Податковий кодекс. Єдиний податок для підприємців

TAXman, 06 січня

Із 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі – ПКУ). Що нового він приніс підприємцям – платникам єдиного податку?

Враховуючи акції масових протестів підприємців, у ПКУ вилучено главу 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими», яка передбачала реформування спрощеної системи оподаткування. Одночасно підрозділом 8 розділу XX «Перехідні положення» передбачені особливості справляння єдиного податку. Так, з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва діє Указ Президента України від 03.07.98 р. № 727 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» з урахуванням таких особливостей:

1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України:

податок на прибуток підприємств (для юридичних осіб);

податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб – підприємців);

податок на додану вартість з операцій із постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків;

земельний податок, окрім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності;

плата за користування надрами;

збір за спеціальне використання води;

збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

2) нарахування, обчислення та сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються суб'єктами малого підприємництва, які сплачують єдиний податок відповідно до Указу, у порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Єдинщики будуть зобов'язані нараховувати (утримувати) і сплачувати єдиний внесок у порядку, визначеному Законом № 2464. Такий висновок можна зробити з відповідних норм даного Закону, і про це говориться в підрозділі 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому ніякого зарахування сплачених сум єдиного податку в рахунок єдиного внеску (подібно здійснюваному в даний час зарахуванню по пенсійних внесках) чинним законодавством не передбачено; 3) єдиний податок сплачується на рахунок відповідного бюджету в розмірі частини єдиного податку (43 % (20 % + 23 %) від установленої ставки), що підлягає перерахуванню до цього бюджету відповідно до норм Указу (крім єдиного податку, який сплачується у січні 2011 року за останній звітний (податковий) період 2010 року). При цьому розподіл коштів єдиного податку на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або до Пенсійного фонду України Державним казначейством України не здійснюється. Іншими словами, необхідно буде сплачувати тільки ту частину податку, що підлягає зарахуванню у відповідні бюджети (без частини, що підлягає зарахуванню в Пенсійний фонд і фонди соціального страхування);

Отже, спрощена система оподаткування для суб'єктів малого підприємництва, до яких належать і фізичні особи - підприємці, у 2011 році, до внесення змін до розділу XIV ПКУ в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва, регулюється Указом 727.

Також залишається чинним Порядок видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку (затверджено наказом ДПА України від 29.10.99 р. № 599, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. за № 752/4045).

Згідно з п. 2 Порядку підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою письмової заяви (додаток 1 до Порядку) та платіжного документа про сплату єдиного податку не менше ніж за календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком.

При особистому поданні заяви датою подання вважається дата реєстрації її в органі державної податкової служби, а при надсиланні заяви поштою – дата відправлення, зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення та на конверті відповідно до штампа відділення зв'язку.

Після отримання заяви та за наявності платіжного документа про сплату єдиного податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 10 днів безоплатно видати Свідоцтво про сплату єдиного податку або надати письмову мотивовану відмову.

Відповідно до п. 5 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування зобов'язані у місячний термін з дня набрання чинності цим Кодексом ухвалити рішення щодо встановлення місцевих податків і зборів, визначених цим Кодексом.

Щодо змін в порядок застосування спрощеної системи, на які фізичним особам – підприємцям передусім необхідно звернути увагу:

1. Приватні підприємці, що сплачують єдиний податок, не можуть бути зареєстровані як платники ПДВ. У підрозділі 8 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ говориться про те, що єдинщики не є платниками ПДВ, за винятком юридичних осіб, що сплачують єдиний податок по ставці 6 %. А виходячи з пп. 14.1.139 ПКУ можна зробити висновок, що єдинщики (приватні підприємці) не можуть бути зареєстровані як платників ПДВ навіть у добровільному порядку. Зрозуміло, що з підприємцями, що не є платниками ПДВ, буде невигідно співробітничати суб'єктам господарювання – платникам даного податку.

2. Вводиться своєрідне обмеження на співробітництво платників податку на прибуток з підприємцями на єдиному податку. Відповідно до пп. 139.1.12 розділу III «Податок на прибуток підприємств» витрати, понесені платниками податку на прибуток у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних цінностей у приватних підприємців, що сплачують єдиний податок, не включаються до складу витрат таких платників податку на прибуток (крім витрат, понесених у зв'язку з придбанням робіт, послуг у фізичної особи – платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації).

Отже, підприємства, що отримують що-небудь у таких єдинщиків, не зможуть зменшити свій оподатковуваний прибуток на суму понесених витрат. Тому так, як і у випадку з платниками ПДВ, платники податку на прибуток, швидше за все, також будуть уникати співробітництва з підприємцями – платниками єдиного податку.

Разом з тим, звертаємо вашу увагу на те, що зазначене обмеження вводиться не з 1 січня 2011 року, як весь ПКУ, а з 1 квітня 2011 року.

3. Встановлюються нові штрафи за несплату єдиного податку приватними підприємцями. Так, пунктом 122.1 ПКУ встановлено, що несплата приватним підприємцем єдиного податку у встановленому порядку й у встановлений термін призводить до накладення на такого підприємця штрафу в розмірі 50 % ставки несплаченого податку.