Визначення ефективності програми підготовки майбутніх психологів до провадження тренерської діяльності

Після того як ми провели навчальні тренінги у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи» на студентах психологах різних курсів, виявилось, що у переважної більшості студентів, у тому числі і у випускників, професійно важливі якості потребують корекції.

Це указує на необхідність оптимізації системи професійної підготовки майбутніх психологів, яка здатна була б на належному рівні сформувати професійно важливі якості. Отримані дані суперечать сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери.

 

На нашу думку, не лише тренінгові технології, а й Психологічна служба, як компонент освітнього простору вишу, може надавати можливість майбутнім психологам отримувати спеціальну практичну підготовку, тому що саме соціально-психологічний супровід разом з ефективною учбово-професійною діяльністю дає потужний розвивальний ефект, слугує формуванню смислових контекстів професійної освіти та професіоґенези особистості. Це яскраво прослідковується на рис.3 представлено авторську модель фахової підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій.

 

Представлена модель включає два рівні – навчальний процес та соціально-психологічний супровід, які реалізуються протягом всього періоду фахової підготовки майбутніх психологів. Рівень навчального процесу

 

 

розгортається у рамках курсу «Психологія тренінгової роботи» у формі навчального тренінгу, що розбитий на п’ять років навчання.

Структура навчальної програми даного курсу представлена у таблиці 2.

Таблиця 3.1

Курс	Семестр	Назва навчальної дисципліни	Кількість годин	Кількість кредитів	ПВЯ, що мають бути сформовані
1курс ДФН	I     II	Основи тренінгової роботи Соціально психологічний тренінг			Комунікативні Організаторські якості
2 курс ДФН	II     IV	Тренінг сензетивності   Тренінг професійних комунікацій			Емпатія Сенситивність   Організаторські Лідерські Комунікативні здібності
3 курс ДФН	V	Тренінг рефлексивності		2,5	Рефлективність
4 курс ДФН	VII	Арт-техніки у тренінговій роботі		1,5	Емоційна саморегуляція Самоконтроль у спілкуванні
5 курс ДФН	X	Авторський тренінг			Креативність

Структура навчальної програми з курсу «Психологія тренінгової роботи»

 

 

В рамках діяльності психологічної служби для формування професійно важливих якостей нами були використані такі форми роботи як соціально-психологічний тренінг та волонтерська діяльність.

 

Участь у соціально-психологічних тренінгах дає можливість формувати необхідні професійно важливі якості та навички, а також отримати необхідний досвід участі у тренінговому процесі.

А самостійне проведення тренінгів студентами у рамках волонтерської діяльності за принципом рівний-рівному дає можливість відпрацювання необхідних навичок у сфері тренінгових технологій та реалізації професійно важливих якостей в реальних ситуаціях професійної діяльності.

Організація групових супервізій проведених тренінгових занять дає можливість проаналізувати отриманий практичний досвід, розібрати помилки, продумати альтернативні варіанти вирішення проблемних ситуацій, сформувати навички рефлексії професійної діяльності.

Отже, провівши повторне діагностування професійно важливих якостей психологів до впровадження тренерської діяльності, але уже в рамках соціально-психологічного супроводу на базі Психологічної служби університету, ми отримала дані, які значно відрізняються від результатів після проведення навчальних тренінгів під час проведення пар.

Таблиця 3.2

Рівень комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою КОС-2)

 

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
організаторські	1,62	1,60	1,61	1,55	1,58	1,56	1,6	1,8	1,7	4,30	3,35	3,82	6,30	5,25	5,77
комуеікативні	2,28	2,30	2,29	3,35	4,30	3,38	4,25	3,32	3,78	2,45	2,59	3,02	4,4	6,5	5,45

 

 

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	25%	29%	30%	55%	45%
Середній	30%	50%	55%	29%	40%
Низький	45%	21%	15%	16%	15%

Таблиця 3.3

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно після застосування супроводу (у %)

 

 

Аналізуючи результати за методикою Кос-2 «вимірювання рівня комунікативних та організаторських якостей» після застосування супроводу студентів 1-5 курсів МНУ ім. Сухомлинського інституту психології та соціального забезпечення, можна стверджувати, що рівень комунікативних та організаторських якостей студентів значно виріс.

Загалом, спостерігаємо позитивну динаміку щодо оптимізації рівня комунікативних та організаторських якостей у випускників під час соціально-психологічного супроводу у вищому навчальному закладі, у всіх інших курсів все ж таки переважає високий рівень розвитку комунікативних та організаторських якостей.

Це говорить про значну ефективність супроводу, який сприяє подальшому розвиткові комунікативних і організаторських якостей в процесі навчання у вишу. Ефективність рівня комунікативних і організаторських якостей у студентів значно зросла.

 

 

Таблиця 3.4

Рівень організаційних та управлінських якостей студентів-психологів після застосування супроводу (за методикою «Експертної діагностики стилів управління»)

Шка ли	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
Голова	9,15	9,17	9,16	7,58	8,57	8,07	9,2	10,4	9,8	7,47	8,35	7,91
Генератор ідей	7,34	8,32	7,83	7,41	6,59		7,2	6,5	6,85	7,82	8,31	8,06
Оцінщик	7,87	7,77	7,82	6,35	7,32	6,83	7,4	8,4	7,9	5,82	6,45	6,13	7,6	8,63	8.1
Організатор групи	5,87	6,53	6,2	7,70	8,50	8,1		2,54	2,77	9,73	8,23	8,98	14,6	17,5	16,05
Організатор роботи	8,15	9,23	8,69	7,41	5,69	6,55	2,8	3,2		8,56	9,30	8,93
Дослід-ник ресурсу	7,21	8,11	7,66	8,52	9,20	8,86	7,2	6,3	6,75	6,26	7,29	6,77	8,2	9,7	8,95
Завершувач	7,21	7,35	7,28	8,82	9,53	9,17		5,44	5,72	10,34	11,34	10,84
Форму-вач	6,40	7,45	6,92	8,33	9,39	8,86	7,8	9,2	8,5	7,91	8,25	8,08	6,6	8,2	7,4

 

 

Таблиця 3.5

Показники комунікативних та організаторських якостей студентів-психологів залежно від етапу учбово-професійної діяльності учбово-професійної діяльності (у %)

 

Шкали	Етапи учбово-професійної діяльності
Голова	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
57%	39%	70%	45%	3%
Формувач	37%	5%	10%	8%	5%
Генератор ідей	6,5%	11%	2,5%	7%	7%
Оцінщик	3,4%	10%	2,5%	7%	53%
Організатор роботи	2%	7,41%	3%	25%	2%
Організатор групи	2%	7,70%	5%	5%	25%
Дослідник	2%	8,52%	2%	1,5%	3%
Завершувач	3%	8,82%	3%	1,5%	2%

 

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що у студентів-психологів під час супроводу у вищому навчальному закладі переважають всі виконувані ними ролі. Дані свідчать про те, що студенти виконують майже всі свої ролі у групі, тому, що стали значно краще володіти потрібними якостями в повній мірі. Група стала значно ефективнішою у виконанні поставлених учбово-професійних задач ніж раніше.

 

 

Таблиця 3.6

Рівень саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою діагностики оцінки самоконтролю у спілкуванні М.Снайдера)

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
	2,08	3,02	2,55	2,55	3,60	2,80	2,9	3,5	3,2	5,3	4,5	4,9	6,9	5,4	6,15

 

 

Таблиця 3.7

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

 

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	27%	31%	29%	30%	24%
Середній	41%	33%	45%	45%	47%
Низький	32%	36%	26%	25%	29%

 

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що рівень саморегуляції та самоконтролю студентів був низьким, а після проведення супроводу став значно вищим. Прослідковується у студентів переважно високий рівень саморегуляції та самоконтролю, що відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і свідчить про ефективність

 

 

проведеної роботи над подальшим розвитком цих професійно важливих якостей

Таблиця 3.8

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
бали		2,5	1,75	1,05	2,30	1,67	1,67	2,03	1,85	2,8	3,36	3,08	5,62	6,45	6,02
Аналіз суперечностей	3,75	4,30	4,02	3,16	4,13	3,64	3,4	4,5	3,95	3,95	4,45	4,2	2,8	3,36	3,08
Прогнозування	4,06	5,23	4,64	3,25	4,03	3,64	3,64	3,2	2,9	3,82	5,23	4,52	2,8	4,1	3,45
Цілепокладання	3,81	4,25	4,03	3,38	4,01	3.69	3,2	4,5	3,85	4,30	4,48	4,39	3,4	5,3	4,35
Планування діяль ності				3,05	5,03	4,04	2,6	5,2	3,9	3,52	5,21	4,36	3,4	4,3	3,85
Критерій оцінки якості	3,09	4,23	3,66	3,22	3,25	3,23	3,2	4,3	3,75	3,52	4,46	3,99	2,6	3,5	3.05
Здатність до самоуправління	2,39	2,45	2,42	2,20	2,25	2,22	2,55	3,05	2,8	2,15	2,50	2,32	2,69	3,05	2,87
Прийняття рішень	2,87	3,49	3,18	3,27	4,26	3,76	2,2	3,4	2,8	3,52	4,01	3,76			3,5
Самоконтроль	3,12	4,21	3,66	3,05	4,04	3,55	1,6	2,6	2.1			3,5	3,6	4,7	4.15
Корекція	2,96	5,05	4,00	2,72	3,02	2,87	1,8	2,3	2,05	3,17	3, 30	3.23	3,2	4,3	3,75

Рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою Н.М.Пейсахова)

 

 

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	15%	21%	10%	25%	40%
Середній	33%	35%	40%	57%	60%
Низький	52%	44%	60%	18%	10%

 

Таблиця 3.9

Показники саморегуляції та самоконтролю студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

 

 

Виходячи з отриманих результатів, бачимо, що рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю студентів після застосування соціально-психологічного супроводу значно покращився і піднявся на високий рівень.

У студентів різноманітних курсів ми спостерігаємо, що переважа високий рівень емоційної саморегуляції та самоконтролю, що повністю відповідає сучасним вимогам до конкурентоздатного фахівця психологічної сфери і не потребує подальшого розвитку.

А це свідчить про ефективність проведеної роботи, яка повпливала і змогла змінити отримані раніше результати.

 

 

Таблиця 3.10

Рівень емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу (за методикою І.М.Юсупова)

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
бали			31,5	73,94	74,43	74,18	79,4	80,1	79.75	71,78	72,79	72,28			61,5
Прояв Емпатії до людей			13,5						12,5
Тварин						14,5
Батьків			14,5									14,5
Людей похилого віку			12,5			13,5									12,5
Дітей
Героїв художніх творів						5,5									7,5
Незнайомих людей						3,5						6,5			6,5

 

Таблиця 3.11

Показники емпатії та сензитивності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

 

 

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	61%	50%	20%	77%	81%
Середній	21%	30%	25%	13%	10%
Низький	18%	20%	55%	10%	9%

 

За отриманими експериментальними даними констатуємо, що після застосування супроводу у студентів майбутніх психологів до впровадження тренерської діяльності виявлено середній рівень розвитку професійно важливих якостей, який став переважаючим в порівняні з попередніми даними.

З отриманих даних бачимо, що переважна більшість студентів-психологів мають середній рівень емпатії та сензитивності, причому, у всіх курсів, - це говорить про те, що психолог може повністю професійно надавати допомогу іншим, маючи такий рівень емпатії.

 

Таблиця 3.12

Рівень креативності студентів-психологів після проведення супроводу (бали)

Шкали	1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
	Експерементальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники	Експеремаентальна група	Контрольна група	Середні показники
бали	1,55	2,85	2,2	2,25	2,80	2,52	2,35	2,85	2,6	3,45	4,25	3,85
Допитливість	2,6	3,20	2,9	3,4	4,7	4,05	3,0	5,2	4,1	2,8	3,2		2,7	3,8	3,25
Уява	2,1	2,5	2,3	2,3	3,5	2,9	3,1	4,2	3,65	2,5	3,6	3,05	2,5	3,9	3,2
Складність	1,3	2,3	1,8	1,6	2,8	2,2	1,5	2,5		1,6	1,8	1,7	1,6	2,1	1,85
Схильність до ризику	2,9	3,5	3,2	3,0	4,3	3,65	2,5	3,5		3,0	4,9	3,95	3,1	4,5	3,8

 

	Етапи учбово-професійної діяльності
1 курс	2 курс	3 курс	4 курс	5 курс
Високий	20%	17%	19%	14%	12%
Середній	34%	31%	32%	29%	37%
Низький	46%	52%	49%	57%	51%

 

Таблиця 3.13

Показники креативності студентів-психологів після проведення супроводу (у %)

 

Аналізуючи результати, можна стверджувати, що низький рівень креативності студентів

Отже, після застосування супроводу у вищому навчальному закладі у студентів усіх курсів виявлено високий та середній рівень рівень допитливості.

 

Таку саму тенденцію спостерігаємо і щодо показника складності, тобто студенти прагнуть пошуку нових шляхів (способів) мислення, значно мотивовані

на самостійне вивчення нового,спрямовані на пошук різних можливостей вирішення завдань.

Студенти зорієнтовані на пізнання складних явищ, не прагнуть уникати важких завдань, частіше почали проявляти наполегливість, щоб досягти своєї мети. У старших курсів формується здатність ставити перед собою певні цілі і намагатися їх досягти, вміння формулювати та відстоювати власну думку, загальний рівень креативності респондентів усієї вибірки на всіх етапах змінився на високий та середній. Цей показник свідчить про те, що застосування психологічного супроводу є ефективним і сприяє розвиткові професійно важливих якостей необхідних сучасному професіоналу. Дана система підготовки фахівців психологічної сфери здатна, таким чином, сформувати креативну особистість.

Аналізуючи отримані результати, можна сказати, ми знайшли самий оптимальний варіант. А саме, для підвищення ефективності і власної конкурентоспроможності ми організували такий освітній простір, об’єднавши соціально-психологічний супровід з навчальним процесом, що дало змогу для сформувати і значно підвищити рівень професійно важливих якостей.

Упровадження супроводу, формування орієнтовного образу психолога-професіонала у вищому навчальному закладі, на базі психологічної служби ВНЗ надає можливість не лише поінформувати учасників про професійно важливі якості, а й розвинути їх студентам. Підвищити здатність до пошуку внутрішніх ресурсів для позитивної самооцінки себе, як професіонала; поглибити свої знання про професійно-значимі якості і покращити сприйняття себе як майбутнього спеціаліста-психолога.

 

 

Поєднання навчального процесу і соціально-психологічного супроводу можна оцінювати як ефективних, оскільки під час проведеної роботи здійсненеа корекція і рівень професійно важливих якостей значно покращився.

Загалом, розроблені заняття значно покращили рівень професійно важливих якостей необхідних психологу-професіоналу у професійній діяльності, про що свідчать результати повторного діагностування.

 

 

Висновки до 3 розділу

 

Отже, сьогодні одним з пріоритетних завдань вищої освіти постає вирішення проблеми об’єднання високого рівня науково-теоретичної підготовки і формування у випускника особистісної і професійної готовності до діяльності у певних умовах.

Випускник вишу у подальшій професійній діяльності стикається не з необхідністю виконання окремих практичних завдань, а з цілісною практикою, у рамках якої необхідно вибудовувати не окремі професійні дії, а системну цілеспрямовану діяльність, у котрій виявляється компетентність випускника.

У процесі фахової підготовки майбутній психолог має бути підготовлений до різних видів практик.

Дослідження низки українських науковців (Н.О. Євдокимова, Ю.М. Швалб, І.М. Мельничук, Т.В.Сінельнікова, Л.І.Мороз) показали, що на сьогоднішній день у випускників вишів підготовленність до використання психологічних практик є недостатньою, що характеризуються відсутністю необхідних особистісних та професійно важливих якостей, низьким рівнем конкурентоздатності на ринку праці.

Однією з основних причин науковці виділяють фрагментарність підготовки до психологічних практик, переважання при викладанні дисциплін теоретичної компоненти, відсутність практико-орієнтованих технологій навчання.

 

На думку українських науковців (Ю.М. Швалб, Н.О. Євдокимова, Т.В. Сінельнікова, Т. Ткач, Г.О. Хомич) вирішення цієї проблеми можливе через побудову системи практико-орієнтованої освіти. Такий підхід обумовлює проектування змісту навчання студентів, зорієнтованого на засвоєння ними різноманітних практик, що дозволить випускникам у подальшій професійній діяльності успішно їх реалізувати.

За словами Г.О. Хомича, практико-орієнтована освіта має стати новою парадигмою формування фахівців із сформованими професійно важливими якостями, необхідними для успіху в майбутній професійній діяльності [34 ].

У сучасних умовах розвитку практичної психології спостерігається постійне зростання попиту на проведення психологічних тренінгів. Ці технології мають надзвичайно широкий спектр застосування в різних сферах діяльності.

У професійній діяльності психолога необхідність використання тренінгових технологій зустрічається доволі часто, що обумовлює потребу у практико-орієнтованій підготовці майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій та розвитку необхідних професійно-важливих якостей.

Саме комплексна програма підготовки майбутніх психологів у сфері тренінгових технологій, що включає такі елементи освітнього простору як навчальний процес та психологічну службу, та розроблена на засадах практико-орієнтованої освіти дозволяє вирішити задачі розвитку професійно важливих якостей та формування готовності до успішної професійної діяльності.

Службу психологічного супроводу майбутніх психологів важливо організувати так, щоб вона могла вирішувати широкий набір завдань. Система психологічного супроводу студентів у вишу повинна будуватися не тільки на основі процесу навчання, враховувати не просто процеси адаптації до ВНЗ і підготовки до майбутньої професійної діяльності, але і виходити з особливостей розвитку особистості.

 

 

Отже, місія психологічної служби ВНЗ – допомогти студентові –майбутньому психологу найповніше реалізувати свої можливості у всіх сферах життя, зокрема, і у професійній діяльності, усвідомити себе як суб'єкта власного життя, її творця.