Урок засвоєння нових знань

Проблемні завдання

1. Визначте та обґрунтуйте відмінності мотивації до вивчення економіки в середній загальноосвітній школі та в умовах вищого навчального закладу

Сукупність внутрішніх факторів, що зумовлюють поведінку і діяльність людини і підтримують її на необхідному рівні, називається мотивацією. Про наявність мотивації до якої-небудь діяльності свідчить прагнення до її здійснення. Якщо учень постійно і систематично самостійно навчається, кажуть, що в нього спостерігається мотивація до навчання. У мотивації діяльності, як правило, присутні декілька мотивів, які утворюють мотиваційний комплекс (ієрархію). Провідними мотивами навчання у сучасних умовах стають особисті мотиви: в інформації, професійному становленні, саморозвитку, самореалізації тощо. Таким чином, запорукою успішного управління навчанням є з’ясування викладачами (вчителями) дійсних мотивів навчання учнів і спирання на ці мотиви, врахування і підсилення наявної мотивації.

Загальною кінцевою метою навчання у Вузі є професійна підготовка фахівців, то відношення студентів до своєї майбутньої професії можна розглядати як форму і міру ухвалення кінцевої мети навчання. Найбільш узагальненою формою відношення людини до професії є професійна спрямованість (становлення), яка характеризується як інтерес до професії і схильність займатися нею. Н.В. Кузьміна виділяє такі властивості професійної спрямованості, як об'єктивність, специфічність, опірність, валентність, задоволеність, узагальненість, стійкість.

Учбова мотивація складається з оцінки учнів 10-11 класів різних аспектів учбового процесу, його змісту, форм, способів організації з погляду їх особистих індивідуальних потреб і цілей, які можуть співпадати або не співпадати з цілями навчання.

2. Проаналізуйте чинники, що впливають на діяльність підприємця, на підставі яких можна мотивувати учнів (студентів) до вивчення відповідних тем з економічних дисциплін

Програма курсу «Основи економічних знань» націлена на формування навичок підприємницької діяльності, зокрема: спеціальні навички, професійно-етичні, комунікаційні, навички інтелектуальної праці.

Якщо аналізувати програму курсу по темах то це такі навички як:

1. тема «Підприємництво і підприємство» - навички з організації підприємницької діяльності пов’язані з особливостями правової бази, навички щодо структури підприємницької діяльності.

2. Тема «Доходи, витрати та прибуток» - навички з формування доходу та використання прибутку отриманого від підприємницької діяльності.

3. Тема «Функції підприємця і підприємницький прибуток» - навички з ефективної діяльності підприємця, для того щоб суспільство отримувало користь, навички з структури підприємницького доходу та чинників його збільшення.

4. Тема «Основи менеджменту» - навички з планування діяльності, навички з управління діяльності підприємства.

5. Тема «Основи маркетингу» - навички щодо аналізу ринку для вашого підприємства.

6. Тема «Основи обліку та аудиту» - навички щодо ведення обліку та аудиту на підприємстві.

3. Поясніть тезу: «Економіка зі своїми законами існує не у вакуумі, а в культурному середовищі», визначте можливості її використання у мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) при вивченні економічних дисциплін

На мою думку, дана теза означає, що економіка пов’язана з суспільством. Тобто наприклад до поняття культура підприємництва входить ділова етика (формування високих, морально –етичних норм економічної поведінки – на сьогодні нажаль ділове життя дає дедалі більше прикладів нецивілізованих відношень між партнерами в бізнесі, прикладів обману, шахрайства тощо) та менеджмент (тобто управління). Таким чином економіка не існує у замкнутому просторі, її закони поширюються на всі сфери діяльності суспільства, на життя суспільства. При мотивації навчальної діяльності дану тезу можна використати як спонукання до більш глибокого вивчення дисципліни, тобто наприклад – в майбутньому кожен з вас мріє про те, щоб мати власну фірму та отримувати достойну зарплатню. Якщо ви (учні)на даному етапі не заглибитесь в економічні процеси, то не відомо яким чином вона вплине на ваш бізнес. Саме знаючи економіку, її процеси, можна попередити негативний її вплив.

4. Доведіть необхідність планування мотивації вивчення економічних дисциплін при підготовці до кожного заняття

Мотивація сприяє чіткому усвідомленню мети семінару, що полягає у досягненні кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача і студентів.

Вчитель при проведенні заняття використовує зовнішню мотивацію, яка припиняється за відсутності зовнішніх стимулів. Коли викладач мотивує учня чи студента до вивчення певної теми, виконання завдання, він забезпечує ці зовнішні стимули. Планування мотивації необхідне для правильного направлення учня чи студента на вивчення теми, адже вчитель при цьому також має важливе значення.

5. Поясніть тезу: «Економіка – наука вчинків» для мотивації вивчення економічних аспектів підприємницької діяльності

Щоб мотивувати роботу учнів можна застосувати тезу «Економіка – наука вчинків», а пояснити її можна так, що ті підприємці добиваються успіху, які вчиняють ризиковано, у яких є підприємницькі здібності, хто не любить сидіти на місці, а хто йде до своєї мети не спиняючись на шляху.

Після цього можна розповісти як важливо мати знання про економічні аспекти підприємницької діяльності, і як це може допомогти в житті людей, які прагнуть досягти успіху саме у підприємницькій діяльності.

6. Доведіть необхідність коментування відповідей учнів (студентів) під час поточного контролю при проведенні навчальних занять

При проведенні поточного контролю при навчальних занять коментування відповідей необхідно, адже воно дозволяє уникнути розбіжностей між тими даними, які отримає сам студент чи учень, тобто рівень засвоєного, та тією інформацією, яку намагався донести до учнів чи студентів сам викладач. Якщо є певні розбіжності, то викладач має можливість в процесі поточного контролю під коректувати знання, доповнити їх. Тобто поточний контроль дозволить виявити помилки відразу після сприйняття інформації.

Поточний контроль проводиться для виявлення і порівняння набутих знань із запланованими, тими що повинні були набути учні за цей період пройденого матеріалу. Головне призначення поточного контролю - оперативне одержання об'єктивних даних про рівень знань, умінь, навичок і якість навчально-виховної роботи на заняттях.

При перевірці робіт учнів вчителем проводиться аналіз відповідей, а саме їх повнота, правильність, і дуже важливо коментувати помилки, які були допущені при написанні поточного контролю, щоб учень усвідомив свою помилку, зрозумів правильний напрямок її рішення. Після написання поточного контролю в учнів повинна скластися думка, щодо пройдених тем, знання повинні систематизуватися, узагальнюватися. І навіть якщо учень щось недовчив він може для себе виділити певну не відому для нього інформацію при аналізі помилок, які були допущенні при написані поточного контролю.

7. Доведіть необхідність поєднання традиційних та активних методів навчання у викладанні економіки

Необхідне поєднання традиційних і активних методів навчання, тому що застосування самих традиційних методів не викликає в учнів цікавості із-за частого використання, а застосування активних методів навчання може викликати певний інтерес з боку учнів, спонукає до активності, але і часте використання активних методів може призвести до негативних факторів, а саме несерйозному ставленні до навчання.

Три великі групи традиційних методів навчання: 1.методи організації та здійснення навчально - пізнавальної діяльності; 2.методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; 3. методи контролю та самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Серед багатьох методів активізації навчання можна виділити групу методів, для яких характерним є не лише передача знань, а і розвиток пізнавальної діяльності, активізація творчої основи в навчанні.

Головна мета цих методів – навчати не лише пам’яттю, але і думками. Людина засвоює: 20% - того, що чує 30% -того, що бачить 50% - того, що чує і бачить 70% - того, що сам розповідає 90% - коли сам приймає участь в інформації.

Застосування методів активізації в навчанні дає змогу реалізувати такі принципи концепції викладання:1) Проблемність; 2) Узгодженість та системність цілям навчання; 3) Орієнтованість на наявний досвід слухачів; 4) Націленість на самонавчання; 5) Професійна орієнтованість; 6) Зворотній зв’язок.

8. Проаналізуйте переваги та складові проведення навчального заняття з використанням дискусії

Як метод формування інтересу до знань дискусія покликана не лише дати учням нові знання, а й створити емоційно насичену атмосферу, яка б сприяла глибокому проникненню їх в істину, отриманню від цього позитивних емоцій. Під час дискусії учні взаємно збагачуються навчальною інформацією. Одні з них усвідомлюють, що ще не все знають, і це спонукає їх до заповнення «прогалин», інші - відчувають задоволення від того, що знають більше за інших, і прагнуть утриматися на такому рівні.

Навчальна дискусія створює оптимальні умови для попередження можливих помилкових тлумачень, для підвищеної активності учнів і міцності засвоєння ними матеріалу. Вона вчить прийомів аргументування, наукового доведення. Участь у дискусії виховує в учнів уміння активно обстоювати власну точку зору, критично підходити до чужих і власних суджень. Але цей метод тільки тоді дає бажаний результат, коли навчальний процес відбувається в атмосфері доброзичливості, поваги до думки товариша, що дає змогу кожному висловлюватися, не боячись осуду, скептицизму тощо.

Складові дискусії: 1. Всі відкрито висловлюють свої думки. 2. Всі точки зору повинні поважатися. 3. Слухайте інших не перебиваючи. 4. Незгоди й конфлікти відносно ідей не повинні бути направлені на конкретну особу

9. Проаналізуйте переваги та складнощі комп’ютеризації процесу економічного навчання

Робота учнів з комп'ютерною технікою забезпечує переваги:

— підвищення інтересу й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;

— індивідуалізацію навчання: кожен працює в режимі, який його задовольняє;

— об'єктивність контролю;

— активізацію навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів з машиною та з собою, прагненню отримати вищу оцінку;

— формування вмінь та навичок для різноманітної творчої діяльності;

— виховання інформаційної культури;

— оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;

— доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.

Вплив ефекту новизни на формування мотивації учнів, до діяльності на ЕОМ, не підкріплене відповідним педагогічним впливом, виявляється короткочасним, у ряді випадків приводить до негативних наслідків навіть для позитивно мотивованих учнів, для компенсації негативних наслідків потрібні роки праці.

Навантаження на педагога зростають через необхідність забезпечити індивідуалізацію навчання, коли учні, настроєні на одну ритмічну хвилю з комп'ютером, чекають від учителя відповіді з тією же швидкістю.

Робота з комп'ютером формує управлінський стиль діяльності, акцентує в ній творчий початок. Проблема полягає в тому, що педагоги, покликані навчати цьому стилю діяльності, часто самі не володіють їм.

10. Проаналізуйте переваги та складнощі вивчення економічних дисциплін, починаючи з початкових класів середньої загальноосвітньої школи

Складнощі: 1. при вивченні понять та формул 2. засвоєння та отримання багато нової інформації 3. робота з картою та таблицями 4. недостатня кількість матеріалу 5. мала кількість проведення занять з економіки та повторення і засвоєння нових знань.

Переваги: 1. засвоєння головних термінів 2. застосування творчого мислення 3. характеристика та обґрунтування дискусійних питань 4. оформлення самостійних завдань та вирішення складних задач 5. активність та творчість у процесі навчання

11. Поясніть тезу А. Ейнштейна «Економіка змінюється із змінами нашого мислення», проаналізуйте можливості її використання у мотивації навчальної діяльності учнів (студентів) при вивченні економічних дисциплін

Як зазначав А. Енштейн «Економіка змінюється зі зміною нашого мислення». Всі громадяни володіють певним економічним мисленням, тобто сукупністю поглядів на економіку, бо кожна людина прямо чи опосередковано пов'язаний з господарською діяльністю і її результатами. Економічне мислення поділяється на два основних типи - 1) буденне мислення, що формується на основі життєвих спостережень людини; 2) наукове - припускає високий рівень пізнання закономірностей розвитку економіки.
Економічне мислення формує економічне світогляд і ставлення як позитивне, так і негативне до процесів що відбуваються в економіці, що впливає на поведінку людини. Як відомо, ринкова економіка потребує людей з новим способом економічного мислення. Якщо дивитися на економічне мислення як на ціль економычноъ освіти, то слід зазначити, що система освіти включає в себе набір знань і навичок, досвід творчого мислення та соціально-економічного спілкування. На основі розвитку економічно розвиненої особистості, виявляється її здатність до саморозвитку, самоосвіти, вмінню отримувати нові знання та використати їх в соціально-економічних умовах, які постійно змінюються. Тому економічне мислення - не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, інакше кажучи, це - формування моделі економічної поведінки. Тому при використані даної тези для мотивації навнальної діяльності при вивченні економічної дисципліни слід зазначити, що при розвитку єкономічного мислення учні (студенти) не просто вчаться використовувати набуті знання але і застосовувати їх в житі. Відбувається розвиток того, хто навчається, як особистості розвинеться не лише його мислення але і пам’ять, уява, абстрактне та логічне мислення, увага, розвиток емоційної сфери та ін. і при використані даної мотивації її можно віднести до розвиваючої функції процесу навчання. Економічне мислення. Це процес узагальненого та опосередкованого відображення економічної ситуації, який проявляється через усвідомлення економічних понять, теоретичних суджень, аналіз та оцінку економічної діяльності, конструювання перспектив розвитку економічного досвіду, прийняття виправданих рішень, спонукання до певної економічної, поведінки, економічної діяльності. Кожна людина в силу обставин занурюється в певний культурний контекст, із якого вона черпає свої уявлення, ідеали, правила життя, способи дій. Саме через культуру у людей виникає особлива форма збереження й передачі інформації. Виражена у знакових системах суспільно значуща інформація не зникає з смертю індивідуального здобування, а утворює специфічно людський, поза генетичний «механізм» її наслідування - суспільну спадкоємність. Завдяки культурі в суспільстві стає можливим історичне накопичення досвіду поколінь. Одними із компонентів, з яких складається культура суспільства взагалі, справедливо визначити економічну культуру суспільства, економічну культуру людини.

12 Поясніть вислів Р.В. Ривкіної: «Оздоровити економіку можливо тільки через оздоровлення економічної культури», обґрунтуйте можливості його використання у мотивації навчальної діяльності учнів старших класів

Культура в даному розуміні розглядається як система Визнання суспільством групових цінностей, СОЦІАЛЬНИХ норм и моделей поведінкі. Мі Повністю поділяємо погляди Р.В. Рівкіної, яка ще в 1989 р. в статьї «Економічна культура як пам'ять Суспільства» писала, що «оздоровити економіку можна тільки через оздоровлення економічної культури... Потрібно сформувати у учнів критичне ставлення до дефектів економічної культури, яке сприятиме їх позбавлення. Необхідно відмовитися від позиції, що можна підняти економіку, «перескочивши» через дефекти масової культури, проігнорувавши їх, зробити вигляд, що їх немає. Іншими словами, потрібно ліквідувати механізм «культурного гальмування»... замінивши його механізмом прогресивного впливу культури на розвиток економічної культури як соціальної пам'яті».Тому при використані даного вислову ми використовуемо Виховну функцію якав процесі навчання сформує трудові, моральні, естетичні та етичні уявлення, систему поглядів на світ, формує свідоме уявлення про загальну культуру суспільства, а також формує потреби особистості, мотиви соціальної поведінки, діяльності, цінності та ціннісної орієнтації, світогляд Економічна підготовка є фундаментом економічного мислення, економічної поведінки та економічної діяльності. Оскільки економічна підготовка передбачає оволодіння певною системою економічних знань, умінь, формування та розвиток певних економічних якостей особистості (наприклад, економічної кмітливості, аналітичного мислення, підприємливості, нестандартності та критичності мислення, комунікабельності, вміння працювати та взаємодіяти з суб’єктами економічної діяльності тощо), виховання у членів суспільства зацікавленості в ефективності економічної діяльності. Таким чином, економічна діяльність виступає вихідним моментом для організації економічної підготовки, і в той же час ця підготовка може здійснюватися не тільки на базі теоретичного навчання та виховання, а в процесі самої діяльності. Отже, всі чотири складові економічної культури тісно пов’язані між собою, оскільки, економічна діяльність відіграє активну роль у формуванні економічного мислення і поведінки, а успішність її залежить від рівня економічної підготовки

13. Проаналізуйте можливості шкільного курсу «Економіка» у формуванні вмінь учнів приймати обґрунтовані економічні рішення в особистому та суспільному житті

Знання Економіки визначається як розуміння, збереження в пам’яті та відтворення фактів науки, понять, правил, законів, теорій тощо, накопичених досвідом людства в кожній конкретній галузі. При формванні уміння ми розуміємо володіння способом діяльності, здібністю застосовувати знання на практиці, в практичній діяльності,, для розв’язання практичних завдань. Це якби знання в дії. Навички – доведені до автоматизму уміння.Економічна освіта (особливо для школярів) — це досить нова царина освіти, тому в процесі її формування і розвитку важливо не наробити помилок. Вивчення економіки дає учням, повніше уявлення про світ, в якому вони живуть, вчаться і працюють, забезпечує їх теоретичною основою, яка допомагає приймати деякі найважливіші в їхньому житті рішення Основна мета економічного виховання — формування у учнів ощадливості, економності, розважливості, діловитості, організованості: «Дбайливо і уважно рахуй гроші, хазяйнуй економно. Початкова загальна освіта спрямована на формування у молодшого школяра економічного мислення; усвідомлення власної економічної сутності економічної сутності навколишнього середовища. Базова загальна середня економічна освіта спрямована на розвиток у учнівської молоді інтуїтивного усвідомлення рівня власної економічної поведінки в сфері близького оточення. Під час отримання повної загальної середньої економічної освіти учні старшого шкільного віку набувають економічної грамотності; отримують навички щодо орієнтації у економічному просторі; оволодівають змістом економічної науки. Завдання економічної освіти - формування нового економічного мислення у молоді в умовах ринкових відносин1) так як, кожна людина щоденно споживає матеріальні блага, то вона мусить знати, які є форми і порядки привласнення життєвих благ; форми господарювання; як найбільш доцільно розподіляти працю; в яких умовах вона дає ефективний результат і відповідну винагороду;2) будь-яка людина кожного дня цікавиться цінами, тому необхідно знайти причини їхніх коливань; розуміти сутність грошей, закони їх обігу; способи боротьби з інфляцією;3) кожна людина, хоча раз в житті, звертається до банківських установ за кредитом, вкладення коштів на депозит і т.п., тому необхідно розумітися, хоча б на побутовому рівні, що таке кредит, як його «вигідно» оформити, умови відсоткових ставок по депозиту та ін.; 4) більшість людей не може байдуже ставитися до рівня національної економіки, тому вони повинні знати за яких умов і якими шляхами може успішно розвиватися суспільне виробництво, оскільки від цього залежить рівень життя населення; 5) які існують економічні системи. А також багато інших питань пов’язаних з економікою, економічними процесами. Розуміти: 1) закономірності та фактори виробництва, розподілу, обміну і споживання в умовах ринкової економіки; 2) що впливає на поведінку людей у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ. Встановлювати:1) зв'язки між існуючими економічними концепціями, стратегіями та тактикою діяльності в конкретних економічних умовах; 2) взаємозв'язок і взаємодію складових частин економічного явища, з’ясовуючи роль та значення кожного елементу складових частин

14. Обґрунтуйте необхідність поєднання знань з педагогіки, психології, методики викладання у підготовці викладача економіки

Без певного рівня розвитку морально-психологічної готовності до педагогічної праці неможливо досягнути високого рівня професійної зрілості та компетентності спеціаліста. Сформованість у викладача різних аспектів педагогічної діяльності та педагогічного спілкування, інтегративна властивість особистості педагога, яка характеризує його психолого-педагогічні та предметні знання, професійні вміння та навички, особистісний досвід, його націленість на перспективність у роботі, відкритість до оволодіння новими знаннями, впевненість у собі та здатність досягати позитивних професійних результатів. Отже, для того, щоб навчати, вчителю самому необхідно постійно навчатись. Прагнення до знань, готовність педагога до об’єктивної потреби навчатись протягом своєї педагогічної кар’єри є безперечним гарантом його професійної компетентності Методика викладання економіки - це така наука, яка є і мистецтвом, і психологією організації пізнавальної діяльності, і педагогічною взаємодією того, хто навчає і тих, хто навчається Але треба зазначити, що для того, щоб стати мистецтвом в діяльності фахівця педагога, методика викладання повинна бути засвоєна на технологічному рівні. Іншими словами, викладач економіки повинен бути обізнаним на основних таких питаннях: • коло компетенцій сучасного викладача; • морально-психологічна готовність до педагогічної діяльності;• професіограма викладача економіки;• сутність економічного навчання, його зміст та структура;• принципи організації навчального процесу;• система організації навчання в економічній освіті;• форми організації економічного навчання;• види економічного навчання;• методи та засоби навчання в системі економічної освіти; • види та методи контролю;• інноваційні педагогічні технології та їх особливості; • можливості нових інформаційних технологій навчання;• засоби стимулювання та активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів (учнів).Тому можна сказати, що методика викладання - це оптимальне поєднання загально дидактичного та спеціального, зумовленого необхідністю передачі та засвоєння саме змісту економічної освіти. для вчителя основою професійної діяльності є ступінь володіння системою наукових знань та методична освіта, адже майбутній учитель має набути таких умінь: працювати за новими педагогічними технологіями; здійснювати науково та педагогічно обґрунтований вибір навчальної програми, відповідних до неї дидактичних засобів, підручників та посібників; розробляти таку методичну систему навчання з предмету або циклу дисциплін, щоб не тільки давати знання, а й навчати самостійно мислити, спираючись на ці знання, збуджувати інтерес того, кого навчаєш, до творчого пошуку. Удосконалення підготовки, вчителя для сучасної реформованої школи - це комплексна проблема, яка передбачає вирішення цілісної системи завдань, що стоять перед вищою школою.

15. Поясніть, чому на сучасному етапі економічного навчання все більше уваги приділяється моральним цінностям у економічній освіті

Моральні цінності відображають зацікавлене відношення особистості до себе самої, до інших людей, до світу в цілому. Від того, як в процесі освіти усвідомлюється цінність іншої людини як суб'єкту економічної діяльності, можна говорити про іморальну чи моральну цінність економічної освіти. Іморальна економічна освіта орієнтує людину на такі способи діяльності, при яких виправдано використання іншого тільки як засіб для отримання утилітарної, економічної вигоди. Виправдовується мотивація, яка підпорядкована економічній стурбованості, досягненню успіхів та користі без урахування цих наслідків для інших людей. Нормальним вважається все те, що можна робити законно. Юридичний закон стає єдиною етикою економічної поведінки. На відміну від іморальної освіти, моральна цінність економічної освіти полягає в тому, щоб навчити людей такому способу взаємодії, коли інша людина виступає для суб'єкта діяльності як ціль і ніколи не перетворюється лише в засіб. При такій орієнтації на іншого економічні мотиви поведінки індивіда з необхідністю включають в себе етичні доброчинності. Досягнення особистих цілей та успіху засновуються на визнанні моральних цінностей: чесності, поваги гідності, справедливості, зобов'язанні. Юридичний закон сприймається як мінімум, який потребує доповнення етичними нормами поведінки. Етика, як наука про належну поведінку, здібна і повинна стати невід'ємною частиною економічної освіти, оскільки вона розробляє методологію оптимальної реалізації особистих цілей з урахуванням цінності інших людей. Таким чином, необхідно в економічній освіті робити опір на моральні цінності. І як ми можемо засвідчити, сучасна економічна освіта спрямована на формування знань про ефективну поведінку в ринкових відносинах, безумовно прагне враховувати оптимізуюче знання моральних цінностей. Приміром того слугують дослідження в галузі економічної психології, етиці бізнесу, менеджменту. Однак, загальною проблемою для різних видів економічного знання залишається проблема вибору моделі економічної освіти, яка б дозволила найбільш повно і творчо вирішити задачу стимулювання моральної спрямованості поведінки людини, яка переслідує свої економічні цілі.

16. Поясніть, чому проблеми формування економічного мислення, економічної поведінки та економічної діяльності є складовими цілісної системи економічної підготовки молоді

Під економічним вихованням молоді розуміють систематичний, цілеспрямований вплив не неї з метою формування у неї потреб і інтересів, стилю мислення, які відповідають принципам і нормам ринкового господарювання, демократичної моралі. Бережливе господарювання, раціональне використання всіх ресурсів, діловитість, організованість, свідома дисципліна - ці важливі риси є об’єднуючою ланкою між трудовими, моральними, політичними та іншими напрямами системи виховання. На сучасному етапі слід розвивати інтерес до систематичного наповнення і засвоєння економічних знань, формування і закріплення навичок, умінь, стимулів і мотивів ефективної економічної діяльності, прищеплення прагнення по-господарськи ставитись до власності, примножувати власні і державні надбання, збільшувати творчу активність в утвердженні й розвитку ринкових принципів господарювання і управління. Зауважимо, що головним в економічному вихованні є зв’язок з життям і з практикою. Якщо молодим людям, які здобули економічну освіту, дати можливість отримати хорошу практику, то, звісно, поліпшуються стиль і форми економічної поведінки, які є домінуючими факторами у формуванні економічної культури особистості. Кожна людина в силу обставин занурюється в певний культурний контекст, із якого вона черпає свої уявлення, ідеали, правила життя, способи дій. Саме через культуру у людей виникає особлива форма збереження й передачі інформації. Економічна культура виражає рівень розвитку економічного мислення у членів суспільства, міру оволодіння ними економічними знаннями, уміннями та навичками. їх вихованість і переконання та стан економічної діяльності, повсякденного використання отриманих знань, умінь та навичок в трудовій і громадській діяльності, перетворення відповідних рис характеру (наприклад, бережливість, підприємливість, економічну кмітливість і тому ін.) в норму поведінки. Враховуючи вище викладене можемо виділити складові економічної культури: економічне мислення; економічна поведінка; економічна діяльність та економічна підготовка, яка складається з економічної освіти та виховання. Економічне мислення. Це процес узагальненого та опосередкованого відображення економічної ситуації, який проявляється через усвідомлення економічних понять, теоретичних суджень, аналіз та оцінку економічної діяльності, конструювання перспектив розвитку економічного досвіду, прийняття виправданих рішень, спонукання до певної економічної, поведінки, економічної діяльності. Економічна поведінка. За визначенням О. В. Аксьонової економічна поведінка складається: з мотивації, що спрямована на задоволення життєвих потреб; з мислення, що віддзеркалює економічні зв’язки та відносини між суспільними, виробничими та особистісними суб’єктами; з вчинків, що базуються, з одного боку, на національних традиціях, а з іншого - на спеціальних знаннях та вміннях, які реалізуються в контактах між суб’єктами економічної діяльності. Економічна діяльність. За визначеннями Я. П. Куракова, Є. М. Соболєва, В. М. Якимова економічна діяльність - це спосіб участі в економічному житті суспільства, реалізація людьми (суспільством, соціальними групами, колективами, індивідами) своїх об’єктивних потреб та інтересів в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ і послуг. Економічна підготовка. Економічна підготовка складається з економічної освіти та економічного виховання.

17.Проаналізуйте можливості та шляхи удоскона-лення навчання економіці в школі на сучасному етапі

Педагогічна наука досить чітко вказує практиці основні напрями та шляхи підвищення якості навчально-виховного процесу.

1. Удосконалення змісту освіти з погляду його науковості, доступності, світоглядницької, політехнічної і трудової спрямованості через стандартизацію навчальних предметів, розробку і використання нових навчальних планів, програм, варіативних удосконалених підручників.

2. Інтенсифікація процесу навчання. Основні способи інтенсифікації: о мотивація навчання шляхом формування в учнів пізнавального інтересу, почуття обов'язку і відповідальності за Навчання; о підвищення інформативності навчання, тобто збільшення обсягу знань, які засвоюються за один і той же час; о прискорення темпу навчання, усунення непродуктивних затрат часу; о впровадження активних методів навчання - групових, проблемних, програмованих, дослідницьких, самостійної роботи тощо; о раціоналізація навчальної діяльності учнів, формування у них уміння вчитися, розвиток навичок читання, письма, обчислень; о використання активних форм навчання - семінарів, співбесід, практикумів, екскурсій, нетрадиційних занять; о використання нових ТЗН, включаючи комп'ютери, автоматизовані засоби контролю.

3. Оптимізація процесу навчання - це вибір найкращих його варіантів для конкретних умов з метою отримання найкращих результатів без перевантаження вчителів і учнів. Існує кілька способів вибору варіанту навчання: о стереотипний, коли віддається перевага якомусь певному варіантові навчання; о шлях спроб і помилок, коли вчитель вибирає варіанти навчання шляхом стихійних спроб, допускаючи помилки, без наукового обґрунтування вибору; о оптимальний шлях, який обирає педагог за допомогою науково обґрунтованого вибору найбільш раціонального для певних умов варіанту навчання.

Учитель хоч би до якого варіанту навчання був схильний, хоч би як любив експериментувати, завжди повинен намагатися приймати оптимальні рішення, які дозволяють коротким шляхом досягати навчально-виховної мети. Педагогічна наука і практика визначають основні способи оптимізації процесу навчання: о комплексне планування завдань на уроці; о конкретизація завдань для окремого класу; о виділення головного, суттєвого у змісті; о вибір найкращих для цих умов методів, форм, засобів навчання; о інтенсифікація навчально-виховного процесу; о вибір відповідного темпу навчання; о створення оптимальних умов для навчання; о виявлення відповідності результатів навчання реальним можливостям учнів і нормативам затрат часу. Найбільших успіхів досягають ті вчителі, які оволоділи всією сукупністю названих способів діяльності, а не окремими з них.

4. Розвиток методичної майстерності, ініціативи і творчості вчителів. Керівники методичних органів, навчальних закладів повинні створювати необхідні умови для росту педагогічної майстерності вчителів, більш сміливо заохочувати передовиків і новаторів, високо цінити педагогічний талант. Потрібно постійно поліпшувати якість методичної літератури для вчителів, створити методичні комплекти з усіх предметів, забезпечити вчителів методикою психолого-педагогічного вивчення учнів. Використовуючи все багатство методів, форм і засобів навчання і виховання, слід одночасно вести пошук нових підходів до навчального процесу, розвивати методичне винахідництво вчителів. Уся ця робота забезпечить ефективність і якість у вирішенні завдань, які стоять перед освітянами України.

18. Поясніть, яким чином на формування творчої особистості впливає активізація навчальної діяльності

Серед засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності чільне місце посідає дидактична гра. Ігрова діяльність – це один з дієвих засобів здійснення різноманітного впливу на особистість, це вид продуктивноїдіяльності, мотив якої полягає не в її результатах, а в самому процесі. Ігрова діяльність дає змогу яскраво реалізувати всі провідні функціїнавчання: освітню, розвивальну, виховну, які діють в органічній єдності. Активне навчання, яке здійснюється задопомогою активних методів, сприяє формуванню пізнавального інтересудо здобуття знань та до навчальної діяльності. Відомо, що рольова гра є умовним відтворенням її учасникамиреальної практичної діяльності людей, створює умови для їх спілкування. Ігри позитивно впливають на формування пізнавальних інтересів студентів, сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу. За допомогою рольової гри у студентів розвиваються такі якості, як самостійність, ініціативність. Студенти активно, захоплено працюють, допомагають один одному, уважно слухають своїх співрозмовників, авикладач лише управляє пізнавальною діяльністю. Розглянемо методи стимулювання пізнавальної діяльності студентіву процесі навчання. Спеціальні дослідження, присвячені проблемі формування пізнавального інтересу, засвідчують, що інтерес в усіх його виглядах і на всіх етапах розвитку характеризується трьома обов’язковими моментами: позитивною емоцією відносно діяльності; наявністюпізнавальної сторони цієї емоції; наявністю безпосереднього мотиву, що іде від самої діяльносты. Одним з прийомів, що входить до методу емоційного стимулювання навчання, можна назвати прийом створення ситуацій зацікавленості на занятті – введення до навчального процесу цікавих прикладів, досвіду, парадоксальних фактів. Багато викладачів використовують для посилення інтересу до навчання аналіз уривків з художньої літератури, присвяченихжиттю і діяльності видатних учених і суспільних діячів. Успішно застосовуються і такі прийоми підвищення цікавості до навчання, як оповідання про застосування в сучасних умовах певних перед віщань наукових фантастів, демонстрація цікавих експериментів. Емоційність переживань викликають шляхом застосування прийому здивування. У вищенаведених прикладах показано, як методи формуванняінтересу, прийоми художності, образності, яскравості, цікавості, здивування викликають емоційну піднесеність, що, у свою чергу, порушує байдуже ставлення до навчальної діяльності і є першим кроком на шляхудо формування пізнавального інтересу.Цінним методом стимулювання інтересу до навчання можна назвати метод пізнавальних ігор, що спирається на створення ігрових ситуацій унавчальному процесі. До методів стимулювання і мотивації до навчання відноситься такожспосіб створення ситуації пізнавальної суперечки. Як прийомстимулювання часто застосовується аналіз життєвих ситуацій. Одним здієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання є створення ситуаціїуспіху у студентів, які зазнають певних труднощів у навчанні. Ситуаціїуспіху створюються і шляхом диференціації допомоги студентам увиконанні навчальних завдань одних і тих самих рівнів складності. Важливу роль у створенні ситуації успіху відіграє забезпеченнясприятливої морально-психологічної атмосфери у процесі виконанняпевних навчальних завдань. Сприятливий мікроклімат під час навчання знижує почуття невпевненості і побоювання. При цьому стан тривожностізмінюється станом впевненості. Під активізацією навчально-пізнавальної діяльності розуміють підвищення рівня усвідомленого пізнання об’єктивно-реальних закономірностей у процесі навчання. У навчальному процесі коженвикладач застосовує свої прийоми активізації пізнавальної діяльності студентів, але досвід роботи одного викладача не може бути механічно перенесений іншим Активізація пізнавальної діяльності студентів пов’язана з активізацією їх мислення. У мисленні студентів виділяється три рівні: рівень розуміння, рівень логічного мислення і рівень творчого мислення. У студентів потрібно сформувати мотиви навчання, головним з яких є інтерес до предмета. Під пізнавальним інтересом до предмета розуміють вибіркову спрямованість психічних процесів людини на певні об’єкти та явища навколишнього світу.Творчо працюючий викладач прагне максимально використовувати свій потенціал, спрямовуючи свою діяльність і взаємодію в площину суб’єкт-суб’єктних відносин. Даний метод можливо застосовувати як в вищих навчальних закладах так і в старших класах загальноосвітніх закладів при вивченні економіки. Метод Саse Studies (метод кейс-стаді, метод кейсів)Застосування даного методу навчання розраховано на підвищення творчої активності тих, хто навчається. Ця методика дозволяє створювати навчальні ситуації для накопичення практичного досвіду, вона спрямована саме на можливість переходу від абстрактного сприйняття до конкретного сприйняття дійсності.

Воснові методу Саse Studies лежить метод аналізу конкретної ситуації. Але, якщо аналіз конкретної ситуації вирішується індивідуально, то метод кейс-стаді застосовується для прийняття колективного рішення і методика проведення заняття з застосуванням методу кейс-стаді значно складніша.

19. Поясніть, чому на сучасному етапі економічного навчання все більше уваги приділяється самостійній роботі

Самостійна робота учнів. Одним із самих доступних та перевірених практикою шляхів підвищення ефективності уроку, активізації учнів на уроці є відповідна організація самостійної навчальної роботи. Під самостійною роботою зазвичай розуміють будь-яку організовану вчителем активну діяльність учнів, яка спрямована на виконання поставленої дидактичної мети в спеціально відведений для цього час: пошук знань, їх осмислення, закріплення, формування і розвиток умінь та навичок, узагальнення та систематизації знань. Як дидактичне явище самостійна робота представляє собою, з одного боку, навчальне завдання, тобто те, що повинен виконати учень, об’єкт його діяльності, з іншого - форму прояву відповідної діяльності: пам’яті, мислення, творчої уяви при виконанні учнем навчального завдання, яке в кінцевому рахунку приводить школяра або до отримання зовсім нового, раніше невідомого йому знання, або до поглиблення та розширення сфери дії вже отриманих знань. Дослідження вчених-педагогів та психологів дозволяють умовно виділити чотири рівня самостійної продуктивної діяльності учнів в процесі навчання: 1. Дії, які копіюються учнями за заданим зразком. Ідентифікація об’єктів та явищ, їх розпізнавання шляхом порівняння з відомим зразком. На цьому рівні відбувається підготовка учнів до самостійної діяльності. 2. Репродуктивна діяльність з відтворення інформації про різні властивості об’єкту, який вивчається, загалом, які не виходять за межі рівня пам’яті. Але на цьому рівні вже починається узагальнення прийомів та методів пізнавальної діяльності, їх перенесення на рішення більш складних, але типових навчальних завдань. 3. Продуктивна діяльність самостійного використання надбаних знань для рішення завдань, які виходять за межі відомого зразка, вимагаючи здібності до індуктивних та дедуктивних висновків. 4. Самостійна діяльність з перенесення знань під час рішення завдань в цілком нових ситуаціях, умовах з складання нових програм прийняття рішень, вироблення гіпотетичного аналогового мислення. Кожний з цих рівнів, хоча вони умовно виділені, об’єктивно існує. Призначення самостійної роботи - розвиток пізнавальних здібностей, ініціативи в прийнятті рішення, творчого мислення. Тому, підбираючи завдання необхідно уникнути шаблонності їх виконання. Зміст роботи. Форма її виконання повинні викликати інтерес у учнів, бажання виконати роботу до кінця.

Самостійна робота студентів. Стосовно самостійної роботи в вищих навчальних закладах, то слід зауважити, що вища школа покликана організовувати навчальну роботу таким чином, щоб студенти не тільки оволодівали обсягом інформації, яка дозволяє вільно орієнтуватися в професійній сфері, але і розвити потребу в самостійному поповнені знань, виробити уміння створювати потоки інформації, використовувати їх для власного професійного становлення. На перший план виходить не стільки засвоєння професійних знань, скільки розвинута здібність та бажання по мірі необхідності самостійно освоювати інформацію для успішного рішення навчально-пізнавальних, а в подальшому - професійних завдань. В зв’язку з цим в вузівській практиці зростає роль самостійної роботи. «Самостійна робота - складний процес розкриття індивідуальності студента в спеціально організованій навчально-пізнавальній діяльності. Її мета полягає в тому, щоб забезпечити умови для особистісного, професійного становлення, формування активної професійної позиції та творчого стилю діяльності майбутніх спеціалістів»Поза аудиторна самостійна робота складає єдине ціле з аудиторними навчальними заняттями. Загалом на навчальних заняттях викладачем повідомляється певна, як правило, більша частина знань з тієї або іншої дисципліни і визначаються цілі й завдання поза аудиторної самостійної роботи. Завданнями самостійної роботи є: • удосконалення умінь та навичок, в том числі дослідницьких; • узагальнення та повторення пройденого матеріалу; • використання отриманих знань, їх поповнення;• розвиток стихійного самовдосконалення за рахунок опору на досвід передових науковців даної галузі; • розвиток рівня планомірної реалізації отриманих знань, умінь, навичок, коли студент не задовольняється чужим досвідом, а проектує і створює свій власний.Викладач повинен систематично здійснювати контроль за виконанням самостійної роботи, інакше виконання самостійною роботи студентів перетвориться в формалізм, потім в невиконання даного виду діяльності, що в кінцевому рахунку заважатиме формуванню творчої особистості, формуванню майбутнього спеціаліста.

20. 2Запропонуйте програму самопідготовки в процесі оволодіння професією викладача економіки відповідно до професіограми

Для визнання придатності людини до тієї чи іншої професії науковці (психологи, педагоги, соціологи тощо) розробляють професіограму фахівці будь якої професії. Що до професіограми викладача економіки, то це, певного роду, сформованість у викладача різних аспектів педагогічної діяльності та педагогічного спілкування, інтегративна властивість особистості педагога, яка характеризує його психолого-педагогічні та предметні знання, професійні вміння та навички, особистісний досвід, його націленість на перспективність у роботі, відкритість до оволодіння новими знаннями, впевненість у собі та здатність досягати позитивних професійних результатів.

Професіограму викладача економіки, доречно розглядати, на наш погляд, як систему компонентів, які відтворюють:

1) економічну компетентність;

2) володіння навичками та вміннями передачі знань;

3) готовність до творчої діяльності;

4) готовність до педагогічної взаємодії;

5) здатність до самоосвіти, самовдосконалення.

Економічна компетентність. Безперечно, особливо ґрунтовно вчитель має володіти тією наукою, яку викладає. Він має бути в певній мірі і методологом, і теоретиком, і істориком науки, і практиком в своїй галузі. Тобто, викладач економіки повинен бути обізнаним з історії розвитку економіки; розумітись на економічних закономірностях, законах, категоріях, поняттях економіки; макро- та мікро- економічних показниках; бути обізнаним в сучасні наукових підходах науковців-економістів до економічних процесів та проблем тощо. Зацікавлене ставлення до своєї науки, до навчального предмета - один із найдієвіших факторів, що стимулюють творчість педагога і учнів.

Готовність до творчої діяльності. Щоб сформуватися і бути готовим до творчої діяльності майбутній викладач повинен прагнути спрямовувати себе на одержання якісно нового, передусім у своєму внутрішньому досвіді, на створення оригінального, на вдосконалення механізмів самоконтролю та саморегуляції. Для формування творчої особистості майбутніх викладачів характерні: наявність протиріч, проблемних ситуацій або творчих завдань; соціальне та особистісне значення і прогресивність; наявність суб’єктивних передумов для творчості; новизна та оригінальність процесу або результату; об’єктивна необхідність творчої діяльності. Необхідно розумітись на новаторському досвіді прогресивних педагогів-новаторів, щоб оптимально творчо, а не сліпо копіюючи, застосовувати досвід педагогів-новаторів.

Готовність до педагогічної взаємодії. Одним із базових понять педагогіки та наукових принципів, що лежать в основі гуманізації процесу освіти, виявляється педагогічна взаємодія. Суб`єкт-суб`єктні відносини будуються на принципах педагогічної взаємодії, співтворчості і співпраці. Активність, творчий пошук, співтворчість і співпраця викладача зі студентами знаходяться в безпосередній залежності від індивідуальності його особистості, стилю діяльності та спілкування. Взаємодія, співтворчість та співпраця в системі «викладач - студент» змінює позицію педагога в навчальному процесі Його завдання полягає в тому, щоб не знижуючи власної активності, стимулювати активні дії студентів. Для цього, як відмічає Л. В. Кондрашова, «викладач повинен дотримуватись ряду вимог: а) довірливість в спілкуванні зі студентами; б) діалогічність, уміння вислуховувати; в) взаєморозуміння, без якого немає взаємодії и співпраці; г) реальний психологічний контакт, який будується на основі ділових та особистих зв’язків; д) здібність відмовитися від дидакта та перейти до співпраці і співтворчості в навчанні»

21. Проаналізуйте, які сфери професійної економічної діяльності потребують знань з психології, педагогіки та методики викладання економіки

Готовність до викладання економіки в системі освіти. Готовність до викладання економіки в системі освіти має сформувати методика викладання економіки. Методика викладання економіки - це система способів, прийомів та засобів, спрямованих на організацію та стимулювання економічного навчання. Методика викладання економіки має об'єднувати дані психолого-педагогічної науки (зміст та особливості навчальної та інших видів діяльності, оволодіння змістом економічної освіти, урахування особливостей пізнавальних та інших психічних процесів, регулювання емоційно-психологічних станів діяльності тощо) з системою знань в галузях економічних дисциплін. Методика викладання економіки - це така наука, яка є і мистецтвом, і психологією організації пізнавальної діяльності, і педагогічною взаємодією того, хто навчає і тих, хто навчається Але треба зазначити, що для того, щоб стати мистецтвом в діяльності фахівця педагога, методика викладання повинна бути засвоєна на технологічному рівні. Іншими словами, викладач економіки повинен мати знання з психології, педагогіки та методики викладання економіки.Для вчителя основою професійної діяльності є ступінь володіння системою наукових знань та методична освіта, адже майбутній учитель має набути таких умінь: працювати за новими педагогічними технологіями; здійснювати науково та педагогічно обґрунтований вибір навчальної програми, відповідних до неї дидактичних засобів, підручників та посібників; розробляти таку методичну систему навчання з предмету або циклу дисциплін, щоб не тільки давати знання, а й навчати самостійно мислити, спираючись на ці знання, збуджувати інтерес того, кого навчаєш, до творчого пошуку.

22. Поясніть чому при проведенні занять з економіки необхідно поєднувати традиційні та активні методи навчання.

Активні методи навчання - це методи, які спонукають учнів до активної розумової і практичної діяльності у процесі оволодіння навчальним матеріалом. Активне навчання передбачає використання такої системи методів, яка спрямована головним чином не на виклад викладачем готових знань, їх запам'ятовування і відтворення, а на самостійне оволодіння учнями знаннями і вміннями у процесі активної розумової і практичної діяльності.

Особливості активних методів навчання полягають у тому, що в їх основі закладено спонукання до практичної та розумової діяльності, без якої немає руху вперед в оволодінні знаннями.Традиційніметодинавчання не можутьповноюміроюзадовольнитивимоги, яківисуваються до процесупідготовкивипускника. Тому важливозорієнтуватиновіпедагогічнітехнології на досягненняголовної мети − підготовкувисококваліфікованогоспеціаліста, застосовуючивдосконаленітрадиційніметодинавчання та інноваційніосвітнітехнології, комп’ютернітехнології.

Неможливо зупинятися на використанні тих чи інших методів навчання окремо. Лише інтегруючись одні в другі, поєднуючись та взаємодоповнюючись, традиційні та нетрадиційні методи навчання у вищих навчальних закладах, а також в загальноосвітніх закладах, можуть привести до очікуваних результатів. За допомогою одних у учнів формуються традиційні базові знання, уміння та навички. А за допомогою активних(нетрадиційних)методів навчаннязаохочується і підвищується зацікавленість до навчання економічних дисциплін, з'являється можливість використовувати набуті теоретичні знання на практиці у вигляді конкретних умінь і навичок.

23. Доведіть, що основою структури процессу економічногонавчання є структура процесупізнання

Основними структурними елементами навчання як соціально-педагогічно їсистеми виступають:

цілі навчання (ЦН). Ціл інавчання - це ідеальна модель бажаного результату засвоєння змісту освіти, до якого прагнуть у процес іспеціально організованої системи послідовної взаємодії ті, хто навчає, і ті, хто навчаються.

зміст освіти (ЗО)- це педагогічно адаптований соціальний досвід, що складається з чотирьох елементів (компонентів): 1) знання про світ і способи діяльності інтелектуального та практичного характеру, що вже відом і суспільству; 2) досвід від творення способів діяльності репродуктивного характеру; 3) досвід від творення спо-собів творчої діяльності; 4) досвід емоційно-ціннісного ставлення до світу;

методи навчання (МН). Метод навчання розуміють як систему послідовної взаємодії тих, хто навчає, і тих, хто навчається, спрямованої на організацію засвоєння змісту освіти та формування і реалізацію триєдиної мети навчання (освітньої, виховної, розвиваючої);

форми організації навчання (ФОН). Форми організаці їнавчання визначають як цілеспрямовано формований характер спілкування в процесів заємодії вчителя й учнів, що відрізняються розподілом навчально-організаційних функцій, добором і послідовністю ланок навчально їроботи і режимом - почасовим і просторовим. Основна форма організації навчання в загально-освітній школі – урок, в вузах – лекції, семінарсько-практичні заняття;

реальний результат (РР). Під реальним ре-зультатом навчання розуміють об'єктивно фіксовані кількісні і якісні зміни особистості учня/студента відносно його початкового стану, що сталися внаслідок засвоєння ним у процес іпізнавальної и практичної діяльності накопиченого соціального досвіду (змістуосвіти).

У загально систематичному значенні під структурою розуміють відносностійку схему («інваріант схеми») функціональних зв'язків і логічних відношень між елементами, що утворюють єдине системне ціле (Схема 2.2.1.) Відповідно, під структурою навчання слід розуміти інваріант схеми функціональни хзв'язків і логічних відношень між елементами навчання як соціально-педагогічноїсистеми.

↓ ↓ ↓

Закономірності навчання

↑↑↑

↑ ↑ Принципи навчання

Схема 2.2.1. Структура навчання

Необхідність наукового пізнання економічних відносин в усій їх складності й різноманітносты іспричинилася до становлення економіки як сфери професійної діяльності, як галузі науки, як навчальної дисципліни

Навчання як процес мислення передбачає розумову діяльність викладача з передачі знань і видів діяльності та пізнавальну діяльність студентів.

1. характер методу навчання як способу організації пізнавальної діяльності значною мірою визначає активність студентів (учнів) та ефективністьзасвоєння навчального матеріалу. Знання, що здобуті як висновок з названих наукових ідей та принципів, постійно вчать аналітичній діяльності, породжуютьздатність до узагальнення. При цьому учень отримує не тільки інформацію, тобто знання, а й поняття про пізнавальні структури, як іреалізують процес пізнання, і готовність застосувати їх на практиці.

Ккожний педагог проходить кілька ступенів пізнання:

1) вивчає предмет, розуміє його та починає викладати;

2) розв’язує завдання, яке може проілюструвати курс і навчити розв’язувати аналогічне завдання; починає формуватинові завдання;

3) вивчає всі відомі підручники з своєї дисципліни, звертається до творів основоположників даної науки та вибирає з усіх джерел найкращі підходи та способи;

4) починає філософськи усвідомлювати предмет. Слід зазначити, що активізація пізнавальної діяльності досягається за будь-якої форми занять, хоча форма значною мірою визначає рівень пізнавальної активності студентів.

Отже, пізнання — процесс цілеспрямованого відображення об'єктивної реальності у свідомості людей.Навчання можна вважати специфічною формою пізнання об'єктивної дійсності, набуття суспільного досвіду. Тому відсутність в економічному навчанні процесу пізнання робить його неможливим, адже пізнання є фундаментом і можливість здійснення економічного навчання.

24. Дослідіть переваги використання ігрових методів навчання при вивченні економічних дисциплін

Ігровий метод - це спосіб взаємодії викладача (вчителя) та студента (учня), зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних задач і цілей навчання.

Ділові ігри, в тому випадку, коли вони відображають сутність професійної діяльності, формують професійні якості спеціалістів, є своєрідним полігоном, на якому майбутні спеціалісти відпрацьовують навички в умовах наближених до реальних. Глибокий аналіз помилок, який обов’язково проводиться наприкінці гри, знижує ймовірність їх повтору в реальній дійсності. Гра надає учням можливість само організуватися, адже в процесі гри формуються мотиви, пов’язані із виконанням взятих на себе зобов’язань. Учень пізнає свої можливості, вчиться їх оцінювати, відчуває різні емоції. Тобто гра виступає і як засіб спілкування та самовиховання.

Значимість застосування рольових ігор посилюється тим, що з їхньою допомогою ті, хто навчаються, отримують можливість перейти від абстрактного мислення до конкретного сприйняття дійсності, розвивати уміння використання отриманих теоретичних знань у своїй майбутній практичній діяльності. Ділові і рольові ігри, імітуючи конкретну реальність, зв’язок і залежності між різноманітними процесами і явищами, дозволяють прищепити тим, хто навчаються, навички аналізу, оцінки дослідження економічних процесів; навчить їх приймати господарські рішення в конкретних ситуаціях у всіх сферах виробництва; виробити в них уміння усвідомлювати результати прийнятих рішень в залежності від результату попередніх рішень. Проведення ділової і рольової гри дає можливість враховувати психологічний чинник, що не піддається кількісній оцінці, що виражається відносинами між людьми. В процесі гри виявляється фахова зрілість, соціально-економічна активність того, хто навчається, що безсумнівно сприяє удосконаленню самого учасника гри як особистості.

Можемо констатувати, що значення ділової гри та її різновидів визначається її багатоплановістю, комплексним характером, який забезпечує рішення багатьох завдань:

• ДІ створює умови для глибокого та повного засвоєння навчального матеріалу на основі системного застосування знань в процесі одночасного рішення навчальних та професійних проблем, які моделюються; вона дозволяє синтезувати знання з різних дисциплін та долати їх відокремленість в свідомості того, хто навчається;

• ДІ дозволяє інтенсифікувати навчальну діяльність тих, хто навчаються, створює умови для розвитку їх творчого мислення в процесі аналізу виробничих ситуацій та пошуку нестандартних способів їх рішення;

• участь в ДІ стимулює розвиток особистісного потенціалу того, хто навчається, його самореалізацію та самоствердження в творчих ситуаціях ігрової взаємодії;

• ДІ формує інтерес та емоційно-ціннісне відношення до навчальної, а в подальшому - до професійної діяльності;

• ДІ забезпечує засвоєння тому, хто навчається, досвіду виконання професійних функцій, а також оволодіння ним методологією рішення виробничих проблем;

• діагностична функція ДІ полягає у виявленні творчих та професійних здібностей та ціннісних орієнтацій тих, хто навчаються, в усвідомленні ними своїх потенційних можливостей;

• психотерапевтичний ефект ДІ визначається її здібністю створювати умови для емоційно-психологічного розвантаження тих, хто навчаються, зняття психологічних бар’єрів, впливу атмосфери, яка виникає, на особистісні властивості, оволодіння способами психологічного захисту в складних професійних ситуаціях і т.п.

25. Дослідіть, яким чином на процес економічного навчання впливає вік тих, хто навчається

Згідно принципу доступності при викладанні економіки зміст та методи навчання обираються з урахуванням вікових особливостей тих, хто навчаються,, можливості їх загального інтелектуального розвитку, тобто, щоб складність змісту освіти росла поступово, та у відповідності з пізнавальними можливостями тих, хто навчається. Принцип доступності навчання тісно пов'язаний з принципом науковості. Тобто, викладаючи матеріал у відповідності принципу науковості, педагогу треба не занадто захоплюватися даним принципом, а пам’ятати, що учням, наприклад, 6 класу не можна викладати матеріал так, як для учнів 11 класу, а учням 10 класу не можна викладати матеріал, як студентам 3-4 курсу. Зміст освіти повиненвідповідати віковому та інтелектуальному розвитку тих, хто навчається.

Вибір методу ек-го навчання залежить і від вікових особливостей дітей. Наприклад, шкільну лекцію не можна читати в молодших і середніх класах, самостійну роботу з книгою практикують лише тоді, коли в учнів сформовано навички такої роботи.

26. Проаналізуйте висловлювання П. Самуельсона про те, що люди, які ніколи систематично не вивчали економіку, схожі на глухих, що намагаються оцінити звучання оркестру. Яким чином це висловлювання можна використовувати для мотивації навчальної діяльності учнів (студентів)?

Самуельсмон мав на увазі те,що економіку неможливо вивчати частково, адже вона є невідємною частиною життя кожного з нас. З нею ми стикаємося кожного дня: як в побуті, вдома, так і на роботі, спілкуючись з оточуючими, створюючи економічні відносини. Кожна людина щоденно споживає матеріальні блага, то вона мусить знати, які є форми і порядки привласнення життєвих благ; форми господарювання; як найбільш доцільно розподіляти працю; в яких умовах вона дає ефективний результат і відповідну винагороду;кожного дня цікавиться цінами, тому необхідно знайти причини їхніх коливань; розуміти сутність грошей, закони їх обігу; способи боротьби з інфляцією тощо.

Необхідно, щоби самі учні, захотіли щось зробити і зробив це. Дійсне джерело мотивації людини знаходиться в них самих. Ось чому вирішальне значення надається не мотивам навчання - зовнішньому примусу, а мотивам учіння - внутрішнім спонукальним мотивам.

Тому учнів можна спонукати таким чином, що для створення економічно організованого суспільства необхідно почати в першу чергу з себе, з власної економічної культури, яка допомагає досягти успіху в житті та намічених цілей. І в сьогоднішньому світі неможливо реалізуватися без якісної економічної освіти. А вже якість більшою мірою залежить від бажання і прагнення самих учнів.

При цьому треба підкреслити, що культура і мораль створюються в суспільстві дуже довго, але, на жаль, надто швидко руйнуються. Завдання економічної освіти полягає в перетворенні потрібних економічних знань в економічне мислення, а далі в економічну поведінку та економічну дисципліну як окремої людини, так і суспільства в цілому.

27. Дослідить, яким чином двобічний за природою характер економічного навчання впливає на його структуру, методи навчання

Процес навчання має двобічний характер, який відбувається у поєднанні викладання та учіння. Викладання - діяльність учителя/викдадача в процесі навчання, що полягає в постановці перед учнями/студентами пізнавального завдання, повідомленні нових знань, організації спостережень, лабораторних і практичних занять, керівництві роботою учнів/студентів із самостійного засвоєння знань, у перевірці якості знань, умінь та навичок.

В структурі навчання викладанням називають процес діяльності викладача (вчителя), який може функціонувати тільки в результаті тісної взаємодії з тими, кого навчає, як в безпосередній так і опосередкованій формі Але, в якій би формі ця взаємодія не виступала, процес викладання обов’язково передбачає наявність активного процесу навчання. Якщо процес навчання побудований правильно та скерована цілеспрямована робота тих, хто навчається, приносить запланований та очікуваний ними результат, якщо знання, які засвоюються, перетворюються тим, хто навчається, в особисто для нього значущу систему, то в нього з’являється стійкий інтерес до того, що він робить, стимул до самостійної навчальної діяльності. А це сприяє ще більшому підйому ефективності процесу навчання.

Учіння - цілеспрямований процес засвоєння учнями/студентами знань, оволодіння вміннями і навичками, У широкому значенні - оволодіння соціальним досвідом з метою його використання в практичному житті.

Сутність учіння полягає в тому, що той, хто навчається, не тільки засвоює предметні знання та навички, але і оволодіває способами дій у відповідності до предметного змісту, який вивчається.

Специфічною особливістю учіння є його орієнтованість та організованість в спрямуванні оволодіння тими, хто навчається, способами діяльності, починаючи з процесу його конструювання. Конкретний же зміст діяльності, яку планується засвоїти в процесі учіння, завжди пов’язується в свідомості суб’єкта