Податок на прибуток підприємств: платники податку, об’єкт оподаткування, доходи і витрати, порядок їх визнання

Резиденти – це юридичні особи та їх відокремлені особи, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет.

Платниками податку з числа резидентів є:

1) суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами;

2) управління залізниці, яке отримує прибуток від основної діяльності залізничного транспорту;

3) підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які отримують прибуток від неосновної діяльності залізничного транспорту;

4) неприбуткові установи та організації у разі отримання прибутку від неосновної діяльності та/або доходів, що підлягають оподаткуванню;

5) відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1, за винятком представництв.

Платниками податку з числа нерезидентів є:

1) юридичні особи, що отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України;

2) постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Об'єктом оподаткування є:

1) прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;

2) дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 Податкового кодексу, з джерелом походження з України.

Доходи поділяються на доходи від операційної діяльності й інші доходи.

Дохід від операційної діяльності включає:

1) дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо). Дохід від реалізації товарів визнається в момент переходу права власності на товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг;

2) дохід банківських установ.

Інші доходи включають:

1) доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, від володіння борговими вимогами;

2) доходи від операцій оренди/лізингу. Визнається у момент нарахування;

3) суми штрафів та/або неустойки чи пені, фактично отримані за рішенням сторін договору або відповідних державних органів, суду. Визнається у момент фактичного зарахування;

4) вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості;

5) суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від нестандартних платників податків, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду;

6) суми невикористаної частини коштів, що повертаються з страхових резервів;

7) суми заборгованості, що підлягають включенню до доходів;

8) фактично отримані суми державного мита, попередньо сплаченого позивачем, що повертаються на його користь за рішенням суду;

9) суми акцизного податку, сплаченого/нарахованого покупцями/покупцям підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного податку, уповноваженого вносити його до бюджету, та рентної плати, а також суми збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну, теплову енергію та природний газ;

10) суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку;

12) доходи, не враховані при обчисленні доходу періодів, що передують звітному, та виявлені у звітному податковому періоді;

13) дохід від реалізації необоротних матеріальних активів, майнових комплексів, оборотних активів;

14) інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Датою отримання доходів, правила визнання яких не передбачені у Податковому кодексі, є дата їх виникнення згідно з положеннями бухгалтерського обліку.

Доходи, що не враховуються для визначення об’єкта оподаткування:

1) сума попередньої оплати й авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

2) суми ПДВ;

3) компенсація прямого збитку (ДТП, наприклад);

4) суми коштів у частині надміру сплачених податків і зборів, що повертаються або мають бути повернені платнику податків із бюджетів;

5) емісійний дохід;

6) внески до статутного фонду юридичних осіб.

Витрати теж поділяються на витрати операційної діяльності й інші.

Витрати операційної діяльності включають:

1) собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг;

2) витрати банківських установ;

Інші витрати включають:

А) загальновиробничі;

Б) адміністративні, спрямовані на обслуговування й управління підприємством;

В) витрати на збут;

Г) інші операційні витрати:

- витрати за операціями в іноземній валюті;

- благодійні внески до 4% від оподатковуваного прибутку попереднього року);

- фінансові (відсотки з кредитів);

- сплата податків і зборів (крім ПДВ, податку на прибуток підприємств і плати за патент);

Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку, з урахуванням наступного:

датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору.

Слід також звернути увагу на витрати подвійного призначення:

1) витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спеціальним одягом, взуттям, спеціальним (форменим) одягом, мийними та знешкоджувальними засобами, засобами індивідуального захисту, що необхідні для виконання професійних обов'язків, а також продуктами спеціального харчування за переліком, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

2) витрати (крім тих, що підлягають амортизації), пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно-експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, витрати з нарахування роялті та придбання нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку;

3) витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації;

4) будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку;

5) витрати платника податку на проведення реклами;

6) деякі інші витрати.