Підстави кримінальної відповідальності за втечу з місця позбавлення волі або з-під варти

Стаття 393. Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти

Об'єктом злочину є нормальна діяльність органів кримінально-виконавчої системи із забезпечення виконання вироку щодо позбавлення особи волі чи її арешту або постанови судді чи ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Під втечею розуміється самовільне залишення особою, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі чи знаходиться під вартою як підозрювана, обвинувачена, підсудна, місця, де вона знаходиться, з метою постійного чи тимчасового ухилення від подальшого перебування в ньому.

Об'єктивна сторона злочину полягає у втечі: 1) з місця позбавлення волі - особи, яка відбуває покарання; 2) з-під варти - особи, яка була засуджена до позбавлення волі або перебуває в попередньому ув'язненні.

Злочин вважається закінченим з часу фактичного залишення місця позбавлення волі або місця утримання під вартою. Цей злочин є триваючим.

При втечі з місця позбавлення волі суб'єкт залишає установу, де відповідно до закону перебувають засуджені до цього виду покарання.

При втечі з-під варти засуджений, який перебуває під вартою, залишає ізолятор тимчасового утримання, слідчий ізолятор чи гауптвахту, утікає з-під конвою, кабінету слідчого, при проведенні слідчої дії на місцевості, залишає зал суду тощо; засуджений до позбавлення волі, що знаходиться поза місцем позбавлення волі, залишає маршрут пересування та не повертається до колонії.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним може бути лише особа, яка відбуває покарання у вигляді позбавлення волі або перебуває під вартою як підозрювана, обвинувачена чи підсудна і яка досягла 16 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотиви злочину можуть бути різними і на кваліфікацію злочинного діяння не впливають.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) способом, небезпечним для життя та здоров'я інших осіб; 4) у поєднанні із заволодінням зброєю чи її використанням; 5) із застосуванням насильства чи погрозою його застосування; 6) шляхом підпалу; 7) з пошкодженням інженерно-технічних засобів охорони (ч. 2 ст. 393 КК).

Порушення правил адміністративного нагляду. Аналіз складу злочину.

Стаття 395. Порушення правил адміністративного нагляду.

Об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення правосуддя і діяльності органів дізнання, який забезпечує встановлення та здійснення відповідно до закону адміністративного нагляду за окремими категоріями раніше судимих осіб.

Об'єктивна сторона злочину полягає у самовільному залишенні особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбутті без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання особи, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місця позбавлення волі.

Адміністративний нагляд — це система тимчасових примусових профілактичних заходів спостереження і контролю за поведінкою окремих осіб, звільнених з місць позбавлення волі, що здійснюються органами внутрішніх справ.

Самовільним залишенням піднаглядним місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду є зміна без поважних причин і неповідомлення працівників міліції, які здійснюють нагляд, місця проживання як у межах одного і того ж населеного пункту, так і з виїздом без дозволу органів внутрішніх справ до іншого населеного пункту. Поважні причини — тяжка хвороба, нещасний випадок, затримання працівниками міліції.

Суб'єкт злочину — спеціальний. Ним може бути лише особа, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місця позбавлення волі.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.