Форми та методи фінансового контролю

Методи фінансового контролю є способами та поділяються залежно від часу проведення на попередній і наступний.

Залежно від предмету контролю є документальний аналіз:

1) формальний – на наявність реквізитів, встановленої форми документу;

2) юридичний – перевірка компетенції, порядку ухвалення;

3) логічний – на предмет можливості проведення операцій;

4) математичний – правильність математичних операцій;

5) експертний – аналіз форми (на виправлення, підчищення, підробку).

Якщо предметом є матеріальні цінності, то застосовується або експертний аналіз (якість; хімічний аналіз), або зважування, або вимірювання, або перерахунок (грошей).

За охопленням контролю існують методи:

1) вибірковий (випадкова вибірка);

2) суцільний (усі документи), у т.ч. тематичний (наприклад, сільськогосподарський контроль; контроль інвестування).

Про форми контролю (особливо перевірку) частково написано в 7 пункті відповіді на минуле, 13-те запитання.

Перевірка – це комплексне, системне та повне вивчення первинних документів за фінансово-господарськими операціями платника податків.

Ревізія — метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань.

Головна відмінність у визначеннях термінів "перевірка" та "ревізія" полягає в тому, що перевірка – це обстеження і вивчення контролюючими органами окремих ділянок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, а ревізія – це метод документального контролю фінансової діяльності об’єкта перевірки та його посадових осіб, який передбачає комплексне, систематичне та повне вивчення фактично усіх первинних документів платника податків із усіх фінансово-господарських операцій. Тобто ревізія – це ширша та системніша форма контролю органів державної влади за фінансово-господарською діяльністю суб’єктів підприємницької діяльності, ніж перевірка.

Законодавство закріплює обов'язковий і регулярний характер ревізії. Вона повинна провадитися, як правило, на місці і засновується на перевірці первинних документів, бухгалтерської, статистичної звітності, фактичної наявності готівки. Як правило, ревізії провадяться за планом і заздалегідь складеною програмою перевірки.

Аудит — це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації з фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству і встановленим нормативам.

Аудитором можуть бути громадяни, які мають кваліфікаційний сертифікат на право на заняття аудиторською діяльністю на території України.

Аудит здійснюється незалежними особами або аудиторськими фірмами, які мають ліцензію на право здійснення аудиторської діяльності на території України. Одноосібний аудитор повинен на підставі діючого сертифіката одержати ліцензію.

Право на одержання сертифіката (підтвердження придатності до аудиторської діяльності) мають громадяни з вищою освітою, певними знаннями з питань аудита і досвідом роботи не менше трьох років підряд на посадах аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста або економіста. Знання аудита перевіряються відповідним іспитом.

Аудиторам закон забороняє безпосередньо займатися торговою, посередницькою і виробничою діяльністю. Але їм дозволено одержувати дивіденди від акцій і доходи від інших корпоративних прав.