N з\п	Модель обладнання	габаритні розміри, м´м	потужність двигунів, кВт	Ремонтна складність, УРО	Балансова вартість, грн.
	ОММ67	0,32х1,25
	HAAS VF3	4,089х2,286

Витрати на силову енергію

N_в - потужність встановлених двигунів;

Ц_ел - ціна силової електроенергії (1,42 грн. /кВт)

грн.

Таблиця 6.6

Розрахунок витрат на електроенергію силову

номер опер.	базовий варіант	номер опер.	проектний варіант
N_в, кВт	t_шт, хв.	С_ел, грн.	N_в, кВт	t_шт, хв.	С_ел, грн.
		10,7	0,30			25,9	1,26
		6,98	0,19
		18,08	0,51
		6,04	0,18
		6,5	0,18
		2,4	0,07
Σ		50,7	1,43	Σ			1,26

Витрати на ремонт

W - витрати на 1 одиницю ремонтної складності;

R - ремонтна складність;

T_рц - тривалість ремонтного циклу.

грн.

Таблиця 6.7

Розрахунок витрат на ремонт

номер опер.	базовий варіант	номер опер.	проектний варіант
R	W	t_шт, хв.	С_рем	R	W	t_шт, хв.	С_рем
			10,7	0,11				25,9	1,59
			6,98	0,07
			18,08	0,19
			6,04	0,063
			6,5	0,07
			2,4	0,025
Σ			50,7	0,528	Σ				1,59

Витрати на допоміжні матеріали

K_п - коефіцієнт типу виробництва;

M_гв - годинні витрати на допоміжні матеріали

грн.

Експлуатація приміщення

S_д - загальна площа, яку займає верстат;

B_пл - вартість (річна) експлуатації 1 м² приміщення.

грн.

Таблиця 6.8

Розрахунок витрат на експлуатацію приміщення

номер опер.	базовий варіант	номер опер.	проектний варіант
S_у	t_шт	B_п	S_у	t_шт	B_п
	0,4	10,7	0,0005		9,35	25,9	0,014
	0,4	6,98	0,0003
	0,4	18,08	0,0009
	0,4	6,04	0,0003
	0,4	6,5	0,0003
	0,4	2,4	0,0001
Σ		50,7	0,0024	Σ			0,014

Амортизація універсального обладнання

Н_а - річна норма амортизації;

Ф_бал - балансова вартість універсального обладнання.

грн.

Таблиця 6.10

Розрахунок амортизації універсального обладнання

номер опер.	базовий варіант	номер опер.	проектний варіант
Ф_бал, грн.	t_шт, хв.	С_ам, грн.	Ф_бал, грн.	t_шт, хв.	С_ам, грн.
		10,7	2,18			25,9	11,75
		6,98	1,42
		18,08	3,69
		6,04	1,23
		6,5	1,33
		2,4	0,49
Σ		50,7	10,34	Σ			11,75

Постійні витрати

- годинна тарифна ставка налагоджувача;

грн

грн.

С_сп – витрати на спеціальне оснащення.

В проектному варіанті спеціальним оснащенням є керуючі програми для верстатів з ЧПК.

S_п – первісна вартість спеціального оснащення.

Вартість програми

Т_прогр – трудомісткість розробки програми;

- годинна ставка програміста;

К_зп – коефіцієнт додаткової зарплати.

Таблиця 6.11

Розрахунок трудомісткості керуючої програми

номер опер.	Кількість поверхонь	Кількість розмірів	Трудомісткість розробки, н/год.
операц. карти	керуючої програми	карти налагод-жування інструменту	карти кодування	Σ
базовий
-	-	-	-	-	-	-	-
Σ
проектний
			6,01	2,8	0,8	-	9,61
Σ							9,61

грн.

Таблиця 6.12

Розрахунок технологічної собівартості

N з/п	Статті витрат	Витрати, грн.
базовий варіант	проектний варіант

І. Змінні витрати
	Заробітна платня	21,6	13,41
	Силова енергія	1,43	1,26
	Ремонт обладнання	0,528	1,59
	Допоміжні матеріали	1,36	2,33
	Амортизація універсального обладнання	10,34	11,75
	Експлуатація приміщення	0,0024	0,014
Σ	35,26	30,35

Продовження таблиці 6.12


ІІ. Постійні витрати
	Налагоджування обладнання	435,05	172,88
	Спеціальне оснащення	-	174,94
Σ	435,05	347,82
Технологічна собівартість	264885,05	227972,82

грн.

Розрахунок критичної програми

шт.

грн.

Рис. 6.1 Графік порівняння технологічної собівартості виготовлення деталі

ротор за варіантами.

Річний економічний ефект:

К^баз, К^пр – капіталовкладення по варіантах;

Е – нормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень;

η^баз, η^пр - коефіцієнт завантаження обладнання;

грн.

тис. грн.

грн.

6.4. Планування техніко-економічних показників.

Чисельність виробничих робітників

К_пер – коефіцієнт переводу на цех

чол.

Чисельність допоміжних робітників

чол.

Чисельність керуючого персоналу та спеціалістів

чол.

Загальна чисельність

чол.

Наводимо розраховані техніко – економічні показники до таблиці 6.14.

N з/п

Показники

Одиниця вимірю-вання

Дільниця

Цех

втулка

ротор

Річний об‘єм виробництва

а) за кількістю виробів

шт.

б) за цеховою собівартістю

тис. грн.

82,275

369,450

в) за трудомісткістю

н/год.

Чисельність робітників

всього

чол.

- виробничих робітників

чол.

- допоміжних робітників

чол.

- керівників та спеціалістів

чол.

Середньомісячна заробітна плата 1 виробничого робітника

грн.

3127,35

Економічний ефект

грн.

Зниження трудомісткості

10,83

50,42

Таблиця 6.14

Показники роботи підрозділів

Висновок: проектний варіант технологічного процесу виготовлення деталі ротор є економічно вигіднішим ніж базовий. Отриманий річний ефект становить -68089 грн.

РОЗДІЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦІ

7.1. Система управління охороною праці на підприємстві

У теперішній час в Україні здійснюються соціально-політичні та соціально-економічні реформи. Наша країна переживає етап відмирання централізовано-розподільних форм господарювання і народження економічних відносин у сфері праці, притаманних соціально-ринковій моделі управління. При цьому, природно, змінюються ролі й функції основних суб'єктів підприємницької діяльності: держави, роботодавця і працівника. Цей процес неминуче охоплює й охорону праці - невід'ємну частину будь-якого виробництва, а відтак і систему управління охороною праці.

Існує три центри управління охороною праці: державне управління (не адміністративне); управління з боку роботодавця (власника підприємства); управління з боку працівників підприємства.

В сучасних ринкових умовах лише комплексне управління охороною праці з боку держави, роботодавця та працівників здатне забезпечити підвищення ефективності у цій сфері. У той же час, як свідчить практика на підприємствах, поодинокі заходи з охорони праці не дають необхідного ефекту, тому в даному питанні потрібний системний підхід, за якого заходи з охорони праці застосовуються виважено, взаємопов'язано, комплексно. З цією метою на підприємстві, з урахуванням його особливостей, розробляється система управління охороною праці.

Система управління охороною праці (СУОП) - це сукупність органів управління підприємством, які на підставі комплексу нормативної документації проводять цілеспрямовану, планомірну діяльність щодо здійснення завдань і функцій управління з метою забезпечення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, запобігання травматизму та профзахворюванням, а також додержання прав працівників, гарантованих законодавством з питань охорони праці.

Створення СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкта управління, завдань і заходів щодо охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.

У спрощеному вигляді будь-яку систему управління (керування) можна розподілити на дві підсистеми: таку, що управляє, і таку, якою управляють

У свою чергу, в системі управління виділяють об'єкт, яким управляють та орган, який здійснює таке управління. Останній на основі аналізу отриманої інформації - зовнішньої (наприклад, наказу міністерства) або внутрішньої - про стан об'єкта розробляє і видає управлінську інформацію (наприклад, наказ по підприємству). Як правило, на великих та середніх підприємствах на підставі управлінської інформації деякий виконавчий орган (наприклад, керівники структурних підрозділів) здійснюють управлінську дію на об'єкт. У багатьох випадках орган, що здійснює управління, та виконавчий; орган об'єднують одним поняттям - суб'єкт управління.

Отже, СУОП підприємства можна зобразити у вигляді структурної схеми (рис. 7.1).

До основних функцій управління охороною праці належать: прогнозування і планування робіт, їх фінансування; організація та координація робіт; облік показників стану умов і безпеки праці; аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці; контроль за функціонуванням СУОП; стимулювання діяльності з охорони праці.

Основні завдання управління охороною праці:

- навчання працівників з питань охорони праці та пропаганда безпечних методів праці;

- забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд, виробничих приміщень;

- нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;

- забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;

- забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;

- організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;

- професійний відбір працівників певних професій;

- удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.

- планування роботи з охорони праці.

Зовнішні органи управління охороною праці Кабінет міністрів України Міністерства та відомства Держгірпромнагляд Фонд соціального страхування від нещасних випадків Місцеві органи виконавчої влади Органи місцевого самоврядування Профспілки

Законодавча, нормативно-правова та інша документація з питань охорони праці

Звітна документація

Суб’єкт управління

Заходи та засоби охорони праці

Об’єкт управління

Підприємство

Роботодавець Служба охорони праці Керівники структурних підрозділів та допоміжних служб Комісія з питань охорони праці

Виробнича діяльність працівників Технологічні процеси Виробниче устаткування Будівлі та споруди Виробниче середовище

Організаційні Технічні Санітарно-гігієнічні Лікувально-профілактичні Соціально-економічні Метрологічні Нормативно-методичні Інформаційні навчальні

Рис. 7.1. Структурна схема СУОП підприємства

Функція планування, в основі якої лежить прогностичний аналіз, має вирішальне значення в системі управління охороною праці.

Функція СУОП щодо організації та координації робіт передбачає формування органів управління охороною праці на всіх рівнях управління і всіх стадіях виробничого процесу, визначення обов'язків, прав, відповідальності та порядку взаємодії осіб, що беруть участь у процесі управління, а також ухвалення та виконання відповідних рішень.

Контроль за станом охорони праці.

Дійове управління охороною праці можна здійснювати тільки за наявності повної, своєчасної й точної інформації про стан охорони праці на об'єкті. Тому контроль за станом охорони праці є найбільш відповідальною та трудомісткою функцією процесу управління. Контроль за охороною праці може бути: відомчим; регіональним; громадським; страховим; внутрішнім.

Слід зазначити, що крім контролю за станом охорони праці, на підприємстві здійснюється державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці з боку уповноважених органів і посадових осіб (державних інспекторів).

Облік, аналіз і оцінка показників охорони праці та функціонування СУОП

Спрямовані (відповідно до одержаної інформації) на розробку та прийняття відповідних рішень керівниками усіх рівнів управління (від майстра дільниці до керівника підприємства). Суть даної функції полягає у системному та систематичному обліку показників стану охорони праці, в аналізі одержаних даних та узагальненні причин недодержання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці, причин невиконання планів покращення стану безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, а також у розробці заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків. Аналізуються матеріали про нещасні випадки та професійні захворювання; результати всіх видів контролю за станом охорони праці; дані паспортів санітарно-технічного стану умов праці в цеху (на дільниці); матеріали спеціальних обстежень будівель, споруд, приміщень, обладнання та ін. За результатами обліку, аналізу та оцінки стану охорони праці вносять доповнення та уточнення до оперативних, поточних та перспективних планів роботи з охорони праці, а також визначають кращі серед структурних підрозділів, служб, працівників за досягнуті показники з охорони праці.

Стимулювання діяльності з охорони праці спрямоване на створення зацікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці та ін.

7.2. Створення оптимальних умов праці на робочому місці.

Одним з найважливіших резервів продуктивності праці і економічної ефективності виробництва, а також подальшого розвитку самої працюючої людини є, організація та покращення умов праці на робочому місці,. У цьому полягає головний прояв соціального і економічного значення організації та покращення умов праці.

Під раціональним фізіологічно обґрунтованим режимом праці та відпочинку мається на увазі таке чергування періодів роботи з періодом відпочинку, при якому досягається висока ефективність суспільно-корисної діяльності людини, хороший стан здоров'я, високий рівень працездатності і продуктивності праці.

Після встановлення нормального виробничого процесу, змінний режим праці та відпочинку робітників стає фактором ритмування праці, ефективним засобом попередження втоми працюючих.

Для підтримки тривалої працездатності людини має велике значення не тільки добовий та тижневий режим праці та відпочинку, а й місячний, тому законодавством про працю передбачений щотижневий безперервний відпочинок тривалістю не менше сорока двох годин. А раціональний річний режим праці та відпочинку забезпечується щор