Відділ готових лікарських форм

Завідувачем відділом і його заступником можуть бути особи з вищою і середньо фармацевтичною освітою. У відділі працюють провізори-технологи і фармацевти (рецептарі-контролери).

У залежності від планування аптеки цей відділ може бути розміщений поруч з відділом ручного продажу чи в безпосередній близькості від рецептурно-виробничого. Відділ обладнається таким чином, щоб усі ліки, на які мається повсякденний попит, знаходилися поблизу робочого місця провізора-технолога.

У тих випадках, коли у відділі організовують два робочих місця, устаткування встановлюють так, щоб на кожнім робочому місці був весь асортимент ліків, що підлягають відпуску.

Як устаткування рекомендується робочий стіл-прилавок без вітрин. У прилавку влаштовують місця для збереження товарів. Для збереження ліків встановлюють шафи. Останнім часом найбільш доцільними визнані секційні шафи.

Шафи повертаються вбік матеріальної кімнати, де здійснюється завантаження товарів. Окремі секції шаф виділяються для ліків списку Б. Тут же встановлюється сейф для збереження ліків списку А і холодильник для термолабільних препаратів.

У загальній рецептурі аптек з кожним роком збільшується питома вага готових ліків. У 2005 р. він склав більш 83,3%. Росте й асортимент готових ліків. До готових ліків відносяться ліки, виготовлені підприємствами медичної промисловості, фармацевтичними фабриками (виробництвами) аптечних управлінь і аптеками в порядку попередньої заготівлі по часто повторюваних прописах.

Готові лікарські засоби промислового виробництва, виготовлені з дотриманням строго визначеного технологічного режиму, відрізняються стійкістю лікувальної дії і точністю дозування. До випуску вони піддаються хімічному, а багато хто з них біологічному аналізу, що в значній мірі усуває можливість помилок і забезпечує високу якість ліків.

Відділ ручного продажу (безрецептурний відпуск)

У відділі працюють фармацевти, що відпускають з відділу ручного продажу готові лікарські засоби, дозволені до відпуску населенню без рецепту, предмети санітарії, гігієни й інші медичні вироби. Фармацевт повинний мати середню фармацевтичну освіту. Він підпорядковується завідувачеві аптекою і його заступникові, в аптеках, де є відділ ручного продажу, — завідувачеві відділом і його заступникові.

Основним устаткуванням відділу є прилавки з настільними вітринами різної форми і засклені шафи, у яких знаходяться медикаменти в розфасованому виді, готові ліки, лікарські рослинні засоби, аптечки, предмети санітарії, гігієни, догляду за хворими й ін. Частина товару – перев'язні матеріали, предмети догляду за хворими, лікувальні мінеральні води — зберігається в закритих шафах, що містяться під вітринами. Для дрібного інструментарію й очкової оптики виділяється окрема вітрина чи її частина. В аптеках I, II категорій є самостійні відділи оптики.

Шафи, прилавки і вітрини звичайно складаються із однорідних секцій, число яких може мінятися в залежності від розміру приміщення. Це створює єдиний стиль аптеки і значно полегшує задачу її устаткування і переустаткування.

У невеликих по обсязі роботи аптеках, де за рецептурним столом працює один фармацевт, що сполучає функції прийому рецептів і відпуску ліків по рецептах і без рецептів, у центральну частину прилавка може бути вмонтований спеціальний стіл.

В останні роки ВНІІФ розроблене типове устаткування для залів обслуговування аптек. Комплект устаткування складається зі столів-прилавків і різних секцій обертових шаф.

 

У боротьбі з бактеріальним забрудненням виготовлених в аптеці ліків важливе значення мають дотримання працюючим персоналом правил особистої гігієни та зміст аптечних приміщень. Аптечні працівники повинні дуже ретельно виконувати усі обов'язкові для будь-якого культурного людину заходи індивідуальної профілактики - регулярну зміну білизни, санацію порожнини рота, миття волосся та ін. Зовнішній вид аптечного персоналу, бездоганна охайність, дотримання гігієнічних навичок повинні служити прикладом для населення і виконувати санітарно-освітню роль. Слід мати на увазі, що будь-яке порушення зазначених вимог є абсолютно неприпустимим, якщо взяти до уваги, що воно може стати причиною забруднення виготовлених ліків.

Перед початком роботи кожен працівник аптеки зобов'язаний надіти чистий халат, ковпак (або косинку). Вхід у виробничі приміщення без халата, а також вихід в халатах за межі аптеки в туалет категорично забороняється. Щоб забезпечити регулярну зміну спецодягу, адміністрація зобов'язана мати на кожного аптечного працівника три комплекти халатів і хустинок (або ковпаків). Зміну слід проводити не менше 2 разів на тиждень. Перед початком роботи необхідно ретельно вимити руки теплою водою з милом і щіткою, уважно стежачи за тим, щоб під нігтями було абсолютно чисто. Рушник має бути індивідуальним.

В аптеці слід створювати всі необхідні умови для проведення заходів особистої гігієни, безпосередньо пов'язаних з виробничою роботою.

Роздягальна кімната повинна бути обладнана пофарбованими зсередини і зовні білою олійною фарбою індивідуальними шафками з двома, відділеннями для роздільного зберігання верхнього одягу та спецодягу.

В туалеті, кімнаті відпочинку, асистентської та мийної повинні бути встановлені умивальники, причому користуватися ними в асистентській можуть лише особи, безпосередньо зайняті виготовленням ліків, в мийної мити руки над мийними ваннами не дозволяється. Прийом їжі у виробничих приміщеннях категорично забороняється.

Для прибирання підлог і обладнання повинні бути заздалегідь підготовлені чисті ганчірки, які після прання слід кип'ятити протягом 30 хвилин. Для очищення від пилу необхідно користуватися електричним пилососом. Прибирання підлог обов'язково повинна бути вологою і частої (не менше 2 разів за робочий день, краще після кожної зміни перед початком роботи). Стіни з масляним покриттям облицьовані керамічною плиткою слід не менше 1 разу на тиждень мити гарячою водою з милом, а покриті клейовою фарбою - очищати пилососом. Особливо ретельно слід проводити прибирання обладнання, що використовується для виготовлення ліків. Поверхня асистентських столів після закінчення роботи кожної зміни необхідно мити гарячою водою з милом, а перед початком роботи ранкової зміни протирати вологою ганчіркою. З поверхні шаф, гелікоптерів та інших предметів обладнання треба щодня витирати пил вологою чистою ганчіркою, а з ящиків і важко доступних для витирання місць (кутів) відсмоктувати пилососом. Щодня слід витирати пил з підвіконь і вітрин і протирати зсередини скла віконних прорізів. Вікна зовні слід мити теплою водою не рідше 1 рази в тиждень. Аптечні меблі слід виготовляти на ніжках, щоб полегшити прибирання підлоги під нею. У виробничих приміщеннях забороняється вішати завіси, розстеляти на підлозі килими, ставити квіти, вивішувати стінні газети, плакати і т. п.

 

2. За даними аспіраційного психрометра, кататермометра та барометра розрахувати, відносну вологість та швидкості руху повітря в аптечному приміщенні. Оцінити одержані показники температури, відносної вологості та швидкості руху повітря. У випадку необхідності дати рекомендації з покращення мікроклімату. Температура сухого термометра в приміщенні пакувальної аптеки 16⁰С, температура вологого термометра 14⁰С. Час падіння стовпчика спирту кататермометра з 38⁰С до 35⁰С складає 122 сек, фактор приладу 385. Атмосферний тиск 754 мм. Рт. ст.

Розв’язання:

Розрахуємо абсолютну вологість повітря за формулою Шпрунга (психрометр Ассмана не залежить від швидкості руху повітря):

A - абсолютна вологість повітря, мм.рт.ст.

t- максимальний тиск водяної пари при температурі вологого термометра; (табл.значення)

0,5 – постійний психрометричний коєфіцієнт;

t – температура сухого термометра;

t₁ – температура вологого термометра

B – барометричний тиск в момент визначення в мм.рт.ст.

 

Відносну вологість визначають за формулою:

де Р – відносна вологість у %;

А – абсолютна вологість, мм. Рт.ст.

F – максимальна вологість при температурі сухого термометра в мм.рт.ст. (табл. значення)

Швидкість руху повітря розраховуємо за формулою:

Де V – швидкість руху повітря в м/с

H – охолоджуюча здатність повітря в мкал/см²с

Q – (36,5-tповітря) – різниця між середньою температурою тіла 36,5⁰ та температурою навколишнього середовища

0,20 і 0,46 – емпіричні коєфіцієнти

Величину Н знаходимо за формулою

F - фактор кататермометра;

A – термін в секундах, протягом якого кататермометр охолодиться з 38⁰ до 35⁰

Вологість повітря в приміщеннях житлових і адміністративно-побутових повинна складати в холодний і перехідний період 30-40%, в нашому випадку ≈80%, а у теплий період – 30-60%. Приміщення потребує значного зниження вологості повітря, адже це пакувальна і висока вологість може призвести до зволоження запаковуваних лікарських засобів та відповідно втрати якості. Також зовсім низькою є швидкість руху повітря в приміщенні, яка в теплий період року повинна складати 0,2-0,3 м/с, а в холодний і перехідний 0,2. Тому є потреба збільшити швидкість руху повітря в приміщенні пакувальної.