Відповідальність за порушення податкового законодавства

Фінансова відповідальність є формою реалізації державно – владного примусу, що виникає у разі порушення приписів фінансово – правових норм і полягає у застосуванні спеціально уповноваженими державними органами до правопорушника передбачених законом санкцій. Головна її особливість - крім штрафних санкцій вона передбачає і правовідновлювальні санкції, які стимулюють виконання фізичними та юридичними особами обов’язків, передбачених фінансовим (податковим) законодавством, а також забезпечують компенсацію шкоди, завданої державі в результаті їх протиправної поведінки. До порушників податкового законодавства застосовують штрафні (фінансові) санкції та пеню. Фінансово – правові санкції за порушення податкового законодавства - це передбачені правовими нормами заходи державного примусу, тобто примушення порушника до виконання податкового обов’язку, з метою відновлення порушеного публічного фінансового інтересу держави, покарання правопорушника, а також попередження вчинення податкових правопорушення На розмір штрафу впливають такі чинники:вид податкового правопорушення;його суб’єкт;підстави, за якими контролюючий орган визначає суму податкового зобов’язання. Штрафною санкцією (штрафом) є плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового забов’язання яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування. Їх накладають контролюючі органи, а в окремих випадках самостійно нараховує і сплачує платник податків. ПКУ зазначає, що: у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов’язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах Пеня – 1) Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожний день простроченого виконання;2) Плата у вигляді відсотків, нарахованих на суму податкового боргу, що справляється з платника податків у зв’язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов’язання. У податковому праві пеня має подвійну природу. По-перше, вона є способом забезпечення виконання обов’язку зі сплати податків і зборів, виконує стимулюючу функцію. По-друге, пеня є санкцією за порушення встановленого законодавством терміну сплати суми податкового зобов’язання, а тому виступає заходом правовідновлювальної відповідальності. Адміністративна відповідальність. Повноваження органів ДПС щодо розгляду справ по адмінправопорушеннях Підставою адмінвідповідальності за порушення податкового законодавства є вчинення адміністративного правопорушення. - вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що зазіхає на суспільні відносини, які охороняються законом, за що законом передбачена адмінвідповідальність. Адмінвідповідальності підлягають особи, що досягли на час вчинення правопорушення 16 річного віку, осудні.Із всіх видів адміністративних стягнень податковим органам надано право використовувати адміністративний штраф. Розмір його визначається в межах, встановлених за вчинення відповідних правопорушень, в сумах, кратних певному показнику. Кримінальна відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Ст.212 ККУ передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.Ч.1 цієї статті встановлює кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, вчинене службовою особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, чи будь – якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів або державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Значним розміром є сума яка в тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян

.

32. Надходження коштів від приватизації державного майна- це відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України.

Державне майно може бути придбане за рахунок приватизаційних паперів, а також власних та запозичених коштів покупців. При придбанні об'єкта приватизації за рахунок грошових коштів на суму, що перевищує 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, покупці - фізичні особи - повинні подати до органу приватизації декларацію про доходи. Іноземні інвестори подають відомості про джерела надходження коштів. Кошти, отримані від продажу державного майна, зараховуються до позабюджетного Державного Фонду приватизації і позабюджетного фонду приватизації Автономної Республіки Крим.Обсяг поступлень коштів залежить від переліку об'єктів державної та комунальної форм власності, що передбачається відповідними програмами приватизації у тому чи іншому бюджетному періоді, та вартості об'єктів приватизації. Використання коштів визначається Державною програмою приватизації. Вони спрямовуються на відшкодування витрат, пов'язаних із приватизацією, кредитування технічного переоснащення приватизаційних підприємств, розвиток підприємства, створення нових робочих місць та до державного бюджету України.Крім вище згаданих, у склад доходів від власності та підприємницької діяльності можуть бути інші надходження, надходження від розміщення тимчасово вільних коштів бюджету на депозитних рахунках в установах банків тощо.